Постанова

від 23.02.2021 по справі 820/1249/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 лютого 2021 року

Київ

справа №820/1249/18

адміністративне провадження №К/9901/60802/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №820/1249/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СГ ІСТЕЙТ до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю СГ ІСТЕЙТ на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 (суддя Зінченко А.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 (головуючий суддя Присяжнюк О.В., судді: Русанова В.Б. , Курило Л.В.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СГ ІСТЕЙТ" (далі також ТОВ "СГ ІСТЕЙТ", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі також ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), у якому позивач просив скасувати податкові повідомлення рішення від 06.11.2017 №00003201406 на суму 680грн. та від 06.11.2017 №00003211406 на суму 48817,24грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ СГ ІСТЕЙТ звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду 17.09.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "СГ ІСТЕЙТ" у справі №820/1249/18.

Ухвалою суду від 22.02.2021 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 23.02.2021.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано до спірних правовідносин положення статтей 2, 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті . Позивач вказує, що імпорт товарів по контракту не відбувся у повному обсязі, сторони шляхом досягнення домовленості про повернення передплати по контракту повернулись у первинний стан, який існував до перерахування грошових коштів. За таких обставин, підстави для застосування санкції за порушення резидентом строків розрахунків з імпорту - відсутні. Крім того, як вважає позивач, оскаржувані рішення прийнято з порушенням матеріального права, в частині застосування статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", статті 1 Указу президента України від 18.06.1994 №319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами".

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області зазначає, що рішення судів постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами попередніх інстанцій надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, на підставі повідомлень ПАТ УКРГАЗБАНК від 03.03.2016, від 07.09.2016 про порушення ТОВ СГ ІСТЕЙТ строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракту, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ СГ ІСТЕЙТ з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 23.07.2015 №312-20/2015 (дата здійснення платежів за імпортними операціями/дата оформлення МД за експортними операціями 16.11.2015 та 20.04.2016).

За результатами перевірки складено акт від 19.10.2017 №15989/20-40-14-06-08/39594598, яким встановлено, що у періоді, що перевірявся ТОВ СГ ІСТЕЙТ по зовнішньоекономічним контрактам здійснювало імпортні операції.

ТОВ СГ ІСТЕЙТ - Покупець , та Общество с ограниченной ответственностью Газенергосеть Бєлгород , Російська Федерація - Постачальник укладено контракт від 23.07.2015 №312-20/2015.

Предмет Контракту: Постачальник зовоб`язується протягом строку дії цього Контракту передати у власність Покупцю 1000 (одна тисяча) метричних тон газу вуглеводневого скрапленого (пропан-бутан технічний та/або пропан технічний та/або бутан технічний та/або фракція пропанова марки Б), в подальшому іменований Товар, а покупець зобов`язується прийняти Товар і сплатити його вартість Постачальнику в порядку та на умовах, обумовлених діючим контрактом.

Загальна сума контракту орієнтовано складає 21800000,00рос.руб. Строк дії контракту - до 30.06.2016, а у випадку, якщо у Сторін залишились невиконані зобов`язання, випливаючи з Контракту, строк дії Контракту подовжується до повного виконання Сторонами таких зобов`язань. Валюта платежу: російські рублі.

У періоді, що перевірявся, ТОВ СГ ІСТЕЙТ на виконання умов Контракту з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ УКРГАЗБАНК , МФО 320478, на рахунок Общества с ограниченной ответственностью Газенергосеть Бєлгород , Російська Федерація, перераховано грошові кошти на загальну суму 9' 314' 000,00рос.руб. (екв. 3' 211' 493,00грн.), зокрема: згідно платіжного доручення від 16.11.2015 №UUНА42322SD353 на загальну суму 2' 630' 000рос.руб. (екв. 910137,80грн.) - граничний термін надходження товару - 14.02.2016; згідно платіжного доручення від 20.04.2016 №1 на загальну суму 1' 800' 000рос.руб. (екв. 697644,00грн.) - граничний термін надходження товару - 19.07.2016.

Імпортний товар надійшов на територію України на загальну суму 9' 199' 405рос.руб. (екв. 3' 297' 961,83грн.): згідно МД від 25.04.2016 №903060000/2016/002840 на загальну суму 1' 737' 825рос. руб. (екв. 37328,00грн.), в тому числі на суму 52420рос.руб. - із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків, чим ТОВ СГ ІСТЕЙТ порушено вимоги статті 2 Закону України від 23.09.1994 Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , зі змінами та доповненнями.

Станом на 20.07.2016 по контракту від 23.07.2015 №312-20/2015 лічилась прострочена дебіторська заборгованість на загальну суму 114595,00рос.руб - граничний термін -19.07.2016.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.11.2017 №00003201406 на суму 680грн. та від 06.11.2017 №00003211406 на суму 48817,24грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу, ТОВ СГ ІСТЕЙТ звернулося з позовом до суду.

За змістом статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності-з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною четвертою вказаної статті Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" доповнено частину першу статті 25 Закону України "Про Національний банк України" шляхом надання Національному банку України повноважень щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Правлінням Національного банку України прийнято постанови від 14.11.2013 №453 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті", від 12.05.2014 №270 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті", від 03.03.2015 №160 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" та від 03.06.2015 №354 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", пунктом 1 яких встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" Порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Судами попередніх інстанцій зауважено, що стягнення заборгованості з нерезидента по контракту від 23.07.2015 №312-20/2015 позивачем не надано.

Також, до перевірки не надано висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданого на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків по Контракту, довідку Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни стосовно виникнення форс-мажорних обставин при виконанні Контракту.

Матеріалами справи підтверджено, що 23.06.2017 Общество с ограниченной ответственностью Газенергосеть Бєлгород , Російська Федерація, здійснило повернення передплати по контракту від 23.07.2015 № 312-20/2015 на загальну суму 114595,00рос.руб. (екв. 49584,11грн.).

Враховуючи вищевикладене, дійшли висновку, що ТОВ СГ ІСТЕЙТ порушено вимоги статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , зі змінами та доповненнями.

Відтак, станом на 01.04.2016 встановлена дебіторська заборгованість, по якій на звітну дату перевищено встановлені законодавством строки розрахунків, а саме: по контракту від 23.07.2015 №312-20/2015 - в сумі 52420,00рос.руб. - граничний строк - 14.02.2016.

Також, станом на 01.04.2017 встановлена дебіторська заборгованість, по якій на звітну дату перевищено встановлені законодавством строки розрахунків, а саме: по контракту від 23.07.2015 № 312-20/2015 - в сумі 114 595,00 рос. руб. - граничний строк - 19.07.2016р.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ СГ ІСТЕЙТ у розділі II "Фінансові Вкладення" Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами станом на 01.04.2016 самостійно задекларовано заборгованість, по якій на звітну дату перевищено встановлені законодавством строки розрахунків по контракту від 23.07.2015 №312-20/2015 у сумі 52420,00рос.руб.;

Крім того, ТОВ СГ ІСТЕЙТ у розділі II "Фінансові Вкладення" Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами станом на 01.10.2016 самостійно задекларовано заборгованість, по якій на звітну дату перевищено встановлені законодавством строки розрахунків по контрактам від 23.07.2015 №312-20/2015 у сумі 114595,00рос.руб.;

Судами з`ясовано, що ТОВ СГ ІСТЕЙТ у розділі II "Фінансові Вкладення" Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами станом на 01.01.2017 не відображено заборгованість, по якій на звітну дату перевищено встановлені законодавством строки розрахунків по контракту від 23.07.2015 №312-20/2015 у сумі 114595,00рос.руб.

ТОВ СГ ІСТЕЙТ у розділі II "Фінансові Вкладення" Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами станом на 01.04.2017. не відображено заборгованість, по якій на звітну дату перевищено встановлені законодавством строки розрахунків по контракту від 23.07.2015 №312-20/2015 у сумі 114595,00рос.руб.

Слід врахувати, що з набранням 01.01.2011 чинності Законом України від 02.12.2010 №2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України" зі сфери дії статті 250 Господарського кодексу України виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Порядок застосування цих санкцій з 01.01.2011 врегульовано статтями 113, 114 Податкового кодексу України, якими, зокрема, передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється (пункт 113.3 статті 113 Податкового кодексу України).

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (пункт 114.1 статті 114 Податкового кодексу України).

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 06.11.2017 №00003211406, яким визначено грошове зобов`язання, а саме - нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 48817,24грн.

Щодо застування штрафу згідно податкового повідомлення-рішення від 06.11.2017 №00003201406 на суму 680грн., касаційний суд вважає необхідним зазначити наступне.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходять за межами України.

Пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 №15-93 встановлено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

За порушення вимог пункту 1 статті 9 Декрету, в кожному з встановлених вище випадків (у кількості - двох) органом ДФС застосовано штраф у сумі 340грн 00 коп.

Згідно абзаців 7,8 пункту 2 статті 16 Декрету, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до пункту 2 статті 16 Декрету санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Таким чином, у пункті 2 статті 16 вказаного Декрету компетентним органом, який має застосовувати санкції, передбачені цим пунктом, визначено Національний банк України.

Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Відповідно, органи системи ДФС України не є компетентними органами щодо застосування до суб`єкта господарювання санкцій, визначених у пункті 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 06.11.2017 №00003201406 на суму 680грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи пункт 16 Декрету задонодавством визначено компетентний орган, що здійснює застосування фінансових санкцій за порушення статті 9 цього Декрету, та не передбачає множинного тлумачення своїх положень, застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій не належить до його компетенції, а тому таке нарахування є протиправним.

За результатами розгляду справи в частині правомірності податкового повідомлення-рішення від 06.11.2017 №00003211406 на суму 48817,24грн., судами попередніх інстанцій при винесенні судових рішень виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Разом з тим, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково. Касаційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2017 №00003201406 на суму 680грн.

Згідно приписів частини першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені судами обставини не можуть свідчити про відповідність рішень судів першої та апеляційної інстанцій вимогам статті 242 КАС України.

Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, оскільки суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення неправильного судового акта по суті, вказані судові рішення слід скасувати в частині, ухвалити нове рішення, яким скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2017 №00003201406.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СГ ІСТЕЙТ задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі №820/1249/18 в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2017 №00003201406 скасувати. Ухвалити у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2017 №00003201406.

У частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2017 №00003211406 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі №820/1249/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

------------------

------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду