Рішення

від 24.02.2021 по справі 915/1153/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Справа № 915/1153/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Семенчук Н.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

представника позивача: Єрмакова А.М., дов.№04 від 11.01.2021,

Мурлигіної О.Я., дов.№03 від 11.01.2021,

представника відповідача: Вавілова А.Є., ордер серія ВЕ №1022424 від 25.09.2020,

представника ІІІ особи-1: Стасюка О.Д., самопредставництво суб`єкта владних повноважень,

представника ІІІ особи-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства Племрепродуктор Степове

(57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Степове, вул.Козацька, буд.39;

ідент.код 00854995),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Неомаркет-I

(54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.62, офіс (квартира) 2; ідент.код 43281757),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Фонд державного майна України

(01133, м.Київ, вул.Генерала Алмазова, буд.18/9; ідент.код 00032945),

2) Державна аудиторська служба України,

(04070, м.Київ, вул.Петра Сагайдачного, буд.4; ідент.код 40165856),

про: визнання недійсним договору №10/03 про спільний обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції від 10.03.2020,-

в с т а н о в и в:

Державне підприємство «Племрепродуктор «Степове» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір №10/03 про спільний обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції від 10.03.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Неомаркет-I та Державним підприємством Племрепродуктор Степове , з моменту його укладення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконуючий обов`язки директора Державного підприємства Племрепродуктор Степове Теник В.В. не був уповноважений на укладання значного господарського зобов`язання - договору №10/03 про спільний обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції від 10.03.2020 без погодження на його укладання з уповноваженим органом управління - Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, чим перевищив свої повноваження, які обмежені п.п.7.4, 10.2.10 Статуту підприємства, а також без відповідного рішення Кабінету Міністрів України про погодження укладання спірного договору про спільну діяльність, необхідність якого встановлена Порядком укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012.

Також, позивач вказує, що директором Державного підприємства Племрепродуктор Степове Теником В.В. було укладено спірний Договір з порушенням положень ч.1 ст.73-2, ч.2 ст.73-2 ГК України та ч.4 ст.12 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна .

Позивач стверджує, що загальна сума Договору становить 15912031,14 грн, яка складається з вартості переданих йому відповідачем по Договору посівного матеріалу, добрива та засобів захисту рослин та суми перерахованих грошових коштів, а тому у даному випадку зобов`язання Державного підприємства Племрепродуктор Степове складають не тільки більше 10 відсотків, а й взагалі більше 25 відсотків від активів підприємства за останній рік, та є значним зобов`язанням й потребує обов`язкового погодження з Уповноваженим органом управління.

Ухвалою суду від 14.09.2020 позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 21.10.2020.

23.09.2020 позивач звернувся до суду з заявою №146 про забезпечення позову в якій, з урахуванням уточнень №148 від 24.09.2020, просив суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Неомаркет-І та іншим особам за дорученням, довіреністю або будь-яким договором здійснювати збирання врожаю насіння соняшника з земельних ділянок кадастровий номер 4824284000:05:000:0001, 4824284000:11:000:0001, 4824284000:13:000:0002, 4824284000:10:000:0002, 4824284000:09:000:0002 загальною площею 895,36 га та кукурудзи з земельної ділянки кадастровий номер 4824284000:10:000:0002 загальною площею 108 га до набрання рішенням у справі законної сили, про що постановити відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 25.09.2020 Державному підприємству Племрепродуктор Степове відмовлено у задоволенні заяви №146 від 23.09.2020 (з урахуванням уточнень №148 від 24.09.2020) про забезпечення позову.

19.10.2020 від позивача до суду надійшла заява про залучення Фонду державного майна України до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 21.10.2020 залучено Фонд державного майна України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, так як рішення у даній справі може вплинути на права або обв`язки Фонду державного майна України з питань визнання прав і регулювання відносин власності та використання державного майна щодо майна, яке є предметом спірного договору. Відкладено підготовче засідання на 12.11.2020.

Відповідач у відзиві, який надійшов до суду 27.10.2020, заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що позивач невірно трактує правову природу спірного договору і вважає його договором про спільну діяльність мотивуючи це лише його назвою, так як спірний договір містить в собі основні елементи договору підряду, а не договору про спільну діяльність, оскільки за спірним договором не було об`єднання внесків сторін.

До того ж, відповідач вважає, що погодження на укладання договорів спільної діяльності та підряду з уповноваженим органом управління позивача не потрібне, оскільки земельні ділянки, які належать позивачу на праві постійного користування, не відносяться до сфери управління Фонду державного майна України, та дія Закону України Про управління об`єктами державної власності й Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012, не поширюється на земельні ділянки, надані в постійне користування позивачу.

12.11.2020 до суду від позивача надійшла заява про залучення Державної аудиторської служби України до участі в справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Того ж дня, до суду від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив, відкладення підготовчого засідання та відкладення розгляду заяви про залучення третьої особи на наступне підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12.11.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14.12.2020, продовжено позивачу строк на подання відповіді на відзив до 24.11.2020.

Третя особа - Фонд державного майна України у письмових поясненнях, які надійшли до суду 01.12.2020, підтримує вимоги позивача, вважає позов таким, що підлягає задоволенню та вказує, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1365-р Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №389 Про затвердження Порядку передачі (повернення) функцій з управління майном державних підприємств, функцій з управління пакетами акцій (частками) у зв`язку з прийняттям рішення про приватизацію або про припинення приватизації об`єкта приватизації - функції з управління майном Державного підприємства Племрепродуктор Степове передано до Фонду державного майна України. Статут підприємства у новій редакції було затверджено наказом Фонду від 19.05.2020 №828 та зареєстровано в ЄДР. На момент укладання між сторонами спірного договору органом управління Державним підприємством Племрепродуктор Степове був Фонд державного майна України та був чинним статут затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 28.12.2019 №882.

На переконання Фонду державного майна України договір № 10/3 про спільний обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції укладений між Державним підприємством Племрепродуктор Степове та ТОВ Неомаркет-1 може вважатися договором про спільну діяльність, договором із заінтересованістю та значним правочином, який у всіх трьох випадках потребував погодження уповноваженого органу управління. Вказаний договір, на момент його укладення, потребував погодження органу управління - Фонду державного майна України.

Додатково Фонд державного майна України повідомив, що Договір № 10/3 про спільний обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції відсутній у Фонді державного майна України та у наданому Державним підприємством Племрепродуктор Степове реєстрі договорів та бухгалтерській документації.

14.12.2020 розгляд справи не відбувся у зв`язку із перебуванням судді Семенчук Н.О. на лікарняному.

Ухвалою суду від 17.12.2020 підготовче засідання призначено на 22.12.2020.

Ухвалою суду від 22.12.2020 залучено Державну аудиторську службу України до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки предмет оспорюваного правочину стосується державної власності, а Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Державної аудиторської служби України. Відкладено підготовче засідання на 27.01.2021. До того ж, ухвалено провести розгляд справи у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу COVID-19 .

Третя особа - Державна аудиторська служба України у письмових поясненнях, які надійшли до суду 18.01.2021, повідомила, що Держаудитслужба як орган державного фінансового контролю не здійснювала у відношенні ані позивача ані відповідача ніяких заходів державного фінансового контролю.

27.01.2021 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 24.02.2021.

В ході розгляду справи представники сторін підтримали висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 24 .0 2.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

10.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Неомаркт-І , як Стороною 1, та Державним підприємством Племрепродуктор Степове , як Стороною 2, було укладено договір №10/03 про спільний обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції (далі - Договір) (а.с.29-34).

Умовами Договору передбачено:

- сторони за Договором об`єднали зусилля для організації спільного обробітку земельних ділянок, які перебувають в постійному користуванні Сторони 2 , про що сторони укладають Додаток №1 до цього Договору, який визначає характеристики відповідних земельних ділянок (п.1.1 Договору);

- ведення спільних справ за Договором здійснюється сторонами за їх згодою. Обсяг зобов`язань кожної зі сторін Договору щодо вирощування сільськогосподарської продукції визначається в Додатку №2 ( Кошторис ) до Договору, де вказується перелік робіт, які будуть надані сторонами (п.1.2 Договору);

- сторони можуть надавати один одному будь-яку фінансову, технологічну або організаційну допомогу . При цьому майно сторін та грошові кошти не об`єднуються та спільній власності не перебувають. Даний договір не позбавляє Сторону 2 права користування належними йому земельними ділянками та не надає прав користувача чи орендаря Стороні 1 (п.1.4 Договору);

- з метою розрахунку вартості та кількості майбутнього врожаю сторони погоджують відповідний План врожайності (Додаток №3 План врожайності ) (п.1.5 Договору);

- результат спільного вирощування сільськогосподарських культур, а саме - вирощений урожай (готова продукція / товар) - є власністю Сторони 1 і не переходить у власність Сторони 2 (п.1.6 Договору);

- передбачені в цьому Договорі роботи виконуються Стороною 2 з власних або наданих Стороною 1 сировини, матеріалів та засобів (посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів тощо) . Використання сировини, матеріалів, засобів виконання робіт узгоджується в Додатку №2 до Договору, де вказується їх вартість та понесені витрати на їх придбання Сторонами. Надання сировини, матеріалів та інших засобів Стороною 1 Стороні 2 та навпаки здійснюється на підставі акту приймання передачі (п.п.2.1, 2.2 Договору);

- збирання врожаю проводиться Стороною 1 . З метою фіксації кількості та якості зібраного урожаю сторони забезпечують присутність своїх представників при його збиранні (п.п.2.3, 2.4 Договору);

- результати спільного обробітку земельної ділянки по Договору є вирощена сільськогосподарська продукція . Доходи, що отримуються в результаті спільного вирощування продукції, використовуються, в першу чергу, на відшкодування матеріальних витрат, понесених сторонами . Прибуток (винагорода) , котрий отримують сторони від спільного обробітку землі, після відшкодування матеріальних витрат, підлягає розподілу пропорційно часткам їх участі у спільній діяльності . Розміри прибутку (винагороди) кожній із Сторін, а також форма її виплати (у натуральній та у грошовій формах) обумовлюються сторонами в Плані врожайності (п.п.3.1, 3.2 Договору);

- винагорода в натуральній формі передається Сторонам одноразово після завершення повного сільськогосподарського циклу вирощування та збору врожаю (готової продукції) . Винагорода в грошовій формі виплачується Стороні 2 в гарантованому розмірі, що не може бути меншим 2654000,0 грн (п.3.3 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 29.07.2020 (а.с.41);

- винагорода в натуральній формі, яка виплачується Стороні 2 складається з врожаю соняшника, який розташований на полях: кадастровий номер 4824284000:09:000:0002, Мехзагін №2 (VІІІа) площею 10,64 га, Мехзагін № 2 (VІІа) площею 24,03 га, Мехзагін №2 (VII) площею 99,75 га, Мехзагін №2 (X) площею 98,0 га, Мехзагін №2 (XI) площею 94,0 га, Мехзагін №2 (IX) площею 107,90 га; врожаю просо, який розташований на полях: кадастрові номера 4824284000:10:000:0002 Мехзагін №2 (ІІІа) площею 31,02 га та 4824284000:06:000:0001 Мехзагін №2 (II), площею 106,64 га; врожаю кукурудзи, який розташований на полі: кадастровий номер 4824284000:10:000:0002 Мехзагін №2 (III) площею 120,00 га, яким Сторона 2 розпоряджається на власний розсуд (п.3.4 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 29.07.2020);

- термін дії цього Договору з 10.03.2020 до 31.12.2020, а у випадку порушення зобов`язань, до повного виконання зобов`язань за цим Договором (п.8.1 Договору).

На виконання умов Договору, відповідно до актів №№1 - 17 приймання-передачі посівного матеріалу, добрива та засобів захисту рослин (а.с.42-58), в період з 14.03.2020 по 08.07.2020 відповідачем передано позивачу посівного матеріалу, добрив та засобів захисту рослин на загальну суму 13257742,06 грн.

Також , в період з 07.04.2020 по 05.05.2020 за договором №10/03 від 10.03.2020 відповідачем було перераховано позивачу коштів на загальну суму 2654289,08 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №№34, 39, 50, 58 (а.с.59-62).

Договір, додатки №1, №2 та №3 до нього (а.с.35-40), додаткова угода №1 від 29.07.2020, акти приймання-передачі посівного матеріалу, добрива та засобів захисту рослин підписані керівниками сторін та скріплені їх печатками, зокрема, зі сторони Державного підприємства Племрепродуктор Степове останні підписані виконуючим обов`язки директора ОСОБА_1 та скріплені гербовою печаткою державного підприємства .

З матеріалів справи вбачається, що наказом з особового складу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №76-п від 14.11.2019 ОСОБА_1 з 18.11.2019 призначено виконуючим обов`язки директора Державного підприємства Племрепродуктор Степове (а.с.24) .

За розпорядженням Кабінету Міністрів України №1365-р від 24.12.2019 Про передачу єдиних майнових комплексів державних підприємств до сферу управління Фонду державного майна єдиний майновий комплекс Державного підприємства Племрепродуктор Степове (ідент.код 00854995) передано із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства до сфери управління Фонду державного майна у зв`язку з прийняттям рішення про їх приватизацію (а.с.27,28) .

Наказом Фонду державного майна України №1275 від 30.07.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади виконуючого обов`язки директора Державного підприємства Племрепродуктор Степове з дати підписання цього наказу (а.с.25) .

Наказом Фонду державного майна України №1298 від 03.08.2020 ОСОБА_2 призначено виконуючим обов`язки директора Державного підприємства Племрепродуктор Степове з дати підписання цього наказу (а.с.26).

Фонд державного майна України у письмових поясненнях вказує, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1365-р Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №389 Про затвердження Порядку передачі (повернення) функцій з управління майном державних підприємств, функцій з управління пакетами акцій (частками) у зв`язку з прийняттям рішення про приватизацію або про припинення приватизації об`єкта приватизації - функції з управління майном Державного підприємства Племрепродуктор Степове передано до Фонду державного майна України .

Також, Фонд вказує, що Статут підприємства у новій редакції було затверджено наказом Фонду державного майна України від 19.05.2020 №828 та зареєстровано в ЄДР. На момент укладання між сторонами спірного договору органом управління Державним підприємством Племрепродуктор Степове був Фонд державного майна України та був чинним статут затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 28.12.2019 №882 .

Так, в матеріалах справи знаходиться копія Статуту Державного підприємства Племрепродуктор Степове (ідент.код 00854995), затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №882 від 28.12.2019 (далі - Статут) (а.с.6-22).

Статутом встановлено наступне:

- Державне підприємство Племрепродуктор Степове (далі - Підприємство) засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Уповноважений орган управління) та є державним комерційним підприємством (п.1.1 Статуту);

- Підприємство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Уповноваженого органу управління , нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими державними органами, а також цим Статутом (п.1.2 Статуту);

- Підприємство є юридичною особою. Права та обов`язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації в установленому законом порядку. Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до законодавства та цього Статуту, який затверджується Уповноваженим органом управління (п.4.2 Статуту);

- Підприємство має право в порядку, установленому законодавством та Уповноваженим органом управління, учиняти правочини , набувати майнових та особистих немайнових прав, виконувати обов`язки, здійснювати претензійну роботу, бути відповідачем або позивачем у судах України та інших держав (п.4.4 Статуту);

- Підприємство зобов`язане погоджувати з Уповноваженим органом управління питання щодо вилучення чи добровільної відмови від користування земельною ділянкою, передачі в оренду та інших видів договорів, що можуть призвести до вилучення земельних ділянок, зміни цільового призначення земельних ділянок або частин, які закріплені за Підприємством на праві постійного користування (п.5.2 Статуту);

- для забезпечення діяльності Підприємства за рахунок майна переданого йому Уповноваженим органом управління, доходу Підприємства та інших не заборонених законодавством джерел створюється статутний капітал Підприємства, який становить 49963219,0 гривень (п.6.1 Статуту);

- майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п.6.6 Статуту);

- Уповноважений орган управління реалізує свої права щодо управління підприємством через директора, який підзвітний Уповноваженому органу управління (п.7.2 Статуту);

- Директор відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює керівництво Підприємством; несе персональну відповідальність за стан та діяльність Підприємства; розпоряджається відповідно до законодавства та цього Статуту майном Підприємства, у тому числі його коштами; погоджує з Уповноваженим органом управління у випадках, визначених законами України, учинення господарського зобовязання, щодо якого є заінтересованість, та значного господарського зобов`язання ; укладає від імені Підприємства договори (укладання договорів щодо проведення незалежної аудиторської перевірки річної фінансової звітності, договорів про спільну діяльність , договорів комісії, доручення та управління майном, а також унесення змін до них здійснюються за погодженням Уповноваженим органом управління ) (п.7.4 Статуту);

- у разі зміни директора Підприємства обов`язковим є проведення позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності Підприємства у порядку, передбаченому законом (п.7.5 Статуту);

- Уповноважений орган управління призначає на посаду та звільняє з посади директора Підприємства, укладає та розриває з ним контракт, здійснює контроль за дотриманням його вимог (п.10.2.3 Статуту); погоджує укладання Підприємством договорів про спільну діяльність , договорів комісії, доручення та управління майном, а також унесення змін до них (п.10.2.10 Статуту) ; приймає рішення у випадках, визначених законами України про надання згоди на вчинення Підприємством господарського зобов`язання, щодо якого є заінтересованість, та значного господарського зобов`язання , про відмову в наданні такої згоди та несе встановлену законами України відповідальність за прийняття таких рішень (п.10.2.12 Статуту).

За балансом (Звітом про фінансовий стан) на 31.12.2019 активи Державного підприємства Племрепродуктор Степове (ідент.код 00854995) складають 44961 тис.грн (а.с.63,64) .

Позивач стверджує, що виконуючий обов`язки директора Державного підприємства Племрепродуктор Степове Теник В.В. не був уповноважений на укладання значного господарського зобов`язання - договору №10/03 про спільний обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції від 10.03.2020 без погодження на його укладання з уповноваженим органом управління - Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, чим перевищив свої повноваження, які обмежені п.п.7.4, 10.2.10 Статуту підприємства , а також без відповідного рішення Кабінету Міністрів України про погодження укладання спірного договору про спільну діяльність , необхідність якого встановлена Порядком укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012.

Також, позивач вказує, що директором Державного підприємства Племрепродуктор Степове Теником В.В. було укладено спірний Договір з порушенням положень ч.1 ст.73-2, ч.2 ст.73-2 ГК України та ч.4 ст.12 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна .

Позивач стверджує, що загальна сума Договору становить 15912031,14 грн, яка складається з вартості переданих йому відповідачем по Договору посівного матеріалу, добрива та засобів захисту рослин та суми перерахованих грошових коштів, а тому у даному випадку зобов`язання Державного підприємства Племрепродуктор Степове складають не тільки більше 10 відсотків , а й взагалі більше 25 відсотків від активів підприємства за останній рік , та є значним зобов`язанням й потребує обов`язкового погодження з Уповноваженим органом управління .

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст.1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові . Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників .

Відповідно до ст.1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

Дослідивши умови оспорюваного договору №10/03 від 10.03.2020 про спільний обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність.

Доводи відповідача про те, що оспорюваний договір містить в собі основні елементи договору підряду, а не договору про спільну діяльність, оскільки за спірним договором не було об`єднання внесків сторін, судом відхиляються та спростовуються наступним.

Відповідно до положень ст.1130 ЦК України спільна діяльність може здійснюватися й без об`єднання вкладів учасників .

Згідно положень ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу . Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові .

Умовами оспорюваного Договору позивач жодним чином не зобов`язувався на свій ризик виконати певну роботу за завданням відповідача, а відповідач не зобов`язувався прийняти та оплатити виконану роботу, а навпаки сторони за Договором об`єднали зусилля для організації спільного обробітку земельних ділянок, які перебувають в постійному користуванні позивача .

Також, умовами Договору визначено, що збирання врожаю проводиться відповідачем, а не позивачем, а з метою фіксації кількості та якості зібраного урожаю сторони забезпечують присутність своїх представників при його збиранні , тобто умовами оспорюваного договору передбачено виконання робіт з обробітку ґрунту, вирощування та збирання сільськогосподарських культур як позивачем, так і відповідачем, що за своєю суттю є спільною діяльністю.

До того ж, умовами оспорюваного Договору не передбачено обов`язку позивача передати результат роботи відповідачу , а навпаки умовами Договору визначено, що результатом спільного обробітку земельної ділянки по Договору є вирощена сільськогосподарська продукція . Доходи , що отримуються в результаті спільного вирощування продукції, використовуються , в першу чергу, на відшкодування матеріальних витрат, понесених сторонами . Прибуток (винагорода), котрий отримують сторони від спільного обробітку землі, після відшкодування матеріальних витрат, підлягає розподілу пропорційно часткам їх участі у спільній діяльності .

У силу припису ст.204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Статтею 203 ЦК України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє (ч.ч.1, 3 ст.207 ГК України).

У п.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно зі ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Водночас, якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №906/100/17 та від 12.06.2018 у справі № 927/976/17).

Оспорюваний правочин вчинений від імені Державного підприємства Племрепродуктор Степове виконуючим обов`язки директора Теником Володимиром Володимировичем, який діє на підставі Статуту.

Відповідно до п.7.4 Статуту Державного підприємства Племрепродуктор Степове директор відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює керівництво Підприємством; несе персональну відповідальність за стан та діяльність Підприємства; погоджує з Уповноваженим органом управління у випадках, визначених законами України, учинення господарського зобовязання, щодо якого є заінтересованість, та значного господарського зобов`язання ; укладає від імені Підприємства договори (укладання договорів щодо проведення незалежної аудиторської перевірки річної фінансової звітності, договорів про спільну діяльність , договорів комісії, доручення та управління майном, а також унесення змін до них здійснюються за погодженням Уповноваженим органом управління ).

Згідно п.п.10.2.10, 10.2.12 Статуту Уповноважений орган управління погоджує укладання Підприємством договорів про спільну діяльність , договорів комісії, доручення та управління майном, а також унесення змін до них ; приймає рішення у випадках, визначених законами України про надання згоди на вчинення Підприємством господарського зобов`язання, щодо якого є заінтересованість, та значного господарського зобов`язання , про відмову в наданні такої згоди та несе встановлену законами України відповідальність за прийняття таких рішень.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1365-р Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна (а.с.27,28) постановлено передати єдиний майновий комплекс Державного підприємства Племрепродуктор Степове із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства до сфери управління Фонду державного майна у зв`язку з прийняттям рішення про їх приватизацію.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1365-р Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №389 Про затвердження Порядку передачі (повернення) функцій з управління майном державних підприємств, функцій з управління пакетами акцій (частками) у зв`язку з прийняттям рішення про приватизацію або про припинення приватизації об`єкта приватизації - функції з управління майном Державного підприємства Племрепродуктор Степове передано до Фонду державного майна України .

За таких обставин, суд приходить до висновку, що на момент укладення Договору, Уповноваженим органом управління позивача буд Фонд державного майна України.

Крім того, відповідно до положень ч.1 ст.73-2 ГК України значним господарським зобов`язанням державного унітарного підприємства визнається господарське зобов`язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності . Статутом державного унітарного підприємства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення господарського зобов`язання до значного господарського зобов`язання. Значне господарське зобов`язання підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або, у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство , в порядку, передбаченому цією статтею.

Згідно ч.2 ст.73-2 ГК України рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається наглядовою радою (у разі її утворення) або органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство .

Частиною 3 ст.73-2 ГК України встановлено, що рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання , якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство .

Відповідно до положень ч.5 ст.73-2 ГК України значне господарське зобов`язання, вчинене з порушенням порядку , передбаченого частинами першою - четвертою цієї статті, може бути визнане судом недійсним за позовом державного унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

До того ж, згідно ч.4 ст.12 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо , зокрема, вчинення правочину та/або господарського зобов`язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг чи сума коштів, що є предметом такого правочину та/або господарського зобов`язання, перевищує 10 відсотків вартості активів підприємства та/або господарського товариства за даними фінансової звітності за останній звітний період . Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від вимоги, передбаченої цим абзацом.

Додатком №3 до оспорюваного Договору (а.с.40) Кошторис на виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції загальновиробничі витрати встановлено сторонами у загальному розмірі 30177424,35 грн .

До того ж, на виконання умов Договору, відповідно до актів №№1-17 приймання-передачі посівного матеріалу, добрива та засобів захисту рослин (а.с.42-58), в період з 14.03.2020 по 08.07.2020 відповідачем передано позивачу посівного матеріалу, добрив та засобів захисту рослин на загальну суму 13257742,06 грн .

За балансом (Звітом про фінансовий стан) на 31.12.2019 активи Державного підприємства Племрепродуктор Степове (ідент.код 00854995) складають 44961 тис.грн .

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний Договір є значним господарським зобов`язанням в розумінні положень Статуту, ст.73-2 ГК України та ч.4 ст.12 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна .

Враховуючи вищевикладене та оскільки оспорюваний Договір №10/03 від 10.03.2020 про спільний обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції є договором про спільну діяльність та значним господарським зобов`язанням, а Уповноваженим органом управління - Фондом державного майна України не погоджувалось укладання такого Договору, суд приходить до висновку, що виконуючим обов`язки директора Державного підприємства Племрепродуктор Степове Теником Володимиром Володимировичем такий Договір укладено з порушенням вищенаведених положень Статуту та норм чинного законодавства України, що є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити .

2. Визнати недійсним Договір №10/03 про спільний обробіток ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції від 10.03.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Неомаркет-I та Державним підприємством Племрепродуктор Степове .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Неомаркет-I (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.62, офіс (квартира) 2; ідент.код 43281757) на користь Державного підприємства Племрепродуктор Степове (57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Степове, вул.Козацька, буд.39; ідент.код 00854995) 2102,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено та підписано 05 .03.2021 року.

Суддя Н.О.Семенчук