Постанова

від 24.02.2021 по справі 2-236/07

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 2-236/07

провадження № 61-15534св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідач - спілка громадян-власників (співвласників) Росія ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 ,

особи, які подавали апеляційну та касаційну скарги: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представник осіб, які подавали апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_8 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області, у складі судді Соляник Н. І.,

від 16 березня 2007 року, рішення Апеляційного суду Херсонської області,

у складі колегії суддів: Гаркуші В. О., Полікарпової О. М., Майданіка В. В.,

від 09 жовтня 2007 року та постанову Херсонського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бездрабко В. О., Базіль Л. В., Приходько Л. А.,

від 24 вересня 2020 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до спілки громадян-власників (співвласників) Росія , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 , про визнання недійсними зборів уповноважених членів спілки громадян-власників (співвласників) Росія , рішень комітету спілки громадян-власників (співвласників) Росія .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішеннями зборів спілки громадян -власників (співвласників) Росія , прийнятими 08 лютого 2003 року та рішеннями наступних зборів від 23 березня 2003 року, а також рішеннями комітету спілки громадян-власників (співвласників) Росія порушені їхні права на отримання частки майна, виділеного їм в натурі рішеннями зборів уповноважених спілки громадян-власників (співвласників) Росія

від 18 січня 2003 року під головуванням ОСОБА_9 . Позивачі вказували, що майно було виділено їм відповідно до їх майнових сертифікатів, але оспорюваними рішеннями це майно було перерозподілено та виділене іншим особам.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просили суд визнати рішення зборів уповноважених членів спілки громадян-власників (співвласників) Росія від 08 лютого 2003 року, від 23 березня 2003 року і рішення комітету спілки громадян-власників(співвласників) Росія , прийняті протягом періоду з 08 лютого 2003 року до 16 березня 2007 року, недійсними, вилучити печатку у ОСОБА_10 , яка обрана цими зборами головою спілки, та заступника голови ОСОБА_5 , заборонивши їм будь-яким способом виділяти майно членам спілки громадян-власників (співвласників) Росія .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області

від 16 березня 2007 року позов задоволено.

Визнано недійсними збори уповноважених членів спілки громадян-власників (співвласників) Росія від 08 лютого 2003 року, всі прийняті ними рішення під головуванням ОСОБА_11 , всі наступні після цього збори уповноважених членів та їх рішення, рішення комітету спілки громадян-власників (співвласників) Росія , прийняті за період з 08 лютого 2003 року по 16 березня 2007року, підписані головою спілки ОСОБА_10 , заступником голови ОСОБА_5 та посвідчені печаткою спілки громадян - власників (співвласників) Росія .

Припинено діяльність спілки громадян-власників (співвласників) Росія , головою якої була ОСОБА_10 , а заступником голови - ОСОБА_5 .

Визнано недійсною печатку спілки громадян-власників (співвласників) Росія , ухвалено вилучити її та знищити, про що зробити оголошення в місцевому засобі масової інформації.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що збори уповноважених членів спілки вважаються легітимними, якщо в них бере участь не менше

1/2 повноважних представників. Рішення на зборах мають прийматися більшістю голосів від кількості присутніх. У відповідності до протоколу зборів спілки громадян-власників (співвласників) Росія на зборах 08 лютого 2003 року були присутні уповноважені та власники (співвласники) з кількістю голосів - 215 (з 1177), що унеможливлювало проведення зборів, а прийняті за наслідком проведення нелегітимних зборів рішення слід визнати недійсними. Також районний суд вказав, що достовірно знаючи про проведення 18 січня 2003 року зборів уповноважених та власників (співвласників) спілки, обрання її нового керівного складу, попереднє керівництво не передало документацію та печатку, а провело 08 лютого

2003 року нелегітимні збори, на яких обрали голову та заступника голови спілки. Під час перебування ОСОБА_10 під вартою, ОСОБА_5 в період з 08 лютого 2003 року по 16 березня 2007 року, не маючи законних повноважень, приймав рішення про виділ майна спілки різним особам, передачу майна в оренду тощо. Оскільки неможливо встановити достеменно, які саме рішення та відносно якого майна спілки були видані за підписом вказаних осіб та посвідчені наявною у них печаткою, суд дійшов висновку про недійсність усіх рішень уповноважених членів спілки громадян-власників (співвласників) Росія , виданих протягом спірного періоду.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 09 жовтня 2007 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 16 березня

2007 року у частині припинення діяльності спілки громадян-власників (співвласників) Росія , вилучення, знищення печатки, проведення оголошення в місцевому засобі масової інформації скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області

від 16 березня 2007 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що припиняючи діяльність спілки громадян-власників (співвласників) Росія , суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 32 Закону України Про об`єднання громадян , тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення районного суду в цій частині. В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що порушене право позивачів підлягає захисту шляхом визнання зборів недійсними, оскільки при їх проведенні були порушені положення Закону України Про об`єднання громадян та статуту спілки громадян-власників (співвласників) Росія .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 -

ОСОБА_8 залишено без задоволення. Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 16 березня 2007 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що особи, які подали апеляційну скаргу, не надали належних та допустимих доказів на підтвердження законності прийняття 28 березня 2003 року рішень від імені спілки громадян-власників (співвласників) майна Росія про виділ їм в натурі майна в цілісному майновому комплексі дитячий оздоровчий табір ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також суд апеляційної інстанції вважав, що оскільки фактично позивачі звернулися до суду за захистом своїх майнових прав від незаконних дій осіб, які привласнили повноваження щодо розпорядження майном членів спілки у непередбачений законом спосіб, спір, який виник між сторонами, підлягав розгляду у порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала її подала

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 , ОСОБА_7 -

ОСОБА_8 просить скасувати рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 16 березня 2007 року, рішення Апеляційного суду Херсонської області від 09 жовтня 2007 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявники зазначили неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 та постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі

№ 753/4952/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Також заявники вказують на порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що судами вирішено питання про їх права та свободи, однак вони не були залучені до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що визнаючи недійсними всі рішення комітету спілки за період з 08 лютого 2003 року по 16 березня

2007 року, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ці рішення стосуються прав та інтересів заявників, проте не залучив їх до участі у справі. Представник заявників зазначає, що судом не було конкретизовано, які саме рішення підлягають визнанню недійсними, та не встановлено чи вплине зазначене судове рішення на права та інтереси інших осіб. Також вважає, що судами порушено правила юрисдикції та не враховано, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Судові рішення оскаржуються лише в частині задоволення позову, тому в іншій частині касаційному перегляду не підлягають в силу положень

статті 400 ЦПК України.

У визначений судом строк відзивів на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддям від 14 січня 2021 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25 травня 2001 року внаслідок реформування і реструктуризації колективного сільськогосподарського підприємства Росія колишніми членами сільськогосподарського товариства відповідно до рішення загальних зборів співвласників та Закону України Про об`єднання громадян створена спілка громадян-власників (співвласників) Росія , яка зареєстрована рішенням виконавчого комітету Новотроїцької селищної ради Херсонської області від 13 червня 2001 року № 75. Число членів спілки налічувало 1177 громадян.

Відповідно до статуту спілки громадян-власників (співвласників) Росія до складу спільного майна членів включено майно колишнього колективного сільськогосподарського підприємства Росія на підставі акту

від 16 березня 2000 року, яке було отримане ними у спільну часткову власність у зв`язку з припиненням діяльності колективного сільськогосподарського підприємства Росія .

Відповідно до пункту 7 статуту спілки громадян-власників (співвласників) Росія виконання передбачених пунктом 6 завдань спілки покладається на голову спілки, який обирається зборами уповноважених спілки.

Згідно пункту 17 статуту спілки громадян-власників (співвласників) Росія збори вважаються правомочними, якщо в них бере участь не менше

1/2 уповноважених представників.

18 січня 2003 року рішенням зборів уповноважених співвласників головою спілки було обрано ОСОБА_9 та обрано новий комітет, який у встановленому статутом порядку вирішував питання про виділення майна в натурі співвласників та затвердження рішення комісії про виділення майна спілки громадян-власників (співвласників) ІНФОРМАЦІЯ_2 про виділення майна співвласникам. На цих зборах були присутні уповноважені та громадяни-співвласники з кількістю голосів - 684. Рішенням зборів майно резервного фонду вирішено допаювати в натурі усім співвласникам та не виключати їх у зв`язку з цим із членів спілки громадян-власників (співвласників) Росія .

08 лютого 2003 року уповноважені та громадяни-власники (співвласники) з кількістю голосів - 215 осіб прийняли рішення зборів уповноважених членів спілки громадян-власників (співвласників) Росія про визнання проведення зборів спілки від 18 січня 2003 року нелегітимним та скасування рішень, ухвалених зборами 18 січня 2003 року.

Рішенням зборів уповноважених членів спілки громадян власників (співвласників) Росія від 29 березня 2003 року вирішено виділити ОСОБА_7 майно на загальну суму майнового паю 3 000 грн відповідно до майнового паю в цілісному майновому комплексі дитячого оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 - домік № Ц, площею 25,5 кв. м, в натурі і в цілому - 2 000 грн, споруда корпусу № 1 Ж, в натурі - 1 000 грн по АДРЕСА_1 .

Рішенням зборів уповноважених членів спілки громадян власників (співвласників) Росія від 29 березня 2003 року вирішено виділити ОСОБА_6 на загальну суму майнового паю 6 519 грн відповідно до майнового паю в цілісному майновому комплексі дитячого оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 - приміщення корпусу № 1 (в натурі) по АДРЕСА_1 .

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 6 Закону України Про об`єднання громадян , який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, об`єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності. Обмеження діяльності об`єднань громадян може встановлюватись тільки Конституцією та законами України. Всі основні питання діяльності об`єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об`єднання.

Об`єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

У статті 10 Закону України Про об`єднання громадян зазначено, що об`єднання громадян мають право на добровільних засадах засновувати або вступати між собою в спілки (союзи, асоціації тощо). Створення і легалізація спілок об`єднань громадян, порядок їх діяльності та ліквідації здійснюються відповідно до цього Закону.

Об`єднання громадян діє на основі статуту або положення (стаття 13 Закону України Про об`єднання громадян ).

Відповідно до змісту статей 7, 8 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

За загальним правилом право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (частина перша статті 358 ЦК України).

Майно колективних сільськогосподарських підприємств належить на праві спільної часткової власності його членам, а тому його співвласники здійснюють свої права за спільною згодою і жоден з співвласників самостійно або за згодою декількох власників не вправі вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників, рішення щодо виділення в натурі частки з майна повинно прийматися на загальних зборах співвласників одностайно.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08 квітня 2019 року у справі № 132/2483/16-ц (провадження № 61-4128св19) та у постанові від 18 грудня 2019 року в справі № 131/475/16-ц (провадження № 61-37867св18).

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічні за змістом положення містила стаття 60 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції.

Ухвалюючи у 2007 році рішення про задоволення позову та визнаючи недійсними збори уповноважених членів спілки громадян-власників (співвласників) Росія від 08 лютого 2003 року, всі прийняті ними рішення під головуванням ОСОБА_11 та всі наступні після цього збори уповноважених членів та їх рішення, рішення комітету спілки громадян-власників (співвласників) Росія , прийняті за період з 08 лютого 2003 року по 16 березня 2007 року, підписані головою спілки ОСОБА_10 , заступником голови ОСОБА_5 та посвідчені печаткою спілки громадян - власників (співвласників) Росія , суд першої інстанції, з яким в цій частині погодився суд апеляційної інстанції, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну правову оцінку, обґрунтовано виходив із того, що оскільки на зборах уповноважених членів спілки громадян - власників (співвласників) Росія 08 лютого 2003 року брало участь лише 215 уповноважених співвласників з 1177, тобто менше ніж 1/2, то такі збори проведені з порушенням пункту 17 статуту спілки, їх рішення прийняті за відсутності необхідного кворуму і підлягають визнанню недійсними. Також підлягають визнанню недійсними відповідні рішення, прийняті й підписані від імені спілки громадян-власників (співвласників) Росія неуповноваженими посадовими особами.

Посилання касаційної скарги на порушення судом першої інстанції правил юрисдикції є необґрунтованим.

Рішення суду першої інстанції було ухвалено 16 березня 2007 року та оскаржено особами, які подали апеляційну та касаційну скарги, лише у серпні 2019 року, при цьому основними аргументами апеляційної та касаційної скарг було незалучення цих осіб до участі у справі та порушення правил юрисдикції.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не надали належних та допустимих доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин протиправності рішень, прийнятих зборами уповноважених членів спілки громадян-власників (співвласників) Росія . При цьому ними не надано доказів на підтвердження того, що за ними зареєстровано право власності на нерухоме майно, про яке вони вказували в апеляційній та касаційній скаргах.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка передбачає принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судом судове рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Протиправність рішень зборів уповноважених членів спілки громадян-власників (співвласників) Росія та наступних рішень, прийнятий неуповноваженими об`єднанням громадян особами, була встановлена судовим рішенням від 16 березня 2007 року, яке набрало законної сили 09 жовтня 2007 року. Особами, які подали касаційну скаргу, не наведено обґрунтованих аргументів на підтвердження того, що судом першої інстанції при вирішенні у 2007 році спору було порушено правила предметної юрисдикції.

У відповідності до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу (у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов`язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Спілка громадян-власників (співвласників) Росія є спілкою об`єднань громадян, до категорії господарських товариств не відносилась.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень у зв`язку з порушенням правил юрисдикції. Такі висновки не суперечать правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня

2019 року у справі №2-448/2008 (провадження № 14-236цс19).

Також необґрунтованим є аргумент касаційної скарги щодо обов`язкового скасування судових рішень на підставі пункту 8 частини першої

статті 411 ЦПК України, оскільки за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та

ОСОБА_7 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 16 березня 2007 року, поданою 27 серпня 2019 року, було відкрито апеляційне провадження, отже заявники були наділені можливістю користуватися всіма процесуальними правами учасників справи, їм забезпечений відповідний обсяг гарантій з метою реалізації права на справедливий суд у суді апеляційної інстанції, який надав оцінку доводам заявників та поданим на їх підтвердження доказам.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни остаточного судового рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення і таке втручання за спливом значного часу є виправданим (обумовленим особливими та непереборними обставинами).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Підстави для скасування оскаржених судових рішень (зокрема ухвалених у 2007 році) відсутні.

За змістом статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 410 , 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 16 березня 2007 року, рішення Апеляційного суду Херсонської області від 09 жовтня 2007 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 24 вересня

2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович