Рішення

від 26.02.2021 по справі 10/243/б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

26 лютого 2021 року Справа № 10/243/б

Суддя Т.І. Ковальчук, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви арбітражного керуючого Поповича Д.М. про видачу наказу та ухвалення додаткового рішення у справі № 10/243/б

за заявою відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернівецької обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» , м. Чернівці,

до приватного підприємства «Суперквін» , м. Кіцмань Чернівецької області,

про визнання банкрутом

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк І.С.,

представників сторін:

арбітражний керуючий Попович Д.М.,

ПП «Суперквін» - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.12.2006 за заявою ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернівецької обласної дирекції порушено справу про банкрутство Приватного підприємства «Суперквін» , постановою від 18.05.2007 боржника Приватне підприємство «Суперквін» (м. Кіцмань Чернівецької області, вул. Незалежності, 38, код ЄДРПОУ 31895694) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Стрельнікова В.В.

Оголошення про визнання боржника банкрутом опубліковано в газеті «Голос України» № 147 за 06.08.2008 р.

У ході ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Приватного підприємства «Суперквін» ухвалою від 04.05.2017 призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Поповича Дмитра Миколайовича.

Ухвалою від 19.02.2019 затверджено мирову угоду від 01 листопада 2018 року у справі № 10/243/б між боржником Приватним підприємством «Суперквін» та кредиторами ПП «Суперквін» , провадження у справі припинено.

Арбітражний керуючий Попович Д.М. звернувся до господарського суду із заявами № 3 від 15.02.2021 про видачу наказу про стягнення з Приватного підприємства «Суперквін» (далі ПП «Суперквін» , Підприємство, боржник, банкрут) оплати його послуг як ліквідатора у справі № 10/243/б та № 5 від 16.02.2021 про ухвалення додаткового рішення про таке стягнення.

За змістом зазначених заяв арбітражний керуючий Попович Д.М. просить винести додаткове рішення про стягнення на його користь з ПП «Суперквін» винагороди за виконання обов`язків ліквідатора у справі про банкрутство, оскільки під час припинення провадження у справі суд зазначене питання не вирішив, а на звернення арбітражного керуючого до Підприємства про сплату коштів останнє не відреагувало.

Ухвалою від 18.02.2021 розгляд зазначених заяв призначено в судовому засіданні на 26.02.2021 з повідомленням ОСОБА_1 і ПП «Суперквін» .

У судове засідання 26.02.2021 представник ПП «Суперквін» не з`явився, однак це не перешкоджає розгляду справи, оскільки його явка обов`язковою не визнавалася, а в матеріалах справи в наявності докази належного повідомлення ПП «Суперквін» про дату, час і місце судового засідання.

Арбітражний керуючий Попович Д.М. у судовому засіданні 26.02.2021 пояснив, що під час припинення провадження у справі про банкрутство ПП «Суперквін» у зв`язку з укладенням мирової угоди банкрутом було надано зобов`язання щодо оплати його послуг як ліквідатора на суму 99687,08 грн., однак рішення про їх сплату суд не приймав, а Підприємство кошти йому не виплатило, в зв`язку з чим просить ухвалити додаткове рішення про стягнення належної йому винагороди в затвердженій судом сумі та видати наказ про примусове стягнення.

Заслухавши пояснення арбітражного керуючого Поповича Д.М., розглянувши його заяви і матеріали справи, суд встановив наступне.

Як зазначалося, ухвалою від 19.02.2019 затверджено мирову угоду від 01 листопада 2018 року у справі № 10/243/б між боржником Приватним підприємством «Суперквін» та кредиторами ПП «Суперквін» , провадження у справі припинено.

Припиненню провадження у справі № 10/243/б передували, зокрема, процедури урегулювання питання виплати винагороди арбітражному керуючому Поповичу Д.М. за виконання повноважень ліквідатора Підприємства.

Так, ухвалою суду від 10.07.2018 затверджено ліквідатору Поповичу Д.М. оплату послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним своїх повноважень з дня призначення за рахунок коштів боржника.

27.11.2018 арбітражний керуючий Попович Д.М. звернувся до господарського суду з клопотанням про затвердження звіту про оплату послуг ліквідатора ПП «Суперквін» за період з 15.05.2017 по 27.11.2018 на суму 129471,08 грн. (т.с. 6, а.с. 198-204).

Ухвалою від 18.12.2018 затверджено звіт арбітражного керуючого Поповича Д.М. про оплату послуг ліквідатора Приватного підприємства «Суперквін» за період з 15.05.2017 р. по 27.11.2028 р. на суму 99687,08 грн.

У процедурі укладення та подання до господарського суду на затвердження мирової угоди у справі банкрут ПП «Суперквін» в особі ліквідатора Поповича Д.М. подав до суду заяву від 07.02.2019 про зобов`язання провести за рахунок коштів ПП «Суперквін» виплату арбітражному керуючому коштів у сумі 99687,08 грн. як таких, що підлягають відшкодуванню в першу чергу згідно зі ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (т.с. 7, а.с. 67).

Ухвалою суду від 19.02.2019 про затвердження мирової угоди і припинення провадження у справі питання виплати арбітражному керуючому Поповичу Д.М. коштів за виконання повноважень ліквідатора ПП «Суперквін» не вирішувалося.

У ході провадження у справі № 10/243/б та після припинення провадження у справі здійснення виплати винагороди (оплати послуг) ліквідатора Поповича Д.М. у сумі 99687,08 грн. за рахунок боржника не відбувалося, фонду для оплати послуг ліквідатора кредитори ПП «Суперквін» не створювали.

Під час вирішення заяв арбітражного керуючого Поповича Д.М. суд застосовує наступні норми законодавства України.

Провадження у справі № 10/243/б здійснювалося відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII у редакції до 19.01.2013 р. (далі - Закон).

Так, 19.01.2013 набрав чинності Закон України »Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 4212-VI, яким викладено в новій редакції Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII 22.12.2011 та в абзаці 3 підпункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень унормовано, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За приписами статті 35 Закону під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.

Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону.

Частинами 1, 2 статті 37 Закону унормовано, що мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.

Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов`язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Згідно з абзацом 6 частини 1 статті 38 Закону до заяви про затвердження мирової угоди додає зобов`язання боржника щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою.

Абзацом 4 частини 4 статті 3-1 Закону передбачено, що арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

За змістом частин 12, 14 цієї статті Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв`язку з виконанням ним своїх обов`язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Згідно з пунктом «г» частини 1 статті 31 Закону витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) відносяться до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, і задовольняються в першу чергу.

З 21.10.2019 провадження у справах про банкрутство здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Відповідно до частини 1 статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Абзацом 5 частини 2 цієї статті КУзПБ передбачено, що право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

При цьому, відповідно до абзацу 5 пункту 1 частини 1 статті 64 КУзПБ за рахунок коштів, одержані від продажу майна банкрута, у першу чергу задовольняються витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (на даний час - КУзПБ).

За змістом частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З аналізу наведених вище частин 4, 12, 14 статті 3-1, частини 1 статті 31 Закону, ст. 30, частини 1 статті 64 КУзПБ слід дійти висновку, що як за чинним раніше, так і за діючим на даний час законодавством вимоги щодо витрат на оплату праці (грошової винагороди) арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) належать до витрат, які пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, тобто до судових витрат.

Відповідно до частини 3 статті 80 ГПК України в редакції до внесення змін згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв`язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статті 231 ГПК України в чинній редакції про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Враховуючи, що ухвала від 19.02.2019 про затвердження мирової угоди і припинення провадження у справі № 10/243/б є судовим рішенням в розумінні статті 232 ГПК України, додаткове рішення до неї відповідно до положень статті 244 ГПК України також повинно прийматися у вигляді ухвали.

Оскільки в указаній ухвалі не вирішувалось питання оплати послуг арбітражного керуючого за період виконання ним повноважень ліквідатора банкрута, таке питання може бути розглянуте за заявою арбітражного керуючого за правилами статті 244 ГПК України, яка регламентує підстави і порядок ухвалення додаткового рішення.

У судовому засіданні 26.02.2021 встановлено, що ухвалою суду від 18.12.2018 затверджено звіт ліквідатора Поповича Д.М. про оплату послуг ліквідатора ПП «Суперквін» на суму 99687,08 грн. за рахунок боржника.

Указані кошти є винагородою арбітражного керуючого і мають характер судових витрат, які підлягають розподілу за результатами розгляду справи, однак ухвала суду від 19.02.2019 про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі № 10/243/б не містить умов та порядку оплати грошової винагороди арбітражного керуючого Поповича Д.М., що за наявного правового регулювання надає йому підстави просити суд стягнути відповідні кошти з боржника в порядку, встановленому статтею 244 ГПК України.

Отже, підсумовуючи, суд доходить висновку про задоволення заяв арбітражного керуючого Поповича Д.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення на його користь з ПП «Суперквін» грошової винагороди (оплати послуг) у сумі 99687,08 грн. і видачу відповідного наказу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, ч. 6 ст. 12, ст.ст. 20, 123, 129, 244, 237 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяви арбітражного керуючого Поповича Дмитра Миколайовича № 3 від 15.02.2021 про видачу наказу у справі № 10/243/б та № 5 від 16.02.2021 про ухвалення додаткового рішення у справі № 10/243/б задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Суперквін» (вул. Незалежності, буд. 38, м. Кіцмань Кіцманського району Чернівецької області, 59300, код ЄДРПОУ 31895694) на користь арбітражного керуючого Поповича Дмитра Миколайовича (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1403 від 25.07.2013, адреса: вул. Першотравнева, буд. 82а, с. Коритне Вижницького району Чернівецької області, банківський рахунок НОМЕР_1 в ЧФ АТ КБ «Приватбанк» , МФО 356282, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) основну грошову винагороду арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора Приватного підприємства «Суперквін» у сумі 99687,08 грн.

Видати наказ.

Порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ч. 1 ст. 235 ГПК України)

Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції у письмовій формі (ст. 257 ГПК України).

Відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

В судовому засіданні 26.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. 26.02.2021.

Суддя Т.І. Ковальчук