ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 916/160/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкований та радіомовний засіб масової інформації "Народна трибуна"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 (колегія судів: Разюк Г.П. - головуючий, Головей В.М., Савицький Я.Ф.) та рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2020 (суддя Цісельський О.В.)
за позовом Приватного підприємства "Левчик"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкований та радіомовний засіб масової інформації "Народна трибуна"
про визнання недостовірною інформації, зобов`язання її спростувати
за участю: відповідача: Величко К.Г. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Приватне підприємство "Левчик" (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкований та радіомовний засіб масової інформації "Народна трибуна" (далі - відповідач), в якій просило суд визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача, інформацію, поширену відповідачем в статті з назвою Земельні війни районного масштабу: селяни можуть залишитися без паїв та зобов`язати його спростувати недостовірну інформацію відносно позивача у такий же спосіб (в газеті) та кількості, тим же шрифтом, такого ж кольору, з посиланням на рішення суду під заголовком: Спростування недостовірної інформації щодо Приватного підприємства "Левчик".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем поширено недостовірну інформацію відносно позивача, яка завдала шкоду його діловій репутації, а тому з урахуванням положень чинного законодавства вона має бути спростована у такий же спосіб, як її поширено.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Оскарженим у касаційному порядку рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2020, позов задоволено.
2.2. Рішення судів мотивовані тим, що відповідачем поширена недостовірна негативна інформації про відповідача, яка не підтверджена жодними доказами, що завдало шкоди позивачу, принижує його статус в очах суспільства, дискредитує ведення ним господарської діяльності, отже, вона підлягає спростуванню.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. В касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі рішення та ухвалити нове про відмову у позові.
3.2. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п.8 ч.1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)); справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (п.5 ч.1 статті 310 ГПК України).
В скарзі відповідач зазначає, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації; позивачем не було доведено, що поширена інформація є недостовірною, судом неправомірно було перекладено обов`язок доказування з позивача на відповідача; у справі не доведено, що поширена відповідачем інформація принизила ділову репутацію позивача.
4. Мотивувальна частина
4.1. Відповідно до приписів статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2).
При цьому відповідно до вимог статей 287, 290 цього Кодексу право касаційного оскарження судових рішень обмежено виключно тими випадками, які передбачені положеннями статті 287 ГПК України.
4.2. Як встановлено судами, у газеті Народна Трибуна від 22.06.2019, випуск в„– 25 (12371) , засновником якої є відповідач, в статті під назвою: Земельні війни районного масштабу: селяни можуть залишитися без паїв розміщено інформацію наступного змісту: Протягом останніх двох років ПП " Левчик " отримав у свою оренду понад 40 ділянок. Шляхом підробки документів та обману підприємців Шаповал О.А. з допомогою підставних осіб змусили орендодавців підписати з ним договори на 49 років; Шаповалом О.А. та ОСОБА_2 підкуплено все в Балтському районі . А також чітко відображені слова ОСОБА_3 , а саме: представники ПП "Левчик" завдяки підробленій довіреності, яка без паспортних даних, без реєстраційних даних, на якій чітко проглядається, що замість печатки кольорова ксерокопія, в реєстратора розривали договори оренди з ТОВ "Балтський хлібороб". Після цього ПП "Левчик" спокійно реєстрували договори оренди з землевласниками в Балті . Під статтею зазначено автора статті ОСОБА_4 , яка була директором відповідача.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в оспорюваній статті має місце поширення негативної інформації відповідачем, яка містить відомості про події, яких не існувало взагалі, а також відомості, які не відповідають дійсності. Вказана інформація є негативною, оскільки в ній стверджується про порушення позивачем норм чинного законодавства, проте така інформація не підтверджена жодними доказами, отже, така інформація порушує право позивача на недоторканність ділової репутації, оскільки в статті наводиться інформація, яка може бути витлумачена як така, що містить фактичні дані щодо вчинення позивачем шахрайський дій (злочину) та здійснення позивачем протиправної діяльності. Внаслідок поширення відповідачем спірної інформації відбулося порушення особистих немайнових прав позивача, а поширена недостовірна інформація принижує статус позивача в очах суспільства та орендодавців, а також дискредитує ведення його господарської діяльності.
4.3. Оскаржені у касаційному порядку судові рішення переглядаються судом касаційної інстанції виключно з підстав, зазначених скаржником у касаційній скарзі, за якими і було відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі відповідач, як на підставу скасування судових рішень, посилається на незалучення судами до участі у справі автора спірної статті в якості другого відповідача, після залучення якого суд першої інстанції повинен був закрити провадження у справі, оскільки такий спір з відповідачем - фізичною особою не підлягає розгляду в судах господарської юрисдикції.
При цьому скаржник посилається на постанову Пленуму Верховного Суду "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 №1, в пункті 9 якої зазначено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до положень статті 24 ГПК України у редакції до 15.12.2017 господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Отже, на час прийняття вказаної скаржником постанови Пленуму Верховного Суду вищевказані положення ГПК України надавали можливість господарському суду залучити до участі у справі іншого відповідача.
Разом з тим, відповідно до положень статті 48 ГПК України у редакції, чинній на час вирішення спору, суду першої інстанції залучати до участі у справі іншого відповідача надано право за клопотанням учасника судового процесу.
Згідно статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
За вказаних обставин за відсутності відповідно клопотання учасника судового процесу у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для залучення до участі у справі іншого відповідача.
Відтак у суду касаційної інстанції з урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі та підстав касаційного оскарження, відсутні правові підстави вважати, що судами у цій частині порушено норми процесуального права, або неправильно застосовано норми матеріального права.
4.4. В скарзі відповідач посилається також на п.5 ч. 1 ст. 310 ГПК України, відповідно до якого судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
При цьому відповідач не деталізує, яке з оскаржених рішень було прийнято без учасника справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, а з матеріалів справи вбачається, що про судові засідання відповідач повідомлявся належним чином. Зокрема, звернувшись із письмовим клопотанням відповідач просив суд першої інстанції відкласти розгляд справи, призначений на 04.06.2020 (а.с.89), а ухвала суду першої інстанції від 04.06.2020 про призначення розгляду справи на 23.06.2020, коли було винесено судове рішення, була направлена відповідачу за адресою: м. Балта, вул. 30 років Перемоги, будинок 8 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи (а.с. 100). В апеляційній інстанції відповідач клопотанням (а.с. 204-206) просив судове засідання, призначене на 26.11.2020, коли була прийнята оскаржена постанова, відкласти, що також свідчить про обізнаність відповідача про розгляд справи.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання
Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
Таким чином, порушення судами норм процесуального права щодо повідомлення учасників справи про судові засідання колегією суддів не встановлено.
4.5. Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо встановлення та доведеності обставин справи, до компетенції суду касаційної інстанції відповідно до положень статті 300 частини 2 ГПК України, не відносяться, оскільки згідно цієї норми суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому також слід зазначити, що такі доводи скаржника не були підставою відкриття касаційного провадження.
4.6. Враховуючи вищевикладене, оскільки доводи, викладені у касаційній скарзі не містять правових підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення касаційної скарги.
4.7. Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкований та радіомовний засіб масової інформації "Народна трибуна" залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі №916/160/20 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді Є.В. Краснов
В.Ю. Уркевич
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2021 |
Оприлюднено | 03.03.2021 |
Номер документу | 95240578 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні