Постанова

від 16.02.2021 по справі 301/1929/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 301/1929/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 лютого 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів : Куштана Б.П., Фазикош Г.В.

з участю секретаря: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 04 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білківського споживчого товариства про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення заборгованості по заробітній платі,-

встановив :

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд із вказаним позовом.

Позов мотивований тим, що наказом від 27.06.2018 року її звільнено з посади головного бухгалтера за невідповідність займаній посади згідно ст. 40 п.2 Кодексу законів про працю з 27.06.2018 року. Зазначає, що з наказом про її звільнення з роботи її ніхто не ознайомлював, запису в трудову книжку про її звільнення не зроблено. Зазначає, що профспілкова організація не розглядала питання про її звільнення та згоду не давала. Її не повідомляли та не запрошували на будь-які заходи, де б розглядалась її заява про звільнення. Враховуючи вищенаведене, з урахуванням уточнених позовних вимог просила скасувати наказ про звільнення з роботи, поновити її на посаді бухгалтера та стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 64 122,72 гривень.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 04 серпня 2020 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, заявлені нею позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводиться до того, що суд першої інстанції не врахував обставини, які наведені нею в обґрунтування заявлених позовних вимог та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення її на роботі та неправомірно відмовив у задоволенні заявленого позову.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, що стверджено відповідними розписками. Справа на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з незаконності звільнення позивача з роботи і пропущення нею строків звернення до суду.

Повністю погодитись з такими висновками суду не можна виходячи з наступного

Згідно з ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК України ).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з приписами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Матеріалами встановлено, що відповідно до наказу № 10 від 01.10.2015 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу в Білківське споживче товариство на посаду головного бухгалтера (а.с. 26, том1).

Згідно з наказом голови правління Білківського споживчого товариства Горзов Р.П. № 3 від 27.06.2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера за невідповідність займаній посади згідно ст. 40 п.2 Кодексу законів про працю з 27.06.2018 року. Бухгалтеру ОСОБА_3 здійснити передбачені чинним законодавством виплати ОСОБА_1 (а.с. 233, том 1).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

В п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснено, що при розгляді справ про звільнення за п.2 ст. 40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов`язків. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв`язку з нездатністю забезпечити належну працю у відповідній структурі.

З наказу Білківського СТ № 3 від 27.06.2018 року про звільнення позивача з роботи вбачається, що такий винесено на підставі постанови правління Білківського СТ № 1 від 04.06.2018 року Про організацію бухгалтерського обліку та порушення виконавської дисципліни головним бухгалтером у Білківському СТ .

За письмовим зверненням позивача щодо її звільнення з роботи управлінням держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування Білківського споживчого товариства та здійснено перевірку, за наслідками якої складено акт 28.01.2019 року № ЗК/43/1371/АВ.

Перевіркою встановлено, що Білківське споживче товариство здійснює свою діяльність на підставі статуту затвердженого загальними зборами пайовиків Білківського споживчого товариства, протокол від 15.11.2016 року.

Відповідно до статуту товариства Загальними зборами правління товариства обирається голова правління, правління СТ відповідно до пункту 6.2. призначає та звільняє головного бухгалтера споживчого товариства, самостійно визначає структуру управління штати, встановлює форми систему і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників. Згідно п. 6.3. засідання правління товариства проводиться в міру необхідності, але не рідше одного разу намісяць, засіданняправління є правомочним якщо на ньому присутні більше половини його складу, Рішення правління споживчого товариства оформляється постановою.Згідно п. 6.11 прийняття та звільнення з посади керівників структурних підрозділів апарату та господарських одиниць проводиться правлінням споживчого товариства, а інших працівників - головою правління.

Відповідно до наказу № 17 від 12.06.1998 року ОСОБА_1 з

15.06.1998 року призначено на посаду в.о. головного бухгалтера Білківського СТ. На засіданні правління ОСОБА_4 від 04.06.2018 року

було винесено постанову № 1 Про організацію бухгалтерського обліку та

порушення виконавської дисципліни головним бухгалтером у Білківському СТ.

В даній постанові зазначено, що головний бухгалтер Білківського СТ

ОСОБА_1 , на яку згідно функціональних обов`язків покладено ведення

бухгалтерського обліку товариства та подачі звітності до контролюючих органів, не забезпечує відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій товариства та не подає достовірні дані до ДФС для податкового обліку. Крім того, протягом 2017 року головний бухгалтер ОСОБА_1 не бере участі в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки та псування активів товариства. Нею не забезпечено збереження первинних бухгалтерських документів, товаро-матеріальних цінностей, коштів та недостовірно відображено розрахунки та платіжні зобов`язання підприємства.

ОСОБА_1 внаслідок недостатньої кваліфікації за своїм віком та не бажанням вчитись не має навиків у користуванні персональним комп`ютером та не може забезпечити подання податкової звітності в електронному вигляді. У зв`язку з неналежною організацією бухгалтерського обліку та не відповідністю займаній посаді, грубим порушення обов`язків головного бухгалтера прийнято рішення про її звільнення з посади .

05.06.2018 року адміністрацією товариства було складено акт про те, що головний бухгалтер ОСОБА_1 у їхній присутності відмовилась щодо надання пояснень з приводу неналежного виконання функціональних обов`язків та неподання недостовірної звітності до органів ДФС.

В подальшому, відповідно до наказу № 3 від 27.06.2018 року на підставі постанови Білківського СТ №1 від 04.06.2018 року звільнено головного бухгалтера ОСОБА_1 за невідповідність займаній посаді згідно п.2 ст.40 КзПП України, проведено передбачені законодавством виплати ОСОБА_1 .

Також, 27.06.2018 року адміністрацією товариства було складено акт про те, що головний бухгалтер ОСОБА_1 у їхній присутності від ознайомлення та підпису з наказом від 27.06.2018 року про її звільнення відмовилася.

Згідно виданої довідки, та відомостями нарахування Білківським СТ кінцевий розрахунок при звільненні ОСОБА_1 проведено 27.06.2018 року в сумі 4950,00 грн., грошовим переказом через AT Укрпошта від 27.06.2018 року, про проведення даного переказу свідчить довідка, видана Начальником ЦВПЗ №3 м. Іршава, що грошовий переказ в сумі 4950,00 грн. ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 , оплачений 29.06.2018 року.

Відповідно до питання видачі трудової книжки ОСОБА_1 та згідно наданої довідки Білківським СТ, встановлено, що відповідно до запису в особовій справі ОСОБА_1 її трудова книжка з 02.03.1996 року знаходиться в управлінні ПФУ в Іршавському районі, оскільки вона являється пенсіонером, про що свідчить її особистий підпис.

На час проведення інспекційного відвідування адміністрація товариства журнал обліку руху трудових книжок не надала, мотивуючи тим, що такий не був переданий голові правління Горзову Р.П. , що стало підставою для звернення ним в поліцію, яке мало місце 06.06.2017 року, заявник виявив відсутність документів Білківського СТ (а.с. 235-238, том 1).

Також, з даного акту вбачається, що 27.06.2018 року адміністрацією товариства було складено акт про те, що головний бухгалтер ОСОБА_1 у їхній присутності від ознайомлення та підпису з наказом від 27.06.2018 року про її звільнення відмовилася.

З врахуванням наведеного судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачу було відомо про наказ про звільнення, та спростовує її твердження, що з наказом її ніхто не ознайомлював.

Позивачем ні в позовній заяві, ні в ході розгляду справи судом першої інстанції, ні в апеляційній скарзі не наведено жодних заперечень та не подано жодних доказів, які б спростовували обставини, які наведені в постанові правління Білківського СТ від 04.06.2018 року щодо порушення ведення бухгалтерського обліку, на підставі якої прийнято наказ про звільнення позивача із займаної посади.

Таким чином матеріалами справи доведено, що наказ про звільнення позивача згідно із п.2 ст.40 КзПП України винесено на законних підставах, позивача звільнено з роботи з дотриманням трудового законодавства і проведено з нею відповідний розрахунок у день звільнення. Доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу, оскільки повністю спростовуються вищенаведеними матеріалами справи. Вимоги про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати є похідними від основних вимог і не підлягають задоволенню.

Разом з тим суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про незаконність звільнення позивача в зв`язку з недотриманням вимог ст. 43 КЗпП України і відсутністю попередньої згоди профспілкового комітету ОСОБА_4 , оскільки відповідно до приписів ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з головним бухгалтером підприємства, установи, організації допускається без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Матеріалами справи встановлено, що про своє звільнення та про наказ про звільнення позивач дізналася 27.06.2018 року, однак від ознайомлення та підпису з наказом від 27.06.2018 року про звільнення позивач відмовилася, що стверджено відповідним актом від 27.06.2018 року, та актом перевірки управління держпраці у Закарпатській області від 28 січня 2019 року № ЗК/431371АВ. До суду позивач звернулась 12.09.2018 року, але з вимогою про скасування наказу про звільнення позивач звернулась 17.04.2019 року ( заява про уточнення позовних вимог), тобто з пропущеним строком позовної давності.

Однак, у заявленому позові ОСОБА_1 слід відмовити саме за безпідставністю та необґрунтованістю заявлених вимог, а не в зв`язку з пропущенням строків звернення до суду.

З врахуванням вищенаведеного апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до п.п.1, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з вищевказаних підстав.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 04 серпня 2020 року скасувати, ухваливши у справі нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до Білківського споживчого товариства про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення заборгованості по заробітній платі відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 24 лютого 2021 року.

Головуючий:

Судді: