Постанова

від 25.02.2021 по справі 911/2902/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

25 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 911/2902/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Мамалуя О. О., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 911/2902/19

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Селянське /Фермерське/ господарство Левада , 2) ОСОБА_3 ,

про визнання права власності на частку у статутному капіталі

за зустрічним позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі № 2 від 30 травня 2019 року

у касаційному провадженні за касаційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Черногуза А. Ф.

від 02 червня 2020 року

за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явилися

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Омелян І. В., ОСОБА_1

третьої особи-1: не з`явилися

третьої особи-2: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому з урахуванням уточнень, викладених у заяві від 11 грудня 2019 року, просив визнати за ним право власності на частку у статутному капіталі Селянського /Фермерського/ господарства Левада у розмірі 4 000,00 грн.

07 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі Селянського /Фермерського/ господарства Левада у розмірі 4 000,00 грн № 2, укладеного між ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 .

Господарський суд Київської області рішенням від 02 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2020 року, відмовив у задоволенні первісного позову, зустрічну позовну заяву задовольнив: визнав недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Селянського/Фермерського Господарства Левада № 2 від 30 травня 2019 року, укладений між ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 . Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 102,00 грн судового збору та 15 060,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом - ОСОБА_3 не погодився з ухваленими судами попередніх інстанцій у цій справі рішенням та постановою і звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02 червня 2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2020 року та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Баранця О. М. - головуючого, Мамалуя О. О., Студенця В. І. за результатом здійснення касаційного провадження з розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 ухвалою від 21 січня 2021 року закрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Київської області від 02 червня 2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2020 року у справі № 911/2902/19.

До постановлення Верховним Судом зазначеної ухвали від 21 січня 2021 року відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу в порядку абзацу 2 частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України просив вирішити питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним у зв`язку з касаційним розглядом цієї справи, зазначав про те, що розмір понесених ним цих витрат складає 7 000,00 грн та просив покласти ці витрати на позивача за первісним позовом - ОСОБА_2 . Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) додав до відзиву докази понесення ним цих витрат та їх розмір, а також у відзиві на касаційну скаргу зазначив про те, що остаточний розрахунок часу на надання правничої допомоги буде проведений відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України на момент винесення остаточного рішення у справі з урахуванням витраченого часу на надання правничої допомоги протягом касаційного провадження.

26 січня 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 надійшла заява про розподіл судових витрат, від 25 січня 2021 року, в якій заявник просить вирішити питання розподілу судових витрат: покласти судовий збір на особу, яка подала касаційну скаргу, а витрати відповідача за первісним позовом ( ОСОБА_1 ) на професійну правничу допомогу у касаційному провадженні покласти на позивача за первісним позовом, тобто стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, та надає докази понесення цих витрат.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Баранця О. М. - головуючого, Мамалуя О. О., Студенця В. І. ухвалою від 28 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 911/2902/19, призначив до розгляду на 11 лютого 2021 року.

Розглянувши заяву відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, Верховний Суд вважає, що ця заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Баранця О. М. - головуючого, Мамалуя О. О., Студенця В. І. за результатом здійснення касаційного провадження з розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 ухвалою від 21 січня 2021 року закрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Київської області від 02 червня 2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2020 року у справі № 911/2902/19.

Заявник у заяві про розподіл судових витрат зазначає про суд касаційної інстанції цією ухвалою від 21 січня 2021 року не вирішив питання розподілу судових витрат: судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у касаційному провадженні.

При цьому суд касаційної інстанції зазначає про те, що норми процесуального права не передбачають необхідності розподілу судового збору у разі закриття касаційного провадження, яке як процесуальна дія суду фактично само по собі презюмує те, що витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги несе особа, яка подала касаційну скаргу.

Разом з цим відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом частини першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже право сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, відшкодувати понесені нею судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу адвоката, передбачене зазначеними нормами закону.

Проте, як вбачається, питання розподілу витрат відповідача за первісним позовом на професійну правничу допомогу, понесених у касаційному провадженні з розгляду касаційної скарги третьої особи, що також є судовими витратами, про здійснення якого заявив відповідач за первісним позовом у відзиві на касаційну скаргу, не було вирішене судом касаційної інстанції, з огляду на що наявні підстави для ухвалення додаткової ухвали з цього питання.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин п`ятої та восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у підтвердження обставин понесення ним витрат на професійну правничу допомогу за розгляд цієї справи в суді касаційної інстанції та розміру цих витрат надав суду касаційної інстанції:

- належним чином засвідчену копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 28/12-20 від 28 грудня 2020 року, укладеного між Адвокатським бюро Омелян Лойерс та ОСОБА_1 (відповідачем за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом));

- належним чином засвідчену копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Омеляном Іваном Володимировичем на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги № 28/12-20 від 28 грудня 2020 року;

- належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2489/10 від 29 січня 2004 року на ім`я Омеляна Івана Володимировича ;

- дві довідки-розрахунки витрат часу на надання правничої (правової) допомоги - детальний опис обсягу наданих послуг та виконаних робіт на стадії розгляду справи у касаційному провадженні станом на 10 січня та 26 січня 2021 року;

- належним чином засвідчену копію квитанції № 9НРА-2ХСВ-3РК2-Р1С4 від 28 грудня 2020 року про на оплату послуг з правничої допомоги адвоката за договором № 28/12-20 від 28 грудня 2020 року у розмірі 7 000,00 грн.

Із зазначених доказів вбачається, що у розділі 5 договору про надання правничої (правової) допомоги № 28/12-20 від 28 грудня 2020 року його сторони погодили порядок розрахунків. За змістом пунктів 5.1., 5.2. договору за правничу (правову) допомогу, що надається за цим договором, Клієнт сплачує Адвокатському бюро гонорар, розмір якого складає 7 000,00 грн у безготівковій формі на умовах повної його попередньої оплати не пізніше 31 грудня 2020 року.

Надані довідки-розрахунки витрат часу на надання правничої (правової) допомоги містять детальний опис наданих адвокатом Омеляном І. В. відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) послуг та виконаних робіт на стадії розгляду цієї справи у суді касаційної інстанції. Згідно з останньою довідкою-розрахунком станом на 26 січня 2021 року адвокат Омелян І. В. надав відповідачу за первісним позовом такі послуги (виконав роботи):

- 28 грудня 2020 року надав правову консультацію ОСОБА_1 щодо порядку розгляду Верховним Судом справи № 911/2902/19 у касаційному порядку, процесуальних строків, порядку надання відзиву на касаційну скаргу, на що витратив 1 (одну) годину часу;

- 29 грудня 2020 року здійснив правовий аналіз касаційної скарги (уточненої) в редакції від 27 листопада 2020 року та її порівняння з першою редакцією касаційної скарги, формування правової позиції, на що витратив 1,5 (півтори) години часу;

- 05 січня 2021 року провів правовий аналіз постанови Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-62цс16 (на 9 аркушах) та постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 березня 2018 року у справі № 910/14970/15 (на 14 аркушах), на які послався ОСОБА_5 у касаційній скарзі, на що витратив 1 (одну) годину часу;

- 05 та 10 січня 2021 року підготував від імені ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу (уточнену) на 12 аркушах, на що витратив 3 (три) години часу;

- здійснив представництво інтересів ОСОБА_1 у Верховному Суді у судовому засіданні, на що витратив 25 хвилин часу.

Дослідивши зазначені вище докази, надані відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) суду касаційної інстанції в підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у касаційному провадженні у цій справі та їх розміру, суд касаційної інстанції встановив, що відображена у зазначених доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) відповідає дійсності: матеріалами справи підтверджується, що адвокат відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) Омелян І. В. брав участь у розгляді цієї справи у суді касаційної інстанції шляхом участі 21 січня 2021 року у судовому засіданні суду касаційної інстанції, що підтверджується протоколом судового засідання. Крім того за підписом адвоката відповідача за первісним позовом Омеляна І. В. був підготовлений відзив на касаційну скаргу на 12 аркушах, в якому адвокат навів висновки, зроблені за результатом аналізу постанов Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-62цс16 та Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 910/14970/15, на які послався ОСОБА_5 у касаційній скарзі, а також здійснив оформлення відзиву на касаційну скаргу (збір додатків) та подав відзив до суду касаційної інстанції.

При цьому заявлений відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) до стягнення розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у касаційному провадженні у цій справі (7 000,00 грн) відповідає розміру гонорару, погодженому між відповідачем за первісним позовом та Адвокатським бюро у пункті 5.1. договору про надання правничої допомоги № 28/12-20 від 28 грудня 2021 року.

Факт понесення відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) цих витрат підтверджується наданою суду касаційної інстанції належним чином засвідченою копією квитанції № 9НРА-2ХСВ-3РК2-Р1С4 від 28 грудня 2020 року про оплату послуг з правничої допомоги адвоката за договором № 28/12-20 від 28 грудня 2020 року у розмірі 7 000,00 грн

Отже відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) згідно з вимогами статті 74 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України довів обставини надання йому адвокатом Адвокатського об`єднання Омелян Лойерс послуг професійної правничої допомоги у касаційному провадженні у цій справі та обґрунтував заявлений до стягнення розмір цих витрат.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Однак пояснень чи заперечень на заяву відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу інші учасники справи суду касаційної інстанції не надали.

Враховуючи викладене, а також те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 21 січня 2021 року за результатами здійснення касаційного провадження з розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 закрив касаційне провадження, Верховний Суд вважає обґрунтованою вимогу відповідача первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у касаційному провадженні у цій справі, оскільки заявлені відповідачем за первісним позовом до стягнення ці витрати відповідають критерію реальності таких витрат, заявлений до стягнення їх розмір у сумі 7 000,00 грн є доведеним, обґрунтованим та розумним.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Системний аналіз положень статей 45, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що судові витрати та витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі щодо покладення таких витрат на іншу особу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони такого спору (позивача та відповідача).

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду щодо застосування статей 45, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2020 року у справі № 925/1105/19.

Як вбачається касаційна скарга у цій справі № 911/2902/19 була подана третьою особою-2 на стороні позивача. Проте, враховуючи те, що закон не передбачає покладення витрат, пов`язаних з розглядом справи, на третю особу, такі витрати відповідно до правил розподілу, визначених у пункті 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з позивача за первісним позовом.

Керуючись статтями 123, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у касаційному провадженні справи № 911/2902/19, задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 7 000,00 (сім тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

4. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець