Постанова

від 02.03.2021 по справі 308/13725/16

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/13725/16

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 березня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Фазикош Г.В., Бисаги Т.Ю.

імена (найменування) сторін:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (змінено найменування на Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк),

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 жовтня 2017 року у складі судді Бедьо В.І., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (змінено найменування на Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив :

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (змінено найменування на Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н від 08.02.2011 року, згідно умов якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 2400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Договір, укладений з відповідачем є договором приєднання, порядок укладення якого передбачений ст. 634 ЦК України . У зв`язку з неналежним виконання умов договору станом на 31.10.2016 року заборгованість відповідача перед банком становить 22 295,34 грн. з яких: 1013,57 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 16343,90 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 3400 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1037,87 грн. - штраф (процентна складова).

За вказаних обставин позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 22 295,34 грн. та 1378 грн. судового збору.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 жовтня 2017 року заявлений позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Приватбанк заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.02.2011 року у розмірі 22 295,34 грн. (двадцять дві тисячі двісті дев`яносто п`ять гривень 34 коп.), яка складається з наступного: 1013,57 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 16343,90 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 3400 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1037,87 грн. - штраф (процентна складова) та судовий збір у розмірі 1378 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 вересня 2020 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

На дане заочне рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача про судові засідання, призначені на 19.04.2017 року та 25.10.2017 року, відповідач не допустив повторної неявки в судове засідання без поважних причин, а тому у суду першої інстанції не було процесуальних підстав для ухвалення у справі заочного рішення. Суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про доведеність укладення договору та наявність підстав для стягнення заборгованості за договором, оскільки Банк не надав суду належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів в підтвердження факту відкриття карткового рахунку відповідачу, існування між ним договору кредиту та його умов, погоджених сторонами, та здійснення ним операцій з використанням електронних платіжних засобів, в тому числі користування кредитними коштами та погашення кредиту; наявні в матеріалах справи Умови та правила не містять підпису відповідача. Надані позивачем копії анкети-заяви про приєднання, Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт, Витяг з умов та правил надання банківських послуг не містять умов про суму кредиту, детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача з врахуванням відсотком ставки за кредитом, дати видачі кредиту, а тому не можуть вважатися належними доказами. Крім того апелянт, вказує на те, позивачем пропущено загальний та спеціальний строк позовної давності, тому відповідач просить застосувати суд апеляційної інстанції до спірних правовідносин позовну давність, оскільки судова повістка про виклик в судове засідання, призначеного на 25.10.2017 року належним чином вручена не була, апелянт не мав можливості в суді першої інстанції заявити про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано учасникам справи строк п`ятнадцять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надання відзиву на апеляційну скаргу.

Правом на подання відзиву позивач не скористався.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з його доведеності та обґрунтованості.

Однак, повністю погодитись з таким висновком апеляційний суд не може, з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-Заяву №б/н від 08.02.2011 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

До кредитного договору позивач додав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна , 55 днів пільгового періоду та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ та розрахунок заборгованості.

З наданого Банком розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 31.10.2016 року за відповідачем ОСОБА_1 рахується перед банком заборгованість у розмірі 22 295,34 грн. з яких: 1013,57 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 16343,90 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 3400 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1037,87 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути відсотки, пеню та штрафи.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 08.02.2011 року, позивач посилався на Довідку про умови кредитування та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на банківському сайті: https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua ) неодноразово змінювалися самим АТ КБ ПриватБанк в період - з часу виникнення спірних правовідносин (08.02.2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (30.12.2016 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно із ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 . Банк дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

З огляду на відсутність підпису позичальника в Умовах та правилах надання банківських послуг в Приватбанку, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

У анкеті-заяві від 08.02.2011 року, наданій позивачем, зазначені лише дані про особу позичальника, процентна ставка у ній не зазначена. Також апеляційний суд зауважує, що у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Додана до позову довідка про умови кредитування не може бути взята до уваги, оскільки зі змісту такої довідки не вбачається, що така видана саме по анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, підписаної сторонами 08.02.2011 року та по кредитному договорі б/н від 08.02.2011 року, на який посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог.

Враховуючи наведене, у банку відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками за користування кредитом, пені та штрафів.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, Банк має право на стягнення у примусовому порядку з ОСОБА_1 фактично отриманої суми кредитних коштів, тобто заборгованість за тілом кредиту, яка згідно з розрахунком заборгованості за даним договором становить 1013,57 грн. В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо доводів апеляції про необхідність застосування апеляційним судом строків позовної давності, то слід зазначити наступне.

Велика Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №200/11343/14-ц відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постановах від 30 вересня 2015 року у справі №6-780цс15 та від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374цс17, та дійшла висновків, що відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалить у ній заочне рішення, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. У разі відмови суду першої інстанції у задоволенні цієї заяви, відповідач може заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції. Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції".

Таким чином, підставою для розгляду апеляційним судом заяви відповідача про застосування позовної давності є неналежне повідомлення відповідача судом першої інстанції про час і місце розгляду справи.

Однак, як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена судом першої інстанції про розгляд справи, призначений на 25.10.2017 року - 23.09.2017 року, а тому відсутні підстави для вирішення апеляційним судом заяви відповідача про застосування позовної давності.

Зважаючи на викладене, заочне рішення відповідно до пунктів ст.376 ЦПК України, в частині стягнення з ОСОБА_1 16343,90 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом; 3400 грн. - заборгованості за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1037,87 грн. - штраф (процентна складова) підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким у даних вимогах Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (змінено найменування на Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк) відмовити. Заочне рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 1013,57 грн. - заборгованості по тілу кредиту - підлягає залишенню без змін.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивачем пред`явлено позов на суму 22295,34 грн. Апеляційним судом задоволено вимоги позивача в розмірі 1013,57 грн., що складає 4,5% від пред`явлених вимог.

При пред`явленні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1378 грн. За подачу апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 2067 грн. Загальний розмір судових витрат по справі становить 3445 грн., а отже на позивача слід покласти 95,5% від судових витрат - 3290 грн., а на відповідача 4,5% судових витрат - 155 грн.

З огляду на викладене та враховуючи приписи ч.10 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача слід стягнути різницю судових витрат у розмірі 1912 грн. (2067-155).

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 жовтня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (змінено найменування на Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк) 16343,90 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом; 3400 грн. - заборгованості за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1037,87 грн. - штраф (процентна складова) скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у даних вимогах Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (змінено найменування на Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк) відмовити.

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 жовтня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (змінено найменування на Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк) 1013,57 грн. - заборгованості по тілу кредиту - залишити без змін.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 "д", код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1912 (одну тисячу дев`ятсот дванадцять) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 02 березня 2021 року

Головуючий :

Судді: