Ухвала

від 24.03.2021 по справі 349/534/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 березня 2021 року

м. Київ

справа №349/534/19

провадження №51-745ск21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

вивчивши матеріали касаційної скарги представника ТОВ «СТОБУД+» - адвоката ОСОБА_4 на вирок Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 07 липня 2020 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року відносно засудженого ОСОБА_5 ,

встановив:

На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ТОВ «СТОБУД+» - адвоката ОСОБА_4 , в якій вона просить скасувати вищевказані судові рішення в частині вирішення цивільного позову та постановити нове рішення, яким відмовити в його задоволенні.

Крім того, скаржниця порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 07 липня 2020 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року, який, як вона стверджує, був пропущений нею з поважних причин, посилаючись на результати лабораторного аналізу про її захворювання на коронавірус, копію якого нею долучено до скарги.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, адвокат порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку на підставі, передбаченій п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК.

Однак, перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, касаційний суд дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог вказаної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. В обґрунтуванні обов`язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_4 порушує питання про скасування оспорюваних рішень в частині вирішення цивільного позову через застосування судами закону, який не підлягав застосуванню, однак не наводить обґрунтування неправильного застосування судами закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування цих рішень у частині вирішення цивільного позову з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення ст. 413 цього Кодексу.

Поміж тим, у касаційній скарзі адвокат наводить доводи, що за своїм змістом стосуються невідповідності висновків суду, викладених у судових рішеннях, фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Також, касаційна скарга має містити вимоги особи, яка її подала, із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.

Такі вимоги мають узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Однак касаційна скарга адвоката в частині її вимог не узгоджується з положеннями вказаної правової норми щодо повноважень суду касаційної інстанції та рішень, які він має прийняти за наслідками перегляду справи.

Крім того, всупереч вимог ч. 4 ст. 427 КПК адвокатом ОСОБА_4 не долучено до касаційної скарги документів, що підтверджують її повноваження, як того вимагають положення ст. 50 цього Кодексу.

Також, усупереч ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги не надано копій оскаржуваних судових рішень.

Згідно з ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак жодних застережень щодо цієї обставини скарга адвоката не містить.

Обґрунтовуючи поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень адвокат у скарзі вказує, що 10 лютого 2021 року вона захворіла на коронавірус і приступила до роботи 01 березня 2021 року, а тому не змогла подати скаргу до 19лютого 2021року.

Однак доданий до скарги результат аналізу датований 12 лютого 2021 року та до касаційної скарги адвокатом не долучено копію листа тимчасової непрацездатності або іншого документу, виданого медичним закладом, який би підтверджував перебування скаржниці у вказаний період часу на лікуванні та, як наслідок, відсутність у неї реальної можливості вчасно подати касаційну скаргу.

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у касаційній скарзі представника належного обґрунтування й недотримання вимог ст. 427 КПК перешкоджає вирішенню Судом питання про поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1ст. 429, ст. 441 КПК,Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу представника ТОВ «СТОБУД+» - адвоката ОСОБА_4 на вирок Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 07 липня 2020 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року відносно засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і надати їй строк для усунення недоліків упродовж семи днів із дня отриманнякопіїданої ухвали.

У разі неусунення вказаних недоліків в установлений строк касаційну скаргу їй буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3