Ухвала

від 25.02.2021 по справі 362/5885/20

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5885/20

Провадження 2/362/1063/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2021 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Харченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення грошових коштів за договором позики, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь 10 740 027 грн. 11 коп. борг по договору позики та судові витрати по справі.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики за правилами загального позовного провадження.

23.02.2021 року ОСОБА_1 повторно подав заяву про забезпечення позову, в якій просить в якості забезпечення позову, накласти арешт на грошові кошти, належні ОСОБА_2 в розмірі, що відповідає ціні позову 10 740 027 гривень 11 копійок, що є на рахунках ОСОБА_2 , а також накласти арешт на все рухоме і не рухоме майно ОСОБА_2 , зокрема на: земельну ділянку кадастровий номер 3221483301:01:002:0099, яка належить відповідачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЕ№611141, виданий 21.06.2007 року Васильківським районним відділом земельних ресурсів; земельну ділянку кадастровий номер 3221487300:02:004:0050, яка належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2857, виданий 27.12.2019 року посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Тернюк Є.В; земельну ділянку кадастровий номер 3221487300:02:004:0040, яка належить дружині відповідача - ОСОБА_3 на підставі договору дарування , серія та номер: 41, виданий 15.01.2021 року посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської областіТернюк Є.В.; земельну ділянку кадастровий номер 3221487300:02:011:0033, яка належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 189, виданий 31.01.2014 року посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобков О.В; земельну ділянку кадастровий номер 3221487300:02:019:0027, яка належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1296, виданий 20.06.2014 року посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобков О.В; земельну ділянку кадастровий номер 3221487300:02:004:0017, яка належить дружині відповідача - ОСОБА_3 на підставі договору дарування, серія та номер: 40, виданий 15.02.2021 року посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Тернюк Є.В.; земельну ділянку кадастровий номер 3221487300:02:013:0027, яка належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 192, виданий 31.01.2014 року посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобков О.В.; земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:500:0181, яка належить дружині відповідача - ОСОБА_3 на підставі договору дарування, серія та номер :773, виданий 28.12.2020 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерепою О.В.;земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:500:0180, яка належить дружині відповідача - ОСОБА_3 на підставі договору дарування, серія та номер :774, виданий 28.12.2020 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерепою О.В.; житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 і належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.03.2008 року, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого Іванковичівською сільською радою Васильківського району, Київської області.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 18.11.2020 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області була подана позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики.

17.02.2021 року позивачем було подане клопотання про залучення співвідповідача та уточнення позову, яким позивач просив суд залучити у якості співвідповідача дружину відповідача - ОСОБА_3 .

Як вже було зазначено в позовній заяві відповідач не повернув позивачу його грошові кошти на підставі укладених договорів позики та розписок. Більше того, відповідач маючи можливість повернути борг, повернення якого вже прострочив, натомість відповідач уникаючи виконання зобов`язання перед позивачем 11.09.2020 року купує земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 226855 110 від 05.10.2020 року.

22.12.2020 року по цивільній справі № 362/5885/20 було винесено ухвалу про відмову у задоволенні зави про забезпечення позову, через необгунтованість та аргументовано на припущеннях заявника щодо ймовірної загрози втрати майна боржника та відсутність підготовчих дій на відчуження ним належного йому майна на користь третіх осіб.

Відповідач перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 з 08.10.2011 року, тобто шлюб був зареєстрований до укладання договору позики від 18.12.2017 р.

Станом на дату подання даної заяви ОСОБА_2 розділив належну йому земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:500:0121 на дві окремі земельні ділянки без зміни цільового призначення та подарував новостворені об`єкти нерухомого майна, а саме земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:90:500:0181 та земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:90:500:0180 своїй дружині - ОСОБА_3 , чим вже здійснив реальні дії по відчуженню належного йому майна з метою позбавити можливості розрахуватись з позивачем за отримані ним кошти. Більше того, дружина відповідача при отриманні позики надавала свою згоду, тим самим усвідомлювала з якою метою і для яких цілей було здійснено підписання договорів дарування земельних ділянок.

Також Відповідач після звернення Позивача до суду (18.11.2020 року) подарував належні йому земельні ділянки кадастровий номер 3221487300:02:004:0017 та 3221487300:02:004:0040 своїй дружині - ОСОБА_3 на підставі договорів дарування від 15.01.2021 року, що на дату винесення ухвали (22.12.2020 року) про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову належали відповідачу.

Оскільки, починаючи з 18.12.2017 року Відповідач привласнив кошти Позивача та безпідставно ними користуються на власний розсуд, ігноруючи права Позивача, як власника цих коштів, а також ігнорують будь-які спроби зв`язатись з Позивачем, у Позивача є реальні підстави побоюватись, що така позиція Відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частин третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до ОСОБА_2 в якому просить стягнути знього на його користь суму заборгованості за договором позики у розмірі 10 740 027 грн. 11 коп. та судові витрати по справі.

Тобто спір виник з приводу невиконання умов договору позики.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо ). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви .

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 922/4587/13 та від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.

Разом з тим, ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів, та відомостей на яких рахунках в якому розмірі, і в яких Банківських установах перебувають грошові кошти ОСОБА_2 , а також доказів, які б свідчили про намір ОСОБА_2 або підготовчі дії відповідача щодо зняття або переведення коштів із невідомих суду рахунків на користь третіх осіб, як і ні додано доказів дійсної вартості нерухомого майна на, яке просить накласти арешт заявник , що позбавляє суд встановити співмірність заходу забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 (справа № 826/8556/17), від 25.04.2019 (справа № 826/10936/18).

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи викладене те, що до заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-78 ЦПК України в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальне перебування грошових коштів ОСОБА_2 в банківських установ, не зазначено в яких само Банківських установах перебувають кошти ОСОБА_2 , доказів щодо банківських рахунків, ні зазначено доказів дійсної вартості нерухомого майна на, яке просить накласти арешт, а також не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість або підготовчі дії дружиною ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на відчуження нею нерухомого майна на користь третіх осіб, яка ні є стороною у справі, суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову.

Відхиляючи заяву заявника про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 76-78, 149-159, 247, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики- відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко