Постанова від 16.02.2021 по справі 910/13599/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2021 р. Справа№ 910/13599/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Куксова В.В.

за участю секретаря судового засідання: Майданевич Г.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 16.02.2021 року у справі №910/13599/20 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований Покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2020, повний текст якого складено 07.12.2020

у справі № 910/13599/20 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт"

до Державного підприємства "Гарантований Покупець"

про стягнення 1 433 186,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" (далі - відповідач) 1 433 186,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було належним чином виконано взяті на себе грошові зобов`язання за договором №15625/01 від 27.09.2018 з оплати поставленої позивачем у липні 2020 року електроенергії, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 433 186,55 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 у справі № 910/13599/20 позовні вимоги задоволено повністю та присуджено до стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" заборгованість у розмірі 1 433 186,55 грн та судовий збір у розмірі 21 497,80 грн.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено обґрунтованість підстав на які він посилається заявляючи позовні вимоги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 у справі № 910/13599/20 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення прийняте з неповним з`ясуванням та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також з порушення та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.33, 62, 65 Закону України Про ринок електричної енергії , ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 793, 196 Господарського кодексу України, ч.1 ст.2 Закону України Про судоустрій і статус суддів , Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії від 21.07.2020 №810-ІХ, ст.ст.19, 92, 129, 129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст.ст.2, 7, 13, 73, 74, 86, 202, 236 та параграф 2-4 Глави 6 ГПК України.

Скаржник також посилається на те, що судом першої інстанції не враховано специфіку правовідносин, що врегульовані спеціальним законодавством, що визначають порядок (спосіб) виконання спірного зобов`язання Гарантованого покупця, а також визначають джерела отримання грошових коштів для здійснення розрахунків з виробниками електричної енергії за зеленим тарифом, в тому числі позивача, як наслідок суд дійшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, скаржник посилається на неврахування судом першої інстанції того, що оплата вартості електричної енергії за зеленим тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго , яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання.

Також скаржник стверджує, що суд першої інстанції незаконно позбавив його можливості брати участь у розгляді справи по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021 справу №910/13599/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2021 відмовлено Державному підприємству "Гарантований Покупець" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 у справі № 910/13599/20. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований Покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 у справі № 910/13599/20 залишено без руху. Повідомлено Державне підприємство "Гарантований Покупець" про право на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

01.02.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків у відповідності до вищезазначеної ухвали суду, шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 32 246,70 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований Покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 у справі № 910/13599/20, а також розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 16.02.2021 о 10:10 год.

11.02.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

16.02.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання, в якому просить зупинити провадження у справі №910/13559/20 до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України №3/332(20) від 17.07.2020 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абз.1-4 ч.2, ч.ч.3, 6-9, 12-22, 26, 28-33 ст.9-1, ст.9-2 Закону України Про альтернативні джерела енергії від 20.02.2003 №555-ІV, ч.ч.2, 4, п.3 ч.9 ст.65 Закону України Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 №2019-VIII.

Цього ж дня через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання, в якому просить залучити Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

16.02.2021 в судовому засіданні представник позивача заперечив як проти задоволення вказаних вище клопотань, так і вимог апеляційної скарги, та підтримав доводи викладенні у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у даному судовому засіданні підтримав як вимоги апеляційної скарги, так і подані відповідачем клопотання.

Розглянувши у даному судовому засіданні вказані вище клопотання, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши думку представників сторін, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила залишити вказані клопотання без задоволення, з огляду на відсутність об`єктивної неможливості в розумінні п.5 ч.1 ст.227 ГПК України розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України №3/332(20) від 17.07.2020, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для перегляду оскаржуваного судового рішення та, які є предметом судового розгляду, а також враховано, що сторони у разі наявності підстав перегляду судових рішень за нововиявленими обставини не позбавленні права звернутися до суду з відповідними заявами. Також колегією суддів враховано, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Також відсутні підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи ПАТ Національна енергетична компанія Укренерго , оскільки оскаржуване судове рішення не впливає на права або обов`язки останнього.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду першої інстанції, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.09.2018 між Державним підприємством "Енергоринок" та позивачем було укладено договір №15625/01, у відповідності до умов якого відповідач зобов`язався продавати, а Державне підприємство "Енергоринок" зобов`язалося купувати електроенергію, вироблену ним, та здійснювати її оплату відповідно до умов договором.

30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок", відповідачем (гарантований покупець) та позивачем (виробник за "зеленим" тарифом) було укладено додаткову угоду №321/01 до договору від 27.09.2018 №15625/01, в преамбулі якої визначено, що з метою реалізації вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" в частині правонаступництва гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між Державним підприємством "Енергоринок" та виробником електричної енергії, уклали цю додаткову угоду про зміну сторони зобов`язання договору про купівлю-продаж електричної енергії між Державним підприємством "Енергоринок" та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії від 27.09.2018 №15625/01 та приведення такого договору у відповідність Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.

У відповідності до п.п.1, 2 додаткової угоди №321/01 від 30.06.2019 до договору від 27.09.2018 №15625/01 сторони дійшли згоди в преамбулі договору від 27.09.2018 №15625/01 слова: " Державне підприємство "Енергоринок" (ДПЕ)" замінити на слова: "Державне підприємство "Гарантований Покупець" (гарантований покупець)"; статті 1-10 договору від 27.09.2018 №15625/01 замінити статтями 1-8 нової редакції, яка викладена в такій додатковій угоді.

Таким чином, внаслідок укладення додаткової угоди №321/01 від 30.06.2019 до договору від 27.09.2018 №15625/01 відбулась заміна покупця виробленої позивачем електроенергії, а умови договору від 27.09.2018 №15625/01 викладено у новій редакції, з метою приведення його змісту у відповідність з Типовим договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - "НКРЕКП) від 26.04.2019 №641 (далі-Договір).

Згідно з п.1.1 Договору, за цим договором виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).

За змістом п.п.2.3- 2.5 Договору виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Виробник за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених ГКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

У відповідності до п.п.3.1, 3.2, 3.3 Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Згідно з п.4.1 Договору виробник за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.

У пункті 4.5 Договору встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний: купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору у липні 2020 року позивачем вироблено та продано, а гарантованим покупцем (відповідачем) придбано електричну енергію у загальному обсязі 354 695 кВт*год на суму 1 486 782,14 грн, про що між сторонами було складено та підписано акти купівлі-продажу електроенергії за липень 2020 року.

Обґрунтовуючи необхідність звернення до господарського суду з даним позовом позивач вказує, що внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань, в останнього виникла заборгованість за придбану на підставі Договору у липні 2020 року електроенергію в загальній сумі 1 433 186,55 грн.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 ст.174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).

У відповідності до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При цьому, нормами спеціального законодавства, зокрема, ч.2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

За змістом ч.ч.4-5 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Згідно з п.10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів (п.10.4 Порядку).

Таким чином, гарантований покупець (відповідач) зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розміру вартості послуги.

В даному випадку, розмір вартості послуг за липень 2020 року було затверджено постановою НКРЕКП №1600 від 19.08.2020 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року".

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на що, в силу приписів ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії", п.10.4 Порядку, п.3.3 Договору та ст.530 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання відповідача по розрахунку в обсязі 100% за придбану у позивача в липні 2020 року в рамках виконання Договору електричну енергію мало було бути виконано на протязі двох робочих дні з моменту затвердження розміру вартості послуг, тобто, в строк до 21.08.2020.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.30 Закону України "Про ринок електричної енергії" позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги;

Проте, в якості оплати придбаної в липні 2020 року електроенергії відповідачем було перераховано на користь позивача кошти у загальному розмірі 53 595,59 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №36754 від 15.07.2020 та №38543 від 24.07.2020. Тобто, відповідачем фактично виконано лише перші два етапи оплати придбаної у позивача електроенергії.

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті придбаної електроенергії згідно Договору становить 1 433 186,55 грн, грошове зобов`язання по сплаті якої на момент звернення до суду з даним позовом настало.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем відповідно до ст.ст.76, 77 ГПК України не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування наявності вказаної вище заборгованості.

Посилання відповідача на те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, колегією суддів відхиляються, оскільки, по-перше, за укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, в тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641; по-друге, саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом" отриманої у липні 2020 року. Крім того, факт відсутності бюджетного фінансування, в т.ч. через ненадходження коштів від ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", в будь якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки, такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання; по-третє, позивач не є стороною договору, укладеного між відповідачем та ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Також підлягають відхиленню посилання відповідача на те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем встановлено на законодавчому рівні та повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Проте, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань відповідача перед позивачем, ніж передбачено Договором та Порядком.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на законодавство, яке регулювало ринок електричної енергії у минулому, колегією суддів також відхиляються, оскільки останнє не було чинним як на момент виникнення спору, так і на момент розгляду даної справи.

Крім того, посилання скаржника на висновки, викладені Вищим господарським судом України у постанові від 16.12.2015 по справі №910/13587/15, також відхиляються, оскільки при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду. До того ж, наведена відповідачем судова практика не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки відносини у вказані справі між учасниками ринку регулювалися Законом, який втратив чинність, а також був передбачений інший порядок розрахунків.

Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції незаконно позбавив його можливості брати участь у розгляді справи по суті, колегією суддів визнаються безпідставними, оскільки як свідчать матеріали справи представники відповідача приймали участь у розгляді справи по суті та були належним чином відповідно повідомлені.

Порушень судом першої інстанції норм процесуального права в розумінні ч.3 ст.277 ГПК України, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, а також неправильного застосування норм матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими і невирішальними для вирішення даного спору та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.ст.269, 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, а також враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований Покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 у справі №910/13599/20 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 у справі №910/13599/20 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 24.02.2020.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

В.В. Куксов