Постанова

від 24.02.2021 по справі 569/10287/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 569/10287/17

провадження № 61-3448св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Рівненська міська рада, підприємство об`єднання громадян Перелесник міської громадської організації Рівненський Ювілейний Ринок , яке змінило назву на підприємство об`єднання громадян Ринок Володимирський громадської організації Рівненський Ювілейний Ринок ,

третя особа - управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 січня 2020 року в складі колегії суддів Ковальчук Н. М., Хилевича С. В., Бондаренко Н. В. ,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Рівненської міської ради, підприємства об`єднання громадян Перелесник міської громадської організації Рівненський Ювілейний Ринок , яке в подальшому змінило назву на підприємство об`єднання громадян Ринок Володимирський громадської організації Рівненський Ювілейний Ринок , та просила визнати незаконним і скасувати рішення Рівненської міської ради від 15 червня 2017 року № 2887 Про поновлення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 Підприємству об`єднання громадян Перелесник міської громадської організації Рівненський Ювілейний Ринок та зобов`язати Рівненську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 щодо проведення аукціону з передачі в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог позовної заяви посилалася на те, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування прийняте з порушенням вимог законодавства та процедури його попереднього оприлюднення.

Вважала, що у Рівненської міської ради не було правових підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки з ПОГ Перелесник , оскільки орендар неналежним чином здійснював власні обов`язки, передбачені договором.

Зазначала, що незаконне поновлення договору оренди, укладеного між відповідачами, порушує її права, оскільки вона мала намір отримати відповідну земельну ділянку в оренду, про що подала заяву до Рівненської міської ради, однак така заява з огляду на оскаржуване позивачем рішення розглянута не була.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського міського суду від 27 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, підприємства об`єднання громадян Перелесник міської громадської організації Рівненський Ювілейний Ринок задоволено повністю: визнано незаконним та скасовано рішення Рівненської міської ради № 2887 від 15 червня 2017 року Про поновлення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 Підприємству об`єднання громадян "Перелесник" міської громадської організації "Рівненський Ювілейний Ринок" . Зобов`язано Рівненську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 щодо проведення аукціону з передачі в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Стягнуто з Рівненської міської ради та Підприємства об`єднання громадян "Перелесник" міської громадської організації "Рівненський Ювілейний Ринок" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі по 640 грн. з кожного.

Суд першої інстанції встановив, що рішення Рівненської міської ради від 15 червня 2017 року № 2887суперечить актам цивільного та трудового законодавства й порушує законні права та інтереси ОСОБА_1 , яка до прийняття оскаржуваного рішення зверталася до відповідача з заявою про проведення аукціону щодо спірної земельної ділянки.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 21 січня 2020 року апеляційну скаргу підприємства об`єднання громадян Ринок Володимирський громадської організації Рівненський Ювілейний Ринок задоволено частково: рішення Рівненського міського суду від 27 серпня 2019 року скасовано, провадження в даній справі закрито.

Апеляційний суд уважав, що даний спір підлягає розгляду судами адміністративної юрисдикції, оскільки є публічно-правовим та стосується оскарження рішення органу місцевого самоврядування.

Суд установив, що ОСОБА_1 вже зверталася з позовом до тих самих осіб про той самий предмет та з тих же підстав, однак ухвалою Рівненського міського суду від 30 червня 2017 року в справі № 569/10074/17 у відкритті провадження відмовлено.

Апеляційний суд, закриваючи провадження в справі, також урахував, що ухвалою Рівненського міського суду від 11 липня 2017 року в справі № 569/10730/17 вже відкрито провадження за аналогічним позовом ОСОБА_1 у порядку адміністративного судочинства.

Аргументи учасників справи

20 лютого 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 січня 2020 року та просила її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, направивши справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі № 526/138/17 (провадження № 14-484цс19) та від 04 вересня 2019 року в справі № 819/1003/18 (провадження № 11-353апп19) вказує, що в даному випадку в сторін наявний майновий інтерес з приводу права користування земельною ділянкою, а тому спір має приватно-правовий характер.

Зазначає, що оскаржуване рішення Рівненської міської ради є ненормативним актом, який вичерпує свою дію після його реалізації, а тому подальше оспорювання правомірності набуття юридичною особою права користування земельною ділянкою має відбуватися в порядку цивільного судочинства, оскільки виникає спір про цивільне право.

Вважає, що суд помилково прийняв до уваги ухвалу Рівненського міського суду від 30 червня 2017 року в справі № 569/10074/17, якою ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження за позовом до Рівненської міської ради, підприємства ОГ Перелесник міської громадськї організації Рівненський ювілейний Ринок про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, оскільки в зазначеній справі наявні інші підстави для звернення до суду з позовом, а також відмінний суб`єктний склад.

У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ПОГ Ринок Володимирський ГО Рівненський ювілейний ринок на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін, посилаючись на законність і обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції.

Вказує, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася з аналогічними позовними вимогами до тих самих осіб та ухвалами Рівненського міського суду було відмовлено позивачці у відкритті провадження з підстав непідвідомчості такого спору судам загальної юрисдикції.

Зазначає також, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 18 серпня 2020 року в справі № 918/238/20 за позовом ПОГ Ринок Володимирський ГО Рівненський ювілейний ринок до Рівненської міської ради та виконавчого комітету Рівненської міської ради визнано недійсним рішення Рівненської міської ради від 15 червня 2017 року № 2887, а тому в даній справі відсутній предмет спору, що також є підставою для закриття провадження.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

В ухвалі Верховного Суду від 16 листопада 2020 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження .

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 1 5 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подання позову) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом), до адміністративних судів могли бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пункт 1 частини першої статті 3 КАС України у вказаній редакції визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (частина перша, пункт 1 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом). Близький за змістом припис закріплений у пункті 1 частини першої статті 19КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом.

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.

За змістом пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з публічно-правового характеру спору , з огляду на що він підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 28 постанови від 20 листопада 2019 року в справі № 526/138/17 (провадження № 14-484цс19) зробила висновок, що приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень .

У справі, що переглядається, позовні вимоги мотивовані тим, що Рівненська міська рада порушила процедуру прийняття рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 з ПОГ Перелесник МГО Рівненський Ювілейний Ринок , з огляду на що безпідставно не провела аукціон з передачі в оренду вказаної земельної ділянки. Зазначені обставини свідчать про наявність приватного майнового інтересу позивачки, оскільки оскаржуваним рішенням вона позбавлена права на участь в аукціоні та отримання земельної ділянки в оренду.

Конституційний Суд України у рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні - це акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

У пункті 34 постанови від 20 листопада 2019 року в справі № 526/138/17 (провадження № 14-484цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 819/1003/18 (провадження № 11-353апп19 ) зазначено, що адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права оренди на земельні ділянки .

За таких обставин, встановивши, що позивач оскаржує ненормативний правовий акт органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію після його реалізації, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про непідвідомчість даного спору судам цивільної юрисдикції та не врахував, що відносини між сторонами, у тому числі щодо оспорювання правомірності набуття ПОГ Перелесник МГО Рівненський Ювілейний Ринок права користування (оренди) земельною ділянкою, є цивільно-правовими.

Апеляційний суд, закриваючи провадження в справі, також помилково послався на звернення ОСОБА_1 до суду з аналогічними позовами, за якими було відмовлено у відкритті провадження, оскільки відповідні обставини в силу положень частини першої статті 255 ЦПК України не є підставою для закриття провадження справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи викладене, наявні правові підстави для задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали й направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 , 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 21 січня 2020 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Рівненського апеляційного суду від 21 січня 2020 року втрачає законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук