Ухвала

від 03.03.2021 по справі 359/4390/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 березня 2021 року

м. Київ

справа № 359/4390/18

провадження № 61-10914св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: Державне підприємство Бориспільське лісове господарство , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу виконувача обов`язків прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2019 року у складі судді Борця Є. О. та постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.

у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, до ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство Бориспільське лісове господарство , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду з вищевказаним позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, в якому просив витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220880900:09:006:0150 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району.

Зазначений позов мотивований тим, що на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації (далі - Бориспільська РДА) № 316 від 09 травня 2003 року ОСОБА_3 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №233193 від 02 березня 2010 року, згідно з яким він набув право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3220880900:09:006:0150, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району.

13 травня 2016 року ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу відчужив вказаний об`єкт нерухомого майна у власність ОСОБА_2

30 січня 2018 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу відчужив спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_1

09 травня 2003 року Бориспільська РДА не приймала розпорядження № 316 про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2,0000 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, а бланк державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 233193 від 02 березня 2010 року не передавався органам земельних ресурсів Київської області.

Зазначені обставини свідчать про те, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності виключно у незаконний спосіб. Крім того, вказаний об`єкт нерухомого майна відноситься до земель лісогосподарського призначення та розташовується в межах кварталу 3 Вишеньківського лісництва Державного підприємства Бориспільський лісгосп (далі - ДП Бориспільський лісгосп ). Проте, ДП Бориспільський лісгосп не надавало згоди на вилучення спірної земельної ділянки з його користування, а Кабінет Міністрів України не приймав рішення про зміну цільового призначення вказаного об`єкту нерухомого майна.

Тобто, передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 відбулася з численними порушеннями земельного та лісового законодавства.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не мали права розпоряджатись вказаним об`єктом нерухомого майна.

ОСОБА_1 придбав спірну земельну ділянку всупереч частини першої статті 319 ЦК України, тому зазначена земельна ділянка вибула з володіння держави поза волею Кабінету Міністрів України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_3 набув право власності на спірну земельну ділянку з істотним порушенням порядку, передбаченого статтями 118, 125 ЗК України, тому не мав права розпоряджатись цим об`єктом нерухомого майна. Водночас, ОСОБА_2 придбав спірну земельну ділянку за відплатним договором купівлі-продажу. У матеріалах цивільної справи відсутні беззаперечні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 знав та міг знати про те, що ОСОБА_3 не мав права відчужувати вказаний об`єкт нерухомого майна. Ці обставини переконливо свідчать про те, що ОСОБА_2 був добросовісним набувачем.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, залишено без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відчуження ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельної ділянки, яка є предметом цього спору, жодним чином не змінює правовідносини щодо незаконного вибуття її із власності держави, та цьому факту вже було надано оцінку у цивільній справі № 2/359/2165/16 за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП Бориспільське лісове господарство до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Бориспільська районна державна адміністрація, про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки.

Зокрема, у вказаній цивільній справі № 2/359/2165/16 суд першої інстанції дійшов висновку, з чим погодились і суди апеляційної та касаційної інстанцій, що право держави, як власника землі, не підлягає судовому захисту внаслідок пропуску позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2020 року виконувач обов`язків прокурора Київської області подав касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також без застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, висловлених у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц, від 16 жовтня 2019 року у справі № 663/1738/16-ц, від 08 квітня 20202 року у справі № 185/5164/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 373/1810/16-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 04 лютого 2020 року у справі № 911/3897/17.

Сам факт формування спірної земельної ділянки за рахунок земель лісогосподарського призначення свідчить, що її дійсним власником в силу вимог статті 84, частини восьмої статті 122 ЗК України, статті 170 ЦК України є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Будь-якого розпорядчого акта органу державної влади, яким спірну земельну ділянку надано у власність ОСОБА_3 не існує, а будь-яких доказів, які б спростували цей факт, учасниками справи не надано. В дійсності розпорядження Бориспільської РДА про передачу спірної ділянки ОСОБА_3 від 09 травня 2003 року № 316, як зазначена у бланку державного акта на право власності на земельну ділянку, оскільки за № 316 було видано розпорядження 06 червня 2003 року, яке стосується інших питань.

Бланк державного акта серії ПЛ № 233193 у 2002 році було передано Полтавському обласному управлінню земельних ресурсів.

Судами попередніх інстанцій проігноровано той факт, що через офіційну зміну форми бланків після 2008 року державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ПЛ № 233193 не міг бути виданий ОСОБА_3 уповноваженими органами земельних ресурсів та зареєстрований у передбаченому чинним законодавством порядку, що підтверджує той факт, що ОСОБА_3 в дійсності не набув речове права і в 2010 році це право у передбаченому чинним законодавством порядку не реєстрував, тому порушення прав держави на спірну землю не відбулося.

Кабінетом Міністрів України рішення про вилучення, зміну цільового призначення та подальше розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3220880900:09:006:0150, розташованою в адміністративних межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, що перебуває до цього часу у постійному користуванні ДП Бориспільське лісове господарство , не приймалися.

Також судами не враховано те, що будь-якого рішення, яким би власнику спірної земельної ділянки було відмовлено у задоволенні позовної вимоги про витребування земельної ділянки судами не приймалося.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2016 року у справі № 359/6291/16-ц відмовлено у задоволенні позову про витребування спірної земельної ділянки на користь постійного користувача - ДП Бориспільське лісове господарство , який є самостійним суб`єктом цивільних відносин з відповідними речовими правами на спірну земельну ділянку, та окремо реалізує їх захист на підставі положень статті 396 ЦК України.

Єдиним моментом, з якого фактично можна встановити факт наявності порушень права власності держави на спірну земельну ділянку є реєстрація права власності ОСОБА_3 на підставі державного акта серії ПЛ № 233193 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що вперше здійснена 07 квітня 2016 року.

Повернення земельної ділянки лісового призначення державі слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки, що узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 04 лютого, 05 лютого, 26 лютого 2020 року у справах №№ 911/3897/17, 911/3523/17, 911/3738/17, 911/2325/18, 911/3315/17, 911/3150/17, 911/3310/17, 911/3574/17, 911/3148/17, 911/3577/17, 911/3311/17, 911/3579/17.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У вересні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Стеценко О. С. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі жодним чином не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не можуть бути підставою для їх скасування. ОСОБА_3 набув право власності на спірну земельну ділянку з істотним порушенням порядку, передбаченого статтями 118, 125 ЗК України, тому не мав права розпоряджатися цим об`єктом нерухомого майна. Водночас, ОСОБА_2 придбав спірну земельну ділянку за відплатним договором купівлі-продажу. У матеріалах справи відсутні беззаперечні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 знав та міг знати про те, що ОСОБА_3 не мав права відчужувати вказаний об`єкт нерухомого майна. Ці обставини переконливо свідчать про те, що ОСОБА_2 був добросовісним набувачем.

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку набув право власності на спірну земельну ділянку. Він є законним власником вказаного об`єкта нерухомого майна, а не особою, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Задоволення ідентичного позову, пред`явленого першим заступником прокурора Київської області призведе до фактичного перегляду остаточного судового рішення, що набрало законної сили та свавільно порушить принцип юридичної визначеності.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2020 року відкрито провадження у цій справі за касаційною скаргою та витребувано її матеріали із Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

18 серпня 2020 року справа № 359/4390/18 надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.25 та 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України, розділу 4.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 та рішень зборів суддів Касаційного цивільного суду від 03 грудня 2020 року № 10 Про внесення змін до рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 20 травня 2019 року № 3 , у справі призначено повторний автоматизований розподіл судових справ в частині зміни суддів, які не входять до складу постійної колегії суддів.

Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С., Петрова Є. В.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 461/12525/15-ц за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Першої Львівської державної нотаріальної контори, треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ЛКП Центральне , про визнання спадщини відумерлою, визнання свідоцтва про право на спадщину і договору купівлі-продажу квартири недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію, витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_5 , на постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2020 року.

Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зазначила необхідність відступлення від висновку Верховного Суду України про те, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (постанови від 24 червня 2015 року у справі № 6-251цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2776цс16), з огляду на положення статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц (провадження № 61-17779св18) та від 18 березня 2020 року у справі 199/7375/16-ц (провадження № 61-35744св18), які зводяться до того, що конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, а задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у добросовісного набувача призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що ця справа містить виключну правову проблему й її вирішення необхідне для чіткого визначення балансу захисту прав попереднього власника і нинішнього власника майна з метою належного захисту права власності.

У справі, яка переглядається, виникли подібні правовідносини.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Виходячи з викладеного, Верховний Суд складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20).?

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 252, частиною другою статті 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 359/4390/18 за позовом першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, до ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство Бориспільське лісове господарство , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою виконувача обов`язків прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20).

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. І. Грушицький А. А. Калараш І. В. Литвиненко О. С. Ткачук