Ухвала

від 04.03.2021 по справі 554/11876/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/11876/20 Номер провадження 11-сс/814/144/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника власника

майна адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , поданою в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 21 січня 2021 року, -

ВСТАНОВИЛА:

21 січня 2021 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава задоволено частково клопотання слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава ОСОБА_9 , погоджене прокурором ОСОБА_10 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №4202022000000427 від 28 серпня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст.185 КК України.

Накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 08 січня 2021 року під час проведення обшуків:

за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки АйфонXS-Мах с/н НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 без сім карти; зошит з чорновими записами на 12 арк.; щоденник "Nottbook" чорного кольору з чорновими записами; зошит з чорновими записами на 12 арк.; зошит з чорновими записами на 23 арк., 13 арк. паперу з чорновими записами; щоденник синього кольору "Керамст" з чорновими записами;

за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на: 2 банківські картки ПАТ КБ "ПриватБанк" золотого кольору № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , мобільний телефон IphoneXr чорного кольору та коробку від нього з написом НОМЕР_5 ;

автомобіля "Skoda Octavia", 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_11 , а саме на: цифровий носій інформації - флеш-карту №COV78B22 сріблястого кольору,

шляхом заборони його відчуження, розпорядження та використання до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначено місцем зберігання вилучених речей - кімнату речових доказів ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава.

Відмовлено у задоволенні іншої частини клопотання.

Прийняття такого судового рішення слідчий суддя місцевого суду мотивував тим, що слідчим доведено, що вилучені під час проведення обшуків речі, а саме: мобільний телефон марки АйфонXS-Мах с/н НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 без сім карти; зошит з чорновими записами на 12 арк.; щоденник "Nottbook" чорного кольору з чорновими записами; зошит з чорновими записами на 12 арк.; зошит з чорновими записами на 23 арк., 13 арк. паперу з чорновими записами; щоденник синього кольору "Керамст" з чорновими записами; 2 банківські картки ПАТ КБ "ПриватБанк" золотого кольору № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , мобільний телефон IphoneXr чорного кольору та коробку від нього з написом IphoneXrblack64GB №c8qxm5dqkxk1; цифровий носій інформації - флеш-карту №COV78B22 сріблястого кольору - є речовими доказами, оскільки відповідають критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, а саме містять на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому дані речі підлягають арешту з метою збереження речових доказів.

Водночас слідчим суддею відмовлено у накладенні арешту на: мобільний телефон марки АйфонXS-Мах с/н НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 без сім карти; зошит з чорновими записами на 12 арк.; щоденник "Nottbook" чорного кольору з чорновими записами; зошит з чорновими записами на 12 арк.; зошит з чорновими записами на 23 арк., 13 арк. паперу з чорновими записами; щоденник синього кольору "Керамст" з чорновими записами; 2 банківські картки ПАТ КБ "ПриватБанк" золотого кольору № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , мобільний телефон IphoneXr чорного кольору та коробку від нього з написом IphoneXrblack64GB №c8qxm5dqkxk1; цифровий носій інформації - флеш-карту №COV78B22 сріблястого кольору, з метою: відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки слідчим пред`явлення цивільного позову не доведено; спеціальної конфіскації, так як зазначене майно не підпадає під ознаки ст.96-1 КК України.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді місцевого суду, адвокат ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 21 січня 2021 року в частині накладення арешту на майно ОСОБА_12 та відмовити у цій частині в задоволенні клопотання слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава ОСОБА_9 .

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчим суддею місцевого суду не враховано те, що: ОСОБА_8 не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, а є третьою особою щодо майна якої вирішується питання про арешт майна, а тому при вирішенні питання про арешт майна ОСОБА_8 необхідно виходити із забезпечення балансу інтересів його як власника та значення його речей як речових доказів; у клопотанні слідчого не зазначено конкретних даних щодо можливої причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення та не вказано які саме відомості можуть міститися в мобільному телефоні та зошитах, щоденниках та аркушах паперу; постанова слідчого про визнання речовим доказом вилученого майна від 09 січня 2021 року є немотивованою, оскільки остання містить лише загальний перелік майна, тимчасово вилученого під час проведення 08 січня 2021 року обшуку без обґрунтування і посилання на конкретне кримінальне правопорушення та предметного визначення, які відомості містить та чи інша річ, документ для доказування конкретного факту чи обставини, що встановлюються у кримінальному провадженні.

Крім того, представник власника майна зазначає, що в мотивувальній частині ухвали слідчого судді, ОСОБА_8 серед осіб, які можуть бути причетні до здійснення крадіжок кабелю ліній зв`язку не зазначений.

Таким чином, на думку апелянта, слідчий суддя не зазначив обставини, які надають йому підстави вважати, що у мобільному телефоні, зошитах, щоденниках та аркушах паперу, вилучених у ОСОБА_8 можуть міститися сліди або інші відомості щодо кримінального правопорушення у розумінні ст.98 КПК України.

У запереченнях прокурор Харківської обласної прокуратури просить апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 21 січня 2021 року без змін.

Власник майна ОСОБА_8 в судове засідання апеляційного суду не з`явився та направив на адресу Полтавського апеляційного суду заяву, в якій просив здійснювати апеляційний розгляд без його участі.

У відповідності до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогамист. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З матеріалів провадження вбачається, що ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 21 січня 2021 року оскаржується лише в частині накладення арешту на майно ОСОБА_8 , а тому у відповідності до положень статті 404КПК України, оскаржувана ухвала в частині накладення арешту на майно іншого учасника провадження в апеляційному порядку не переглядається.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що Другим СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №4202022000000427 від 28 серпня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.185 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що у невстановлений в ході досудового розслідування час, у ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,вступивши у невстановлений в ході досудового розслідування час у злочинну змову щодо вчинення крадіжки кабелю ліній зв`язку, 08 січня 2021 року приблизно о 00 годині 30 хвилин, прибули на автомобілі ВМW «316» з д.н.з. НОМЕР_7 , 2001 р.в., vin НОМЕР_8 , сірого кольору, під керуванням ОСОБА_13 , до оглядового пристрою, який використовується Управлінням Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області в якості сховища для розташування магістральних кабельних ліній зв`язку, поблизу будинку АДРЕСА_3 з однієї сторони, та до оглядового пристрою, розташованого поблизу будинку по АДРЕСА_4 , що також використовується Управлінням Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області в якості сховища для розташування магістральних кабельних ліній зв`язку.

При цьому, ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , розробили план злочинних дій, розподіливши між собою функціональні ролі вчинення крадіжки кабелю із застосуванням в якості знаряддя злочину бокорізу (кусачки), ножовки, лебідки, викрутки, які заздалегідь взяли із собою.

Реалізовуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , за допомогою заздалегідь заготовленого знаряддя, відчинили металеву кришку, що закриває вхід до оглядового пристрою та шляхом зламу та пошкодження запірного пристрою відчинили сховище (оглядовий пристрій), в якому зберігаються кабелі зв`язку.

Таким чином, діючи узгоджено, ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , виконали всі дії, які вважали за необхідне, для здійснення проникнення у зазначені сховища.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , діючи узгоджено між собою, використовуючи темний час доби та ту обставину, що за їх діями ніхто не спостерігає, застосовуючи в якості знаряддя злочину наявні у них заздалегідь заготовлені бокорізи (кусачки), перекусили ними кабелі ліній зв`язку.

Після цього, ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , бажаючи довести злочинний умисел до кінця, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, таємно викрали кабель зв`язку марки ТЗГ 7x4x1,2, довжиною приблизно 50 метрів та вартістю 980 гривень, які належать Управлінню Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, змотавши їх у шість бухт, та поклали їх у багажне відділення автомобіля марки ВМW «316» з д.н.з. НОМЕР_7 , 2001 р.в., vin НОМЕР_8 , сірого кольору.

Таким чином, ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , виконали всі дії, які вважали за необхідне, для заволодіння майном Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, поєднаним з проникненням у сховище.

Після цього, ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , звернувши на свою користь викрадене майно, з місця вчинення злочину зникли з тим, щоб в подальшому розпорядитись ним на власний розсуд.

У результаті протиправного діяння ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , завдали потерпілій стороні, юридичній особі Управлінню Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, матеріальної шкоди на загальну суму 980 гривень (а.м.п. 23-26).

08 січня 2021 року слідчим Другого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава ОСОБА_9 затримано ОСОБА_11 у порядку ст.208 КПК України та повідомлено останнього про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у сховище (а.м.п. 17-26).

08січня 2021року напідставі ухвалислідчого суддіОктябрського районногосуду м.Полтава від24грудня 2020року (а.м.п.46-48)проведено обшукза місцемпроживання ОСОБА_11 заадресою: АДРЕСА_2 ,в ходіякого виявленота вилучено: 2 банківські картки ПАТ КБ "ПриватБанк" золотого кольору № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , мобільний телефон IphoneXr чорного кольору та коробку від нього з написом IphoneXrblack64GB №c8qxm5dqkxk1 (а.м.п. 41-45).

Крім того, 08 січня 2021 року на на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 24 грудня 2020 року (а.м.п. 53-55) проведено обшук автомобіля "Skoda Octavia", 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_11 , в ході якого виявлено та вилучено: флеш носій інформації №COV78B22 сріблястого кольору (а.м.п. 49-52).

При цьому, 08 січня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 24 грудня 2020 року (а.м.п. 38-40) проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки АйфонXS-Мах с/н НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 без сім карти; зошит з чорновими записами на 12 арк.; щоденник "Nottbook" чорного кольору з чорновими записами; зошити з чорновими записами на 12 та 23 арк., 13 аркушів паперу з чорновими записами; щоденник синього кольору "Керамст" з чорновими записами (а.м.п. 33-35). Належність вказаних речей ОСОБА_8 підтверджено апелянтом в поданих апеляційній скарзі та поясненнях.

09 січня 2021 року слідчим Другого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава ОСОБА_9 вилучені в ході обшуків 08 січня 2021 року зазначені вище матеріальні об`єкти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №4202022000000427, що підтверджується постановою від 09 січня 2021 року (а.м.п. 29-32).

11 січня 2021 року слідчий Другого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава ОСОБА_9 звернулась до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням, в якому просила накласти арешт, зокрема, на матеріальні об`єкти, вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки АйфонXS-Мах с/н НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 без сім карти; зошит з чорновими записами на 12 арк.; щоденник "Nottbook" чорного кольору з чорновими записами; зошит з чорновими записами на 12 арк.; зошит з чорновими записами на 23 арк., 13 арк. паперу з чорновими записами; щоденник синього кольору "Керамст" з чорновими записами; зберігання даного майна здійснювати у ТУ ДБР, розташованому у м. Полтава. Ініціатор клопотання просила накласти арешт на зазначене вище майно з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

21 січня 2021 року слідчим суддею клопотання слідчого задоволено частково та накладено арешт, зокрема, на вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , матеріальні об`єкти, а саме на: мобільний телефон марки АйфонXS-Мах с/н НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 без сім карти; зошит з чорновими записами на 12 арк.; щоденник "Nottbook" чорного кольору з чорновими записами; зошит з чорновими записами на 12 арк.; зошит з чорновими записами на 23 арк., 13 арк. паперу з чорновими записами; щоденник синього кольору "Керамст" з чорновими записами, шляхом заборони його відчуження, розпорядження, використання до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку; місцем зберігання даного майна визначено кімнату речових доказів ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя наклав арешт, зокрема, на зазначене вище майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, одночасно визнавши необгрунтованими доводи клопотання слідчого про необхідність арешту майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення з наведенням обгрунтованих мотивів прийнятого рішення.

З таким висновком погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Положеннями статті 3 КПК України на слідчого суддю покладено обов`язок контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, при цьому, окреслено межі такого захисту діяти в порядку, передбаченому КПКУкраїни.

Частиною першою, пунктом 7 частини другої статті 131 КПК України встановлено, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, в тому числі арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві».

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею при накладенні арешту на майно з метою необхідності збереження речових доказів, встановлено, що, зокрема, матеріальні об`єкти, які належать ОСОБА_8 , а саме: мобільний телефон, яким користувався ОСОБА_8 , зошити, щоденники та аркуші паперу з чорновими записами, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що було підтверджено у судовому засіданні апеляційного суду прокурором, який погоджував клопотання слідчого про арешт майна. Водночас прокурором підтверджено, що наразі здійснюється перевірка можливої причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з виркаденням кабелів зв`язку.

Так задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту, слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши дане клопотання, дослідивши матеріали додані до нього та заслухавши пояснення іншого власника майна ОСОБА_11 та його представника, перевірив дотримання слідчим вимог ст. 171 КПК України та встановив, що клопотання містить відповідне обґрунтування підстав та мети накладення арешту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком й вважає, що мобільний телефон марки АйфонXS-Мах с/н НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 без сім карти; зошит з чорновими записами на 12 арк.; щоденник "Nottbook" чорного кольору з чорновими записами; зошит з чорновими записами на 12 арк.; зошит з чорновими записами на 23 арк., 13 арк. паперу з чорновими записами; щоденник синього кольору "Керамст" з чорновими записами, та правильно на даній стадії досудового розслідування визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні й, таким чином, слідчий суддя, встановив належні правові підстави, передбаченіст. 170 КПК України, для задоволення клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на вказаний автомобіль.

Більшість доводів апелянта мотивовано відсутністю даних щодо причетності ОСОБА_8 до кримінальних правопорушень та тим, що останній не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, однак дані твердження не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, і відповідно до частини третьої вказаної статті накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 того ж Кодексу.

Доводи апелянта щодо невмотивованості постанови слідчого про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами також не спростовують правильних висновків слідчого судді, виходячи з того, що слідчий суддя при розгляді клопотання про арешт майна самостійно вирішує питання щодо наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.

Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

За таких обставин, застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту, зокрема, на мобільний телефон марки АйфонXS-Мах с/н НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 без сім карти; зошит з чорновими записами на 12 арк.; щоденник "Nottbook" чорного кольору з чорновими записами; зошит з чорновими записами на 12 арк.; зошит з чорновими записами на 23 арк., 13 арк. паперу з чорновими записами; щоденник синього кольору "Керамст" з чорновими записами є необхідним у кримінальному провадженні, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.

Крім того, колегія суддів зауважує, що з огляду на вид матеріальних об`єктів, на які накладено арешт, зберігання даних речових доказів не в органу досудового розслідування, не зможе в повній мірі гарантувати збереження їх доказових властивостей та достовірність даних, що містять дані докази.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.

У свою чергу, колегія суддів констатує те, що у відповідності до вимогст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, у зв`язку з чим апеляційна скарга є необгрунтованою.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 21 січня 2021 року без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4