Постанова

від 22.02.2021 по справі 332/3294/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 22.02.2021 Справа № 332/3294/19

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 332/3294/19Головуючий у 1-й інстанції Марченко Н.В. Повний текст рішення складено 21.08.2020 року. Пр. № 22-ц/807/100/21Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кримська О.М., Подліянової Г.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька

ВСТАНОВИВ:

16.08.2019 року ОСОБА_1 поштою (конверт з відміткою поштового відділення а.с.7) звернувся до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-2), в якому просив стягнути з ОСОБА_2 , 1986 р.н., та ОСОБА_3 , 1978 р.н., як повнолітніх синів, з кожного аліменти на утримання його, як непрацездатного батька, у розмірі 1/4 частини з всіх видів заробітку останніх з кожного щомісячно.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що він є пенсіонером за віком, отримує пенсію щомісячно в розмірі 1531,83 грн., яка є меншою за прожитковий мінімум, який становить 1936,00 грн . Він має двох повнолітніх синів, які працюють, мають постійний дохід він, у свою чергу, потребує лікування через хронічні захворювання, у зв`язку із чим, перебуває зі скрутному матеріальному становищі та потребує матеріальної допомоги від синів, які від надання останньої у добровільному порядку ухиляються.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю першої інстанції Марченко Н.В. (а.с. 8).

Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 16) відкрито спрощене позовне провадження у цій справі з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2020 року (а.с. 71-72) позов позивача в частині позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька в розмірі ј частини із усіх видів заробітку (доходу) у цій справі залишено без розгляду на підставі ст. 257 ч. 1 п. ЦПК України за заявою позивача (а.с. 67).

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2020 року (а.с. 96-98) у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька у цій справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 102-109) просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов позивача у цій справі задовольнити у повному обсязі.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 112).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 06 жовтня 2020 року (а.с. 113).

В автоматизованому порядку суддею Кримською О.М. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв`язку із тривалою хворобою останньої (а.с. 118-119).

Ухвалою апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 1 ЦПК України (а.с. 120).

Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі у встановлений апеляційним судом строк - протягом 15-ти днів з дня кручення йому копії ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у цій справі - 12.10.2020 року (поштове повідомлення а.с. 115) та станом на час її розгляду апеляційним судом взагалі.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Ухвалою (а.с. 122) в порядку ст. 81 ч. 7 ЦПК України апеляційний суд витребував у строк до 07.12.2020 року у ТОВ ЗАПОРІЖБУДДЕТАЛЬ (ЄДРПОУ 36648404) для долучення до матеріалів цієї справи інформацію про те: - чи працює на теперішній час у товаристві ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), прийнятий раніше на роботу на підставі наказу №54-к від 11.07.2019 року згідно із записом в трудовій книжці останнього за № 33, - якщо працює, то на якій посаді та який дохід він отримує (надати довідку про доходи останнього); - якщо не працює, то коли був звільнений, на підставі чого (надати копію наказу про звільнення) та який дохід останній мав до цього (надати довідку про доходи останнього).

ТОВ ЗАПОРІЖБУДДЕТАЛЬ надало апеляційному суду на виконання вищезазначеної ухвали в порядку часткового виконання останньої відповідь (а.с. 127-128), за змістом якої позивач ОСОБА_1 з 16.08.2019 року був звільнений наказом № 63-к від 16.08.2019 року, копію якого додано.

Ухвалою (а.с. 132) в порядку ст. 81 ч. 7 ЦПК України апеляційний суд витребував у строк до 20.01.2021 року у Вознесенівської ДПІ Вознесенівського управління у м. Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області для долучення до матеріалів цієї справи інформацію (довідку про доходи) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 12.08.2019 року (дата подачі позову позивачем у цій справі поштою) по 18.08.2020 року (дата ухвалення рішення у цій справі) або за 2019-2020 роки взагалі.

Вознесенівська ДПІ Вознесенівського управління у м. Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області на виконання ухвали надало апеляційному суду відомості з центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб ДФС України про джерела доходів та суми виплачених доходів по ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 01.07.2019 р. по 30.09.2020 р. (а.с. 143-145), за змістом яких інформація про доходи відсутня.

За змістом ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Проте, має місце відповідне навантаження судді-доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді замість 40 суддів за штатом фактично працює 18 суддів).

Крім того, розгляд цієї справи апеляційним судом не відбувався у період з 15.02.2021 року по 19.02.2021 року включно, оскільки суддя-доповідач Гончар М.С. проходила підготовку для підтримання кваліфікації суддів судової палати з розгляду цивільних справ в Національній школі суддів України (а.с. 146).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення … і ухвалити … нове рішення …

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення , постанови.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового… є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі у повному обсязі, керувався ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України та виходив із того, що позивачем не доведена його потреба в матеріальній допомозі.

Так, з наданих позивачем ОСОБА_1 :

- розрахунків на сплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 за 2019 рік вбачається, що вони виписані на ім`я ОСОБА_4 , а з квитанцій з карткових рахунків вбачається, що платником є ОСОБА_4 , а не позивач (а.с. 46-52);

- медичних документів, а саме з листка непрацездатності, серія АДЛ № 241834 від 03.04.2019 року довідки № 67 від 12.04.2019 року (а.с. 56), виписки з медичної карти стаціонарного хворого терапевтичного відділення № 469 (а.с. 61) вбачається, що ОСОБА_1 працює слюсарем на ПрАТ Дніпроспецсталь , а отже має ще додатковий заробіток за місцем роботи; довідку про доходи позивач суду не надавав.

Проте із такими висновками суду першої інстанції погодитись повністю не можна з таких підстав.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цій справі не відповідає.

Суд першої інстанції у порушення вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи має місце у цій частині неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального прав, рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч.6 ЦПК України.

Так, хоча судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком повнолітнього відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (свідоцтво про народження, копія а.с. 65).

Позивач ОСОБА_1 з 25.10.2016 року є пенсіонером за віком (посвідчення, копія а.с 3).

ОСОБА_1 отримав пенсію на загальну суму 9086,46 грн. з серпня 2019 по січень 2020 року - 9532 грн., розмір пенсії за січень 2020 року склав 1632,00 грн. (довідки про доходи, копії №6141111298210166 та № НОМЕР_3 з січня 2019 року по червень 2019 року а.с. 4, 53).

ОСОБА_1 бригадою ШМД було доставлено в ЛПЗ № 4 з попереднім діагнозом ГВ ІІ ст., неускладнений гіпертонічний криз (лист, копія а.с. 5).

Надані позивачем ОСОБА_1 медичні документи (а.с. 54-64) доводять наявність певних хвороб та деякі витрати на лікування.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено частиною 1 статті 204 СК України.

Відповідно до ст. 201 СК України, обов`язкові умови та підстави покладення на дітей обов`язку утримувати своїх батьків: діти досягли вісімнадцяти років; батьки є непрацездатними за віком або за станом здоров`я; батьки потребують матеріальної допомоги; відсутні обставини для звільнення дітей від обов`язку утримувати своїх батьків.

Тлумачення ст. 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі.

Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.

Проте, на припущеннях ґрунтуються та спростовуються матеріалами цієї справи висновки суду першої інстанції у цій справі про те, що:

-позивач ОСОБА_1 працює слюсарем на ПрАТ Дніпроспецсталь , а отже має ще додатковий заробіток за місцем роботи;

-та що позивачем у цій справі не доведена його потреба в матеріальній допомозі.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).

В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Доказами, передбаченими ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, які можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції від 18 серпня 2020 року в межах доводів апеляційної скарги позивача, є:

= додані до апеляційної скарги позивача докази (а.с. 101-109), серед яких заслуховують на увагу:

- довідка Центрального об`єднаного управління ПФУ м. Запоріжжя в Запорізькій області про доходи позивача у вигляді пенсії за віком за період березень 2020 року - серпень 2020 року, який лише з травня 2020 року становить 1738,00 грн. щомісяця (а.с.104-105), та є меншим за прожитковий мінімум для однієї особи станом на час розгляду цієї справи судом першої інстанції (18.08.2020 року),

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платника податків про суми виплачених доходів та утримання податків за період І кварталу 2020 року по 2 квартал 2020 року (а.с.108), за змістом яких відсутня інформація про доходи позивача ОСОБА_1

- копія трудової книжки позивача (а.с. 109) із записом № 32 від 15.05.2019 року про звільнення його за власним бажанням, наказ від 15.04.2019 року (а.с. 109),

= отримані апеляційним судом в порядку ст. 81 ч. 7 ЦПК України:

- від ТОВ ЗАПОРІЖБУДДЕТАЛЬ (а.с. 127-128), за змістом яких позивач ОСОБА_1 з 16.08.2019 року був звільнений наказом № 63-к від 16.08.2019 року;

- від Вознесенівської ДПІ Вознесенівського управління у м. Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області про відсутдінсть доходів у відповідача ОСОБА_2 за період з 01.07.2019 р. по 30.09.2020 р. (а.с. 143-145).

Останніми підтверджується обґрунтованість вимог позивача ОСОБА_1 про те, що пенсія позивача є єдиним джерелом доходу та він, з урахуванням її вищезазначеного розміру (1738,00 грн. щомісяця станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції у цій справі, розмір якої є меншим за розмір прожиткового мінімуму на одну особу станом на час ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі 18.08.2020 року з 01.07.2020 року - 2118,00 грн. (ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік ) та стану здоров`я позивача, яке потребує лікування та відповідних витрат ( подагра, подагрический полиартрит с поражением голеностопных суставов, стадия обострения, рентген -стадия 0, локтевых суставов, суставов стоп, тофусная форма, НФС ІІ ст. в сочетании с осте артрозом голеностопных суставов рентген-стадия ІІ, НФС ІІ ст., гипертаночиеская болезнь ІІ стадии (гипертрофия лівого желудочка), степень 3, очень високий риск а .с.55-64), потребує матеріальної допомоги від повнолітнього сина - відповідача у цій справі ОСОБА_2 ,

- відносно якого позивач батьківських прав не був позбавлений та від утримання якого, як неповнолітнього сина, свого часу позивач не ухилявся (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та відповідачем суду не надані),

- інформація про місце роботи та доходи якого (відповідача) відсутня у суду, проте, який є працездатним, може та має працювати і отримувати дохід (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та відповідачем суду не надані) .

Разом із тим, апеляційний суд вважає, що позивачем у цій справі є обґрунтованим та доведеним розмір аліментів з відповідача на користь позивача лише у розмірі 1/6 частини з всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Так, в силу вимог ст. 205 ч. 1 СК України суд визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).

Підстави для звільнення від доказування сторін, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Проте, сторони не надали апеляційному суду у цій справі належних, допустимих доказів на підтвердження:

-позивач ОСОБА_1 - аліментів з відповідача саме у розмірі 1/4 частини з всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно;

-відповідач ОСОБА_2 - свого матеріального та сімейного стану.

Враховуючи загальні вимоги СК України та ЦПК України, за змістом яких позивач ОСОБА_1 , як батько, зобов`язаний був забезпечувати свого часу на неповнолітнього сина ОСОБА_2 1/6 частину з всіх видів свого заробітку (доходу) щомісяця, враховуючи наявність у позивача двох синів ( ОСОБА_1 та ОСОБА_3 а.с. 65-66), та рівність прав синів на утримання від батька, то, відповідно, належним та обґрунтованим у цій справі на сьогодні також є розмір аліментів з відповідача, як повнолітнього сина, на користь непрацездатного батька, у вигляді 1/6 частину з всіх видів свого заробітку (доходу) відповідача щомісяця.

Оскільки, позивач, як непрацездатний батько, не позбавлений у подальшому права окремо від цієї справи вирішувати окремо від цієї справи у позасудовому чи судовому порядку питання про аліменти з іншим повнолітнім сином - ОСОБА_3 .

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо його законності і обґрунтованості.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2020 року у цій справі слід скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі 1/6 частки усіх видів її заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 16 серпня 2019 року, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. 1 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн., від сплати яких позивач ОСОБА_1 у цій справі був звільнений в силу вимог закону (розрахунок: судовий збір за подачу позову до суду першої інстанції у 2019 році - 768,40 грн. + 1152,60 грн. судовий збір за подачу апеляційної скарги).

Також, апеляційний суд вважає за доцільне роз`яснити учасникам цієї справи, що учасники цієї справи не позбавлені права у подальшому вирішувати питання про зміну (збільшення чи зменшення) розміру аліментів у цій справі чи припинення стягнення останніх взагалі за наявності для цього відповідних обставин, передбачених СК України.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 81-82, 89, 141, 367, 369, 371-372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2020 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі 1/6 частки усіх видів її заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 16 серпня 2019 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 22.02.2021 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кримська О.М.Подліянова Г.С.