Рішення

від 22.02.2021 по справі 357/309/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/309/20

2/357/1355/21

Категорія 16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді - Цуранова А. Ю. ,

при секретарі - Севериненко Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до: 1) ОСОБА_1 ; 2) Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод ; 3) державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко Володимира Володимировича про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) та скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просив:

1) визнати недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № б/н від 05.01.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки площею 2,0765 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0043, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області;

2) скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки площею 2,0765 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0043, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1501233032000), номер запису про інше речове право: 30590804, дата, час державної реєстрації: 05.03.2019 15:15:02, і припинити право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки площею 2,0765 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0043, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,0765 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0043, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 07.08.2014 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ Агрофірма Матюші договір оренди землі № б/н, яким передав свою земельну ділянку в оренду позивачу на 10 років. 07.02.2015 року вказаний договір оренди було зареєстровано. Починаючи з лютого 2018 року власник земельної ділянки вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ТОВ Агрофірма Матюші права користування земельною ділянкою за договором оренди. 14.02.2018 року ОСОБА_1 направив позивачу повідомлення про розірвання договору оренди в односторонньому порядку та на підставі цього повідомлення 17.02.2018 року державний реєстратор Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачов В.А. провів державну реєстрацію припинення права оренди позивача на вказану земельну ділянку. 19.02.2018 року ОСОБА_1 уклав з Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод новий договір оренди землі № б/н, яким передав останньому в оренду ту ж земельну ділянку, що перебувала в оренді позивача. Постановою Київського апеляційного суду від 04.12.2019 року у справі № 357/11341/18 визнано недійсним вчинений ОСОБА_1 односторонній правочин щодо розірвання договору оренди землі, визнано недійсним договір оренди землі № б/н від19.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод та скасовано рішення про державну реєстрацію 39730563 від 17.02.2018 року, 40002152 від 05.03.2018 року. В подальшому між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод було укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № б/н від 05.01.2019 року (оспорюваний договір), яким ТДВ Шамраївський цукровий завод фактично повторно отримав право використовувати спірну земельну ділянку. Позивач вважає, що оспорюваний договір укладений з порушенням норм законодавства та договору оренди, укладеного ТОВ АФ Матюші та ОСОБА_1 , а державну реєстрацію права користування земельною ділянкою за ТДВ Шамраївський цукровий завод проведено з порушенням норм законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Також позивач просив суд вирішити питання про відшкодування судових витрат.

14.01.2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

17.01.2020 року ухвалою суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші про забезпечення позову задоволено частково, заборонено суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2,0765 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0043, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1501233032000).

04.02.2020 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

21.02.2020 року судом отримано від позивача заяву про зміну предмета позову, мотивовану тим, що 16.01.2020 року, тобто після подання позовної заяви, набрав чинності Закон України № 340-ІХ від 05.12.2019 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким змінено ст. 26 Закону України № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , яка регулює порядок внесення відомостей до ДРРПНМ. У зв`язку з вказаними змінами виключено можливість скасування записів державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просив прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову, виклавши позовні вимоги в новій редакції.

19.03.2020 року ухвалою суду прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші про зміну предмета позову.

24.03.2020 року на адресу суду надійшов відзив представника ТДВ Шамраївський цукровий завод , який обґрунтований тим, що твердження позивача щодо порушених прав на земельну ділянку не відповідають дійсності, оскільки відповідно до ЦК України, Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право оренди виникає виключно з моменту державної реєстрації цих прав. Оскільки, 06.03.2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відповідні відомості про зареєстроване інше речове право № 30590804 - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ТДВ Шамраївський цукровий завод , тому держава визнала і підтвердила факт набуття речового права. ТОВ Агрофірма Матюші право оренди земельної ділянки не набуло, то й відповідно відсутнє порушення оскаржуваним договором та рішенням державного реєстратора прав ТОВ Агрофірма Матюші і як наслідок відсутній інтерес позивача, як заінтересованої особи щодо оскарження правочину укладеного між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод . Просив відмовити у задоволенні позову.

30.03.2020 року представник ТОВ Агрофірма Матюші звернувся до суду з відповіддю на відзив ТДВ Шамраївський цукровий завод , зазначивши, що рішення державного реєстратора про припинення державної реєстрації права оренди позивача на спірну земельну ділянку не припинило дію первинного договору оренди і жодним чином не вплинуло на його дійсність. Наводячи аналогічні обґрунтування, зазначені у позовній заяві, вказує, що позивач був добросовісним орендарем земельної ділянки та виконував всі умови договору оренди, зазначає про недобросовісність орендодавця та неможливість одночасного укладення договору оренди землі і договору емфітевзису, а також державної реєстрації цих прав щодо однієї і тієї ж земельної ділянки.

13.05.2020 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 , який обґрунтований тим, що оскільки вони з позивачем не досягли згоди з усіх істотних умов договору оренди, а також зважаючи на скасування в Державному реєстрі запису про інше речове право № 8651879, вважав договір нечинним, при цьому має значення не момент підписання договору, а момент вчинення реєстраційних дій, тому реалізуючи своє суб`єктивне право власника, досягши згоди з усіх істотних умов, він уклав договір оренди з ТДВ Шамраївський цукровий завод , а в подальшому сторони заключили договір емфітевзису. Зважаючи на неможливість одночасного встановлення речових прав щодо однієї земельної ділянки для різних правонабувачів, просив відмовити у задоволенні позову.

12.05.2020 року представник ТОВ Агрофірма Матюші звернувся до суду з відповіддю на відзив ОСОБА_1 , вказавши подібні до попередніх доводи, а також зазначивши, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватись у володіння та користування іншій особі лише орендарем та лише за згодою орендодавця і тільки на праві суборенди.

02.06.2020 року ухвалою суду залишені без розгляду клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та поновлення строку для звернення з зустрічною позовною заявою, а також зустрічну позовну заяву про розірвання договору оренди земельної ділянки. Прийнято до розгляду відзив на позовну заяву від ОСОБА_1

09.09.2020 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання ТДВ Шамраївський цукровий завод про витребування доказів.

12.11.2020 року на адресу суду надійшли пояснення представника ТДВ Шамраївський цукровий завод з аналогічними до попереднього доводами.

05.02.2021 року на адресу суду надійшов відзив представника державного реєстратора КП Агенція адміністративних послуг Євко В.В., обґрунтований тим, що під час прийняття рішення від 06.03.2019 року про реєстрацію права користування спірною земельною ділянкою за ТДВ Шамраївський цукровий завод в ДРРПНМ зареєстровано інше речове право - право оренди за вказаним заводом. Державним реєстратором не встановлено суперечностей при реєстраційній дії, адже до нього звернулися ті самі сторони, право яких було зареєстроване в реєстрі. Крім того, відповідач є неналежним відповідачем по справі. Просила відмовити у задоволенні позову. Крім того, заявила клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

08.02.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив ТОВ АФ Матюші з подібними до попередніх позицій аргументами.

22.02.2021 року, дослідивши клопотання представника відповідача-3 та заперечення представника позивача на вказане клопотання, суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи підготовчим засіданням. При вирішенні вказаного клопотання суд керувався ч. 6 ст. 19, ст. 274 ЦПК України, відповідно до яких вказана справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

22.02.2021 року представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив судове засідання проводити без його участі, повністю підтримав позовні вимоги, просив задовольнити. Заявив про намір скористатися ч. 8 ст. 141 ЦПК України та подати до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідачів витрат, понесених на правову допомогу. Представником надано оригінал договору оренди землі № б/н від 07.08.2014 року для огляду судом.

В судовому засіданні від 02.06.2020 року представники позивача - адвокати Тетеря С.І. та Цой Д.С., позов підтримали та просили його задовольнити, надали пояснення у справі.

В судовому засіданні від 02.06.2020 року представник відповідача - адвокат Овчаренко Д.К., надав пояснення по суті справи, позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити, в подальшому в судове засідання не з`явився.

В судовому засіданні від 02.06.2020 року представник відповідача ТДВ Шамраївський цукровий завод - адвокат Козачков В.Л., надав пояснення по суті справи, позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити, в подальшому в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача державного реєстратора КП Агенція адміністративних послуг Євка В.В. - адвокат Василенко Н.С., в судове засідання не з`явилась, надала відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позову, відповідач-3 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оригінал договору оренди землі № б/н від 07.08.2014 року, укладеного між ТОВ АФ Матюші та ОСОБА_1 , судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,0765 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0043, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 328515 від 24.09.2010 року.

07.08.2014 року ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші договір оренди землі № б/н, за умовами якого передав в оренду позивачу земельну ділянку строком на 10 років.

Оригінал договору оренди від 07.08.2014 року оглянуто в судовому засіданні.

07.02.2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 19174983, яким зареєструвала право оренди земельної ділянки за позивачем, на підтвердження чого надано суду копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди.

14.02.2018 року ОСОБА_1 направив позивачу повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку та на підставі цього повідомлення 17.02.2018 року державний реєстратор КОФ КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачов В.А. провів державну реєстрацію припинення права оренди позивача на земельну ділянку.

19.02.2018 року ОСОБА_1 уклав з Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод договір оренди землі № б/н, яким передав останньому в оренду свою земельну ділянку площею 2,0765 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0043, після чого була здійснена державна реєстрація права оренди на земельну ділянку за ТДВ Шамраївський цукровий завод .

Наведені обставини спричинили судовий спір, внаслідок чого постановою Київського апеляційного суду від 04.12.2019 року у справі № 357/11341/18 визнано недійсним вчинений ОСОБА_1 односторонній правочин щодо розірвання договору оренди землі, оформлений повідомленням від 14.02.2018 року, визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 19.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод та скасовано рішення про державну реєстрацію припинення та оренди 39730563 від 17.02.2018 року, 40002152 від 05.03.2018 року.

Вказана постанова 04.12.2019 року набрала законної сили.

Разом з цим, 05.01.2019 року між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № б/н (оспорюваний договір), згідно з яким ТДВ Шамраївський цукровий завод отримав право використовувати земельну ділянку для здійснення сільськогосподарської діяльності.

06.03.2019 року державний реєстратор Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко В.В. прийняв відносно земельної ділянки рішення про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за ТДВ Шамраївський цукровий завод , індексний номер: 45845721, у зв`язку з чим до ДРРПНМ внесений запис про інше речове право № 30590804.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Статтею 1 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 року № 161-XIV визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до абзацу першого частини першої ст. 792 ЦК України, статті 13 Закону України Про оренду землі за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 395, ст. 407 ЦК України, ст. 102-1 ЗК України право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) є речовим правом на чуже майно, яке надає землекористувачу право користуватися чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до ч. 6 ст. 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може передаватися у володіння та користування іншій особі лише орендарем, лише за згодою орендодавця і лише на праві суборенди (крім випадків, визначених законом).

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 передано в оренду іншого орендаря ту саму земельну ділянку, яка перебувала в користуванні позивача на підставі раніше укладеного договору оренди від 07.08.2014 року, строк дії якого не закінчився, однак власником земельної ділянки 05.01.2019 року укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) відповідачу ТДВ Шамраївський цукровий завод .

Отже, суд вважає, що відповідно до положень п. в ст. 152 ЗК України та ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним оспорюваний договір від 05.01.2019 року, оскільки на час його укладення земельна ділянка правомірно перебувала в оренді іншого користувача - орендаря ТОВ Агрофірма Матюші .

Чинне законодавство України не передбачає право власника земельної ділянки, яка вже передана в оренду, передавати її у користування іншій особі, ніж орендарю, у тому числі на праві емфітевзису, що також підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.05.2018 року у справі № 379/672/16-ц та від 23.07.2018 року у справі № 390/1736/16-ц.

Договір оренди, укладений між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_1 , є дійсним, в судовому порядку не скасований, строк оренди за ним не закінчився, тому відповідно до положень ст. 629 ЦК України він підлягає виконанню його сторонами. Підстав для розірвання або припинення цього договору в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що відповідно до статтей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В даному випадку, позивач не є стороною договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 05.01.2019 року, але разом з тим, як користувач цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки.

Схожий правовий висновок зроблено Верховним Судом України у постанові від 23.11.2016 року, справа № 6-2540цс16.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту його прав узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими по справі обставинами.

Як наслідок недійсності правочину, позивач просить суд скасувати державну реєстрацію оспорюваного договору оренди.

У відповідності до ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Слід зазначити, що з 16.01.2020 року такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачав, на відміну від положень ч. 2 ст. 26 ЗУ № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення: про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Наведена вище правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 28.10.2020 року № 910/10963/19.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про скасування в ДРРПНМ державної реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ТДВ Шамраївський цукровий завод відносно спірної земельної ділянки і припинити право користування вказаною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ТДВ Шамраївський цукровий завод .

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) зроблено висновок, що зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивачки є саме з ТзОВ Кей-Колект з приводу порушення ним права власності позивачки на квартиру внаслідок дій ТзОВ Кей-Колект щодо реєстрації за ним такого права. Фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо. Отже позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21.11.2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12.12.2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12.12.2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30.01.2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39) .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

У справі, що розглядається, зміст і характер встановлених судом обставин справи підтверджують, що спір виник між ТОВ Агрофірма Матюші з ТДВ Шамраївський цукровий завод та ОСОБА_1 , тому державний реєстратор Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко В.В. є неналежним відповідачем у даній справі.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.07.2020 року у подібній справі № 357/7734/18.

Оскільки позовна заява містить в собі доводи про порушення державним реєстратором ОСОБА_2 норм законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в частині позову до останнього слід відмовити.

Частина 1 сатті 141 ЦПК України закріплює, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід звернути увагу, що вказана вище норма визначає правило, за яким стягнення судового збору здійснюється залежно від кількості задоволених вимог, а не від кількості відповідачів у справі.

Так, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, сплачено судовий збір за ці вимоги і ці дві вимоги (позовні) задоволено судом, при цьому відносно державного реєстратора Євка В.В. позовних вимог у справі не заявлено, в позові міститься лише оцінка позивачем його дій, а також прохання про солідарне стягнення понесених судових витрат.

Отже, на підставі статті 141 ЦПК України суд здійснює розподіл сплаченого позивачем судового збору та вважає за необхідне стягнути з належних відповідачів - ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , суму сплаченого та документально підтвердженого судового збору в розмірі 4802,50 грн. (3 842 грн. + 960,50 грн.), стягнувши по 2 401,25 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші - задовольнити.

Визнати недійсним договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № б/н від 05.01.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки площею 2,0765 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0043, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки площею 2,0765 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0043, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1501233032000), номер запису про інше речове право: 30590804, дата, час державної реєстрації: 05.03.2019 15:15:02, і припинити право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки площею 2,0765 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0043, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Стягнути з ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші судовий збір у розмірі 4 802,50 грн., стягнувши по 2 401 грн. 25 коп. з кожного відповідача.

В частині позову до державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євка Володимира Володимировича - відмовити.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші , місцезнаходження: вул. Олеся Гончара, 1/42, офіс 509, м. Біла Церква, Київська область, 09100, код ЄДРПОУ: 03755348.

Відповідач-1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач-2 Товариство з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , місцезнаходження: вул. Заводська, буд. 27, с. Руда, Сквирський район, Київська область, 09039, код ЄДРПОУ: 13737989.

Відповідач-3 державний реєстратор Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко Володимир Володимирович, адреса: вул. Заводська, буд. 28, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08150, РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяА. Ю. Цуранов