Постанова

від 09.03.2021 по справі 160/4747/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року

м. Київ

справа № 160/4747/19

адміністративне провадження № К/9901/2745/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 (головуючий суддя: Прокопчук Т.С., судді: Шлай А.В., Круговий О.О.) у справі № 160/4747/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОВЕС СЕРВІС" до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОВЕС ПЛЮС", Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРИЗОН-УНІВЕРСАЛ", про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

05.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОВЕС СЕРВІС" (далі - позивач або ТОВ "ЦЕНТРОВЕС СЕРВІС") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило:

визнати протиправними та скасувати акти індивідуального характеру відповідача, а саме:

постанову про накладення штрафних санкцій від 26.03.2019 № 24;

постанову про накладення штрафних санкцій від 26.03.2019 № 25;

постанову про накладення штрафних санкцій від 26.03.2019 № 26;

постанову про накладення штрафних санкцій від 26.03.2019 № 27;

визнати протиправними та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 25.03.2019 № 51;

визнати протиправними та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 25.03.2019 № 48.

Рішенням Дніпропетровської окружного адміністративного суду від 01.11.2019 позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 апеляційну скаргу повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Повертаючи апеляційну скаргу відповідачу, суд апеляційної інстанції зазначив, що адміністративну процесуальну дієздатність представника ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, яким підписано апеляційну скаргу не підтверджено, а також не зазначено посадове становище останнього.

23.01.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 і направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що до апеляційної скарги долучалась копія довіреності від 17.10.2019 №1/62, яка видана Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на ім`я Шая А.С.

Водночас звертає увагу, що у матеріалах справи містилась копія довіреності, яка залучалась судом для встановлення та підтвердження повноважень представника відповідача Шая А.С. під час розгляду даної справи у суді першої інстанції. Строк довіреності встановлювався до 31.12.2019. У тексті довіреності чітко і прямо вказано, що Шай А.С., як представник, має право підписувати апеляційні скарги, засвідчувати копії документів від імені довірителя.

Скаржник стверджує, що станом на 29.11.2019, тобто на момент подання апеляційної скарги , в матеріалах справи містилось підтвердження відповідних повноважень Шая А.С.

Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та встановив таке.

Специфіка представництва в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС України.

Відповідно до положень статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

За змістом пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, у тому числі довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Водночас, законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності посилання на уповноваження представника на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь-якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду.

У разі коли до адміністративного суду звертається представник юридичної особи, закон не встановлює обов`язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №826/5500/18, в якій зазначено, що трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду слід вважати підтвердженими повноваження представника юридичної особи на підставі завіреної ним копії довіреності, якщо право цього представника засвідчувати своїм підписом копії документів випливає зі змісту виданої йому довіреності і за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення такої дії.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника юридичної особи вимогам статті 59 КАС України, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, відсутність у довіреності вказівки на повноваження представника на засвідчення копії довіреності тощо. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Так, в матеріалах справи наявна копія довіреності від 24.05.2019 №1/29, яка уповноважує Шая А.С. бути представником Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (а.с.152) з правом оскаржувати судові рішення апеляційних судів всіх юрисдикцій у визначених законом випадках. Строк дії довіреності по 31.12.2019.

Зазначена довіреність була надана до суду першої інстанції, представник був допущений, отже повноваження були перевірені судом першої інстанції. За таких обставин у суда апеляційної інстанції була наявна можливість пересвідчитись в належних повноваженнях Шая А.С. щодо представництва відповідача в межах цієї справи.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області - задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 у справі №160/4747/19 - скасувати.

Справу №160/4747/19 направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа