Ухвала

від 19.02.2021 по справі 349/534/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого2021 року

м. Київ

справа №349/534/19

провадження №51-745ск21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

вивчивши матеріали касаційної скарги прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року відносно засудженого ОСОБА_5 ,

встановив:

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд зазначеного судового рішенняв касаційному порядку на підставі ч. 1 ст. 438 КПК.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Проте наведених положень процесуального закону прокурором не дотримано.

Зокрема, у його касаційній скарзі не наведено конкретного обґрунтування допущення судом апеляційної інстанції істотних порушень вимог процесуального права, які вплинули на законність прийнятого судового рішення, і,відповідно до ст. 412 КПК, тягнуть за собою обов`язкове його скасування на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.

Також, як убачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_4 порушує питання про скасування ухвали через застосування судами закону, який не підлягав застосуванню ст. 75 КК, однак не наводить обґрунтування неправильного застосування судами закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування оскаржуваної ухвали з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення ст. 413 цього Кодексу.

Фактично суть доводів у касаційній скарзі прокурора зводиться до незгоди із призначеним районним судом засудженому ОСОБА_5 покарання, з яким погодився й апеляційний суд, у розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 286 КК, у зв`язку з його невідповідністю ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, однак, покликаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого ОСОБА_5 , ОСОБА_4 не наводить у скарзі обґрунтувань у чому саме полягає явна несправедливість заходу примусу, з урахуванням положень ст. 414 КПК і є підставою для скасування оскаржуваної ним ухвали апеляційного суду з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.

Не вказує останній і на конкретні порушення вимог норм матеріального та процесуального права, які, на його думку, були допущені апеляційним судом при перевірці вироку за аналогічними доводами сторони обвинувачення, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК, та не зазначає на які саме доводи його апеляційної скарги не було надано відповіді судом апеляційної інстанції, а відтак, й немає обґрунтування незаконності судового рішення.

Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року відносно засудженого ОСОБА_5 залишити без руху та надати йому строк для усунення вказаних недоліків упродовж семи днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити останньому, що у разі неусунення недоліків в установлений строк скарга буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3