Справа № 357/8295/19
2/357/443/21
Категорія 22
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
01 березня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Сокур О. В.,
представника позивача - Цой Д.С.,
представника відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин - Червінчика Є.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, -
В С Т А Н О В И В :
В липні 2019 року позивач ТОВ Олійникова Слобода звернувся до суду зпозовною заявою до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, мотивуючи тим, що згідно договору оренди від 05.06.2013 року між ОСОБА_2 , спадкоємицею якого є ОСОБА_1 та ТОВ ім. Котовського , яке у листопаді 2016 року було перейменоване в товариство з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" було укладено договір оренди землі № б/н, за яким ОСОБА_2 передав позивачу в оренду свою земельну ділянку площею 2,28 га з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на 10 років. 11.06.2014 року відбулася державна реєстрація цього договору оренди. 06.02.2018 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 348 від 06.02.2018 року, виданого Узинською міською державною нотаріальною конторою Київської області, відповідач - ОСОБА_1 , як спадкоємиця ОСОБА_2 зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015. За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28.02.2018 року, наказом № 727/5 від 15.03.2018 року Міністерство скасувало державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку за позивачем. 05.03.2018 року ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем - ТОВ Агрокомплекс "Узин" договір оренди № б/н, за яким передала ту саму земельну ділянку в оренду, після чого державний реєстратор 15.03.2018 року прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТОВ Агрокомплекс Узин . Позивач оскаржив в судовому порядку укладений з ТОВ Агрокоплекс Узин договір оренди земельної ділянки, але ОСОБА_1 з новим орендарем 04.12.2018 р. уклали Договір про розірвання Договору оренди земельної ділянки та 26.11.2018 року в нотаріальному порядку була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл її земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015, в наслідок чого 07.12.2018 р. державним кадастровим реєстратором були прийняті рішення про скасування держреєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015 та рішення про державну реєстрацію вже двох земельних ділянок з кадастровим номером 3220484400:03:004:0073 загальною площею 1,14 га і з кадастровим номером 3220484400:03:004:0074 загальною площею 1,14 га. 12.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу нові спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 . Не зважаючи на те, що право оренди позивача за Договором оренди залишилось дійсним та продовжує діяти щодо спірних земельних ділянок, 10.12.2018 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрокомплекс "Узин" договір оренди землі, за яким в оренду було передано обидві спірні земельні ділянки, а 13.12.2018 року той же державний реєстратор прийняв рішення про державну реєтсрвацію права оренди за ТОВ Агрокомплекс Узин . Позивач зазначає, що на даний час триває порушення прав та інтересів позивача, як єдиного законного орендаря спірних земельних ділянок, а тому позивач, уточнивши свої позовні вимоги, з якими звернувся до суду 23.07.2020 року просить суд: визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0073 загальною площею 1,14 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0074 загальною площею 1,14 га.; скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0073 загальною площею 1,14 га, індексний номер: 44591555 від 13.12.2018 14:27:53 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс Узин на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0074 загальною площею 1,14 га, яке виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин ; скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0074 загальною площею 1,14 га, індексний номер: 44591793 від 13.12.2018 14:32:20 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс Узин на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0074 загальною площею 1,14 га, яке виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин ; витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" зазначені земельні ділянки; внести зміни до Договору оренди землі № б/н від 05.06.2013 року, укладеного між ОСОБА_2 , спадкоємицею якого є ОСОБА_1 та ТОВ ім. Котовського , правонаступником якого є ТОВ "Олійникова Слобода", шляхом його викладення у новій редакції, тобто із зміною ідентифікації об`єкту оренди, зазначивши, що в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0073 загальною площею 1,14 га та земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0074 загальною площею 1,14 га на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району, із зазначенням нормативно грошової оцінки цих земельних ділянок; вирішити питання відшкодування судових витрат ( а. с. 3-14, 192-198 том 1 ).
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Л.М. від 29 липня 2019 року задоволено частково заяву про забезпечення позову. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:009:0041 загальною площею 1,1999 га. та земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:009:0042 загальною площею 1,1999 га., що розташовані на території Олійниково-Слободської сільської ради Білоцерківського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1720275232204, власником якої є ОСОБА_3 ( а. с. 114-117 том 1 ).
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Л.М. від 31 липня 2019 року вжито забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, загальною площею 1,14 га з кадастровим номером 3220484400:03:004:0073, що розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району, Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1719557432204, власником якої є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 та на земельну ділянку, загальною площею 1,14 га з кадастровим номером 3220484400:03:004:0074, що розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району, Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1719561132204, власником якої є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ( а. с. 106-109 том 1 ).
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Л.М. від 30 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. постановлено розгляд справи провести за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31 жовтня 2019 року ( а. с. 115-116 том 1 ).
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Л.М. від 07 лютого 2020 року провадження у зазначеній справі зупинено на час розгляду Київським апеляційним судом апеляційної скарги на ухвалу суду про відкриття провадження у справі ( а. с. 172-173 том 1 ).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадженя на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2019 року ( а. с. 185-186 том 1 ).
Розпорядженням від 285 від 26 вересня 2020 року вирішено призначити повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із закінченням у судді Кошель Л.М. повноважень, відставка ( а. с. 208 том 1 ).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2020 року головуючим суддею визначено Орєхова О.І. ( а. с. 209 том 1 ).
Ухвалою судді від 05 жовтня 2020 року постановлено прийняти до провадження зазначену цивільну справу. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 04 листопада 2020 року ( а. с. 214-215 том 1 ).
07 грудня 2020 року за вх. № 47969 судом отримано від позивача клопотання про зупинення провадження у справі ( а. с. 221-222 том 1 ).
08 грудня 2020 року за вх. № 48037 судом отримано відзив на позов від представника відповідача ОСОБА_3 та ТОВ Агрокомплекс Узин Червінчик Є.Е., в якому останній просів в задоволенні позовних вимог відмовити повністю та посилався на практику, прийнятих у аналогічних спірних правовідносинах, викладених в постановах Київського апеляційного суду, Верховного Суду та у постанові Великої Палати Верховного Суду ( а. с. 1-7 том 2 ).
Ухвалою суду від 21 січня 2021 року в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 березня 2021 року ( а. с. 86-88 том 2 ).
В судовому засіданні представник позивача Цой Д.С. підтримав уточнені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладені в ній, просив задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.
Представник відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин Червінчик Є.Е. в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне оголошення від 02.02.2021 року, яким державний реєстратор викликалася в судове засідання на 01.03.2021 року ( а. с. 89 том 2 ).
Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Згідно ч. 10 ст. 130 ЦПК України якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач державний реєстратор належним чином та завчасно був повідомлений про дату, час та місце слухання справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ Олійникова Слобода не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 2009 року є власником земельної ділянки площею 2,28 га з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015, розташованої в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що підтверджується в матеріалах справи наявним державним актом на право власності на земелбьну ділянку ( а. с. 19 том 1 ).
Встановленим є те, що 05.06.2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ ім. Котовського , яке з 2016 року було перейменоване в ТОВ "Олійникова Слобода", було укладено договір оренди землі № б/н, за яким ОСОБА_2 передав позивачу в оренду, строком на 10 років, земельну ділянку площею 2,28 га з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Договору оренди та Актом приймання-передачі земельної ділянки ( а. с.16-17 том 1).
11 червня 2014 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О.В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 13685420, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015 за позивачем, на підтвердження чого надано суду копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди ( а. с. 22 том 1).
Встановлено, що 06 лютого 2018 року на підситаві свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 348 від 06.02.2018 року, виданого Узинською міською державною нотаріальною конторою Київської області, відповідач ОСОБА_1 , як спадкоємиця ОСОБА_2 зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015.
Спадкуванням, враховуючи ч. 1 ст. 1216 ЦК України є перехід прав та обов`язків ( спадщини ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця )до інших осіб ( спадкоємців ).
Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.
Згідно з абзацом 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи ( у тому числі в порядку спадкування ), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Смерть орендодавця, за загальним правилом, не є підставою для припинення дії договору оренди, а також для його розірвання чи зміни його умов. Усі права та обов`язки орендодавця після його смерті переходять до його спадкоємця (спадкоємців), який (які) зобов`язаний (зобов`язані) продовжувати виконувати всі умови договору оренди землі. Саме такої позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 12.12.2018 р. у справі № 514/136/17.
Встановлено, що за скаргою ОСОБА_1 та інших осіб ( а. с. 31-39 том 1 ), наказом № 727/5 від 15.03.2018 року Міністерство юстиції України скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015 за позивачем (а. с. 40 том 1 ).
Зазначене не спростовується з боку позивача, а навпаки підтверджується позивачем зазначаючи про це в позовній заяві так і наголошуючи в судовому засіданні.
Встановлено, що 05.03.2018 року ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем - ТОВ Агрокомплекс "Узин" договір оренди № б/н, за яким передав останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015, і державний реєстратор КП Великодимерської селищної ради "Комунальна служба реєстрації речових прав" Мироненко Ю.Ю. 15.03.2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на неї за ТОВ Агрокомплекс "Узин" з індексним номером 40127834.
Зі змісту позовної заяви слідує, що в зв`язку з наведеними обставинами та порушенням прав позивача щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015 та неможливістю відновити державну реєстрацію свого права оренди на неї в ДРРПНМ, внаслідок укладення 05.03.2018р. договору оренду землі з іншим орендарем, позивач звертався до суду з позовом про визнання недійсним цього договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015 за ТОВ Агрокомплекс "Узин".
Однак, ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" уклали договір про розірвання укладеного між ними договору оренди землі від 05.03.2018 року, після чого ОСОБА_1 здійснила поділ своєї земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015.
Встановлено, що 26.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015.
На підставі звернення ОСОБА_1 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Біла Церква ГУ Держгеокадастру у Київській області були прийняті наступні рішення: про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0073 загальною площею 1,14 га та державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0074 загальною площею 1,14 га, які утворилися внаслідок поділу, що підтверджується інформаційною довідкою ГУ Держгеокадастру в Київській області та інформацією з Державного реєстру речових прав.
Встановлено, що 12.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу вказані земельні ділянки за ОСОБА_1 .
Також, встановленим є те, що 10.12.2018 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрокомплекс "Узин" договір оренди землі, за яким в оренду було передано обидві спірні земельні ділянки, а 13.12.2018 року, державний реєстратор Іллюшина М.О. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрокомплекс Узин : на земельну ділянку кадастровим номером 3220484400:03:004:0073 з індексним номером: 44591555 від 13.12.2018 14:27:53 та на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0074 з індексним номером: 44591793 від 13.12.2018 14:32:40 ( а. с. 49-52 том 1).
Представник позивача в судовому засіданні, підтримуючи позов, пояснив, що законних підстав у ОСОБА_1 розривати договір в односторонньому порядку не було, так само й у Міністерства юстиції не було законних підстав задовольняти скаргу та скасовувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015 за позивачем. Такі дії відповідачів призвели до незаконного позбавлення позивача права оренди земельної ділянки. Крім того, всупереч вимогам чинного законодавства України поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015 було здійснено власником без погодження позивача як її законного орендаря та виключно з метою приховання юридичного факту наявності у ТОВ "Олійникова Слобода" дійсного права оренди на неї і перешкоджання йому у відновленні державної реєстрації цього права в ДРРПНМ.
При вирішенні даної справи, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .
Аналогічні положення містить ст.6 Закону України Про оренду землі , згідно якої орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Також, передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ст.124 ЗК України, ст.13 Закону України Про оренду землі ).
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;ліквідації юридичної особи-орендаря;відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.
За ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ч. 5 ст.6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст.17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Згідно п. 1 ч.1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
А частиною 4 цієї ж статті, передбачено, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.
Судом встановлено, що укладений 05.06.2013 року між ТОВ Олійникова Слобода та ОСОБА_2 , спадкоємицею якого є ОСОБА_1 договір оренди землі № б/н було у встановленому законом порядку зареєстровано 11.06.2014 року, однак наказом МЮ України № 727/5 від 15 березня 2018 року рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди за позивачем - скасовано.
Зазначене підтверджується наданим суду наказом Міністерства юстиції України № 727/5 від 15.03.2018 року ( а. с. 40 том 1).
Зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру, втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права.
Отже, скасувавши рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди позивача, держава офіційно не визнає і не підтверджує факт набуття позивачем права оренди на спірну земельну ділянку, належну відповідачу ОСОБА_1 , оскільки відповідні відомості були виключені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Доводи сторони позивача в частині незаконності вищезазначеного наказу Міністерства юстиції України, з огляду на його оскарження в судовому порядку, суд, наразі, не може взяти до уваги, оскільки на момент розгляду справи зазначений наказ є чинним і відповідного судового рішення про його скасування не надано. Крім того, оскарження позивачем в судовому порядку дій чи рішення Міністерства юстиції України не спростовують сам факт існування такого рішення державного реєстратора про скасування реєстрації права оренди позивача, станом на час поділу власником своєї земельної ділянки та на час укладення спірного договору оренди з іншим орендарем.
Також, слід зазначити, що у відповідності до п. 37, укладеного між ТОВ Олійникова Слобода та ОСОБА_2 , спадкоємицею якого є ОСОБА_1 договору оренди, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
А отже, суд критично оцінює позицію сторони позивача, викладену в додаткових поясненнях, щодо набрання чинності Договором оренди від 05.06.2013 року де орендарем є ТОВ Олійникова Слобода , - з моменту його підписання сторонами. Позивач вважає, що скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди за цим договором не впливає на його дійсність. Позивач приводить аналіз трактувань застосування приписів ст. 18 Закону України Про оренду землі , які були виключені з 01.01.2013 року, аналізує практику Верховного Суду в аналогічних спорах.
Однак, в даному випадку, суд вважає за необхідне взяти до уваги, перш за все, саме умови Договору оренди від 05.06.2013 р. ( пункт 37). Дані умови визначили й погодили сторони договору та ці умови відповідають нормам ст. 6, 627 ЦК України. Сторони погодили, що цей договір оренди набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.
За умови відсутності здійснення державної реєстрації договору, як і за умови скасування проведеної реєстрації, зазначений договір оренди землі є таким, що не набрав чинності, а відтак ТОВ Олійникова Слобода не набуло (втратило) права орендаря за таким договором.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 13 червня 2016 року у справі 6-643цс16, в постанові ВС від 30.07.2020 р. у справі №357/7734/18.
Отже, наявність договору оренди землі, реєстрація якого була скасована і дію якого заперечує орендодавець, свідчить про те, що орендар не набув прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору 05.06.2013 р., а відтак не було перешкодою для власника земельної ділянки для її поділу, укладення та державної реєстрації іншого договору оренди землі з іншим орендарем.
За таких обставин, поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0015 на дві з кадастровими номерами 3220484400:03:004:0073 та 3220484400:03:004:0074, державна реєстрація цих земельних ділянок за ОСОБА_1 та передача їх в оренду іншому орендарю, після скасування реєстрації права оренди позивача ТОВ Олійникова Слобода , не порушує прав останнього.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Договір оренди земельної ділянки відповідно до положень ч.1 ст.210 ЦК України, ст.125 ЗК України, ч.5 ст.6, ст.17 Закону України Про оренду землі , ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є вчиненим з моменту державної реєстрації цих прав, а саме право оренди виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно земельна ділянка за договором оренди вважається переданою орендодавцем орендареві теж з моменту державної реєстрації права оренди (ст.17 Закону України Про оренду землі ).
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, де Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.
Частиною десятою статті 79-1 ЗК України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера відповідно до частини четвертої статті 79-1 ЗК України.
Станом на час розгляду цієї справи земельна ділянка, яка була передана в оренду позивачу, поділена, внаслідок чого сформовано інші земельні ділянки, яким присвоєно інші кадастрові номери. Отже, земельна ділянка площею 2,28 га не існує як об`єкт цивільних прав, оскільки в її межах шляхом поділу утворені інші земельні ділянки. Об`єктивно відбулась зміна меж земельної ділянки та площі, припинилось існування земельної ділянки площею 2,28 га, що є перешкодою для ефективного захисту прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди. Внесення рішенням суду запропонованих позивачем змін до Договору оренди від 05.06.2013 р. може призвести до порушень позивачем меж здійснення цивільних прав (ст. 13 ЦК України).
Щодо позовних вимог до державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О., суд виходить з наступного.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
ТОВ Олійникова Слобода в обґрунтування позовних вимог про скасування рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації припинення права ТОВ Олійникова Слобода оренди та державної реєстрації права ТОВ Агрокомплекс Узин оренди спірних земельних ділянок, посилається на порушення його прав як дійсного орендаря зазначених земельних ділянок.
Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Проте у випадку, коли заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про проведену державну реєстрацію права, також, не є належним способом захисту прав позивача.
Зазначеного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі 367/2022/15-ц.
Встановленим є те, що спір у даній справі виник між ТОВ Олійникова Слобода та ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс Узин , а держреєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. є неналежним відповідачем у даній справі, а тому у задоволенні позовних вимог до неї слід відмовити із зазначеної підстави. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), де зокрема, зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Аналогічні правові висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду 01.04.2020 року в справі № 520/13067/17, постанові Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 357/ 7734/18.
Подібні правові висновки Великої Палати Верховного Суду, щодо залучення реєстратора як відповідача у справі викладені, зокрема, у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц(пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).
З огляду наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ Олійникова Слобода у повному обсязі.
Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
За ухвалою судді від 31.07.2019 року було забезпечено даний позов ТОВ Олійникова Слобода та накладено арешт на спірні земельні ділянки. Оскільки, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі, то підлягають до скасування й заходи забезпечення даного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
Оскільки не підлягають до задоволення позовні вимоги позивача, то у відповідності до ст. 141 ЦПК України понесені судові витрати залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 13, 210, 626, 638, 770, 792, 1216 ЦК України, ст. ст. 125, 126 ЗК України, ст. ст.1, 6, 13, 17, 27, 31 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 2, 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. ст. 4, 12, 76 - 82, 141, 158, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову у справі № 357/8295/19, які було застосовано ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2019 року у вигляді арешту:
- на земельну ділянку, загальною площею 1,14 га з кадастровим номером 3220484400:03:004:0073, що розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району, Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1719557432204, власником якої є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 .
- на земельну ділянку, загальною площею 1,14 га з кадастровим номером 3220484400:03:004:0074, що розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району, Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1719561132204, власником якої є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода ( адреса місцезнаходження: 09137, Київська область, Білоцерківський район, с. Олійникова Слобода, вул. Центральна, буд. 1, ЄДРПОУ: 03755360 );
Відповідач: ОСОБА_1 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин ( адреса місцезнаходження: 09138, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вул. Олексія Цмокна, буд. 1-А, ЄДРПОУ: 32638214 );
Відповідач: державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна ( адреса місцезнаходження: 09010, Київська область, Сквирський район, с. Малі Єрчики, вул. Леніна, буд. 16 ).
Повний текст рішення суду виготовлено 09 березня 2021 року.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2021 |
Оприлюднено | 09.03.2021 |
Номер документу | 95368698 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Орєхов О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні