Ухвала

від 25.02.2021 по справі 540/707/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 лютого 2021 року

Київ

справа №540/707/20

адміністративне провадження №К/9901/4969/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Шишова О.О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополь Державної податкової служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2020 року, додаткове судове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 25 лютого 2020 року № 0000390522, № 0000370522, № 0000380522 та від 5 грудня 2019 року № 0000790522.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000380522 від 25 лютого 2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання частини чистого прибутку (доходу) господарських операцій (державних унітарних підприємств) у сумі 755454,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 5 грудня 2019 року № 0000790522, яким збільшено суму грошового зобов`язання за рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення за основним платежем у сумі 1183022,20 грн. та штрафними санкціями у сумі 295755,55 грн., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2020 року № 0000390522, в частині збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 187333, 00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 46833,25 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2020 року № 0000370522 в частині збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності за основним платежем у сумі 244239,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 61059,75 грн.

Додатковим рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року заяву Державного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт" задоволено та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь Державного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт" витрати на правничу допомогу у розмірі 27000,00 грн

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2020 року та додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року залишено без змін.

15 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області (правонаступник Головного управління ДФС у Харківській області) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.

Обґрунтування формально наведеної скаржником підстави касаційного оскарження судового рішення зводиться до посилань на норми права та зазначенням того, що судом апеляційної інстанції викладений висновок з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені статтею 330 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, з урахуванням статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені статтею 330 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, з урахуванням статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Суд вважає за необхідне встановити скаржнику десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання уточненої касаційної скарги з належним обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополь Державної податкової служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2020 року, додаткове судове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська

Судді: І.Л. Желтобрюх

О.О. Шишов