Постанова

від 22.02.2021 по справі 910/9889/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2021 р. Справа№ 910/9889/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Алданової С.О.

Буравльова С.І.

при секретарі Гуцал О.В.

за участю представників зазначених в протоколі від 22.02.2021р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну

скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 р.

у справі № 910/9889/20 (суддя - Лиськов М.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний"

про визнання недійсними рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу "Лісний" про визнання недійсними рішення загальних зборів.

Ухвалою суду від 27.07.2020 вирішено здійснювати розгляд справи №910/9889/20 за правилами загального позовного провадження.

17.12.202 ОСОБА_1 подала до Господарського суду м. Києва заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 року по справі № 910/9889/20 заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 року по справі № 910/9889/20, а матеріали заяви про забезпечення позову від 17.12.2020 направити до Господарського суду міста Києва для розгляду заяви по суті.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2020 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Алданова С.О., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 року по справі № 910/9889/20 - залишено без руху. ОСОБА_1 , було надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліку шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду докази про сплату судового збору, в сумі 2 102 грн.

28.01.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків а саме долучення до матеріалів апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 року по справі № 910/9889/20 призначено справу до розгляду на 22.02.2021 р.

Представник позивача у поясненнях наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 року по справі № 910/9889/20 та направити справу для розгляду до Господарського суду м. Києва.

Представник відповідача у поясненнях, наданих у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Повертаючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення зазначених приписів заявником не наведено пропозицій щодо зустрічного забезпечення. Тобто дана заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, а саме в порушення зазначених приписів заявником не наведено пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Разом з цим, судом не враховано правову правові позиції, викладені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 924/789/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 11.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 14.08.2019 у справі №910/3802/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, згідно з якими частиною першою статті 141 ГПК України передбачено право, а не обов`язок суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням норм статей 139, 140 ГПК України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 139, 141 ГПК України повернув заяву про забезпечення позову заявнику.

Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.12.2020р. у справі № 910/9889/20 слід скасувати та справу направити для продовження розгляду до Господарського суду м. Києва.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 270, 275, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.12.2020р. у справі № 910/9889/20скасувати.

3. Справу № 910/9889/20 направити для розгляду до Господарського суду м. Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.03.2021р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.О. Алданова

С.І. Буравльов