Ухвала

від 30.06.2021 по справі 301/1929/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 червня 2021 року

м. Київ

справа №301/1929/18

провадження № 61-4131ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Білківського споживчого товариства про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Білківського споживчого товариства про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 04 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 04 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

09 березня 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до суду касаційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 04 серпня 2020 року, постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року, ухвалу Закарпатського районного суду від 16 лютого 2021 року.

Разом з касаційною скаргою до суду ОСОБА_1 надала заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2021 року було відмовлено.

25 червня 2021 року Верховним Судом вдруге отримано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. За наслідками розгляду заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 просить накласти арешт на частину нерухомого майна Білківського споживчого товариства вартістю 64 122,72 грн.

Вивчивши подану заяву, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у її задоволенні слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Повноваження суду касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг визначені главою 2 Розділу VЦПК України Касаційне провадження . Вирішення питань щодо забезпечення позову зазначеною главою не передбачене, в зв`язку з чим заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає .

Суд касаційної інстанції наголошує, що згідно положень частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. За змістом частини другої статті 44 ЦПК України зловживанням процесуальними правами може бути визнано судом, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої разом з касаційною скаргою, суд касаційної інстанції в ухвалі від 17 березня 2021 року наголосив на тому, що Цивільним процесуальним кодексом не передбачено повноваження Верховного Суду щодо вирішення питання про забезпечення позову.

Проте, незважаючи на таку мотивацію відмови у задоволенні заяви, ОСОБА_1 вдруге звернулася до суду з аналогічною заявою.

Верховний Суд бере до уваги те, що особа звертається до суду особисто, без допомоги адвоката, не володіє достатніми навиками в сфері юриспруденції, в зв`язку з чим попереджує, що такі дії ОСОБА_1 у разі повторюваності можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами з застосуванням відповідних процесуальних заходів, передбачених законом.

Керуючись статтею 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. А. Калараш