Рішення

від 18.02.2021 по справі 640/12615/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/12615/15-ц

н/п 2/953/106/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Губської Я.В.,

при секретарі Мордухович К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ПАТ Народна Фінансова-страхова компанія Добробут , Моторно транспортне страхове бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Моторно транспортного страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просив стягнути на його користь 35394 грн. 92 коп. відшкодування матеріальної шкоди, витрати на проведення оцінки у розмірі 650 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000 грн., витрати на правову допомогу 2000 грн., судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 16.10.2012 року внаслідок порушення правил дорожнього руху відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Додж , здійснив зіткнення з автомобілем Ніссан під його керуванням та який йому належить на праві власності. Постановою суду від 06.11.2012 року відповідача визнано винуватим у вчиненні ДТП. В результаті ДТП його автомобілю завдано матеріальні збитки у розмірі 35394 грн. 92 коп. З метою визначення оцінки вартості ремонту його автомобіля він звернувся до суб`єкта оціночної діяльності, сплативши 650 грн. Відповідач добровільно не відшкодував заподіяні збитки. На місці дорожньо-транспортної пригоди були працівники ДАІ, аварійний комісар страхової компанії ПрАТ НФСК Добробут та комісар страхової компанії, з якою він уклав відповідний договір. Через деякий час після настання страхового випадку він звернувся до філії страхової компанії ПрАТ НФСК Добробут , подав відповідну заяву про отримання страхового відшкодування, пояснення з приводу дорожньо-транспортної пригоди. Після чого, йому надали лист із зазначенням переліку документів, які він має зібрати для отримання страхового відшкодування. Зібравши усі необхідні документи, він звернувся до працівників філії ПрАТ НФСК Добробут з проханням прийняти їх та зареєструвати, однак не було вирішено це питання. В жовтні 2013 року він направив листа на адресу страхової компанії, однак відповіді не отримав. Також, просив відшкодувати моральну шкоди, яку він отримав внаслідок неправомірних дій відповідач.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27.01.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок ДТП у виді франшизи у розмірі 1000 грн. 00 коп., витрат на проведення оцінки у розмірі 650 грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану внаслідок ДТП у розмірі 1000 грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 138 грн. 30 коп. В іншій частині вимог відмовлено за недоведеністю.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22.08.2017 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 січня 2016 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 35394, 92 грн. майнової шкоди. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 січня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 138,00 грн. скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 430,00 грн. судового збору та 243, 60 грн. судового збору в дохід держави. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Згідно постанови Верховного Суду від 16.01.2019 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 січня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2017 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди в сумі 35 394,92 грн. скасовано, справа в цій частині направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ухвали судді Київського районного суду м. Харкова Сенаторова В.М. від 26.02.2019 року справа прийнята до провадження, призначене підготовче судове засідання.

Згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 01.10.2019 року прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 позов ОСОБА_2 до Моторно транспортного страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 35394,92 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 вказує, що він виконав рішення апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2017 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди в сумі 35 394,92 грн. та виплатив дану суму під час виконання даного рішення, що підтверджується постанова державного виконавця по ВП №№55037439,55246599,55246456. Посилаючись на вимоги Закону України Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів просить стягнути дану суму у розмірі 35 394,92 грн. з Моторно транспортного страхового бюро України, оскільки ПАТ Народна Фінансова-страхова компанія Добробут припинено 26.10.2018 року.

Згідно протоколу повторного розподілу судової справи між суддями від 08.04.2020 року дана справа розподілена в провадження судді Київського районного суду м. Харкова Губської Я.В.

Згідно ухвали київського районного суду м. Харкова від 25.08.2020 року закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд по суті позовних вимог.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27.01.2021 року до участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за основним позовом ОСОБА_1 - Моторно транспортне страхове бюро України.

Позивач за основним позовом ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з*явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, до суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи у їх відсутність.

Позивач за зустрічним позовом та відповідач за основним ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не з*явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Представник Моторно транспортного страхового бюро України в судове засідання не з*явився, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду, до суду направив відзив, в я кому заперечував проти позовних вимог ОСОБА_2 , вказуючи, що підстав для позову немає. Пояснював, що вимогами Закону України Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачений чіткий перелік випадків, за яких МТСБУ відшкодовує шкоду за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, а оскільки ОСОБА_2 не є потерпілою особою в розумінні даного Закону, то і підстав для стягнення шкоди з МТСБУ немає.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, пояснення сторін у справі, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що 16.10.2012 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Ніссан д/н НОМЕР_1 , на перехресті вул. Мироносицька та вул. Петровського у м. Харкові, скоїв зіткнення з автомобілем Додж д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого спричинена матеріальна шкода, чим порушив п. 16.11 ПДР України.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2012 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні вказаного ДТП (а.с. 8).

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Посилання позивача у позові щодо вчинення ОСОБА_2 порушення ПДР України 16.10.20212 відповідачем за основним позовом не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, легковий автомобіль Додж д/н НОМЕР_2 , 2008 року випуску, належить ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу № 950 огляду транспортного засобу від 01.11.2012 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , було здійснено огляд автомобіля Додж д/н НОМЕР_2 та встановлено характер ушкоджень, пошкоджені деталі (а.с. 23-30). Із звіту вбачається, що огляд автомобіля провадився в присутності сторін. Будь - яких заперечень, доповнень щодо проведення звіту, оцінки пошкодженого майна ОСОБА_2 не заявляв.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження №950 від 13.12.2012 року, вартість матеріального збитку спричиненого володільцю автомобіля Додж державний номер НОМЕР_2 становить 35394 грн. 92 коп. (а.с. 10, 11-18)

Згідно з полісом загальнообов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АВ/9896802 від 21.09.2012 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 щодо забезпечувального транспортного засобу Ніссан д/н НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ НФСК Добробут з лімітом майнової відповідальності 50000 грн., розміром франшизи 1000 грн. (а.с. 81) Поліс діє до 21 серпня 2013 року.

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що на місці ДТП були працівники ДАІ, аварійний комісар страхової компанії ПрАТ НФСК Добробут . Через деякий час після настання страхового випадку він звернувся до ПрАТ НФСК Добробут , подав відповідну заяву про отримання страхового відшкодування, пояснення з приводу дорожньо-транспортної пригоди. Після чого, йому надали лист із зазначенням переліку документів, які він має зібрати для отримання страхового відшкодування. В жовтні 2013 року він направив листа на адресу страхової компанії, однак відповіді не отримав, грошові кошти від страхової також не отримав, звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що позивач ОСОБА_1 отримав страхове відшкодування від ПАТ НФСК Добробут та навпаки ОСОБА_1 пояснювава, що він не зміг отримати страхове відшкодування від ПАТ НФСК Добробут , оскільки відносно страхової компанії порушено кримінальну справу, усі рахунки арештовано, і тому він і звернувся з позовом до винної особи, і дані вимоги підтримує станом на момент розгляду справи після скасування рішення.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором (частина третя статті 988 ЦК України).

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

За змістом статті 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтями 9, 22-31, 35, 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування є позасудовою процедурою здійснення такого страхового відшкодування, яка не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування. Зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19).

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 як до особи, відповідальної за спричинену майнову шкоду, ОСОБА_1 зазначав про неможливість отримання страхового відшкодування від страхової компанії, в якій застрахована цивільна відповідальність відповідача.

Дані обставини були судом перевірені та встановлено, що дійсно 18.10.20212 року ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії ззаявою про страховий випадок за фкатом ДТП 16.10.20212 року, отримав листа (а.с. 7) про необхідність подачі до СК постанови суду, що набла законної сили, оригінал довідки ДАІ, заяву власника, документи, що мають відношення до ДТП та вказівкою про те, що після отримання даних документів ПрАТ НФСК Добробут поновить розгляд заяви.

В подальшому, 01.10.2013 року на адресу ПрАТ НФСК Добробут була направлена заява (а.с. 41-43) ОСОБА_1 з додатками (документами по факту ДТП) з посиланням на те, що працівники філії ПАТ НФСК Добробут відмовились прийняти документи та заяву про виплату страхового відшкодування, оскільки відносно СК порушено кримінальну справу, просв вирішити дане питання. Згідно матеріалів справи та пояснень позивача за основним позовом відповіді від страховика ним не отримано і страхове відшкодування не виплачено.

За даними Державного реєстру юридичних осіб приватне акціонерне товариство Народна фінансово-страхова компанія Добробут припинено, про що в реєстр внесено запис 26.10.2018 року. (а.с. 81-82).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач позбавлений об*єктивної можливості отримати страхове відшкодування з ПрАТ НФСК Добробут , оскільки дана страхова компанія припинила свою діяльність.

Відповідно до п.22.1 ст.22 закону Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 закону Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На підставі викладеного та з врахуванням того, що ОСОБА_1 позбавлений можливості отримати страхове відшкодування від страхової компанії у зв*язку з її припиненням, суд вважає за необхідне стягнути дану шкоду у розмірі 35394,92 грн. щодо відшкодування транспортного засобу з винної особи в ДТП, а саме ОСОБА_2 .

Дана позиція суду відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), оскільки потерпілий втратив право на отримання відшкодування від страховика особи, яка завдала таку шкоди, і таке право підлягає захисту у межах позовної давності на загальних підставах шляхом пред`явлення позову до винуватця ДТП.

Також, суд зазначає, що під час виконання даного рішення необхідно враховувати суму фактично сплачених коштів ОСОБА_2 в розмірі 35394,92 грн. на користь ОСОБА_1 за виконавчим листом по справі №640/12615/15-ц, виданим Київським районним судом м.Харкова 21.09.2017 на підставі рішення Апеляційного суду Харківської області по цій справі від 22.08.2017.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Щодо вимог ОСОБА_2 до МТСБУ про стягнення на його користь сплаченого за виконавчим документом по виконанню рішення Апеляційного суду Харківської області від 22.08.2017, суд не вбачає підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 39 Закону України Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Основними завданнями МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом; управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій; забезпечення членства України в міжнародній системі автомобільного страхування "Зелена картка" та виконання загальновизнаних зобов`язань перед уповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи; збирання необхідної інформації про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності для узагальнення та внесення пропозицій щодо удосконалення механізму здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; співробітництво з уповноваженими організаціями інших країн у галузі страхування цивільно-правової відповідальності, координація обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників та/або водіїв транспортних засобів - нерезидентів у разі в`їзду їх на територію України та власників та/або водіїв транспортних засобів - резидентів - у разі їх виїзду за межі України; співробітництво з органами Міністерства внутрішніх справ України та іншими органами державної влади з питань обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; розробка зразків страхових полісів і договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що затверджуються Уповноваженим органом; надання страховикам інформації щодо страхових випадків стосовно конкретних страхувальників.

Згідно ст. 41 даного Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі; б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу; в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи; г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону; ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу поліцейським та медичним працівникам закладів охорони здоров`я згідно з чинним законодавством.

Також, в ст. 41 перебачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; б) власниками транспортних засобів, якщо такі власники надали відповідним уповноваженим органам інших країн страховий сертифікат "Зелена картка", виданий від імені страховиків - членів МТСБУ, та за умови, що такий страховик не відшкодував шкоду; в) транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка". Регламентні виплати, зазначені у підпунктах "а" та "в" цього пункту, розподіляються рівними частками між повними членами МТСБУ. МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. В таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.

Відповідно до вимог ст. 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. (ст. 36-1)

Враховуючи вищезазначені вимоги Закону Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів суд не вбачає підстав для стягнення з МТСБУ на користь ОСОБА_2 суми виплаченого ним по виконанню рішення суду, оскільки ОСОБА_2 не є потерпілою особою в розумінні вимоги даного Закону та не подавав до МТСБУ заяви про виплату даної суми шкоди.

Доказів на спростування зазначеного суду під час розгляду справи не було надано. Інших обґрунтувань у зустрічному позові також позивачем за зустрічним позовом не зазначено.

Керуючись ст.ст.4-13, 76-89, 258-273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП в сумі 35394,92 грн.(тридцять п`ять тисяч триста дев`яносто чотири гривні, 92 копійок) Під час виконання даного рішення врахувати суму фактично сплачених коштів ОСОБА_2 коштів за виконавчим листом по справі №640/12615/15-ц, виданим Київським районним судом м.Харкова 21.09.2017 на підставі рішення Апеляційного суду Харківської області по цій справі від 22.08.2017.

В задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_2 до Моторно транспортного страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 35394,92 грн.(тридцять п`ять тисяч триста дев`яносто чотири гривні, 92 копійок) - відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Моторно-транспортне страхове бюро України - 02154, м.Київ, Русанівський бульвар, 8, ЄДРПОУ: 21647131.

Приватне акціонерне товариство Народна Фінансова-страхова компанія Добробут - 04070, м.Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, буд.10/5 літ А , ЄДРПОУ: 31093336.

Суддя: