Рішення

від 06.04.2011 по справі 2-92/11

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

Справа №2-92 / 2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 квітня 2011 року Іванківський районний суд Київської області, у складі головуючої судді

Слободян Н.П., при секретарі Мартовицькій Н.Є., з участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідачки, її представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа КП БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з даним позовом до відповідачки, посилаючись на те, що він має на праві приватної власності будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Вказаний будинок належав спадкодавцю ОСОБА_5 , яка померла у 1981 році.

Відповідно до довідки Шпилівської сільської ради Іванківського району Київської області згідно по господарської книги № 5 особовий рахунок № НОМЕР_1 на 01.01.1980 року за цим житловим будинком рахувалося 0,40 га землі.

Відповідачка без правових підстав захопила зазначений будинок , заселилася в нього та користується ним , чим позбавила позивача , як власника можливості здійснення ним право приватної власності (користування, розпорядження, володіння). Крім того, вона знесла огорож, щ проділяла земельні ділянки між будинками, що належить на праві власності їх ( будинок АДРЕСА_2 ) та спірним будинком, що належить позивачу, користується обома земельними ділянками. Право користування земельною ділянкою, яка була надана спадкодавцю ОСОБА_5 перейшло до її спадкоємця разом з будинком, не належить відповідачці та грубо порушує права ОСОБА_3 .

З приводу вказаних порушень прав власника будинку та користувача земельної ділянки мали місце звернення до Іванківського РВ ГУ МВС України в Київській області та до Іванівської міжрайпрокуратури Київської області.

Позивач просить зобов`язати відповідачку ОСОБА_4 усунути перешкоди позивачу . ОСОБА_3 у користуванні жилим будинком шляхом виселення відповідача з вказаного будинку, зобов`язання надати ключі від вхідних дверей будинку, а також зобов`язати відповідачку усунути перешкоди позивачу у користування земельною ділянкою розміром 0,40 га за адресою АДРЕСА_2 шляхом зобов`язання встановити знесену огорожу, що розмежовувала земельні ділянки між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та внесення заборони користуватися вказаною земельною ділянкою.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені вище.

Відповідачка та її представник у судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що зазначений спірний будинок відповідачка придбала за договором купівлі-продажу, який рішенням суду був визнаний дійсним. Після цього вона розпочала там ремонт, там знаходяться їх € речі. Будинок купувала для свого сина-інваліда. Ключі не віддасть, бо вважає будинок своїм.

Землею вона користувалася давно, обробляла її. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи КП БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області , залучений до участі у справі за ініціативою суду, у судове засідання не з*явився, про день і час слухання справи повідомлено вчасно, про причини неявки суд не повідомлено.

Суд, вислухавши сторони, заслухавши покази свідків, вивчивши письмові докази у справі, пройшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить на праві приватної власності жилий будинок АДРЕСА_2 , що підтверджено дублікатом, що має силу оригіналу від 27.11.1981 року Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, за яким ОСОБА_3 успадкував після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкове майно, яке складається жилого будинку, розміром жилої площі 40 м.кв. з надвірними будівлями, розташованого на земельній ділянці колгоспного фонду, на якій розташовані господарські будівлі: один сарай. Власником жилого вказаного будинку позивач зазначений і у Технічному паспорті , виданому 12.03.12010 року. Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.03.2010 року КП БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області будинок належить на праві приватної власності позивачу.

Відповідно до довідки Шпилівської сільської ради № 320 від 06.05.2009 року згідно по господарської книги № 5 виконкому цієї ради особовий рахунок № НОМЕР_1 на 01.01.1980 року за житловим будинком в АДРЕСА_2 ОСОБА_5 , рахувалось 0, 40 га л землі.

В той же час 02.12.2008 року Іванківським районним судом було прийнято рішення, відповідно до якого право власності на вказаний спірний будинок визнано за відповідачкою. На підставі цього рішення 18.04.2009 року КП БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області було внесено дані про реєстрацію права власності на нерухоме майно - спірне домоволодіння за відповідачкою - ОСОБА_4 05.04.2009 року вона отримала Технічний паспорт на зазначене домоволодіння на своє ім`я.

13.08.2009 року рішенням Апеляційного суду Київської області рішення Івангківського районного суду від 02.12.2008 року про визнання дійсною угоди купівлі-продажу жилого будинку та визнання права власності на будинок було скасовано, прийнято рішення про відмову у задоволенні позову, тому власником спірного домоволодіння за даними КП БТІ Києво- Святошинської районної ради Київської області на даний час є позивач.

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів власності.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у j здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З огляду на викладене, оскільки відповідачка не передає позивачу ключі від будинку, належного йому на праві власності, слід усунути перешкоди у користуванні будинком шляхом зобов`язання відповідачки передати їх позивачу чи його представнику, а отже в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання перенести забор та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд прийшов до наступного.

З наданих суду письмових доказів слідує, що спадкодавці - ОСОБА_5 , спадкоємцем якої є позивач була надана у користування земельна ділянка розміром 0,40 га, яка і рахувалась за нею за даними по господарської книги, що підтверджується зазначеною вище довідкою Шпилівської сільської ради. З дублікату свідоцтва про право на спадщину за заповітом вбачається, що спірний будинок розташований на землі колгоспного фонду. З довідки Шпилівської сільської ради № 02-20-47 від 04.03.2011 року вбачається, що за даними по господарської книги № 5 особовий рахунок № НОМЕР_1 станом на 01.01.1980 року рахувалась земельна ділянка площею 0,40 га в с. Шпилі Іванківського району на ім`я ОСОБА_5 . Відповідно до запису земельно-кадастрової книги бувшого колгоспу Радянська Україна село Шпилі Іванківського району Київської області, розділу Господарства робітників і службовців , № п/п34 стьаном на 01.01.1986 року рахувалась земельна ділянка площею 0,15 га в селі Шпилі Іванківського району Київської області на ім`я ОСОБА_3 . Інформації щодо зміни площі земельної ділянки за даною адресою сільська рада не має. Згідно земельно-кадастрової книги № 1 виконкому Шпилівської сільської ради , земельно-кадастровий № 220 на даний час рахується земельна ділянка площею 0,15 га в АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 . Земельна ділянка не приватизована, державний акт не видавався.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що представником позивача надано до суду доказ надання йому лише 0,15 га земельної ділянки біля спірного домоволодіння, доказів передачі йому земельної ділянки площею 0,40 га немає, позовні вимоги не підлягають задоволенню в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. На неодноразові пропозиції суду надання додаткових доказів щодо доведення позовних вимог, представником позивача не було надано суду документу, який би підтверджував розмір земельної ділянки, яка на даний час є біля будинку, як і документу, який би підтверджував право власності чи користування позивача зазначеною земельною ділянкою, окрім довідки сільської ради, що за позивачем рахується земельна ділянка розміром 0,15 га станом на 01.01.1986 року. Суд вражає позовні вимоги в цій частині недоведеними належними доказами, оскільки покази свідків, які допитувалась у судовому засіданні з ініціативи представника позивача не є такими доказами, та не засвідчують розміру земельної ділянки, яка надано за даними сільської ради позивачу, як і того, який саме розмір земельної ділянки на даний час в наявності біля будинку.

Відповідно до ст. 22 ЗК України в редакції 1992 року (на час внесення вказаних вище даних до земельно-кадастрової документації) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) і одержання документа, що посвідчує таке право. Позивач такого документа не отримав. Надання земельних ділянок у власність чи користування К віднесено до виключної компетенції рад - в даному випадку Шпилівської сільської ради.

Відповідно до ст. 30 ЗК України в редакції 1992 року при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених ст.. 67 цього Кодексу і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі і споруди . Ст. 67 цього Кодексу передбачалось розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у сільських населених пунктах - 0,25 га. А отже у будь-якому разі до позивача, як спадкоємця не могло перейти 0,40 га, якими користувалася ОСОБА_5 . Посилання позивача у позові на ст.. 377 ч.1 ЦК України в даному випадку суд вважає некоректним, оскільки правовідносини щодо переходу земельної ділянки виникли саме під час чинності ЗК у редакції 1992 року.

Відповідно до ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Ст. 125, 126 цього ж Закону передбачають, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

З викладеного вбачається, що оскільки питання передачі спірної земельної ділянки у власність чи користування позивача сільською радою не вирішувалось, він не може ставити питання про порушення свого права в силу вимог ст. 152 ЗУ України.

Керуючись ст. 5,7,10,57,60,64,88,212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов*язати відповідачку ОСОБА_4 усунути перешкоди позивачу ОСОБА_3 у користуванні жилим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачки з вказаного будинку, зобов`язати відповідачку надати ключі від вхідних дверей будинку.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з відповідачки на користь позивача сплачені суми судового збору у сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на Інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ: