Постанова

від 10.03.2021 по справі 924/1160/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2021 р. Справа№ 924/1160/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Куксова В.В.

Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020, повний текст якого складено 28.12.2020 у справі №924/1160/19 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом фізичної особи-підприємця Шмата Володимира Олександровича

до акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

про стягнення 167 508,49 грн.

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Хмельницької області звернувся з позовом фізична особа-підприємець Шмат Володимир Олександрович до акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк в особі Хмельницької філії акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк про стягнення 167508,49 грн, збережених без достатньої правової підстави (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 14.01.2020).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 квітня 2012 року фізична особа-підприємець Шмат Володимир Олександрович (клієнт) та акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (банк) був укладений договір банківського обслуговування. В судовому порядку ухвалено стягнути з фізичної особи-підприємця Шмата Володимира Олександровича на користь акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк 289569,51 грн. За твердженням позивача, він добровільно перерахував на рахунок банку № НОМЕР_1 протягом червня - грудня 2016 року 167508,49 грн. 29.01.2018 орган виконання рішень відкрив виконавче провадження на суму 289569,51 грн. Після відкриття виконавчого провадження позивач перерахував органу виконання рішень 151217,97 грн. (139951,18 грн. на виконання рішення + винагорода виконавцю). З огляду на викладене позивач вважає, що повністю виконав рішення суду. Однак банк, не визнаючи добровільного виконання позивачем рішення на суму 167508,49 грн., зазначає, що вказані кошти зараховані на виконання зобов`язань за кредитним договором б/н від 17.10.2013. Позивач зазначив, що жодних договорів 17.10.2013 не укладав з банком, у зв`язку з чим банк зобов`язаний повернути йому 167508,49 грн. як безпідставно набуті.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі № 924/1160/19 задоволено повністю позов фізичної особи-підприємця Шмата Володимира Олександровича до акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк". Стягнуто з Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на користь фізичної особи-підприємця Шмата Володимира Олександровича 167 508,49 грн. боргу, 2 513,00 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що дії відповідача щодо нарахування процентів та пені за Договором у період після рішення Господарського суду Хмельницької області № 924/775/15 є неправомірними, і, відповідно, є неправомірним утримання коштів в рахунок неіснуючої заборгованості.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №924/1160/19 та ухвалите нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Серед іншого апелянт зазначає, що позивач користувався кредитом за послугою Гарантовий платіж неодноразово з наданням відповідних заявок. Договір б/н від 17.10.2013 року, який обліковується за позивачем є договором щодо оформлених ФОП Шмат В.О. гарантових платежів в рамках комплексного договору банківського обслуговування б/н від 19.04.2012 року.

Крім того, позивачем в призначені платежів не вказувалось про перерахування коштів безпосередньо на виконання рішення суду у справі № 924/775/15.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2021, справу №924/1160/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді - Шаптала Є.Ю., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 поновлено акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №924/1160/19. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №924/1160/19 до перегляду його в апеляційному порядку. Розгляд апеляційної скарги акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №924/1160/19 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

24.02.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 квітня 2012 року фізична особа-підприємець Шмат Володимир Олександрович підписав заяву про відкриття поточного рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Приписами ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України ).

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України ).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України ).

Згідно зі ст.ст. 546 , 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За своєю правовою природою правовідносини між банком та клієнтом є кредитними, які урегульовані в нормах цивільно-правового зобов`язального інституту Позика. Кредит. Банківський вклад (гл. 71 Цивільного кодексу України ), Закону від 7 грудня 2000 року N 2121-III Про банки і банківську діяльність та інших відповідних правових актах.

Згідно п.п. 3.2.2.1 умов та правил надання банківських послуг і тарифи банку, банк при наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії, з лімітом і на цілі, зазначені в заяві, яким клієнт приєднується до цих умов, надалі договір, в обмін на зобов`язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті процентів, винагороди в обумовлені цим договором строки. Поновлювальна кредитна лінія (надалі кредит) надається банком для виконання клієнтом платежів за платіжними дорученнями з датою виконання в майбутньому по господарським договорам, шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунки покриття отримувачів коштів по господарським договорам, надалі отримувачі, з наступним перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок отримувачів, рахунки яких відкриті в банку.

Відповідно до цієї заяви клієнт, підписавши її, погодився із Умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами і правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті банку http://www.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитків печатки складають договір банківського обслуговування (далі - Договір).

Клієнт приєднався і зобов`язався виконувати умови, вкладені в Умовах і правилах надання банківських послуг (далі - Умови), тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Клієнту було надане право користуватися, серед іншого, послугою Гарантований платіж .

У п. 3.1.1.73 Умов зазначено, що послуга Гарантований платіж надається банком у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі - гарантований платіж або заявка , згідно з якими клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки.

Обов`язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюється автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта (кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.74 Умов).

Після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки Іnternet Banking Приват-24 банк розглядає її на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п.3.1.1.75 Умов).

Отже, порядок та умови надання послуги Гарантований платіж є складовими умовами правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем внаслідок приєднання позивача на підставі зави від 19.04.2012 до Умов та правил надання банківських послуг. Ці правовідносини між позивачем та відповідачем виникли з 19.04.2012 і передбачають надання відповідачем кредиту позивачу, у тому числі на умовах послуги Гарантований платіж . Заявки щодо отримання гарантованих платежів в раках послуги Гарантований платіж не є окремими правочинами, а діями щодо реалізації прав та виконання обов`язків, на підставі договору приєднання від 19.04.2012 (далі - Договір).

19 квітня 2012 року акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (банк) відкрив фізичній особі-підприємцю Шмату Володимиру Олександровичу (клієнту) поточний рахунок № НОМЕР_2 .

Після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки (система Internet Banking Приват24 - офіційний канал зв`язку між Банком та клієнтом), ПАТ КБ "Приватбанк" розглядає її на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника.

Таким чином, позивач у відповідності до Умов, звернувся до ПАТ КБ "Приватбанк" із заявками на гарантований платіж, зокрема:

- № 835 від 17.10.2013 року про здійснення платежу в сумі 500,00 грн. (за рахунок кредитних коштів), отримувач: Феберже ПП, дата зарахування коштів: 22.10.2013 року;

- № 847 від 25.10.2013 року про здійснення платежу в сумі 3600,00 грн. (за рахунок кредитних коштів), отримувач: Пилипчук Р.М., дата зарахування коштів: 01.11.2013 року;

- № 845 від 29.10.2013 року про здійснення платежу в сумі 4320,00 грн. (за рахунок кредитних коштів), отримувач: ФЕБЕРЖЕ , ПП, дата зарахування коштів: 05.11.2013 року;

- № 859 від 14.11.2013 року про здійснення платежу в сумі 54000,00 грн. (за рахунок кредитних коштів), отримувач: БРОК - ЕКСІМ ТРЕЙД, ПП, дата зарахування коштів: 20.11.2013 року;

- № 874 від 12.12.2013 року про здійснення платежу в сумі 50000,00 грн. (за рахунок кредитних коштів), отримувач: ЯР - КИР ТРАНС ТОВ, дата зарахування коштів: 17.12.2013 року;

- № 880 від 13.12.2013 року про здійснення платежу в сумі 50000,00 грн. (за рахунок кредитних коштів), отримувач: ЯР - КИР ТРАНС ТОВ, дата зарахування коштів: 18.12.2013 року;

- № 898 від 24.12.2013 року про здійснення платежу в сумі 10690,05 грн. (за рахунок кредитних коштів), отримувач: Цуревський Ю.Ф., дата зарахування коштів: 03.01.2014 року;

- № 909 від 04.01.2014 року про здійснення платежу в сумі 66950,00грн. (за рахунок кредитних коштів), отримувач: ЯР - КИР ТРАНС ТОВ, дата зарахування коштів: 10.01.2014 року.

Листами банк повідомляв контрагента про те, що грошові кошти зараховані на рахунок № НОМЕР_3 та в подальшому гарантовано будуть перераховані на рахунок підприємства.

ФОП Шмат Володимир Олександрович в порушення умов договору свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів в повному обсязі не виконав, ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості у розмірі 283891,68 грн.

Під час розгляду справи № 924/775/15 суд встановив, що банк належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, натомість клієнт станом на 09.04.2015 винен банку 139951,18 грн. заборгованості за кредитом, 96180,14 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 47760,36 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13 червня 2015 року у справі № 924/775/15 стягнуто з фізичної особи - підприємця Шмата Володимира Олександровича на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 139951,18 грн. заборгованості за кредитом, 96180,14 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 23880,18 грн. пені, 5677,83 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 скасовано рішення першої інстанції в частині та постановлено стягнути з фізичної особи - підприємця Шмата Володимира Олександровича на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 139951,18 грн. заборгованості за кредитом, 96180,14 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 47760,36 грн. пені, 5677,83 грн. судового збору.

На виконання рішення Господарським судом Хмельницької області 17.08.2015 було видано наказ № 924/775/15 про стягнення з фізичної особи - підприємця Шмата Володимира Олександровича на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 139951,18 грн. заборгованості за кредитом, 96180,14 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 47760,36 грн. пені, 5677,83 грн. судового збору (разом 289569,51 грн.).

29.01.2018 державний виконавець Хмельницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області відкрив виконавче провадження ВП № 55666754 з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області № 924/775/15 від 17.08.2015 про стягнення з фізичної особи - підприємця Шмата Володимира Олександровича 289569,51 грн. заборгованості та 28956,95 грн. виконавчого збору.

Господарський суд Хмельницької області (ухвала від 16.04.2019, яка набрала законної сили) під час розгляду скарги фізичної особи - підприємця Шмата Володимира Олександровича на бездіяльність Хмельницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області встановив, що станом на 16.11.2018 фізична особа - підприємець Шмат Володимир Олександрович погасив заборгованість у сумі 151217,97 грн. щодо виконання наказу Господарського суду Хмельницької області. З них 139951,18 грн. виконавцем перераховано на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк в рахунок виконання наказу Господарського суду Хмельницької області № 924/775/15 від 17.08.2015.

Крім того до відкриття виконавчого провадження ВП № 55666754 за період з 03.06.2016 по 17.12.2017 позивачем було сплачено відповідачу 167508,49 грн. Кошти надходили з рахунку позивача № НОМЕР_1 та призначенням платежу погашення по кредитному договору (гарант. платежі) від 17.10.2013 .

При розгляді скарги фізичної особи-підприємця Шмата Володимира Олександровича на бездіяльність державного виконавця судом було встановлено, що сплачені позивачем протягом червня 2016 року - грудня 2017 року 167508,49 грн. не стосуються виконання наказу Господарського суду Хмельницької області № 924/775/15 від 17.08.2015.

Крім того, Господарським судом Хмельницької області було встановлено, що погашення заборгованості фізичною особою-підприємцем Шматом Володимиром Олександровичем у розмірі 167508,49 грн. відбулось не за договором від 19.04.2012, укладеним між публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк та фізичною особою - підприємцем Шматом Володимиром Олександровичем, та не на виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 17.08.2015.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що клієнт перерахував кошти у сумі 167 508,49 грн. на виконання судового рішення чи на погашення заборгованості за будь-яким іншим договором.

Як вбачається з наданого відповідачем розрахунку, 25500 грн. (платіж на суму 22500 грн. від 20.04.2017, платежі по 500 грн. від 22.06.2017, 19.07.2017, 25.09.2017, 18.10.2017, 17.11.2017 та 17.12.2017) зараховано в рахунок погашення процентів, а 4,49 грн. в рахунок погашення пені за Договором, що нараховані після ухвалення Господарським судом Хмельницької області рішення у справі № 924/775/15.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України , яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Таким чином, нарахування процентів та пені за договором у період після рішення Господарського суду Хмельницької області № 924/775/15 є неправомірними, і, відповідно, є неправомірним утримання коштів в рахунок неіснуючої заборгованості, а тому сплачені позивачем відповідачу кошти з червня 2016 року по грудень 2017 року, є такими, що сплачені без достатньої правової підстави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1212 глави 83 Цивільного кодексу України , особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже, статтями 1212 і 1213 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання, які виникають із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, (кондикційні зобов`язання) виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 167508,49 грн. як безпідставно набутих є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилань скаржника на те, що договір б/н від 17.10.2013 року, який обліковується за позивачем є договором щодо оформлених ФОП Шмат В.О. гарантових платежів в рамках комплексного договору банківського обслуговування б/н від 19.04.2012 року, колегією суддів до уваги не беруться оскільки зазначений договір відсутній в матеріалах справи та був витребуваний судом першої інстанції однак відповідачем не наданий до суду.

Крім того, як було зазначено судом першої інстанції, відповідач повідомив, що в архіві банку договір від 17.10.2013, укладений між фізичною особою-підприємцем Шматом Володимиром Олександровичем та акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" відсутній, тому подати такий доказ немає можливості.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи заявника апеляційної скарги не знайшли свої підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а тому скарга не підлягає задоволенню.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають приписам законодавства та фактичним обставинам справи, а рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишення рішення Господарського міста Києва від 12.10.2020 у справі № 924/1160/19 без змін.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8 , 129 , 252 , 269 , 270 , 273 , 275 , 276 , 281-285 ГПК України , Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №924/1160/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №924/1160/19 залишити без змін.

3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи № 924/1160/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

В.В. Куксов