Ухвала

від 19.02.2021 по справі 695/1878/20

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/1878/20

номер провадження 1-кс/695/16/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2021 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12020250150000716 від 20.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, яке подано адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 із клопотанням про скасування арешту майна, яке було накладено з метою збереження речових доказів по кримінальному провадженні № 12020250150000716 від 20.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

В обґрунтуванняклопотання зазначено,що по даному кримінальному провадженні фактично встановлено коло осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення і до них застосовано запобіжні заходи. ОСОБА_5 не причетний до крадіжки блоків МКС (із вмістом срібла), а речі, які обтяжені ухвалою слідчого судді від 02.10.2020 року жодного доказового значення у даному кримінальному провадженні не мають. Банківська картка «ПриватБанка», мобільні телефони використовувалися ОСОБА_5 у повсякденному житті, в їх пам`яті за фотографовані та за фільмовані різні моменти життя особи та його рідних та близьких, а тому вони для нього цінні, як носії інформації.

Орган досудового розслідування мав можливість здійснити огляд їх внутрішніх даних, при необхідності скопіювати, та визначитися в подальшій необхідності та можливості використання як доказу у даному кримінальному провадженні.

Оскільки підозра у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 не пред`явлена, враховуючи ту обставину, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, орган досудового розслідування зобов`язаний представити слідчому судді належні докази для безспірного висновку необхідності подальшого арешту частини майна, зокрема банківської картки «ПриватБанку» та мобільних телефонів.

Враховуючи, що належних доказів необхідності продовження арешту на вказане у клопотанні майно матеріали справи не містять, представник ОСОБА_4 наполягав на скасуванні арешту такого майна та повернення його власнику.

У судове засідання представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 не з`явився, однак звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Представник Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області до суду не з`явився, однак за ступник начальника СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області звернувся до суду із листом від 19.02.2021 року,відповідно до якого зазначив, що частина арештованого майна у ОСОБА_4 , після проведення його перевірки, не має значення для цілей даного кримінального провадження, а тому не заперечує проти скасування арешту на вказане у клопотанні майно. Однак зазначив, що у ОСОБА_4 було вилученого речі, обіг яких може бути обмежений та заборонений, а тому зазначені речі просив залишити в розпорядженні слідчого для проведення подальших експертиз.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши письмові матеріали скарги, слідчий суддя зазначає про таке.

Слідчим суддеювстановлено,що СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250150000716 від 20.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

В ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженні 298.09.2020 року у ОСОБА_4 був проведений обшук, в ході кого було вилучено майно, в тому числі речі, обіг яких може бути обмежений чи заборонений чинним законодавством.

Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.10.2020 року, в рамках даного кримінального провадження було накладено арешт на тимчасово вилучені під час обшуку домоволодіння ОСОБА_4 речі, а саме:

-пристрій для подрібнення марихуани;

- банківська карта АК КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ;

-мобільний телефон «Нокіа 1136» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 : НОМЕР_3 з сім картою мобільного оператора ТОВ «лайфселл»;

-мобільний телефон «Нокіа 1110» ІМЕІ 1: НОМЕР_4 ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з сім картою мобільного оператора «МТС» (ВФ Україна);

-мобільний телефон «Sony Ericsson K 770i»;

-мобільний телефон Iphone 7 ІМЕІ: НОМЕР_6 з сім картою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» № НОМЕР_7 ;

-пластикові карти від сім карт мобільного оператора ТОВ «лайфселл» в кількості шість штук з наступними номерами телефонів: НОМЕР_8 , НОМЕР_7 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 ;

-пластикова карта від сім карти мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером телефону НОМЕР_13 ;

-пластикова карта від сім карти мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна».

У вказаній ухвалі зазначено, що зазначені речі, які були вилучені в ході обшуку постановою заступника начальника СВ Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області від 29.09.2020 року, визнано речовими доказами. За таких обставин, з метою збереження цілісності вказаних доказів, запобіганню їх втраті, зміні чи спотворення, а також у зв`язку з необхідністю проведення із ними відповідних слідчих дій, був накладений арешт на перелічене вище майно.

Вирішуючи обґрунтованість клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя виходить з такого.

Згідно з ч. 1, 2ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160-166,170-174цьогоКодексу.

Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 1ст. 131 КПК Українизахід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з п. 2ст. 131 КПК Україниодним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Так, статтями7,16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, в якому вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.10.2020 рок, вилучені речі визнані речовими доказами, тому їх подальше використання може призвести до знищення слідів вчинення злочину, втрати речових доказів, їх пошкодження, знищення, зміни, продажу, переховування, тощо. По даному кримінальному правопорушенню слід провести ряд слідчих та процесуальних дій і вказані докази мають суттєве значення для встановлення важливих обставин та істини у кримінальному провадженні.

За таких обставин, на початковому етапі досудового розслідування, на думку слідчого судді, існувала необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою його дослідження та віднайдення на ньому слідів злочину чи обставин його вчинення.

Частиною першою статті 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На даний час за вказаним кримінальним провадженням досудове розслідування досі триває.

Водночас ОСОБА_4 , який є власником майна, у даному кримінальному не має жодного процесуального статусу (відомості про таке Золотоніським РВП ГУНП в Черкаській області не надані).

Доказів того, що станом на день розгляду клопотання відносно зазначеного у цьому клопотанні майна проведено не всі необхідні слідчі дії у кримінальному провадженні слідчому судді не надано. Більше того Золотоніським РВП ГУНП в Черкаській області повідомлено, що зазначене у клопотанні майно не має значення по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Таким чином, на підставі викладеного вище та беручи до уваги, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не надав слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя зважає і на те, що у даному клопотанні про скасування арешту майна заявником ставиться питання скасування арешту лише на те майно, яке не має ознак речей, обіг яких може бути обмежений чи заборонений.

Керуючись ст.ст.100,174,376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12020250150000716 від 20.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,яке поданоадвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , задовольнити.

Скасувати арешт, що накладений ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 по справі № 695/1878/20 від 02.10.2018 року в межах кримінального провадження № 12020250150000716 внесеному до ЄРДР 20.07.2020 року, на тимчасово вилучені речі під час обшуку 29.09.2020 року у ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою : АДРЕСА_1 , а саме на наступне майно:

- банківську карту АК КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ;

-мобільний телефон «Нокіа 1136» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 : НОМЕР_3 з сім картою мобільного оператора ТОВ «лайфселл»;

-мобільний телефон «Нокіа 1110» ІМЕІ 1: НОМЕР_4 ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з сім картою мобільного оператора «МТС» (ВФ Україна);

-мобільний телефон «Sony Ericsson K 770i»;

-мобільний телефон Iphone 7 ІМЕІ: НОМЕР_6 з сім картою мобільного оператора ТОВ «лайфселл» № НОМЕР_7 ;

-пластикові карти від сім карт мобільного оператора ТОВ «лайфселл» в кількості шість штук з наступними номерами телефонів: НОМЕР_8 , НОМЕР_7 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 ;

-пластикову карту від сім карти мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером телефону НОМЕР_13 ;

-пластикову карту від сім карти мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна».

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: ОСОБА_1