Ухвала

від 25.02.2021 по справі 903/406/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

25 лютого 2021 року Справа № 903/406/20 Суддя Господарського суду Волинської області Войціховський В.А., при секретарі судового засідання Гримайло О.П.,

за присутності в судовому засіданні представників:

Ковальчук О.В. - головний спеціаліст відділу представництва в судах та інших органах юридичного управління ГУ Держгеокадастру у Волинській області (дов. від 21.12.2020р. №0-3-0.6-24/62-20)

Романова І.О. - представник ПП "Захід" (дов. від 15.09.2020р.)

та за відсутності представників третьої особи у зв`язку з їх неявкою в судове засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області

заяву Приватного підприємства "Захід"

про розстрочку виконання рішення суду від 14.09.2020 року

по справі

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, м. Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Війницька сільська рада, с. Війниця

до відповідача: Приватного підприємства "Захід", с. Павловичі

про стягнення 594 873,00 грн.

встановив: рішенням Господарського суду Волинської області від 14.09.2020р. у справі №903/406/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2020р., позовні вимоги Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до Приватного підприємства "Захід", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Війницька сільська рада, було задоволено та постановлено стягнути з Приватного підприємства "Захід" 594 873,00 грн. втрат у відшкодування сільськогосподарського виробництва на рахунок Війницької сільської ради (Волинська область, Локачинський район, село Війниця, вулиця Миру, будинок 1, код ЄДРПОУ 04332064), а також стягнути з Приватного підприємства "Захід" на користь Головного управління Держгеокадастру у Волинській області 8 923,09 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

На примусове виконання зазначеного рішення Господарським судом Волинської області було видано накази:

від 10.12.2020р. №903/406/20-1 про стягнення з Приватного підприємства "Захід" 594 873,00 грн. втрат у відшкодування сільськогосподарського виробництва на рахунок Війницької сільської ради;

від 10.12.2020р. №903/406/20-2 про стягнення з Приватного підприємства "Захід" на користь Головного управління Держгеокадастру у Волинській області 8 923,09 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

При цьому, стягувачем за наказом від 10.12.2020р. №903/406/20-1 судом було визначено Війницьку сільську раду (Волинська область, Локачинський район, село Війниця, вулиця Миру, будинок 1, код ЄДРПОУ 04332064, р/р UA438999980334109848000003546, код класифікації 21110000, найменування коду класифікації доходів бюджету-надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва).

09 лютого 2021 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області за вх. №01-62/9/21 була зареєстрована заява ПП "Захід" про розстрочку виконання рішення суду від 14.09.2020р. в частині стягнення 594 873,00 грн. відповідними визначеними боржником частинами до 31.12.2021р.

Ухвалою суду від 12.02.2021р. заяву ПП "Захід" було залишено без руху, надано заявнику строк для усунення допущених при поданні заяви до суду недоліків.

Клопотання ПП "Захід" від 17.02.2021р. про усунення недоліків заяви з долученими відповідними підтверджуючими документами надійшла до Господарського суду Волинської області у строк, встановлений судом, а саме 17 лютого 2021 року.

Відтак, ухвалою суду від 17.02.2021р. заяву ПП "Захід" про розстрочку виконання рішення суду від 14.09.2020р. було прийнято до розгляду, призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 25.02.2021р., запропоновано ГУ Держгеокадастру у Волинській області та Війницькій сільській раді в строк до 24.02.2021р., шляхом направлення на електронну адресу (inbox@vl.arbitr.gov.ua) надати суду (за наявності) письмові пояснення по суті викладених у заяві обставин, документи в їх обґрунтування, явку представників сторін та третьої особи в судове засідання визнано на розсуд останніх.

Як це підтверджується наявним в матеріалах справи списком розсилки поштової кореспонденції, відповідну ухвалу суду 17 лютого 2021 року для відома та виконання було направлено сторонам та третій особі за адресами їх місцезнаходження.

23.02.2021 року на адресу суду від ПП "Захід" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи довідки про наявну заборгованість до бюджету та заробітної плати Приватного підприємства "Захід", фінансової звітності ПП "Захід", балансу підприємства станом на 31.12.2020р. в підтвердження перебування боржника у скрутному фінансовому становищі.

Також 25.02.2021р. на адресу суду від заявника надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи платіжних документів в підтвердження проведення боржником розрахунків згідно рішення суду від 14.09.2020р. на загальну суму 60 000 грн. (платіжні доручення від 23.02.2021р. №910 на суму 40 000 грн. та №911 на суму 20 000 грн.)

У визначений ухвалою суду день та час третя особа в судове засідання свого уповноваженого представника не направила, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області та стягувач - Війницька сільська рада письмових пояснень/заперечень стосовно заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду не подали.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 331 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи і постановляє ухвалу. Поруч з цим, частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Водночас порядок звернення до господарського суду, у тому числі, із заявами після вирішення справи по суті, регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України, у даному випадку ст. 331.

Положеннями ст. 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд також враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі №0870/8014/12, щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відтак, враховуючи встановлені законом строки розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду, належне повідомлення учасників судового процесу про день та час проведення судового засідання, відсутність клопотань сторін щодо процесу розгляду відповідної заяви та беручи до уваги законодавчий припис про те, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні, суд доходить висновку про можливість та необхідність розгляду та вирішення заяви ПП "Захід" в даному судовому засіданні за відсутності представників стягувача - Війницької сільської ради.

Присутня в судовому засіданні представник ПП "Захід" подану заяву підтримала, просить суд, з огляду на долучені підприємством до матеріалів справи документи, які, на думку заявника, свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, розстрочити виконання рішення суду у справі частинами по 59 430 грн. до 01.04.2021р. (далі щомісячно до 01.11.2021р.), а також 59 433 грн. у період до 01.12.2021р.

При цьому засвідчила на тому, що зобов`язання боржника перед стягувачем на суму 60 000 грн. підприємством виконано шляхом сплати відповідної суми згідно платіжних доручень від 23.02.2021р. №910 на суму 40 000 грн. та №911 на суму 20 000 грн.

Присутня в засіданні суду представник Головного управління Держгеокадастру у Волинській області заперечень стосовно заяви ПП "Захід" не висловила.

Розглянувши заяву боржника про розстрочку виконання рішення суду та документи в її обґрунтування, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про часткову підставність заявленого клопотання.

Викладена позиція суду пов`язана з наступними обставинами:

У поданій заяві про розстрочку виконання рішення, боржник - Приватне підприємство "Захід" засвідчує, що підставою для розстрочення судового виконання рішення є наявність обставин, які, на думку заявника, ускладнюють його виконання та роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Роботу Приватного підприємства "Захід", як власне, всього бізнесу в Україні, фактично паралізовано у зв`язку із запровадженням карантинних заходів, спричинених пандемією COVID-19, яка є загальновідомим фактом, що не підлягає доказуванню. Впродовж 2020 року суттєво погіршилися економічні та фінансові показники промисловості в цілому, як складової національної економіки, так і фінансові показники діяльності Приватного підприємства "Захід".

Запровадження карантинних заходів в березні 2020 року, котрі діють на даний час, зумовили та зумовлюють негативні наслідки для підприємства боржника у вигляді зміни форми та тривалості робочого часу, що призвело до фінансових втрат та спричинило ряд невиконаних взятих на себе зобов`язань, зокрема, призвело до зменшення купівельної спроможності.

Так, як це вбачається з наявних в матеріалах справи документів (долучених боржником довідки про наявність заборгованості до бюджету та заробітній платі станом на 23.02.2021р., балансу станом на 31.12.2020р. та звіту про фінансові результати за 2020 рік), за 2020 рік ПП "Захід" отримало збитки, а заборгованість до бюджету з податку на доходи фізичних осіб становить 2 949 720,50 грн., заборгованість по військовому збору становить 92 794,60 грн., з податку на додану вартість - 310 250,30 грн., заборгованість підприємства по виплаті заробітної плати працівникам складає 604 217,03 грн.

Звернувшись до суду із відповідною заявою боржник зазначає, що не має фінансової можливості одноразово виконати рішення суду. Відтак, сплата заборгованості можлива лише у випадку розстрочення виконання рішення суду. Розстрочення виконання рішення суду надасть можливість безперебійно проводити підприємству господарську діяльність, повернути заборговані суми стягувачу у повному обсязі та повністю виконати рішення суду.

При цьому зазначає, що стягнення визначеного рішенням суду розміру заборгованості 594 873 грн. з боржника частинами не звільняє ПП "Захід" від виконання даного рішення, а лише є достатнім та дієвим засобом стимулювання боржника до належного і своєчасного його виконання.

За вказаних умов боржник просив суд розстрочити виконання рішення суду згідно наступного графіку:

- до 01.03.2021р. - 60 000,00 грн.;

- до 01.04.2021р. - 59 430,00 грн.;

- до 01.05.2021р. - 59 430,00 грн.;

- до 01.06.2021р. - 59 430,00 грн.;

- до 01.07.2021р. - 59 430,00 грн.;

- до 01.08.2021р. - 59 430,00 грн.;

- до 01.09.2021р. - 59 430,00 грн.;

- до 01.10.2021р. - 59 430,00 грн.;

- до 01.11.2021р. - 59 430,00 грн.;

- до 01.12.2021р. - 59 433,00 грн.

В судовому засіданні поруч з цим представник заявника засвідчила та долучила до матеріалів справи докази в підтвердження виконання підприємством зобов`язань згідно запропонованого графіка погашення заборгованості в частині сплати суми 60 000 грн. в строк до 01.03.2021р. (платіжні доручення від 23.02.2021р. №910 на суму 40 000 грн. та №911 на суму 20 000 грн.).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За таких обставин суд констатує, що відповідно до вимог Конституції України, рішення суду у справі №903/406/20, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Водночас, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, а відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні вказаної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення. Тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання, Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року, до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами ч. 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Аналізуючи наведені норми суд підсумовує, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

При цьому, норми ст. 331 ГПК України не містять конкретного переліку обставин для розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку можливість вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення повинно вирішуватися судом із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін. А тому під час розгляду заяви про розстрочення рішення мають бути досліджені та оцінені доводи та заперечення як боржника, так і стягувача. Важливо також дотримуватися розумного строку розстрочення.

При цьому суд зауважує, що вирішення питання про розстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За наслідками судового засідання судом встановлено наявність складного фінансового та економічного становища ПП "Захід". Однак, з`ясовуючи питання щодо дотримання балансу інтересів сторін в даному випадку суд, серед іншого, вказує, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

При цьому, суд частково погоджується із доводами заявника, що основними причинами такого стану є такі об`єктивні причини, як обмеження замовлень на продукцію, котра виготовляється суб`єктом господарювання, оскільки потенційні покупці, котрими здебільшого виступають будівельні організації, також потерпають від карантину, пандемія COVID-19, яка негативно впливає на економічну активність в Україні, тощо.

Аналізуючи питання ступеню вини відповідача необґрунтовано вказувати, що такий є високим, чи наявний умисел у діях останнього щодо не виконання своїх грошових зобов`язань перед стягувачем.

Також, судом з`ясовано, що ПП "Захід" не має наміру ухилятися від виконання судового рішення, про що свідчить позиція останнього.

Поруч з цим, суд враховує, що ПП "Захід" згідно платіжних доручень від 23.02.2021р. №910 та №911 сплатило на користь стягувача загальну суму 60 000 грн. згідно долученого заявником графіку погашення заборгованості, яким було обумовлено сплату на користь Війницької сільської ради вказаної суми до 01.03.2021р.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги фінансовий стан боржника та ступінь його вини у виникненні спору, інтереси кожної із сторін, в тому числі і матеріальні, загальний строк невиконання судового рішення, який є складовою права на справедливий судовий захист, суд вважає, що наведені заявником у цій справі обставини є такими, що підтверджують ускладненість або і неможливість негайного виконання рішення Господарського суду Волинської області від 14.09.2020р.

Суд також враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява 60858/00).

Отже, враховуючи фінансовий стан сторін, наявність наміру боржника здійснити погашення основного зобов`язання перед стягувачем, приймаючи до уваги наміри боржника щодо здійснення господарської діяльності для забезпечення можливості у подальшому виконати рішення суду у даній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду на 7 місяців за наступним графіком сплати Приватним підприємством "Захід" на користь Війницької сільської ради ухваленої до стягнення згідно рішення Господарського суду Волинської області від 14.09.2020р. у справі №903/406/20 загальної суми 534 873,00 грн. (з врахуванням здійсненої боржником оплати на суму 60 000 грн. згідно платіжних доручень №910 від 23.02.2021р. на суму 40 000 грн. та №911 від 23.02.2021р. на суму 20 000 грн.): до 31 березня 2021 року 76 410,43 грн., до 30 квітня 2021 року 76 410,43 грн., до 31 травня 2021 року 76 410,43 грн., до 30 червня 2021 року 76 410,43 грн., до 31 липня 2021 року 76 410,43 грн., до 31 серпня 2021 року 76 410,43 грн., до 14 вересня 2021 року 76 410,43 грн.

Таке розстрочення виконання рішення суду, на думку та переконання суду, не порушить балансу інтересів сторін, а саме: виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача. Одночасно розстрочення виконання судового рішення надасть змогу відповідачу вжити заходів для забезпечення виконання своїх зобов`язань та вчинити інші дії, необхідні для акумуляції коштів задля уникнення вкрай негативних фінансових наслідків, що можуть призвести до повної зупинки підприємства чи загрози його банкрутства.

Так, суд вказує, що розстрочення виконання даного рішення на неповних сім місяців, за графіком обраним судом, не може вважатись настільки надмірною, щоб піднімати питання про порушення пункту першого статті 6 Конвенції, адже така затримка становить не більше одного року з моменту ухвалення рішення суду (аналогічної позиції дотримується Європейський суд з прав людини у справі ("Корнілов та інші проти України").

Тобто, принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції при частковому задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду не буде порушено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 905/1885/18.

При цьому суд засвідчує, що враховуючи дату ухвалення рішення суду у даній справі (14.09.2020р.) та положення ч. 5 ст. 331 ГПК України, у суду наявне право розстрочити зазначене рішення не більше як на 7 місяців (з моменту даного судового засідання та постановлення ухвали), а саме до 14.09.2021 року, оскільки з моменту постановлення судом рішення у справі (14.09.2020р.) до моменту розгляду судом заяви боржника (25.02.2021р.) минуло вже 5 місяців.

При цьому, приймаючи до уваги середньо-статистичні показники тривалості виконавчого провадження з виконання рішень суду, суд вважає, що розстрочення виконання судового рішення на сім місяців рівними платежами сприятиме дотриманню справедливого балансу між інтересами сторін, який, зокрема, полягає у можливості боржника виконати свої зобов`язання перед стягувачем без ризику банкрутства (обумовленого рядом обмежень у здійсненні господарської діяльності під час дії карантину, а відтак і зменшенням (відсутністю) доходів). Натомість розстрочення рішення суду надасть можливість стягувачу у нетривалий проміжок часу одержати виконання від боржника рішення суду без ускладнень, які можуть виникнути у разі погіршення фінансового становища відповідача, яке, в свою чергу, може призвести до його банкрутства.

Таким чином, заява Приватного підприємства "Захід" підлягає частковому задоволенню в частині розстрочення виконання судового рішення на сім місяців.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 18, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Захід" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 14.09.2020р. у справі №903/406/20, задовольнити частково.

2. Виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Волинської області від 14.09.2020р. у справі №903/406/20 в частині стягнення з Приватного підприємства "Захід" 534 873,00 грн. (з врахуванням здійсненої боржником оплати на загальну суму 60 000 грн. згідно платіжних доручень №910 від 23.02.2021р. на суму 40 000 грн. та №911 від 23.02.2021р. на суму 20 000 грн.) втрат у відшкодування сільськогосподарського виробництва на рахунок Війницької сільської ради, розстрочити рівними частинами на сім місяців із встановленням для Приватного підприємства "Захід" наступних строків проведення розрахунків із Війницькою сільською радою:

до 31 березня 2021 року 76 410,43 грн.,

до 30 квітня 2021 року 76 410,43 грн.,

до 31 травня 2021 року 76 410,43 грн.,

до 30 червня 2021 року 76 410,43 грн.,

до 31 липня 2021 року 76 410,43 грн.,

до 31 серпня 2021 року 76 410,43 грн.,

до 14 вересня 2021 року 76 410,43 грн.

3. У задоволенні решти вимог за заявою Приватного підприємства "Захід" відмовити.

4. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, тобто з 25 лютого 2021 року.

5. Ухвала господарського суду у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та дійсна для пред`явлення до примусового виконання органами Державної виконавчої служби України (приватними виконавцями) до 26 лютого 2024 року.

6. Стягувачем за даною ухвалою є Війницька сільська рада (Волинська область, Локачинський район, село Війниця, вулиця Миру, будинок 1, код ЄДРПОУ 04332064).

7. Боржником за даною ухвалою є Приватне підприємство "Захід" (Волинська область, Локачинський район, село Павловичі, вулиця Паламарчука, будинок 48, код ЄДРПОУ 20132169).

Відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення..

Відповідно до ст.ст. 255, 331 ГПК України ухвала про розстрочення виконання судового рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала підписана 26.02.2021р.

Суддя В. А. Войціховський