Рішення

від 09.03.2021 по справі 613/858/20

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/858/20 Провадження № 2/613/32/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Векленка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 613/858/20 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2020 ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех (далі по тексту - ТОВ НВДЦ Агротех , відповідач), в якому просила суд розірвати договір оренди № 21-20 від 29.01.2014 земельної ділянки площею 3,8085 га, кадастровий номер: 6320884500:01:003:0066, між ОСОБА_2 та ТОВ НВДЦ Агротех .

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 07.08.2020 позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ НВДЦ Агротех про розірвання договору оренди землі, - прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

27.08.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі. Зазначив, що позивачем не надано доказів повідомлення відповідачу про набуття нею права власності на земельну ділянку, як це передбачено частиною 3 статті 148-1 Земельного кодексу України. Отже, позивачем було допущено прострочення кредитора, наслідком чого стало невиконання відповідачем свого обов`язку зі сплати орендної плати ОСОБА_2 . У свою чергу, якщо кредитор не вчинив дій, до виконання яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочено на час прострочення кредитора. Враховуючи неможливість належного виконання відповідачем умов договору оренди землі щодо виплати орендної плати внаслідок протиправної бездіяльності самого позивача, стверджує, що позов про розірвання договору 29.01.2014 задоволенню не підлягає.

15.09.2020 представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог.

02.11.2020 представник позивача подав уточнену позовну заяву, в якій просив суд : 1) розірвати договір оренди № 21-20 від 29.01.2014 земельної ділянки площею 3,8085 га, кадастровий номер: 6320884500:01:003:0066, між ОСОБА_2 та ТОВ НВДЦ Агротех ; 2) стягнути з ТОВ НВДЦ Агротех на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором оренди № 21-20 від 29.01.2014 земельної ділянки площею 3,8085 га, кадастровий номер: 6320884500:01:003:0066, у розмірі 40000,40 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог пояснив, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,8058 га з кадастровим номером 6320884500:01:003:0066, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області. Вказану земельну ділянку позивач успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначив, що 29.01.2014 між ОСОБА_3 та відповідачем - ТОВ НВДЦ Агротех було укладено договір оренди земельної ділянки № 21-20, згідно з яким відповідачу передано ділянку в строкове платне користування на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З 26.02.2014 позивач є правонаступником орендодавця за вказаним договором без будь-яких додаткових угод сторін. У 2014 році ТОВ НВДЦ Агротех здійснило виплату позвачці орендної плати за вказаним договором згідно з відомістю від 20.08.2014 про видачу компенсації за культивацію пайовикам. Для здійснення цієї виплати відповідачу були надані документи на підтвердження того, що саме ОСОБА_2 набула у спадщину вищевказану земельну ділянку, отже, є стороною у договорі оренди землі від 29.01.2014 № 21-20, що було визнано відповідачем фактом здійснення вказаної виплати. Однак, після цього ТОВ НВДЦ Агротех припинило обробіток земельної ділянки, змінило свою юридичну та фактичну адресу, не повідомивши про це позивачку. З 2015 року відповідач не виконує договірних зобов`язань з оренди земельної ділянки, не сплачує позивачу орендну плату, не здійснює оброблення земельної ділянки та використання її за цільовим призначенням, що є істотними порушеннями умов договору оренди земельної ділянки та підставою для його розірвання. Нездійснення сільськогосподарських та технологічних робіт на земельній ділянці призводило до її захаращення та погіршення її стану. У липні 2020 року позивач направила відповідачу претензію з приводу сплати заборгованості по орендній платі в добровільному порядку та розірвання договору, однак відповідач на цю претензію відповіді не надав. Зазначив, що сума заборгованості по орендній платі, що утворилася за період 2017-2020 років, з урахуванням індексу інфляції, складає 40000,40 грн. Враховуючи викладене, з посиланням на ст.ст.526, 611, 612, 629, 651 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.141 Земельного кодексу України, ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі стверджує про наявність підстав для розірвання договору оренди землі від 29.01.2014 в судовому порядку та стягнення на користь позивачки суми заборгованості з орендної плати.

Вважає, що до спірних відносин не застосовуються норми ч.3 ст.148-1 ЗК України щодо обов`язку повідомлення спадкоємцем орендаря про перехід права власності на земельну ділянку, оскільки на час укладення ОСОБА_3 договору з ТОВ НВДЦ Агротех та на час успадкування ОСОБА_2 цієї земельної ділянки спеціальним нормативним актом - Законом України Про оренду землі - такого обов`язку передбачено не було.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 02.10.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження по цивільній справі № 613/858/20 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ НВДЦ Агротех про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості на тридцять днів.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 16.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Заходи забезпечення доказів та позову судом не вживалися.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги уточненої позовної заяви підтримав з підстав, викладених в останній.

Представник відповідача в наданому до суду письмовому відзиві на уточнену позовну заяву та у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що позивачкою не було виконано обов`язку, передбаченого ч.3 ст.148-1 ЗК України, щодо повідомлення орендаря у встановленому законом порядку про зміну власника земельної ділянки. Внаслідок невиконання позивачем вказаного обов`язку виникли об`єктивні перешкоди для сплати орендної плати позивачеві як правонаступнику орендодавця. Вказує, що вимогу щодо письмового повідомлення орендаря про зміну власника земельної ділянку з 01.01.2013 було прямо передбачено частиною 3 статті 148-1 ЗК України. Відмітив, що договором оренди від 29.01.2014 було передбачено не лише обов`язок орендаря вчасно виплачувати орендну плату, а й обов`язок орендодавця вчасно її отримувати. Враховуючи викладене, вважає, що порушення умов договору оренди щодо виплати орендної плати за вказаним договором сталося саме з вини позивачки. Пояснив, що видача ОСОБА_2 грошової компенсації за культивацію пайовикам за 2014 рік була виплачена відповідачем позивачці виключно у зв`язку з тим, що саме вона з`явилася за цією виплатою як правонаступник (спадкоємець) орендодавця, повідомивши про смерть ОСОБА_3 .. Вважає, що доводи представника позивача про нездійснення сільськогосподарських та технологічних робіт, припинення ТОВ НВДЦ Агротех обробітку спірної земельної ділянки не підтверджені належними і допустимими доказами. Надані представником позивача документи не підтверджують таких фактів, а твердження про самостійне підтримання позивачкою земельної ділянки у належному стані є сумнівним. Зазначив, що відповідачем вживалися заходи щодо виконання умов договору в частині виплати орендної плати, у зв`язку з чим у грудні 2019 року було здійснено виплату орендної плати за 2019 рік на ім`я ОСОБА_3 шляхом направлення поштового переказу. Однак, 26.12.2019 переказ повернувся відправнику, оскільки одержувач - ОСОБА_3 - помер. Разом з тим, відповідач має намір виконувати умови договору оренди землі від 29.01.2014, про що повідомлено ОСОБА_2 у письмовій відповіді на її претензію. У цій відповіді ТОВ НВДЦ Агротех було запропоновано позивачці повідомити свої банківські реквізити для перерахування орендної плати, та внести зміни до діючого договору оренди землі щодо зміни орендодавця, у зв`язку з чим повідомлено ОСОБА_2 про необхідність надати копії правовстановлюючих документів. Враховуючи викладене, вважає, що відповідач у спірних відносинах, на відміну від позивача, діяв добросовісно, а відтак, відсутні підстави для розірвання договору оренди № 21-20 від 29.01.2014.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 29.01.2014 між ОСОБА_3 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех (Орендар) укладено договір оренди землі № 21-20, згідно з яким ОСОБА_3 передав ТОВ НВДЦ Агротех в строкове платне користування на 10 років земельну ділянку загальною площею 3,8085 га, розташовану на території Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області для ведення сільськогосподарського виробництва. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 94305,00 грн. (т.1, а.с.10).

Вказаним договором передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в грошовій чи натуральній формі і становить 3772,2 грн. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься орендарем за сільськогосподарський рік, що минув, щорічно чи щоквартально, починаючи з 1 серпня і закінчуючи 15 грудня. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами. Розмір орендної плати щодо її збільшення коригується щорічно, з урахуванням зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та інших показників, встановлених чинним законодавством, або на розсуд орендаря (т.1, зворотній бік а.с.10).

Зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. Дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи внаслідок спадкування або за цивільно-правовими угодами, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов договору оренди. Новий власник земельної ділянки приймає на себе усі права та обов`язки орендодавця (т.1, зворотній бік а.с.11).

У зазначеному вище договорі наведено юридичну адресу ТОВ НВДЦ Агротех : Дніпропетровська область, Апостолівський район, с. Широчани, вул. Свердлова, 105, та фактичну адресу орендаря : АДРЕСА_1 . Також, у договорі вказано місце проживання орендодавця ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 (т.1, зворотній бік а.с. 11).

29.01.2014 сторонами в особі представника ОСОБА_3 та директора ТОВ НВДЦ Агротех було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки згідно з вказаним договором (т.1, а.с. 11).

29.01.2014 право оренди вказаної земельної ділянки за цим договором було зареєстровано реєстраційною службою Богодухівського районного управління юстиції (реєстраційний номер рішення 10417671) (т.1, зворотній бік а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27.02.2014 (а.с.5).

20.08.2014 ОСОБА_2 за ОСОБА_3 було отримано від ТОВ НВДЦ Агротех виплату в розмірі 100 грн. згідно з відомістю про видачу компенсації за культивацію пайовикам, затвердженою директором ТОВ НВДЦ Агротех (т.1, а.с.102).

Згідно з наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.05.2016, спадкоємцем ОСОБА_3 є його дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою : АДРЕСА_2 . Спадщиною, на яку видане свідоцтво, є земельна ділянка площею 3,8085 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою : Харківська область, Богодухівський район, Кленівська сільська рада, та належала спадкодавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту серії ХР № 149610 на право власності на земельну ділянку, виданого Богодухівським районним відділом земельних ресурсів 09.08.2005, з кадастровим номером 6320884500:01:003:0066.

24.05.2016 право власності позивачки на вказану земельну ділянку було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.8).

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У свою чергу, відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з частиною 1 статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до положень договору від 29.01.2014 № 21-20 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи внаслідок спадкування або за цивільно-правовими угодами, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов договору. Новий власник земельної ділянки приймає на себе усі права і обов`язки орендодавця (т.1, зворотній бік а.с.11).

Враховуючи викладене, з дати відкриття спадщини - 26.02.2014, тобто, з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 6320884500:01:003:0066 - ОСОБА_2 є стороною договору № 21-20 від 29.01.2014, та прийняла на себе всі права та обов`язки орендодавця.

Суд зауважує, що договором від 29.01.2014 № 21-20 установлені права та обов`язки сторін, зокрема: а) права орендодавця: вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку у відповідності до мети, визначеної договором; своєчасно отримувати орендну плату; б) обов`язки орендаря: забезпечити використання земельної ділянки відповідно з цільовим призначенням і умовами надання; своєчасно вносити орендну плату в розмірах та в строки, передбачених договором.

В договорі сторонами обумовлені підстави та порядок розірвання договору, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (т.1, а.с.10).

Разом з тим, судом встановлено, та підтверджується сторонами у спарві, що орендна плата за 2015-2020 роки ОСОБА_2 не виплачена.

14.07.2020 ОСОБА_2 було надіслано на адресу ТОВ НВДЦ Агротех претензію, в якій запропоновано достроково розірвати договір від 29.01.2014 у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язків орендаря щодо сплати орендної плати за 2015-2019 роки, та виставлено вимогу про сплату заборгованості по орендній платі за ці роки з урахуванням індексу інфляції. Відповідь на претензію позивач просила надати в строк до 20.07.2020.

Листом від 17.07.2020 № 60 відповідач надав відповідь на претензію, в якій повідомив позивачку про зміну власника та керівництва ТОВ НВДЦ Агротех з 11.05.2019. Вказав, що пріоритетним напрямком Товариства є відродження господарства та налагодження господарських зв`язків на взаємовигідних умовах. Зазначив, що провівши інвентаризацію укладених договорів оренди землі, Товариство, як сумлінний орендар, 10.12.2019 перерахувало через відділення АТ Укрпошта орендну плату за вищезазначеним договором оренди землі, однак, платіж повернувся за відсутності одержувача коштів. Вказав, що набувши право власності на земельну ділянку, ОСОБА_2 як орендодавець не повідомила орендаря про зміну, що утруднило виконання Товаристивом зобов`язань за договором оренди землі. Враховуючи викладене, запропонував внести зміни до діючого договору оренди землі в частині зміни орендодавця, для чого надати копії правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а також переглянути розмір орендної плати у бік збільшення на взаємовигідних умовах для кожної зі сторін, для перерахунку орендної плати у відповідності до умов договору оренди - повідомити банківські реквізити (т.1, а.с.225-226).

Посилаючись на допущення ТОВ НВДЦ Агротех істотних порушень умов договору оренди від 29.01.2014 № 21-20 у вигляді невиплати орендної плати з 2015 року та невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням, ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом про розірвання цього договору, стягнення з ТОВ НВДЦ Агротех заборгованості зі сплати орендної плати за 2017-2020 роки.

Відповідно до ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передання в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - Земельного кодексу України, Законом України Про оренду землі .

Статтею 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України Про оренду землі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

В силу ч.1 ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За положеннями частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктами г , д частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та систематична несплата орендної плати є підставами для припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Об`єднаною Палатою Касаційного цивільного суду у постанові від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що уст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: 1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірванні договору в судовому порядку; 3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; 4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в гл. 50 ЦК України; 5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду.

Сторонами у справі визнається, що ОСОБА_2 орендна плата за 2015-2020 роки за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6320884500:01:003:0066 згідно з договором № 21-20 від 29.01.2014 не виплачувалась.

Крім того, листом Головного управління ДПС у Харківській області від 01.09.2020 № 15851/ФОП/20/40-50-05-20 підтверджено, що згідно з даними податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, які надані Товариством з обмеженою відповідальністю НВДЦ Агротех , за період з 01.01.2014 по 31.12.2019 не встановлено виплати ОСОБА_2 орендної плати за ознакою доходу 106 . Також згідно з вказаними відомостями за період з 01.01.2014 по 30.09.2019 не встановлено виплати ОСОБА_3 орендної плати за ознакою доходу 106 . Відповідно до даних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ІV квартал 2019 року від 07.02.2020 ОСОБА_3 нараховано доходу за ознакою 106 в сумі 5107,59 грн., відомості про виплату вказаної суми відсутні (т.1, а.с.98-99).

Вказані відомості податкової звітності свідчать про те, що орендна плата за договором № 21-20 від 29.01.2014 ОСОБА_2 не лише не виплачувалась, а й не нараховувалась. Не здійснювалось нарахування орендної плати за цим договором і ОСОБА_3 в період з 2015 року до 4 кварталу 2019 року.

Доводи відповідача про те, що невиконання умов договору від 29.01.2014 щодо виплати орендної плати зумовлене протиправною бездіяльністю самої ОСОБА_2 , яка не вчинила дій, передбачених ч.3 ст.148-1 ЗК України, а саме не повідомила ТОВ НВДЦ Агротех про зміну власника земельної ділянки, суд вважає необґрунтованими, з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст.148-1 Земельного кодексу України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; имісця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Відповідно до ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч.4 ст.612 ЦК України).

Таким чином, підставою для звільнення боржника від відповідальності за прострочення виконання свого обов`язку є невчинення кредитором таких дій, до вчинення яких боржник був позбавлений можливості виконати своє зобов`язання.

Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За приписами ч.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Разом з тим, сторонами у справі визнається, що 20.08.2014 саме ОСОБА_2 отримала кошти від ТОВ НВДЦ Агротех , повідомивши про смерть орендодавця - ОСОБА_3 ..

Так, відповідно до відомості про видачу компенсації за культивацію пайовикам, затвердженої директором ТОВ НВДЦ Агротех 20.08.2014, відповідачем ОСОБА_2 , як спадкоємцю померлого ОСОБА_3 , було здійснено виплату в розмірі 100 грн. (т.1, а.с.101). Факт наявності підпису саме ОСОБА_2 у цій відомості навпроти ПІП ОСОБА_3 та кадастрового номеру земельної ділянки 6320884500:01:003:0066 було визнано представниками сторін у судовому засіданні.

Суд зауважує, що вказана відомість була надана представником ТОВ НВДЦ Агротех до суду в рамках розгляду цивільної справи № 613/712/15-ц разом із запереченнями на позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших до ТОВ НВДЦ Агротех , і в цих запереченнях була найменована як відомості про виплату орендної плати . У вказаних запереченнях відповідач зазначив, що факт виплати орендної плати за 2014 рік свідчить про реальність намірів сторін при укладенні відповідних договорів оренди (т.1, а.с.100-104).

Факт здійснення вказаної виплати свідчить про те, що станом на 20.08.2014 відповідач дізнався про смерть ОСОБА_3 , підтвердив і виконав свій обов`язок по виплаті орендної плати за договором № 20-21 від 29.01.2014 його спадкоємцям.

У свою чергу, виплата коштів саме ОСОБА_2 вказує нате, що відповідач станом на 20.08.2014 був обізнаний про перехід права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320884500:01:003:0066 від ОСОБА_6 до ОСОБА_2 або, принаймні, про те, що ОСОБА_2 є спадкоємицею ОСОБА_3 ..

Таким чином, відповідач фактично визнав ОСОБА_2 належною стороною договору від 29.01.2014 № 21-20, та підтвердив це фактом виплати їй коштів за оренду земельної ділянки з кадастровим № 6320884500:01:003:0066 за договором оренди, укладеним із ОСОБА_3 ..

Як стверджує представник позивача, ОСОБА_2 при виплаті вказаних кошитів було пред`явлено відповідачу документи на підтвердження того, що саме вона є спадкоємцем ОСОБА_3 ..

Доказів протилежного представником відповідача не надано.

Твердження представника відповідача про те, що виплата була здійснена ОСОБА_2 виключно у зв`язку з тим, що саме вона з`явилася до ТОВ НВДЦ Агротех за отриманням грошей, суд вважає необґрунтованими, оскільки за відсутності документів, які б підтверджували зв`язок між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вказані кошти не були б виплачені їй службовою особою ТОВ НВДЦ Агротех .

Факт здійснення відповідачем вказаної виплати ОСОБА_2 свідчить також про те, що відповідач був повідомлений про засоби зв`язку із ОСОБА_2 , а відтак, є необґрунтованими доводи відповідача про те, що саме позивачка своєю протиправною бездіяльністю (неповідомленням про зміну власника земельної ділянки та реквізити нового власника) створила перешкоди для належного виконання орендарем свого обов`язку зі сплати орендної плати.

Крім того, суд враховує і факт зміни відповідачем своєї юридичної адреси в період з 01.01.2015 по 01.01.2016, а також відсутність доказів повідомлення про це ОСОБА_2 ..

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 по справі № 390/34/17, добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venirecontrafactumproprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку відповідач, виплативши ОСОБА_2 орендну плату за 2014 рік, і в подальшому припинивши виплату їй орендної плати, діяв з порушенням принципу добросовісності.

Судом, у відповідності до вимог ст.263 ЦПК України, взята до уваги правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.06.2020 по справі № 545/262/18, згідно з якою несплата орендної плати, яка мала місце у зв`язку з невиконанням орендодавцем обов`язку, передбаченого частиною третьою статті 148-1 ЗК України, не є підставою для розірвання договору оренди.

Однак, фактичні обставини, в яких склалися спірні відносини у даній справі № 613/858/20, є відмінними від тих обставин, щодо яких Верховним Судом ухвалено зазначену постанову.

Так, у справі № 545/262/18, з огляду на відсутність доказів, які підтверджували б факт виконання позивачем законодавчо визначеного обов`язку, передбаченого ч.3 ст.148-1 ЗК України, враховуючи, що відповідач заперечує факт повідомлення орендаря про зміну власника спірної земельної ділянки і надання ним даних щодо платіжних реквізитів, апеляційний суд, з яким погодився Верховний Суд, відмовив у задоволенні вимог, оскільки затримка зі сплати орендної плати зумовлена діями орендодавця, який створив перешкоди для належного виконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати.

Зокрема, як було встановлено судами у справі № 545/262/18, між відповідачами у вказаній справі - Пальчиківською сільською радою як орендодавцем та ВСК Злагода з 2014 року існували договірні відносини щодо оренди земельної ділянки. У березні 2017 року позивач у справі № 545/262/18 (фізична особа) набула права власності на вказану земельну ділянку за судовим рішенням, яким припинено право власності Пальчиківської сільської ради на відумерлу спадщину (відповідну земельну ділянку), однак, не повідомила про це ВСК Злагода , яке, за змістом постанови Верховного Суду, не було учасником справи про визнання права власності. Відповідно, невиконання позивачем (фізичною особою) обов`язку щодо повідомлення ВСК Злагода про перехід права власності на земельну ділянку створило останньому перешкоди у сплаті орендної плати на користь позивача.

Разом з тим, у спірних відносинах, як зазначалось вище, відповідач фактично був достовірно обізнаний про зміну власника земельної ділянки, сплативши новому власнику кошти згідно з відомістю про видачу компенсації за культивацію пайовикам ще 20.08.2014, а відтак, невиплата позивачці орендної плати не була зумовлена створенням перешкод діями орендодавця.

Крім того, суд відмічає, що у справі № 545/262/18 орендна плата не виплачувалась позивачу менше одного року (з 29.03.2017 - дата переходу права власності за рішенням суду - по лютий 2018 року - дата звернення до суду з позовом), в той час як у спірних відносинах у даній справі № 613/858/20 невиплата позивачу орендної плати мала місце протягом п`яти років - з 2015 по 2020 роки.

На думку суду, протягом цього періоду відповідач, знаючи, що в силу ч.1 ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним, взявши до уваги принципи справедливості, добросовісності та розумності, мав змогу отримати відомості про дійсного (актуального) власника земельної ділянки (спадкоємця), принаймні з 24.05.2016, коли право власності земельної ділянки з кадастровим номером 6320884500:01:003:0066 було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також дізнатися про засоби зв`язку та платіжні реквізити ОСОБА_2 для сплати орендної плати.

Крім того, відповідач, будучи обізнаним про фактичну адресу орендодавця, не вжив заходів для виконання свого обов`язку по сплаті орендної плати шляхом направлення орендної плати поштовим переказом (до 4 квариталу 2019 року) та не скористався можливістю з`ясувати питання про наявність у ОСОБА_3 спадкоємців.

Слід також відмітити, що у договорі оренди від 29.01.2014 № 21-20 зазначена адреса мешкання ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 , яка співпадає з адресою реєстрації позивачки ОСОБА_2 , зазначеною в її паспорті (т.1, а.с.16).

Та обставина, що позивачка та спадкодавець мешкали та були зареєстровані за однією адресою (доказів протилежного відповідачем не надано), у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, свідчить про те, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після ОСОБА_3 ..

Також, суд відмічає, що у ОСОБА_3 був наявний інший спадкоємець - син ОСОБА_7 (який відмовився від спадщини на користь ОСОБА_2 ), про що також зазначає і відповідач по справі (т.1, а.с.6).

Проте, доказів направлення відповідачем орендної плати за вказаним договором на адресу ОСОБА_7 (до моменту відмови останнім від спадщини на користь ОСОБА_2 ) або з`ясування питання, хто саме з двох спадкоємців ОСОБА_3 є належним орендодавцем за договором оренди від 29.01.2014 № 20-21, з метою належного виконання свого обов`язку по сплаті орендної плати, представником відповідача не надано.

Не заперечуючи тієї обставини, що повідомлення про зміну власника земельної ділянки є обов`язком, перш за все, нового орендодавця, суд вважає за необхідне відмітити, що в даному випадку відповідач, не вчинивши вказаних вище дій, не проявив достатньої сумлінності, та всупереч ч.2 ст.614 ЦК України не довів, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, та як наслідок, не довів відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання.

З огляду на викладене вище, відсутність доказів повідомлення ОСОБА_2 про те, що вона є новим власником земельної ділянки, в даному випадку, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання умов договору № 21-20 від 29.01.2014.

Посилання представника відповідача на норму договору № 21-20 від 29.01.2014, яка закріплює обов`язок орендодавця вчасно отримувати орендну плату, суд відхиляє, оскільки, як зазначалось вище, орендна плата ОСОБА_2 в період 2015-2020 років не нараховувалась, а відтак, її вчасне отримання ОСОБА_2 було неможливим.

З огляду на викладене, є необгрунтованими доводи відповідача про те, що невиконання умов договору відповідачем було зумовлене неналежною поведінкою позивача у справі.

Крім того, суд зауважує, що відповідач не був позбавлений можливості виконати свій обов`язок по виплаті орендної плати за договором № 21-20, принаймні нарахувавши ОСОБА_3 орендну плату та направивши відповідні суми поштовим переказом за адресою місця проживання.

Однак, в період з 2015 року по 3 квартал 2019 року включно орендна плата ОСОБА_3 не нараховувалась.

Лише у 4 кварталі 2019 року відповідачем було здійснено нарахування орендної плати ОСОБА_3 в розмірі 5107,09 грн.

Як підтвердив у судовому засіданні представник відповідача, вказана виплата є орендною платою за 2019 рік.

З наявних в матеріалах справи копій чеку ПАТ Укрпошта на суму 4144,90 грн. та платіжного доручення судом встановлено, що 10.12.2019, до початку судового процесу у даній справі, відповідач ТОВ НВДЦ Агротех надіслав поштовий переказ на ім`я ОСОБА_3 в сумі 4111,61 грн., а відтак, визнав наявність обов`язку сплати орендної плати за договором від 29.01.2014 № 21-20 (т.1, а.с.227, 228)

З огляду на наведене, є суперечливими твердження представника відповідача на відсутність підстав для виплати орендної плати на користь ОСОБА_3 , оскільки останній помер.

Посилання відповідача на п.162.3 ст.162, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України суд відхиляє, оскільки вони регулюють питання сплати податку з нарахованого доходу та не звільняють відповідача як орендаря від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Крім того, відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів позивача про невиконання ТОВ НВДЦ Агротех свого обов`язку по використанню орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням, який прямо передбачено положеннями договору оренди від 29.01.2014 № 21-20.

Суд відмічає, що використання відповідачем як орендарем земельної ділянки за цільовим призначенням не потребує вчинення від позивача як орендодавця жодних дій, а відтак, доводи відповідача про неповідомлення ОСОБА_2 про перехід права власності на земельну ділянку не пояснюють порушення відповідачем цієї умови договору.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії податкової декларації ТОВ НВДЦ Агротех за 2016 рік, поданої 22.01.2016 до Енергодарської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області (т.1, а.с.118), відповідач у 2016 році декларував користування двома групами земель ріллі : площею 441,4000 га та площею 129,6578 га.

При цьому, додатком до вказаної податкової декларації Відомості про наявність земельних ділянок підтверджено, що до групи земельних ділянок площею 129,6578 га увійшла і земельна ділянка площею 3,8085 га з кадастровим номером 6320884500:01:003:0066 (т.1, а.с.120).

Відповідно до наданої представником позивача копії відомості про структури посівних площ ТОВ НВДЦ Агротех (т.1, а.с.128), яка подавалась представником ТОВ НВДЦ Агротех до матеріалів справи № 613/1487/19 разом із заявою про збільшення розміру позовних вимог (т.1, а.с.125-127), в період з 2016 по 2018 роки земельні ділянки загальною площею 129,66 га, до яких увійшла і вказана земельна ділянка ОСОБА_2 , зазначені як тимчасово вилучені .

Згідно з наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 01.01.2016, на 01.01.2017 та на 01.01.2018 юридична адреса ТОВ НВДЦ Агротех була зареєстрована за адресою: Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, с. Примірне, вул. Демідова, буд. 7 (т. 1, а.с. 212-217).

Згідно з листом Головного управління статистики у Запорізькій області від 06.11.2020 № 03-13/1286/06-20, наданим на адвокатський запит представника позивача, ТОВ НВДЦ Агротех за формою 4-сг (річна) Звіт про посівіні площі сільськогосподарських культур та за формою № 29-сг (річна) Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2016-2019 роки до ГУ статистики у Запорізькій області не звітувало (т.1, а.с. 206).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 30.10.2020 та акту від 31.10.2020, складеного мешканцями с. Мерло та с. Кленове ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , а також ОСОБА_2 , з 2015 по 2020 роки включно ТОВ НВДЦ Агротех не здійснювало зобов`язання орендаря договорами, укладеними з вказаними вище особами: не здійснювало господарської діяльності орендаря на цих земельних ділянках, їх обробіток (будь-які інші сільськогосподарські та технологічні роботи) за цільовим призначенням згідно з договором оренди землі; не здійснювало нарахування і виплати орендної плати; не повідомляло причини невиконання договорів та відмови від своїх зобов`язань орендаря в односторонньому порядку; ця бездіяльність ТОВ НВДЦ Агротех за цей час призводила до захаращення земельних ділянок, внаслідок чого орендодавці змушені були самостійно підтримувати ділянки в належному стані; з 2015 по 2020 роки включно ТОВ НВДЦ Агротех в односторонньому порядку не здійснювало зобов`язання орендаря за договором оренди № 21-20 від 29.01.2014 земельної ділянки площею 3,8085 га, кадастровий номер 6320884500:01:003:0066, яка належала ОСОБА_3 , а в подальшому його спадкоємцю - ОСОБА_2 (т.1, а.с.130, 131-132).

Вказані вище письмові докази, у своїй сукупності, вказують на невикористання ТОВ НВДЦ Агротех земельної ділянки з кадастровим номером 6320884500:01:003:0066, належної ОСОБА_2 , протягом 2015-2019 років, що є порушенням умов договору оренди від 29.01.2014 № 21-20, укладеного між ОСОБА_3 та відповідачем по справі.

Згідно з ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною першою статті 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Відповідно до наведених правових норм доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у разі його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим чи, навпаки, як це має місце при використанні презумпції, - існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Суд зауважує, що представник відповідача, заперечуючи проти тверджень представника позивача про тривале невикористання земельної ділянки ОСОБА_2 за цільовим призначенням, не надав доказів на підтвердження факту обробітку земельної ділянки, належної позивачці, протягом 2015-2019 років, або доказів, які б спростовували вищевказане твердження представника позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невиконання відповідачем своїх обов`язків як орендаря за договором оренди від 29.01.2014 № 21-20, та порушення ним умов вказаного договору оренди щодо виплати орендної плати, а також використання земельної ділянки за цільовим призначенням, що у розумінні ч.2 ст. 651 ЦК України, ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі є підставою для розірвання договору за рішенням суду.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.01.2019 по справі № 355/385/17, від 06.03.2019 по справі № 183/262/17, від 06.03.2019 по справі № 467/297/18, від 14.09.2020 по справі № 291/1009/18, від 11.11.2019 по справі № 133/158/16-ц, яка є обов`язковою для врахування в силу приписів ч.4 ст.263 ЦПК України.

Отже, позовна вимога про розірвання договору оренди № 21-20 від 29.01.2020 між ОСОБА_2 та ТОВ НВДЦ Агротех підлягає задоволенню.

Крім того, виходячи з вище встановлених фактів, суд визнає доведеним, що ТОВ НВДЦ Агротех має перед ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі за період 2015-2020 роки.

ОСОБА_2 було пред`явлено вимогу про стягнення з ТОВ НВДЦ Агротех заборгованості по орендній платі за 2017-2020 роки в розмірі 40000,40 грн. (ціна позову), з яких 40000,40 грн. - сума заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції.

Для розрахунку взято розмір щорічної орендної плати: 94305,00 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 4%=3772,2 грн. (п.п. 5, 9 договору).

Сукупний індекс інфляції за період невиплати орендної плати (2014 рік-липень 2020 року) складає 265,1% (124,9% (2014 рік) х 143,3% (2015 рік) х 112,4% (2016 рік) х 113,7% (2017 рік) х 109,8% (2018 рік) х 104,1% (2019 рік) х 101,4% (липень 2020 року) = 265,1%).

Отже, сума заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції за 2015-2019 роки складає : 3772,2 грн. х265,1% (10000,10 грн.) х 4 (кількість років простроченої плати за 2017-2020 роки)=40000,40 грн.

Та обставина, що ТОВ НВДЦ Агротех 10.12.2019 направило грошовий переказ на ім`я ОСОБА_3 в сумі 4144,90 грн., не свідчить про виконання ним свого обов`язку перед ОСОБА_2 , оскільки остання вказаного переказу не отримала.

Згідно з платіжним дорученням Харківської дирекції АТ Укрпошта від 26.12.2019 № 26738 переказану суму в розмірі 4111,61 грн. було повернуто ТОВ НВДЦ Агротех з відміткою ОСОБА_3 помер (т.1, а.с.223).

Отже, здійснений відповідачем переказ на суму 4144,90 грн. не впливає на суму заборгованості, яка підлягає стягненню за рішенням суду.

Доводи відповідача про те, що з урахуванням встановленого статтею 257 ЦК України строку позовної давності представник позивача мав надати розрахунок платежів за три останні роки, тобто, за 2018-2020 роки, суд відхиляє, з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту договору від 29.01.2014 № 21-20, орендна плата вноситься орендарем за сільськогосподарський рік, що минув, щорічно чи щоквартально, починаючи з 01 серпня і закінчуючи 15 грудня.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що 10.12.2019 ТОВ НВДЦ Агротех було внесено орендну плату за 2019 рік, тобто, погодився з тим, що орендна плата за кожен рік вноситься в період з 01 серпня до 15 грудня відповідного року.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

За договором оренди землі № 21-20 від 29.01.2014 виплата орендної плати за кожний рік здійснюється окремими платежами в строк до 15 грудня поточного року (п. 11 договору), а отже, за вказаними приписами норм матеріального права трирічний строк позовної давності застосується до кожної річної виплати орендної плати окремо і починає свій сплив після указаної календарної дати року.

Таким чином, про порушення своїх прав щодо виплати орендної плати за 2017 рік ОСОБА_2 дізналася 15.12.2017.

Беручи до уваги дату звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом (05.08.2020), дату, коли вона дізналася про порушення своїх прав щодо виплати орендної плати за 2017 рік (15.12.2017), суд вважає, що вимога про стягнення заборгованості по орендній платі за 2017-2020 роки пред`явлена в межах трирічного строку позовної давності, а наведений представником позивача розрахунок заборгованості є вірним.

Отже, суд приймає такий розрахунок заборгованості орендної плати, він відповідає положенням договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позовна давність до вимоги про розірвання договору оренди землі не підлягає застосуванню, оскільки вона стосується триваючого правопорушення відповідача, яким є безперервне невиконання ним умов діючого договору оренди землі.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Зазначення прізвища позивачки у прохальній частині уточненої позовної заяви як ОСОБА_2 не впливає на зміст установлених обставин та висновків суду, оскільки є одиничною технічною помилкою. Так, по тексту уточненої позовної заяви прізвище позивачки вказано як ОСОБА_2 , що відповідає даним паспорту, копія якого додана до позовної заяви.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступане.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2020 ОСОБА_2 за пред`явлення первісної позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн. згідно з квитанцією АТ Райффейзен Бан Аваль № 07Z03560М (т.1, а.с.1), та за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог - 840,80 грн. згідно з квитанцією від 26.08.2020 № 0.0.1815477468.1 (т.1, а.с.52).

Отже, на користь ОСОБА_2 слід відшкодувати судовий збір у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Доказів понесення ОСОБА_2 інших судових витрат матеріали справи не містять.

Так, в матеріалах справи відсутні будь-які документи (договір про надання правничої допомоги, квитанція про сплату коштів за надання правничої допомоги, акт виконаних робіт або підписаний сторонами розрахунок витрат на правничу допомогу), які б свідчили про понесення позивачкою витрат на правничу допомогу та їх розмір.

Заяви про подання доказів щодо факту понесення та розміру витрат на правничу допомогу відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України позивачем або його представником зроблено не було.

Врахорвуючи викладене, на даний час відсутні підстави для розподілу судових витрат на правничу допомогу за заявою позивача, викладеною в уточненій позовній заяві.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості - задовольнити.

Розірвати договір оренди №21-20 від 29.01.2014 земельної ділянки площею 3,8085 га, з кадастровим номером 6320884500:01:003:0066 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех (62002, Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Миру, 86, ЄДРПОУ 24342900) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором оренди землі № 21-20 від 29.01.2014 земельної ділянки площею 3,8085 га з кадастровим номером 6320884500:01:003:0066 у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одну) грн. 60 коп.

У задоволенні вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех на користь ОСОБА_2 судових витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , адреса: 62020, Харківська область, смт. Краснокутськ, вул. Миру, 86, код ЄДРПОУ 24342900.

Повний текст рішення складено 09.03.2021.

Суддя О.С. Сеник