Постанова від 16.02.2021 по справі 910/13599/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2021 р. Справа№ 910/13599/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Куксова В.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Майданевич Г.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 16.02.2021 року у справі №910/13599/20 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2020, повний текст якої складено 17.12.2020

за заявою Державного підприємства "Гарантований Покупець" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2020

у справі №910/13599/20 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт"

до Державного підприємства "Гарантований Покупець"

про стягнення 1 433 186,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" (далі - відповідач) 1 433 186,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було належним чином виконано взяті на себе грошові зобов`язання за договором №15625/01 від 27.09.2018 з оплати поставленої позивачем у липні 2020 року електроенергії, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 433 186,55 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 у справі № 910/13599/20, залишене постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 без змін, позовні вимоги задоволено повністю та присуджено до стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" заборгованість у розмірі 1 433 186,55 грн та судовий збір у розмірі 21 497,80 грн.

Державне підприємство "Гарантований Покупець" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 у справі №910/13599/20.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначає, що за своїм призначенням він є суб`єктом господарювання, який не в залежності від своєї волі відповідно до Закону зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною, однак єдиним джерелом надходжень для оплати такого придбання є кошти, отримані від ПАТ "НЕК "Укренерго", виключно якому Державне підприємство "Гарантований Покупець" і зобов`язано продавати таку електроенергію. Тому, обсяг виконання зобов`язань Державного підприємства "Гарантований Покупець" з оплати відпущеної електроенергії виробникам за "зеленим" тарифом ставиться Законом в залежність від виконання спеціальних обов`язків ПАТ "НЕК "Укренерго". Однак, на сьогоднішній день ПАТ "НЕК "Укренерго" має великий обсяг заборгованості перед Державним підприємством "Гарантований Покупець", що і зумовлює виникнення непогашених зобов`язань останнього перед виробниками.

При цьому, заявником вказується на те, що наразі законодавцем розглядається розроблений Кабінетом Міністрів України на виконання п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" законопроект щодо відшкодування заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилася станом на 1 серпня 2020 року, протягом 2021 - 2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Крім того, в поданій заяві відповідач звертає увагу на те, що станом на 18.11.2020 відповідно до Реєстру виробників за "зеленим" тарифом вже зареєстровано 826 суб`єктів господарювання, оплата отриманої від яких електроенергії в силу приписів п. 10.1 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, має здійснюватися пропорційно надходженню коштів на рахунки ДП "Гарантований покупець", в той час як примусове виконання рішення на користь одного з таких виробників зумовить позбавлення можливості проводити пропорційні розрахунки з іншими виробниками, загальна заборгованість перед яким за період січень - вересень 2020 року становить 22 438,4 млн.грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 заяву Державного підприємства "Гарантований Покупець" про відстрочку виконання рішення суду задоволено частково та відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 у справі №910/13599/20 до 01.06.2021.

Приймаючи вказане судове рішення суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатньої винятковості обставин для застосування визначеної ст.331 ГПК України процедури відстрочення виконання судового рішення, а також встановлюючи строк такого відстрочення враховував здійснення державою заходів, спрямованих на врегулювання питань розрахунків відповідача з суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, а тому визнав обґрунтованим встановити його до 01.06.2021.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/13599/20 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про відстрочення рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/13599/20. Крім того, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке мотивоване тим, що копію повного тексту ухвали скаржник отримав 29.12.2020.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Крім того, оскаржуване судове рішення прийняте з неповним з`ясуванням та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи скаржника загалом зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків про існування виняткових обставин, які ускладнюють вчасне виконання рішення у даній справі, а також не врахував негативних наслідків, які можуть настати при відстроченні виконанні рішення суду.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 11.01.2021, справу №910/13599/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/13599/20 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/13599/20, а також розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 16.02.2021 на 10:20 год.

02.02.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

15.02.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла відповідь на вказаний вище відзив, в якій зазначає наступне:

- відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що внаслідок відстрочення рішення суду у даній справі останнє буде виконане;

- посилання відповідача на наявність боргу зі сторони ПАТ НЕК Укренерго не є тими обставинами, з якими приписи ст.331 ГПК України пов`язують можливість надання відстрочки, оскільки відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання. Крім того, існування спору між відповідачем та ПАТ НЕК Укренерго , який перебуває на розгляді у Господарському суду міста Києва (справа №910/16664/20), не є гарантованим підтвердженням надходження грошових коштів на рахунки відповідача з метою належного виконання рішення суду у даній справі по закінченню терміну відстрочки. До того ж, отримання коштів від ПАТ НЕК Укренерго не являється єдиним джерелом доходів відповідача;

- надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду може призвести до банкрутства позивача, оскільки єдиним джерелом фінансування господарської діяльності є грошові кошти, отримані від реалізації виробленої електричної енергії, які за укладеним між сторонами правочином має сплачувати відповідач. Крім того, відстрочення виконання рішення суду може призвести до екологічної катастрофи та території Сумської та Чернігівської областей;

- відповідачем не надано доказів неможливості подання до суду першої інстанції долученого до відзиву балансу товариства від 01.10.2020, тому відсутні обставини для приймання судом апеляційної інстанції вказаного документу як доказу.

16.02.2021 в судовому засіданні представник позивача підтримав як вимоги апеляційної скарги, так і доводи, наведенні ним у відповіді на відзив.

Представник відповідача у даному судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та підтримав доводи викладенні у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та відповіді на нього, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду першої інстанції, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

У відповідності до ч.ч.3-5 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, стан виконання відповідачем своїх зобов`язань перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яким є також позивач у цій справі, зумовлена певними об`єктивними обставинами. Про це свідчать не тільки темпи накопичення відповідачем боргів перед такими виробниками а й запровадження державою з серпня 2020 року інших механізмів фінансування вартості електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (Закон України від 21.07.2020 № 810-ІХ). Ці обставини не свідчать про відсутність вини відповідача, проте вказують на її ступінь, як такий, що не пов`язаний з його умислом.

Крім того, відповідач хоч і є суб`єктом господарювання, однак договірні правовідносини між сторонами виникли на підставі вказівки Закону, а забезпечення виконання зобов`язань з оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом, придбаної відповідачем у виробників, в інший спосіб ніж шляхом додержання механізму, встановленого Законом та Порядком, є неможливим. До того ж, єдиним напрямком діяльності відповідача є виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії, а також є його безумовним зобов`язанням купувати весь обсяг відпущеної виробниками електричної енергії, загальна кількість яких станом на 18.11.2020 відповідно до Реєстру виробників за "зеленим" тарифом становить 826 суб`єктів господарювання. При цьому, таке безумовне грошове зобов`язання відповідача по оплаті у вказаній кількості суб`єктів господарювання придбаного обсягу виробленої ними електричної енергії, призвело за період січень - вересень 2020 року до заборгованість перед ними, яка становить 22 438,4 млн.грн.

Водночас, примусове виконання судового рішення у даній справі в силу визначеної Законом України "Про виконавче провадження" процедури примусового стягнення грошових коштів зумовить арешт рахунків відповідача, що в свою чергу унеможливить пропорційне виконання відповідачем своїх зобов`язань перед іншими 825 суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, навіть в мінімальних обсягах авансування, в порядку визначеному п.10.1 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 №641.

Наведене призведе в першу чергу до дисбалансу інтересів виробників за "зеленим" тарифом, адже створить ситуацію, за якої поки один з 826 суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, не отримає в повному обсязі коштів за відчужену відповідачем електроенергію, інші 825 виробника будуть позбавлені можливості отримання навіть мінімальних авансових виплат, що здійснюються за принципом пропорційності в межах розрахункових періодів.

Відповідно до п.4 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості відповідача перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилася станом на 1 серпня 2020 року, розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років (відповідний проект вже є на сайті Верховної Ради України. Крім того, вказаним законом доповнено ст.8 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" частиною третьою наступного змісту: "Кабінет Міністрів України передбачає у державному бюджеті видатки на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, відповідно до бюджетних запитів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, на підставі розрахунків, наданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірі не менше 20 відсотків прогнозної виробітки товарної продукції електричної енергії з альтернативних джерел на відповідний рік".

Окрім того, вказаним законом розділ XVII Прикінцеві та перехідні положення ЗУ "Про альтернативні джерела енергії" доповнено пунктом 11-1 такого змісту:

"11-1. Установити, що тимчасово, у зв`язку з карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), кошти, отримані оператором системи передачі від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину станом на 1 липня 2020 року, використовуються для таких цілей:....

70 відсотків - на погашення заборгованості перед гарантованим покупцем за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Гарантований покупець зобов`язаний перерахувати кошти, отримані відповідно до цього абзацу, в розмірі 50 відсотків суб`єкту господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії на атомних електростанціях, а 50 відсотків - на оплату електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною".

Відповідно, спосіб виконання вказаних зобов`язань встановлено Законом України від 21.07.2020 №810- IX - шляхом оформлення протягом 2021 - 2022 років облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

24.09.2020 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №4151 "Про внесення змін до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо підтримки виробництва електроенергії з ВДЕ.

Він передбачає збільшення максимального розміру дефіциту державного бюджету на 2020 рік та розрахунки з виробниками електроенергії з ВДЕ шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у розмірі 19,6 млрд гривень Міністерством фінансів за рішенням Кабінету Міністрів України.

Крім того, 17.11.2020 Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №4119 "Про внесення змін до Державного бюджету на 2020 рік", згідно якого п.1 ст.6 Закон "Про Державний бюджет на 2020 рік" доповнено підпунктом "ґ", який передбачає надання у 2020 році держгарантій, в тому числі "для забезпечення виконання боргових зобов`язань господарського товариства, в статутному капіталі якого 100% акцій належать державі і яке здійснює діяльність у сфері передачі електроенергії в Україні".

У відповідності до Пояснювальної записки, серед іншого, Закон має на меті врегулювати розрахунки з виробниками з ВДЕ. Зокрема, Закон передбачає за рішенням Кабінету Міністрів України надання державних гарантій НЕК "Укренерго" для залучення кредитних коштів міжнародних та національних фінансових установ для виконання боргових зобов`язань перед виробниками з ВДЕ.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами зазнають імперативного регулятивного впливу держави, яка приймає наведені законодавчі акти.

Таким чином, враховуючи ті механізми, які держава планує запровадити для погашення заборгованості відповідача перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії (оформлення протягом 2021-2022 років облігацій внутрішньої державної позики, надання кредитів), колегія суддів вважає, що погашення заборгованості за їх допомогою є не тільки припущенням, а й носить реальний характер.

При цьому, виконання рішення може виплинути на ускладнення його виконання.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Суд першої інстанції задля дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи, при цьому, що відстрочення виконання рішення строком на один рік може призвести до істотного порушення гарантованих статтею 1 Першого протоколу Конвенції прав позивача на отримання коштів і тим самим захисту майнового права та його інтересу, зменшив період відстрочення виконання рішення суду до 01.06.2021, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що визначений судом першої інстанції строк відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2020 у справі №910/13599/20 до 01.06.2021, в т.ч. зважаючи на необхідність таких дій задля забезпечення балансу інтересів всіх учасників відносин у сфері виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на час врегулювання державою ситуації із відповідними розрахунками, жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.

Більше того, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов`язання відповідача, а тому не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Вказане узгоджується з правовою позицію щодо застосування ч.2 ст.625 ЦК України, яка викладена у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, прийнятій об`єднаною палатою Касаційного господарського суду.

Тобто, позивач не позбавлений права на відшкодування завданих внаслідок знецінення стягнутої суми коштів за час відстрочення виконання судового рішення збитків в порядку, встановленому ст. 625 Цивільного кодексу України, а також на застосування до відповідача відповідальності відповідно до укладеного між сторонами правочину за час існування відповідного прострочення у вигляді стягнення неустойки.

Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставини фактів та положення ст.ст.76-79, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Порушень та неправильного застосування суд першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі та у відповіді на відзив, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Також, беручи до уваги те, що вирішення питання щодо відстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, який в рішенні навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про відстрочення виконання рішення до 01.06.2021 у цій справі, і в цьому випадку не вбачається, що суд першої інстанції здійснив свої дискреційні повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або з недотриманням "справедливого балансу" між сторонами, колегія суддів вважає, що підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення щодо вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду відсутні.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, а також враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для її скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/13599/20 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі №910/13599/20 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи №910/13599/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 25.02.2021.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді В.В. Куксов

Є.Ю. Шаптала