Рішення

від 29.03.2021 по справі 357/8295/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8295/19

2-др/357/63/21

Категорія

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 березня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква заяву представника відповідача ТОВ Агрокомплекс Узин - адвоката Червінчик Євгенія Едуардовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

12 березня 2021 року судом отримано від представника відповідача ТОВ Агрокомплекс Узин - адвоката Червінчик Євгенія Едуардовича заяву про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, мотивуючи тим, що 30.06.2020 року між адвокатом Червінчиком Є.Е. та ТОВ Агрокомплекс Узин укладено договір про надання правової ( правничої ) допомоги. Відповідно до додаткової угоди від 30.11.2020 року до Договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року відповідач ТОВ Агрокомплекс Узин уповноважив його на представництво інтересів у даній справі та сторони узгодили, що за надання правової допомоги у суді першої інстанції Клієнт сплачує Адвокату гонорар, розмір якого визначається за домовленістю між Сторонами і складає 10 000 гривень та за досягнення позитивного рішення у суді першої інстанції Клієнт сплачує Адвокату додатковий гонорар ( гонорар успіху ), розмір якого визначається за домовленістю між Сторонами і складає 5000 гривень. Тому просив суд ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати та стягнути з ТОВ Олійникова Слобода на користь ТОВ Агрокомплекс Узин понесені останнім за надання правничої допомоги адвокатом в розмірі 15 000 гривень.

Частина 3 статті 270 ЦПК України передбачає, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2021 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.

Зазначене судове рішення не набрало законної сили.

За змістом ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, які підтверджують точний розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд, за заявою такої сторони, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Однак, як вже зазначалось, така заява має бути озвучена до закінчення судових дебатів у справі (ч. 1 ст. 246 ЦПК). В такому разі судом призначається ще одне судове засідання, яке має бути проведено не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, за результатом якого ухвалюється додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 кодексу (ч. 2, 3 ст. 246 ЦПК). Можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті передбачають і ч. 3 ст. 259 ЦПК (порядок ухвалення судових рішень) і п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК (додаткове рішення суду).

Встановлено, що 01 березня 2021 року в судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин - адвокат Червінчик Є.Е., до закінчення розгляду справи по суті, наголошував суд про те, що до суду в порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України останнім буде надано суду підтвердження понесених судових витрат ТОВ Агрокомплекс Узин у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, детальний розрахунок та вартість таких витрат.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначена заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат була отримана судом 12.03.2021 року, що підтверджується відповідним штампом суду.

Згідно наявного в матеріалах справи поштового конверту вбачається, що зазначена заява була здана на пошту 09.03.2021 року, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ( 01 березня 2021 року ухвалено рішення, п`ять днів для подачі відповідної заяви сплили 06.03.2021 року, що є вихідним днем, першим робочим днем є 09.03.2021 року ).

Отже, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Проте, ця обставина сама по собі не може свідчити про те, що відповідач не може взагалі звернутись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати, оскільки згідно положень ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання, зокрема, про те як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача у разі відмови в позові.

Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Судові витрати понесені відповідачем ТОВ Агрокомплекс Узин підтверджуються наявними в матеріалах справи наступними документами: Договором про надання правової допомоги від 30.06.2020 року; Додатковою угодою до Договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, укладену 30 листопада 2020 року; детальний опис надання послуг; акт приймання-передачі наданих послуг від 05.03.2021 року за Договором про надання правової допомоги від 30.06.2020 року; платіжне доручення № 1251 від 09.03.2021 року, з якої вбачається, що адвокат Червінчик Є.Е. отримав від ТОВ Агрокомплекс Узин суму в розмірі 15 000 гривень за надання правової допомоги в суді першої інстанції у справі № 357/8295/19, згідно договору правової допомоги від 30.06.2020 року.

З Додаткової Угоди до Договору про надання правової допомоги від 30.06.2020 року, яка була укладена 30 листопада 2020 року між адвокатом Червінчик Є.Е. та ТОВ Агрокомплекс Узин , сторони дійшли згоди, що за надання правової допомоги в суді першої інстанції у справі № 357/8295/19 Клієнт сплачує Адвокату гонорар, розмір якого визначається за домовленістю між Сторонами і складає 10 000 гривень ( п. 2.1 Додаткової угоди ).

В пункті 2.2. Додаткової угоди сторони погодили, що за досягнення позитивного рішення у справі № 357/8295/19 у суді першої інстанції Клієнт сплачує Адвокату додатковий гонорар ( гонорар успіху ), розмір якого визначається за домовленістю між Сторонами і складає 5000 гривень.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону N 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява N 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Велика Палата Верховного Суду відзначає, що у цій справі підставою для звернення із заявою про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є приписи статей 126, 129, 244 ГПК України, і вимога ПрАТ "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" обумовлена саме необхідністю вирішити питання про розподіл сплачених ним судових витрат (визначених як професійна правнича допомога), що відповідно до вказаних норм процесуального права підлягають розподілу між сторонами.

Відмовляючи у задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн. передбаченому пунктом 4.2 додаткової угоди № 2 від 28 вересня 2018 року, суди не врахували, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, не навели доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача. При цьому загальна сума витрат на адвокатські послуги, передбачена договором, складає 12 000 грн. що не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару.

Аналогічний висновок міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19.

Відповідно до вказаної позиції ВП ВС від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 гонорар успіху є складовою частиною гонорару адвоката, передбаченого Договором про надання правової допомоги, і є дійсним зобов`язанням, яке відповідає статті 30 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що понесені відповідачем ТОВ Агрокомплекс Узин витрати на правову допомогу, враховуючи положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на відмову в задоволенні позову по даній справі, дійсно підлягають стягненню з позивача ТОВ Олійникова Слобода , понесення яких документально підтверджено, однак, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги адвокатом в розмірі саме 15 000 грн., суд виходить з того, що зазначена сума не може бути стягнута в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Системний аналіз положень законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність та цивільного процесуального закону дає підстави стверджувати, що правничою допомогою, пов`язаною із розглядом справи, є представництво в розумінні Закону № 5076-VI, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, а також супутня діяльність адвоката, спрямована на забезпечення здійснення попередніх видів правничої допомоги, як-от збір доказів.

Отже, узгодження з клієнтом правової позиції жодним чином не стосуються правничої допомоги, пов`язаної із розглядом справи та за своєю суттю діяльність, описана у п. 2 наданого адвокатом Червінчиком Є.Е. детального опису, взагалі не можна кваліфікувати як правничу допомогу.

Тому, враховуючи, що орієнтовна вартість однієї години роботи адвоката Червінчика Є.Е. у даній справі становить орієнтовно 1 250 грн. ( 15 000 грн. - гонорар : 12 годин - загальна кількість витрачених годин = 1 250 грн. - орієнтований час однієї години роботи адвоката ), то судові витрати, що підлягають розподілу між сторонами, на думку суду необхідно зменшити до 13 750 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 263, 264, 270, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача ТОВ Агрокомплекс Узин - адвоката Червінчик Євгенія Едуардовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 750 ( тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят ) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода ( адреса місцезнаходження: 09137, Київська область, Білоцерківський район, с. Олійникова Слобода, вул. Центральна, буд. 1, ЄДРПОУ: 03755360 );

Відповідач: ОСОБА_1 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин ( адреса місцезнаходження: 09138, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вул. Олексія Цмокна, буд. 1-А, ЄДРПОУ: 32638214 );

Відповідач: державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна ( адреса місцезнаходження: 09010, Київська область, Сквирський район, с. Малі Єрчики, вул. Леніна, буд. 16 ).

Повний текст додаткового рішення складено 29 березня 2021 року.

Додаткове рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов