Ухвала

від 02.03.2021 по справі 420/4913/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 березня 2021 року

Київ

справа №420/4913/19

адміністративне провадження №К/9901/5219/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Югвтормет до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.03.2019 № 0010171413, № 0010211413, № 0010221304, № 0010261304, № 0010041406, у задоволенні позовної вимоги щодо визнання скарги Товариства від 19.03.2019 № 0341/19 задоволеною - відмовлено.

15.02.2021 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення (в частині задоволення позову)

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 КАС: у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); не сплачено судовий збір.

ГУ ДПС у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

На обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження ГУ ДПС вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, статті 1, частини другої статті 3, частин першої, другої, п`ятої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 - щодо встановлених порушень з податку на прибуток;

пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200, статті 201 Податкового кодексу України, розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 - щодо встановлених порушень з податку на додану вартість, без врахування висновків Верховного Суду в постановах від 07.05.2020 у справі № 825/2/13-а та від 09.10.2019 у справі № 1540/4792/18.

У справах, на постанови Верховного Суду в яких посилається ГУ, предметом спору є податкові повідомлення-рішення про збільшення сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість та на прибуток підприємства. При цьому, у справі № 420/4913/19, окрім зазначеного вище, спір також стосується законності податкових повідомлень-рішень щодо визначення сум грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Касаційна скарга не містить доводів щодо правомірності таких податкових повідомлень-рішень.

Також ГУ ДПС у касаційній скарзі зазначає, що оцінка судами попередніх інстанцій наданих Товариством документів, на підставі яких було задекларовано витрати та податковий кредит у зв`язку з придбанням у контрагентів металобрухту, не відповідає нормам статті 90 КАС.

Такий довід касаційної скарги знаходиться у площині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС, однак, таку підставу ГУ ДПС не вказує.

У зв`язку з викладеним, відповідачу слід уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у серпні 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України №3674-VI якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру на загальну суму 11 719 546,75 грн. та 1 вимогу немайнового характеру (визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 06.03.2019 № 0010211413 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість).

Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях.

Судовий збір за подання адміністративного позову у цій справі складає 21 131,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 42 262,00 грн. (21 131*200%).

Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: уточнену касаційну скаргу та документ про сплату судового збору.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті, частиною четвертою статті 330, частинами другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду