Рішення

від 25.02.2021 по справі 539/2019/16-ц

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/2019/16-ц

Провадження № 2/539/24/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого - судді Даценка В.М.,

при секретарі - Джадан І.В.,

з участю представника позивача - Іващенка О.Г. ,

та представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубнах в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Лубенської міської ради Полтавської області до ОСОБА_3 про стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

07.07.2016 позивач Лубенська міська рада Полтавської області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення збитків, мотивуючи тим, що відповідно до заяви останнього, рішенням Лубенської міської ради від 25.07.2007 року ОСОБА_3 передана в оренду земельна ділянка по АДРЕСА_1 ) площею 0,7204 га., кадастровий номер 5310700000:02:025:0010, за цільовим призначенням - землі гаражного будівництва терміном на 5 років.

Договір оренди на земельну ділянку укладений 24.01.2008 року.

По закінченню терміну дії договору оренди землі - 24.01.2013 року, клопотання про його продовження до міської ради від ОСОБА_3 не надходило.

08.02.2016 року Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин проведено обстеження зазначеної земельної ділянки та встановлено, що земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_3 , будівлі на ній відсутні, на земельній ділянці знаходяться залізобетонні будівельні матеріали, здійснюється використання не за цільовим призначенням.

Таким чином у період з 25.01.2013 року по 22.04.2016 року відповідач користувався вищевказаною земельною ділянкою, проте плату за користування нею у встановленому порядку не вносив, внаслідок чого Лубенська міська рада не отримала доходи у вигляді орендної плати у розмірі 77 407,11 грн.

Розмір збитків визначений відповідним актом комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам від 22.04.2016 року та затверджений рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради від 27.04.2016 року №102.

Разом з тим відповідачем вищевказане рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради не виконано, збитки не відшкодовані.

Враховуючи вищевикладене, позивач прохав суд стягнути з відповідача збитки визначені з застосування трирічного строку позовної давності в розмірі 69 386,29 грн. за користування з 01.07.2013 р. по 22.04.2016 р. без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_1 ).

В ході розгляду справи позивач подав уточнену поновну заяву в якій прохає стягнути з відповідача 69 386,29 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди за користування вищевказаною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у вищевказаний період вважаючи дані зобов`язання кондиційними для яких важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Позивач вважає, що в даному випадку фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ст.1212 ЦК України.

Відповідачем не внесено плату за використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди, внаслідок чого міська рада була позбавлена можливості отримати дохід в очікуваному розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим їй завдано збитків у виді неодержаної орендної плати за землю.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, його представник - адвокат Антіхович В.В. проти позову заперечує, вважає, що даний спір підсудній виключно господарському суду, оскільки заборгованість виникла в період коли відповідач мав статус ФОП з 25.01.2013 по 08.08.2014 та з неналежного виконання господарського зобов`язання. Щодо суті позовних вимог, то відповідач заперечує своє користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору. Вказує на помилковість позиції позивача, який вказує на те, що фактично відповідач продовжив користуватися земельною ділянкою, тобто відбулося поновлення дії договору відповідно до ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі . У такому випадку позивач повинен ставити вимогу про стягнення орендних платежів, а не упущеної вигоди. Крім того, до початку судового розгляду позивачем не було надано суду витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а тому сума нарахованих збитків є безпідставною.

Заслухавши сторони, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, рішенням Лубенської міської ради від 25.07.2007 року Про вилучення, надання земельних ділянок у власність та користування юридичним і фізичним особам для різного цільового призначення відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України "Про землеустрій", затверджено проект землеустрою, виготовлений на замовлення ОСОБА_3 та надано земельну ділянку несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,7204 га., в оренду терміном на 5 років, з цільовим призначенням - землі гаражного будівництва (а.с.8).

24.01.2008 року між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,7204 га., строком на 5 років.

Як вказує позивач, по закінченню строку дії договору оренди землі - 24.01.2013 року клопотання про його продовження до позивача від відповідача не надходило.

08.02.2016 року комісією Управління комунального майна та земельних ресурсів виконкому Лубенської міської ради проведено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 та встановлено, що будівництво на земельній ділянці не розпочато, на ній знаходяться залізобетонні будівельні вироби.

Результати оформлені відповідним актом.

На думку позивача після закінчення строку дії договору оренди відповідач продовжив користуватися цією земельною ділянкою. Внаслідок цього між сторонами виникли кондиційні зобов`язання, за якими відповідач без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав проплатити за користування земельною ділянкою. Вказані кошти відповідно до ст.1212 ЦК України підлягають стягненню з відповідача.

Суд вважає такі вимоги необґрунтованими.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (позиція ВП ВС, викладена в постанові від 23.05.2018 року у справі N 629/4628/16-ц).

Таким чином, істотне значення при розгляді цієї справи має доведеність факту користування відповідачем земельною ділянкою, тобто добування з неї її корисних властивостей, після закінчення дії договору - 24.01.2013 року.

Єдиним документом, який на думку позивача підтверджує такі обставини, є наведений акт від 08.02.2016 року комісії Управління комунального майна та земельних ресурсів виконкому Лубенської міської ради.

Разом із тим, цей документ лише вказує на відсутність будівництва на спірній земельній ділянці та наявності на ній будівельних матеріалів. Жодної доказового значення щодо обставин користування земельною ділянкою з 24.01.2013 року по 08.02.2016 року він не має.

Інші докази, які б могли підтвердити користування земельною ділянкою суду не надані (зокрема, документи щодо переписки сторін про продовження дії договору, докази які б підтверджували користування земельною ділянкою для розміщення на ній об`єктів нерухомого або ж рухомого майна відповідача, тощо).

Таким чином, доводи позивача про безпідставне користування відповідачем спірною земельною ділянкою з 24.01.2013 року по 08.02.2016 року є необґрунтованими.

З урахуванням фактичних обставин у справі суд приходить до висновку, що після закінчення строку дії договору 24.01.2013 року, за відсутності волевиявлення відповідача щодо пролонгації дії договору, дія договору припинилася. З цього часу відповідач втратив право користування земельною ділянкою, натомість позивач отримав можливість розпоряджатися нею, для чого у нього не було жодних перешкод.

Позиція позивача про те, що земельна ділянка підлягала поверненню лише на підставі акту прийому-передачі не ґрунтується на положеннях укладеного між сторонами договору та чинного законодавства. При цьому, такі норми пов`язують питання припинення дії договору виключно з закінченням строку дії договору, а не фактом повернення земельної ділянки. У випадку перешкоджання колишнього орендодавця власнику в реалізації права власності законом передбачено спеціальні способи відновлення порушеного права.

З урахуванням викладеного, позов не підлягає задоволенню.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача відносно того, що вказаний спір віднесений до юрисдикції господарського суду, оскільки це питання було предметом розгляду Полтавського апеляційного суду в межах цієї справи, який вказав на те, що справа повинна розглядатися в межах цивільної юрисдикції (а.с.138-140).

Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Лубенської міської ради Полтавської області (ЄДРПОУ 21053182, юридична адреса м. Лубни, вул.. Ярослава Мудрого, 33 Полтавської області) до ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_3 ) про стягнення збитків - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.03.2021.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М. Даценко