Ухвала

від 30.03.2021 по справі 540/707/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 березня 2021 року

м. Київ

справа № 540/707/20

адміністративне провадження № К/9901/4969/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Шишова О.О.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополь Державної податкової служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2020 року, додаткове судове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 25 лютого 2020 року № 0000390522, № 0000370522, № 0000380522 та від 5 грудня 2019 року № 0000790522.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000380522 від 25 лютого 2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання частини чистого прибутку (доходу) господарських операцій (державних унітарних підприємств) у сумі 755454,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 5 грудня 2019 року № 0000790522, яким збільшено суму грошового зобов`язання за рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення за основним платежем у сумі 1183022,20 грн. та штрафними санкціями у сумі 295755,55 грн., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2020 року № 0000390522, в частині збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 187333, 00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 46833,25 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2020 року № 0000370522 в частині збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності за основним платежем у сумі 244239,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 61059,75 грн.

Додатковим рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року заяву Державного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт" задоволено та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь Державного підприємства "Херсонський морський торгівельний порт" витрати на правничу допомогу у розмірі 27000,00 грн

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2020 року та додаткове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року залишено без змін.

15 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області (правонаступник Головного управління ДФС у Харківській області) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржнику надано десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання уточненої касаційної скарги з належним обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала про залишення касаційної скарги без руху отримана скаржником 4 березня 2021 року.

Скаржником на адресу Верховного Суду направлено заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржник як на підставу касаційного оскарження вказує пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи наведене, оскільки скаржником станом на день винесення даної ухвали не виконано вимоги Верховного Суду викладені в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтями 121, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополь Державної податкової служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2020 року, додаткове судове рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська

Судді: І.Л. Желтобрюх

О.О. Шишов