Постанова

від 12.11.2020 по справі 160/6346/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/6346/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Втормет"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 в адміністративній справі №160/6346/20

за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Втормет"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

11.06.2020 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суд із псизною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Втормет в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Втормет на користь держави в особі Дніпро педровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністтатизно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочого місця для працевлаптузання особи з інвалідністю за 2019 рік у розмірі 57090,24 грн.

В обгрунтування позовної заяви зазначено наступне. Порушення відповідачем норм Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні підтверджується Звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ від 25.01.2020 р. Невиконання нормативу у працевлаштуванні однієї особи з інвалідністю у 2019 році супроводжується накладенням адміністративно-господарських санкцій. Відповідач до 15.04.2020 р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 57090,24 грн. за невиконання нормативу у 2019 році. Проте, відповідач відмовляється від самостійного погашення суми недоїмки із санкцій, що зумовило звернення до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року адміністративний позов було задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Втормет" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2019 рік у розмірі 57090 грн 24 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Втормет", звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Відзив від позивача на адресу суду не надходив.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Втормет зареєстроване юридичною особою 30.12.1998 р., про що 28.09.2004 здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про юридичну особу; код 30168515.

Основний вид діяльності за КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Товариство з обмеженою відповідальністю Втормет (код ЄДРПОУ 30168515) перебуває на обліку у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

25.01.2020 року відповідачем подано звіт №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік від 25.01.2020 р.; звіт прийнято у Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 26.02.2020 р. за вх.№03-07/5262.

За звітом відповідача форми №10-ПІ у 2019 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) за рік становила 41 особа; штатних працівників, яким встановлена інвалідність, на підприємстві працювало 1 особа; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 2 особи; середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 57091 грн.

У рядку 6 Звіту форми №10-ПІ відповідачем визначено суму адміністративно- господарських санкцій за невиконання нормативу робочих для працевлаштування осіб з інвалідністю у сумі 57091 .

Згідно з розрахунком суми позову, наданим позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю Втормет не виконано норматив в працевлаштуванні 1 особи з обмеженим можливостями, що стало підставою для нарахування адміністративно- господарських санкцій у сумі 57090,24грн.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не вжито передбачених законодавством заходів, тобто заходів для недопущення правопорушення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України Про зайнятість населення роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання приписів вказаної статті, Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", який набрав чинності 12.07.2013 року, відповідно до якого форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочих дні з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. У розділі I форми відображаються основні дані про вакансії.

Частиною 3 статті 18-1 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні встановлено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції мав перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Колегія суддів звертає увагу, що періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, натомість передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). В такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі, спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіт форми №3-ПН, що подається у порядку, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року.

Таким чином, передбачена частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону № 875-ХІІ, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, тому як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або 2) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону № 875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Отже, обов`язком роботодавця є створення робочих місць для осіб з інвалідністю, звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів та центром зайнятості щодо наявності вакантних робочих місць, працевлаштування осіб з інвалідністю, які звертаються безпосередньо до роботодавця або направляються для працевлаштування центром зайнятості.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 07.02.2018 у справі П/811/693/17, від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 13.06.2018 у справі № 819/639/17, від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіт форми № 3-ПН, що подається у порядку, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2019 року звіт форми № 3-ПН не подавався, так як робоче місце для особи з інвалідністю було створено у 2017 році, а не в 2019 році. При цьому, жодних доказів про те, що відповідачем не виділено та не створено робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, позивачем не надано та не доведено факту протиправної відмови у працевлаштуванні осіб з інвалідністю з боку відповідача.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо необхідності задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Втормет" - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Втормет" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2019 рік у розмірі 57090 грн 24 коп - відмовити.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов