Вирок

від 09.03.2021 по справі 456/5066/19

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/5066/19

Провадження № 1-кп/456/165/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю : секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140130001344 від 07.11.2019 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, приватного підприємця, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 приблизно у кінці жовтня 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, неподалік гаражів біля будинку АДРЕСА_2 , незаконно придбав шляхом відшукання вибуховий пристрій промислового виготовлення, наступальну осколкову гранату РГД-5, споряджену уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ.

Після чого, в цей же період часу ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що ця граната РГД-5 є вибуховим пристроєм, достовірно знаючи про заборону на вільний обіг вибухових пристроїв, не маючи дозволу на придбання та зберігання зазначеної гранати, в порушення вимог Постанови ВРУ «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виготовлення для відстрілу набоїв з гумовими або аналогічними якостями, метальними снарядами несмертельної дії та указаних набоїв, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС № 662 від 21.08.1998, зареєстрованої в МЮУ від 07.10.1998 за № 637/3077, незаконно переніс вказану гранату РГД-5 до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав таку до 06.11.2019.

Окрім цього, 06.11.2019 близько 23:30 ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вирішив вчинити хуліганство за місцем проживання. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 взяв вибуховий пристрій промислового виготовлення, наступальну осколкову гранату РГД-5. споряджену уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ, яку незаконно зберігав за місцем проживання у вищевказаній квартирі, та вийшов з нею на сходову клітку загального користування вказаного багатоквартирного житлового будинку. В подальшому, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи спокій мешканців будинку, з особливою зухвалістю, діючи умисно, усвідомлюючи створення реальної загрози для життя чи здоров`я громадян, шляхом висмикування запобіжної чеки привів вищевказану гранату РГД-5 у бойову дію та кинув таку на сходову клітку між другим і третім поверхами даного будинку, що спричинило вибух, в результаті якого пошкоджено віконні конструкції, сходову клітку, стіни під`їзду будинку АДРЕСА_2 .

За таких обставин ОСОБА_4 внаслідок своїх хуліганських дій завдав майнової шкоди Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Сковороди 4А», ЄДРПОУ 40597445, що за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Сковороди, 4А, на загальну суму 2693 грн.

Крім цього, ОСОБА_4 , точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, маючи намір на незаконне придбання та зберігання без мети збуту наркотичної речовини екстракту канабісу та канабісу, діючи з прямим умислом, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.2015 та «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ від 03.06.2009 № 589, незаконно придбав шляхом відшукання у невстановленому досудовим розслідуванням місці та переніс до місця проживання металевий наперсток, на внутрішній поверхні якого містився екстракт канабісу масою 0,4733 г, та полімерний пакет, в якому містився канабіс масою 0,21 г, що відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 № 770, та наказу МОЗ України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, а в подальшому незаконно зберігав дані наркотичні засоби без мети збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до вилучення таких під час проведення огляду місця події від 07.11.2019 СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 на стадії з`ясування обставин та перевірки їх доказами свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, про те, що в кінці жовтня 2019 року, точної дати не пригадує, поблизу гаражів біля будинку АДРЕСА_2 , де він проживає, знайшов гранату РГД-5, яку зберігав за місцем свого проживання. 06.11.2019 близько 23:30, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, кинув її на сходову клітку між другим та третім поверхами цього будинку. В результаті вибуху було пошкоджено віконні конструкції, сходову клітку та стіни під`їзду. Завдані ним збитки відшкодував у повному обсязі. Щиро шкодує про вчинене. Окрім цього, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 зберігав без мети збуту знайдений на смітнику наркотичний засіб, який було вилучено працівниками поліції під час проведення огляду місця події 07.11.2019. Щиро розкаюється у вчиненому, просить його суворо не карати, так як завдані збитки ним повністю відшкодовані, до кримінальної відповідальності він раніше не притягувався, кримінальні правопорушення вчинив уперше, в чому щиро розкаюється.

Крім особистого визнання, вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена показаннями в судовому засіданні представника потерпілого ОСОБА_6 про те, що він перебуває на посаді голови ОСББ «Сковороди 4А» з 2017 року. Про обвинуваченого ОСОБА_4 нічого поганого не чув, жодних скарг на нього не поступало, останній характеризується виключно позитивно. В результаті вибуху, який на початку листопада 2019 року пролунав у під`їзді будинку АДРЕСА_2 , були пошкоджені сходи, посічені стіни, вибито вікно та скло у дверях під`їзду. Претензій до обвинуваченого не має, так як заподіяна шкода ним повністю відшкодована. Просить його суворо не карати.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заявила клопотання, яке підтримав обвинувачений ОСОБА_4 , про зміну порядку дослідження доказів, просили не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях визнає повністю.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого та його захисника, також просив не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях визнає повністю.

Отримавши показання ОСОБА_4 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у придбанні, носінні та зберіганні вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу; хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням іншого предмета, вибухового пристрою; придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України є вірною.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальними правопорушеннями наслідків: заподіяння майнової шкоди, спосіб вчинення кримінальних правопорушень та їх мотиви, поведінку обвинуваченого, який усвідомив протиправність своїх дій, щиро розкаявся, суспільну небезпеку вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, неодружений, його вік, стан здоров`я, соціальне становище, займається суспільно-корисною працею, пов`язаною з технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів, є приватним підприємцем та платником податків, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позицію представника потерпілого, який претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, просить його суворо не карати, обставини, що пом`якшують покарання, якими, на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне усунення заподіяної шкоди, обставини, які обтяжують покарання, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності та, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд дійшов переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованих йому статей КК України із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення експертиз слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнативинним увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.263,ч.4ст.296,ч.1ст.309КК України, і призначити покарання:

за ч.1ст.263ККУкраїни 3 (три) роки позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 296 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 309 КК України 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст.76КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у розмірі 16185,96 грн.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.11.2019.

Речові докази: металеві фрагменти різної форми та розмірів із рваними кінцями, змив на марлевий тампон «дистильована вода», змив, вилучений на марлевий тампон «Гексан», речовину бурого кольору, ззовні схожу на кров, металеву деталь (важель від УЗРГМ з маркувальним барвником чорного кольору «16» та шляхом клеймування (втиснення) «73УЗРГМ583), порошкоподібну речовину білого кольору в паперовому згортку, речовину рослинного походження, речовину бурого кольору, схожу на кров, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, знищити; мобільний телефон марки «Huawei Psmai Psmart Fig-Lx1» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з 2 сім-картками «Лайфселл» № НОМЕР_3 та «Водафон» № НОМЕР_4 , який передано на зберігання ОСОБА_4 , залишити в його власності.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1