Ухвала

від 04.03.2021 по справі 640/13303/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 березня 2021 року

м. Київ

справа № 640/13303/19

адміністративне провадження № К/9901/6139/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В. М.,

суддів: Стародуба О. П., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "СОФІТЕК" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі № 640/13303/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "СОФІТЕК" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанови та приписів,

УСТАНОВИВ:

У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК "СОФІТЕК" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - відповідач), у якому просило:

- скасувати постанову № 3-1007/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.07.2018 року;

- визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубана О. О. з одночасного видання приписів С-2706/11 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.06.2019 та С-2706/12 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 27.06.2019;

- скасувати припис С-2706/11 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.06.2019, виданий головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубаном О. О.;

- скасувати припис С-2706/12 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 27.06.2019, виданий головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубаном О.О.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020 апеляційну скаргу позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2020 у справі № 640/13303/19 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням підстав (поважних причин) для такого поновлення та наданням доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2020 у справі № 640/13303/19.

23.02.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги позивача.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 328 КАС України, передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

При постановленні оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки доводи скаржника наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданому на усунення недоліків апеляційної скарги, не свідчать про добросовісне користування позивачем процесуальними правами та виконання покладених законодавством обов`язків та при цьому повністю спростовуються наявними у справі доказами, у зв`язку з чим не можуть бути визнані судом поважною причиною не дотримання учасником справи вимог процесуального законодавства, а також порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За приписами частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як на підставу касаційного оскарження та пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2020, позивач у касаційній скарзі посилається на те, що ні один його працівник не отримував поштове відправлення, яким позивачу було направлено копію рішення, і не розписувався в його отриманні шляхом проставлення підпису на бланку повідомлення про вручення такого поштового повідомлення. Також вказує, що судом першої інстанції направлено рішення на адресу: АДРЕСА_1 , замість вірної: м. Київ, просп. Вивзолителів, 5.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, зазначені обставини не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, а скаржником не наведено об`єктивних перешкод, які заважали своєчасно реалізувати право на оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом.

Таким чином, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "СОФІТЕК" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі № 640/13303/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "СОФІТЕК" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанови та приписів.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

Судді О. П. Стародуб

В. М. Шарапа