Ухвала

від 10.03.2021 по справі 922/953/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

10 березня 2021 року м. ХарківСправа № 922/953/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання - Казмерчук М.Т.

за участю представників учасників процесу:

боржника (заявника) - Олійник І.О., адвокат, ордер серія ПТ № 220281 від 10.03.21 р.

стягувача - не з`явився

Шевченківський ВДВС - не з`явився

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТУМ" (вх. № 4873 від 01 березня 2021 року) про розстрочку виконання судового рішення у справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТУМ", м. Харків,

про стягнення коштів у розмірі 865 877,20 грн.,-

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/953/20.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 13 липня 2020 року у справі № 922/953/20 в задоволенні позову відмовлено. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05 листопада 2020 року рішення господарського суду Харківської області від 13 липня 2020 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТУМ" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмрі орендної плати у сумі 865 877,20 грн., а також витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з позовом у розмірі 12 988,16 грн., витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційної скаргою у сумі 19 482,24 грн. На виконання вищевказаної постанови 24 листопада 2020 року було видано відповідні накази, які скеровані стягувачу.

25 лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОСТУМ" подало до суду заяву про розстрочку виконання судового рішення (вх. № 4873 від 01 березня 2021 року) в якій заявник просить суд, в порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України, розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 13 липня 2020 року у справі № 922/953/20 до 05 листопада 2011 року - на 9 місяців, починаючи з лютого 2021 року, та встановити щомісячний платіж у розмірі 85 624,46 грн.

Присутній в судовому засіданні 10 березня 2021 року представник боржника уточнив прохальну частину заяви та вказав період, на який просить розтрочити виконання рішення суду - 8 місяців із щомісячним платежем у розмірі 96 327,52 грн., підтримав подану заяву про розстрочку виконання судового рішення.

Представник стягувача та держаний виконавець в засідання суду не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Оскільки неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для розстрочки виконання судового рішення, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності згаданих представників.

10 березня 2021 року судом, в порядку статті 233 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТУМ" про розстрочку виконання судового рішення, приходить до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Положеннями частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події 4) тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків та порядку розтрочення виконання рішення в цілому. Наявність підстав для розстрочення має бути доведена боржником. Оцінюючи доводи заяв про розстрочення виконання судового рішення, судом повинно враховуватись, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

У Господарському процесуальному кодексі України та Законі України "Про виконавче провадження" не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки або розстрочки. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Боржником не надано та не підтверджено доказами інформацію щодо актуальної бухгалтерської документації з повними даними ведення господарської діяльності, а також, в тому числі, на підтвердження скрутного фінансового становища, збитковості підприємства, суттєвого перевищення суми дебіторської заборгованості перед кредиторською заборгованістю тощо на момент звернення із заявою про розстрочення виконання рішення суду. До заяви про розстрочення виконання рішення суду заявником також не доказів в підтвердження того, що підприємство буде спроможне виконати рішення суду згідно запропонованого графіка, а отже, не доведено, що надання розстрочки сприятиме реальному виконанню судового рішення.

Подання до суду заяви про розстрочку виконання судового рішення не може розцінюватися судом як намір боржника реально виконати рішення суду.

При цьому, частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності. А тому, тяжке фінансове становище підприємства (на що посилається боржник) не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків господарської діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача.

Як зазначає боржник, єдиним джерелом доходів підприємства є надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Апріорі-М" нежитлових приміщень, при цьому дана обставина не є визначальною в розрізі статті 331 Господарського процесуального кодексу України, оскільки господарське підприємство, як учасник господарських відносин самостійно обирає сферу діяльності, яка охоплюється видами діяльності, зазначеними у статутних документах, та висвітлена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Так, за видом діяльності (код КВЕД) боржник має право не лише надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (як основний вид діяльності), а й може здійснювати оптову торгівлю іншими товарами господарського призначення, неспеціалізовану оптову торгівлю, а також купівлю - продаж власного нерухомого майна. А тому дані доводи на обґрунтування надання розстроки виконання рішення не мають правового підґрунтя.

Крім того, є неспроможними послання боржника на необхідність щомісяця сплачувати витрати на утримання та обслуговування нерухомого майна (платежі за користування електроенергією, природним газом, водою, системою водовідведення), оскільки за приміщення, які орендуються Товариством з обмеженою відповідальністю "Апріорі-М", орендодавцем яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОСТУМ", платежі за комунальні послуги сплачуються орендарем, як-то вказано у пункті 3.6. договору оренди № 01/20 від 20 листопада 2020 року.

Наведені заявником доводи, зокрема, наявність загальнонаціонального карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року стосуються як боржника так і стягувача, а тому не є підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.

Крім того, судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду, з врахуванням інфляційних процесів в економіці держави, також порушує матеріальні інтереси стягувача, як представника інтересів територіальної громади міста Харкова, що призведе до негативних наслідків у його діяльності у вигляді неодержання місцевим бюджетом грошових коштів.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26 червня 2013 року, розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Суд зазначає, що в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду боржник послався на обставини, які є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності, яку він здійснює на свій ризик.

Стягнувач та боржник знаходяться в рівних економічних умовах, а розстрочка виконання рішення суду в даному випадку призведе до надання переваг відповідачу (боржнику) у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав. Відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

Враховуючи зазначене вище, оцінивши наведені боржником посилання на обставини, які на його думку ускладнюють виконання рішення суду, надані ним до заяви документи, з огляду на відсутність доказів вчинення відповідачем дій направлених на добровільне виконання судового рішення, доказів, які б вказували на можливість виконати судове рішення у зазначений у заяві графік, суд дійшов висновку, що наведені доводи не підтверджують наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлює відмову у задоволенні його заяви про розстрочку виконання рішення.

Керуючись статтями 42, 169, 170, 232-236, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОСТУМ" в задоволенні заяви (вх. № 4873 від 01 березня 2021 року) про розстрочку виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повну ухвалу складено 10 березня 2021 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/953/20