КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 382/1621/17 Головуючий 1 інстанція -Литвин Л.І.
Провадження № 22-ц/824/2301/2021 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.
П О С Т А Н О В А
іменем України
17 лютого 2021 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді: Суханової Є.М.,
суддів: Мостової Г.І., Гуля В.В.,
за участю секретаря: Карпенка В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від
14 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними та скасування їх державної реєстрації,-
ВСТАНОВИВ:
У жотвні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Яготинського районного суду з позовною до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про визнання договорів недійсними та скасування їх державної реєстрації.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що між ОСОБА_1 , як орендарем та Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, як орендодавцем 13 травня 2013 року укладено п`ять договорів оренди землі на земельні ділянки:
кадастровий номер: 3225582100:07:008:0024 - площею 9,3719 га;
кадастровий номер 3225582100:07:004:0024 - площею 6,0607 га;
кадастровий номер 3225582100:05:001:0001 - площею 33,9330 га;
кадастровий номер 3225582100:07:004:0025 - площею 12,7274 га;
кадастровий номер 3225582100:07:001:0062 - площею 51,91 га.
Договори оренди землі зареєстровані державними реєстраторами державної реєстраційної служби Яготинського РУЮ.
Окрім того зазначив, що 03 лютого 2017 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, як орендодавцем та ОСОБА_3 , як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки державної власності за межами населеного пункту Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, кадастровий номер 3225582100:05:001:0009 площею 35 га.
Вказує, що вказані земельні ділянки, відносяться до земель сумісного використання членів колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба",
Так, згідно з державного акту на право колективної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 6-1 від 26грудня 1995 року у колективну власність передано 3718 га земель.
На підставі договору №8/2000 від 19 лютого 2000 року, на замовлення Яготинського районного відділу земельних ресурсів, Інститутом землеустрою складена схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП Дружба Яготинського району Київської області.
Рішенням зборів уповноважених КСП Дружба від 12 лютого 2000 року схвалено розроблену схему, якою запроектовано 963 земельних часток (паїв), загальною площею 2686,8 га, в тому числі ділянки першочергової приватизації, загальною площею 338,9 га (119 ділянок).
Земельні ділянки, що не підлягають поділу, повинні використовуватися сумісно, загальною площею 721,1 га, з них сіножатей - 434,2 га, пасовища - 286,9 га.
Таким чином, за колишніми 963 членами КСП "Дружба" у встановленому законом порядку визначено та залишається право спільної сумісної власності, що полягає у сумісному використанні земельних ділянок, що не підлягали поділу, у тому числі щодо земельних ділянок, переданих безпідставно в оренду ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і як наслідок недійсних договорів оренди.
Просив визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок від 13 травня 2013 року, укладених між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 щодо земельних ділянок:
кадастровий номер 3225582100:07:008:0024 - площею 9,3719 га;
кадастровий номер 3225582100:07:004:0024 - площею 6,0607 га;
кадастровий номер 3225582100:05:001:0001 - площею 33,9330 га;
кадастровий номер 3225582100:07:004:0025 - площею 12,7274 га;
кадастровий номер 3225582100:07:001:0062 - площею 51,91 га.
Визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 03 лютого 2013 року, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки кадастровий номер 3225582100:05:001:0009 площею 35 га.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 14 вересня 2018 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними та скасування їх державної реєстрації - задоволено.
Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок, кадастровий номер 3225582100:07:008:0024 площею 9,3719 га, кадастровий номер 3225582100:07:004:0024 площею 6,0607 га, кадастровий номер 3225582100:05:001:0001 площею 33,9330 га, кадастровий номер 3225582100:07:004:0025 площею 12,7274 га, кадастровий номер 3225582100:07:001:0062 площею 51,91 га, укладені 13 травня 2013 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 та скасовано їх державну реєстрацію.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3225582100:05:001:0009 площею 35 га, укладений 3 лютого 2017 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію.
Вирішено питання стягнення судового збору .
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим і незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з`ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не надав правової оцінки доказам наявним в матеріалах справи, а саме, те, що позивачем в підтвердження позовних вимог не вказано, в чому полягає порушення його права, володіння, користування та розпорядження майном, яке в силу чинного законодавства повинно здійснюватися за згодою усіх співвласників майна.
Зазначає, що позивачем не доведено належними доказами існування обставин для примусового припинення права користування на земельну ділянку, площею 721,1 га, що перебуває у спільному сумісному користуванні КСП Дружба з підстав, визначених статті 143 Земельного кодексу України.
Вказує, що оскільки згоди інших співвласників майна на представництво інтересів у суді позивач не отримував, таким чином він не може вимагати скасування договорі оренди земельних ділянок спільної сумісної власності всіх членів КСП Дружба .
Просив скасувати рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 вересня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до п. 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Судом першої інстанції було встановлено, що 26 грудня 1995 року КСП Дружба видано державний акт на право колективної власності на землю серії КВ, площею 3 718,7 га, для сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с. 47-49).
Рішенням зборів уповноважених КСП Дружба від 12 лютого 2000 року схвалено розроблену схему, якою запроектовано 963 земельних часток (паїв), загальною площею 2 686,8 га, в т.ч. ділянки першочергової приватизації, загальною площею 338,9 га (119 ділянок) (т.1 а.с.20-46).
Рішенням Капустинської сільської ради №73-113-ХХІІІ від 22.03.2000 року виокремлено земельні ділянки, що не підлягають поділу і повинні використовуватися сумісно (власниками) 963 громадянами-пайовиками, загальною площею 721,1 га, з них сіножатей - 434,2 га, пасовища - 286,9 га
Встановлено, що ОСОБА_2 був членом КСП Дружба і має право на земельну частку ( пай ) згідно з протоколу №1 загальних зборів від 24 лютого 1996 року ( т.1 а.с. 112-114).
26 грудня 1996 року ОСОБА_2 був виданий сертифікат серії КВ №0075507 на земельну частку ( пай ), площею 3,7 умовних кадастрових гектарів, який зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективні власності КСП Дружба за №504 на підставі рішення за №519 Яготинської РДА від 20 грудня 1996 року ( т.1 а.с. 50).
Розпорядженням за №612 Яготинської РДА Про затвердження звіту про наявність земель та розподіл їх по власниках землі, землекористувачах, угіддях та видах економічної діяльності станом на 01 січня 2009 року від 22 грудня 2008 року (п. 2) земельну ділянку, площею 721,1 га, що перебувала у спільному сумісному користуванні громадян (пайовиків) - членів КСП Дружба віднесено до земель запасу Капустинської сільської ради, Яготинського району Київської області, яке скасовано постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 рокуу справі 810/266/17, рішення набрало законної сили та ніким не оскаржувалось( т.1 а.с. 6-9).
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року у справі 810/266/17 встановлено, що правонаступником КСП "Дружба" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба".
ОСОБА_2 , є користувачем у спільному сумісному майні - земельної ділянки, що не підлягала поділу, площею 721,1 га.
Також встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3225582100:07:008:0024 - площею 9,3719 га; кадастровий номер 3225582100:07:004:0024 - площею 6,0607 га; кадастровий номер 3225582100:05:001:0001 - площею 33,9330 га; кадастровий номер 3225582100:07:004:0025 - площею 12,7274 га; кадастровий номер 3225582100:07:001:0062 - площею 51,91 га відносяться до земель спільного сумісного використання членів КСП Дружба та перебувають на даний час в оренді ОСОБА_1 на підставі договорів оренди землі від 13травня 2013 року, укладених між ним та ГУ Держземагентства у Київській області.( т.1 а.с. 51-75)
Земельна ділянка кадастровий номер 3225582100:05:001:0009 площею 35га, також відноситься до спільного сумісного використання членів КСП Дружба та перебуває на даний час в оренді ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 03 лютого 2017 року, укладеного між ним та ГУ Держземагентства у Київській області ( т.1 а.с.76-79).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та скасування їх державної реєстрації , суд першої інстанції виходив з не доведеності та необґрунтованості позовних вимог, а саме, що спірні земельні ділянки, відносяться до земель сумісного використання членів колишнього КСП Дружба ,у встановленому законом порядку визначено та залишається право спільної сумісної власності, що полягає у сумісному використанні земельних ділянок, що не підлягали поділу, у тому числі щодо земельних ділянок, переданих безпідставно в оренду ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і як наслідок недійсних договорів оренди.
Однак з вищенаведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу ч.1 статті 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Земельного кодексу України від 18.12.1990року №561-XII (в редакції на 06.04.1999 року) власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3, 4, 8 ст. 5 вказаного закону, земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу .
В силу вимог ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Як вбачається з матеріалів справи,що Колективне сільськогосподарське підприємство "Дружба" реорганізовано в Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба".
Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" набуло всіх прав та обов`язків КСП Дружба , в тому числі і розпоряджатися майном КСП Дружба .
Судом першої інстанції було встановлено, що Колективним сільськогосподарським підприємство Дружба видано державний акт серія КВ від 26 грудня 1995 року на право колективної власності на землю площею 3718,7 га
На підставі договору №8/2000 від 19 лютого 2000 року, на замовлення Яготинського районного відділу земельних ресурсів, Інститутом землеустрою складена схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП Дружба Яготинського району Київської області.
Рішенням зборів уповноважених КСП Дружба від 12 лютого 2000 року схвалено розроблену схему, якою запроектовано 963 земельних часток (паїв), загальною площею 2686,8 га, в тому числі ділянки першочергової приватизації, загальною площею 338,9 га (119 ділянок).
Земельні ділянки, що не підлягають поділу, повинні використовуватися сумісно, загальною площею 721,1 га, з них сіножатей - 434,2 га, пасовища - 286,9 га.
Відповідно до ст. 23 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства керує управління. Повноваження загальних зборів і правління визначаються статутом підприємства.
Пунктом 2 ст.8 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство визначено: "Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окреміфункції по господарському управлінню колективним майном.
Відповідно до ст. 369 ЦК України Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом . Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном, (ч. 3)
Згідно з ч.1, ч.4 ст.10 Закону України "Про колективне сілськогосподарське підприємство" (в редакції діючій на момент укладення оспорюваних договорів), земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди.
В ході розгляду справи в апеляційної інстанції, встановлено, що користування спільною сумісною власністю здійснюється за згодою усіх співвласників майна, та те, що правонаступником КСП Дружба є ТОВ Агрофірма , позивач, як співвласник, згідно з ст. 361 ЦК України може самостійно розпоряджатися лише своєю часткою у праві спільної часткової власності, земельна частка (пай), належна позивачу з земель спільного сумісного використання в натурі не виділялась та останній не здійснював свого права на виділення частки в натурі, позивачем оспорюється передача в оренду земель спільної сумісної власності площею 114,003 га. а загальна площа земельної ділянки спільного сумісного використання становить 721,1 га.
Так, згідно з ст.. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", встановлено, що об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство.
Так, підставою позову є те, що, на думку позивача, земельні ділянки, щодо яких було укладено осорюванні договори оренди, належать до земельних ділянок КСП Дружба загальною площею 721,1 га, які не підлягають поділу і повинні використовуватись сумісно. А тому, на думку позивача, його права, як колишнього учасника КСП Дружба , порушені з огляду на укладення таких договорів оренди.
Відповідно до статті 22 ЗК України (інститут колективної власності 1990 року), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкоювиникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Проте, колегія суддів, бере до уваги те, що відповідно до вказаних правових норм, суб`єктом права власності та права користування нерозподіленими 721 га землі колективної форми власності є КСП "Дружба" , а не ОСОБА_2 - позивач у справі.
В даному випадку, колишній член КСП до моменту виділення йому в установленому порядку в натурі земельної ділянки, має лише право на отримання відповідних результатів від діяльності підприємства на таких землях, відповідно до статуту та Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство".
Отже, ОСОБА_2 не має суб`єктивного матеріального права на спірні земельні ділянки.
Водночас пунктом 7 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Колегія суддів, встановивши дійсні обставини справи, вважає, що згідно з ст.79, ч.1 ст. 79-1 Земельного кодексу України та ст. 35 Закону України "Про землеустрій", формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав передбачає встановлення площі, межі, правового статусу, внесення інформації про таку ділянку до Державного земельного кадастру, а відтак лише після вчинення таких дій може бути встановлено факт порушення відповідного права на такі ділянки (накладення меж ділянок), і лише така технічна документація може бути належним і допустимим доказом порушення зазначеного права.
Колегія суддів, звертає свою увагу на те, що нерозподілені землі колективної власності КСП "Дружба" з 01.01.2019 року перейшли у комунальну власність Капустинської сільської ради (ч.4 ст. 13, ч.ч.1, 17 ст.14-1 Закону України від 05.06.2003 року за №899-ІV . Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , п.21 Перехідних положень Земельного Кодексу України в діючій редакції), оскільки рішення про їх розподіл не було прийнято в строк до зазначеної дати, а саме КСП, як суб`єкт колективної власності припинено, відповідна технічна документація не розроблялась, земля в натурі не виділялась (ст.ст.,13,14-1 Закону України від 05.06.2003 року за №899-ІV . Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , ч.ч. 1,9 ст.79-1 Земельного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).
Отже колегія суддів, приходить до висновку, що суд першої інстанції вирішуючи даний спір дійшов до передчасного висновку, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та скасування їх державної реєстрації, оскільки відсутні належні, допустимі, достовірні і достатні докази, що ОСОБА_2 виділено землю, затверджено рішення сільської ради протоколом зборів, проекти землеустрою чи технічна документація, яка б встановлювала межі земельної ділянки та свідчила про порушення прав членів КСП Дружба та насамперед ОСОБА_2 через накладення земельних ділянок, на отримання у власність нерозподіленої землі, в порядку визначеному Закону України від 05.06.2003 року за №899-ІV. Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням судом усіх обставин справи, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними та скасування їх державної реєстрації.
Нормами цивільно-процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доводів сторін по справі та доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору.
Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Конституцією України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Suominen v. Finland від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 367, 374, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 вересня 2018 року скасувати та постановити нове судове рішення.
У задоволені позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними та скасування їх державної реєстрації - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції .
Головуючий: Є.М. Суханова
Судді: Г.І. Мостова
В.В. Гуль
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2021 |
Оприлюднено | 09.03.2021 |
Номер документу | 95343970 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Суханова Єлизавета Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні