Ухвала

від 24.02.2021 по справі 369/11771/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11771/20

Провадження №2/369/2049/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката Скляренко Олени Петрівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю та поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя ,-

В С Т А Н О В И В :

15.02.2021 до суду надійшла заява представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката Скляренко Олени Петрівни про забезпечення зустрічного позову, яка була мотивована тим що, ОСОБА_1 , користуючись своїм процесуальним правом, подав зустрічну позовну заява, в якій просив суд: в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині за кожним наступного майна: земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,3134 га, кадастровий номер - 3222482001:01:007:0384, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 010732900080; житлового будинку, загальною площею - 393,80 кв.м., житловою площею - 133,40 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 20599657; нежитлової будівлі - магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 8760043; вбудованого нежилого приміщення, загальною площею 133,6 кв.м., яке складається з: приміщення 1 - площею 20,3 кв.м., приміщення 2 - площею 31,5 кв.м., приміщення 3 - площею 6,2 кв.м., приміщення 4 - площею 2,2 кв.м., приміщення 5 - площею 2,2 кв.м., приміщення 6 -площею 43,9 кв.м., приміщення 7 - площею 6,7 кв.м., присіщення 8 - площею 17,5 кв.м., лоджії - площею 2,1 кв.м., балкона - площею 1,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер нерухомого майна 26165481; 574/1000 частини комплексу будівель, загальною площею 9119 кв.м, за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль (територія Радомишльської міської ради), що складається з телятника Ф загальною площею 1736 кв.м., телятника X загальною площею 1720,9 кв.м., будівля карантинника С загальною площею 996,4 кв.м., телятника О загальною площею 958,6 кв.м., будівлі вагової загальною площею 19,1 кв.м., будівлі навісу телятника Т загальною площею 972,1 кв.м., телятника У загальною площею 959,7 кв.м., телятника Ч загальною площею 1756,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 655528518250; земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення комерційної діяльності, площею 0,0808 га, кадастровий номер - 1825010100:06:002:0201, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль, комплекс будівель та споруд №1, (територія Радомишльської міської ради), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 595618018250; будівлі, площею 97 кв.м, за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, м. Радомишль, Комплекс будівель та споруд № 1 (територія Радомишльської міської ради), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 593584618250; домоволодіння, загальною площею 192,2 кв.м, житловою площею 114,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 27093426.

Право власності на транспортний засіб - автомобіль Subaru Outback 2,5 ZO, колір Tungsten Metallic, 2018 року випуску визнати за ОСОБА_1 .

Право власності на транспортний засіб - автомобіль Land Rover Freelande, 2007 року випуску, легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , синього кольору визнати за ОСОБА_2 .

Разом із позовною заявою, позивачка ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову, за результатами розгляду якої Києво-Святошинським районним судом Київської області була постановлена ухвала від 25.09.2020 року про забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії кадастровим реєстраторам у Державному земельному кадастрі та державним реєстраторам у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однак, на даний час, частина спірного спільного сумісного майна подружжя, яка є предметом як основного позову, так і зустрічного на даний час не забезпечена.

Заявлені вимоги про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірне майно, набуте подружжям під час шлюбу, а також шляхом заборони вчиняти дії щодо його відчуження, спрямовані виключно на збереження спірного майна та недопущення його відчуження на користь третіх осіб до вирішення спору по суті і може бути знята судом при ухваленні рішення по суті, а тому будь-яких негативних наслідків для власника спірного майна не несе, однак таке забезпечення унеможливить здійснення його реалізації третім особам до моменту вирішення спору щодо такого майна.

У даному випадку, також, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З урахуванням того, що на даний час, як вбачається з документів, що підтверджують право власності на спірне майно, право власності на частину спільного сумісного майна зареєстровано за позивачкою ОСОБА_2 і остання не визнає права другого з подружжя на таке майно, вважаючи, що воно належить їй на праві особистої приватної власності, тому у відповідача ОСОБА_1 наявне припущення, що ОСОБА_2 може здійснити відчуження такого майна, що в подальшому потягне за собою визнання недійсними таких договорів відчуження та необхідність витрачання значного часу та фінансових ресурсів на оплату судових зборів і послуг адвокатів, а тому, на думку ОСОБА_1 , невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача.

У разі, якщо до закінчення розгляду даної справи відповідачем буде відчужено нерухоме майно, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів підприємства.

В даному випадку ОСОБА_1 вважає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження на - земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,3134 га, кадастровий номер - 3222482001:01:007:0384; на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; на нежитлову будівлю - магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; на вбудоване нежиле приміщення, загальною площею 133,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та на транспортний засіб - автомобіль Land Rover Freelande, 2007 року випуску, легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1 є адекватним та ефективним способом забезпечення позову, оскільки забезпечення позову шляхом накладення судом арешту та заборони його відчуження полягає у накладенні заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення за результатами вирішення даного господарського спору.

Отже, доцільність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження на спірне майно обґрунтовується тим, що такий захід забезпечення позову унеможливить його відчуження іншим особам до моменту набрання законної сили рішенням суду за наслідками розгляду спору у даній справі.

Тому представник позивача за зустрічним позовом просила суд вжити заходи забезпечення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, шляхом накладення арешту на: земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,3134 га, кадастровий номер - 3222482001:01:007:0384, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 010732900080; житловий будинок, загальною площею - 393,80 кв.м., житловою площею - 133,40 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 20599657; нежитлову будівлю - магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 8760043; вбудоване нежиле приміщення, загальною площею 133,6 кв.м., яке складається з: приміщення 1 - площею 20,3 кв.м., приміщення 2 - площею 31,5 кв.м., приміщення 3 - площею 6,2 кв.м., приміщення 4 - площею 2,2 кв.м., приміщення 5 - площею 2,2 кв.м., приміщення 6 -площею 43,9 кв.м., приміщення 7 - площею 6,7 кв.м., присіщення 8 - площею 17,5 кв.м., лоджії - площею 2,1 кв.м., балкона - площею 1,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер нерухомого майна 26165481; транспортний засіб - автомобіль Land Rover Freelande, 2007 року випуску, легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі VIN НОМЕР_3 , синього кольору.

Вжити заходи забезпечення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, шляхом накладення заборони відповідним державним органам, в тому числі державним кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам, а також органам нотаріату вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням, зміною, реєстрацією (перереєстрацією), поділом (об`єднанням), заставою або іншого виду зміни власника щодо наступного майна: земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,3134 га, кадастровий номер - 3222482001:01:007:0384, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 010732900080; житлового будинку, загальною площею - 393,80 кв.м., житловою площею - 133,40 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 20599657; нежитлової будівлі - магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 8760043; вбудованого нежилого приміщення, загальною площею 133,6 кв.м., яке складається з: приміщення 1 - площею 20,3 кв.м., приміщення 2 - площею 31,5 кв.м., приміщення 3 - площею 6,2 кв.м., приміщення 4 - площею 2,2 кв.м., приміщення 5 - площею 2,2 кв.м., приміщення 6 -площею 43,9 кв.м., приміщення 7 - площею 6,7 кв.м., присіщення 8 - площею 17,5 кв.м., лоджії - площею 2,1 кв.м., балкона - площею 1,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер нерухомого майна 26165481; транспортного засобу - автомобіль Land Rover Freelande, 2007 року випуску, легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_4 , синього кольору.

Вивчивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про забезпечення зустрічного позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення позивачу за зустрічним позовом відсутні.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Види забезпечення позову визначені положеннями ст. 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У рішенні Конституційного Суду України від 16 червня 2011 року №5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст. 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників у справі з тим, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 922/4587/13.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції ). Поняття законність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах Антріш проти Франції та Кушоглу проти Болгарії ).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).

Предствником позивача за зустрічним позовом обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів.

Із доданих до заяви про забезпечення позову доказів вбачається що між сторонами існує реальний спір щодо розподілу майна набутого під час шлюбу.

Право власності на спірне майно яке є предметом забезпечення зустрічного позову позивача, зареєстровано на імя позивача за первісним позовом ОСОБА_2 (що підтверджується наявними в матералах справи письмовими доказами) та згідно первісного позову остання просить визнате таке майно особистою приватною власністю.

В той же час позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 вважає вищезгадане майно спільною сумісною власністю подружжя, а отже просить визнати за ним право власності на 1/2 частину такого майна.

Таким чином, відчуження майна що зареєстровано на праві власності за ОСОБА_2 та яке є предметом заяви про забезпечення зустрічного позову, може позбавити позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 реалізації права власності на таке майно, що відповідно може унеможливити виконання рішення суду по даній справі, та позбавить позивача за зустрічним позовом ефективного захисту його прав.

При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав сторін по справі.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

Враховуючи предмети первісного та зустрічного позовів, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача за зустрічним позовом, суд вважає за можливе задовольнити заяву.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст.149-154,157,353 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката Скляренко Олени Петрівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю та поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Накласти арешти на:

земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,3134 га, кадастровий номер - 3222482001:01:007:0384, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 010732900080;

житловий будинок, загальною площею - 393,80 кв.м., житловою площею - 133,40 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 20599657;

нежитлову будівлю - магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 8760043;

вбудоване нежиле приміщення, загальною площею 133,6 кв.м., яке складається з: приміщення 1 - площею 20,3 кв.м., приміщення 2 - площею 31,5 кв.м., приміщення 3 - площею 6,2 кв.м., приміщення 4 - площею 2,2 кв.м., приміщення 5 - площею 2,2 кв.м., приміщення 6 -площею 43,9 кв.м., приміщення 7 - площею 6,7 кв.м., присіщення 8 - площею 17,5 кв.м., лоджії - площею 2,1 кв.м., балкона - площею 1,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер нерухомого майна 26165481;

транспортний засіб - автомобіль Land Rover Freelande, 2007 року випуску, легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі VIN НОМЕР_3 , синього кольору.

Заборонити державним органам, в тому числі державним кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам, а також органам нотаріату вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням, зміною, реєстрацією (перереєстрацією), поділом (об`єднанням), заставою або іншого виду зміни власника щодо наступного майна:

земельної ділянки з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,3134 га, кадастровий номер - 3222482001:01:007:0384, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 010732900080;

житлового будинку, загальною площею - 393,80 кв.м., житловою площею - 133,40 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 20599657;

нежитлової будівлі - магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 8760043;

вбудованого нежилого приміщення, загальною площею 133,6 кв.м., яке складається з: приміщення 1 - площею 20,3 кв.м., приміщення 2 - площею 31,5 кв.м., приміщення 3 - площею 6,2 кв.м., приміщення 4 - площею 2,2 кв.м., приміщення 5 - площею 2,2 кв.м., приміщення 6 -площею 43,9 кв.м., приміщення 7 - площею 6,7 кв.м., присіщення 8 - площею 17,5 кв.м., лоджії - площею 2,1 кв.м., балкона - площею 1,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер нерухомого майна 26165481;

транспортного засобу - автомобіль Land Rover Freelande, 2007 року випуску, легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_4 , синього кольору.

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_5 .

Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 .

Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Дана ухвала відповідно до Закону України Про виконавче провадження є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ks.ko.court.gov.ua.

Суддя: А. Я. Волчко