Ухвала

від 11.03.2021 по справі 904/5471/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

11.03.2021 року м. Дніпро Справа № 904/5471/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020р.( суддя Манько Г.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 16.12.2020р.) у справі

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанта"

про стягнення 45 938 грн. 71 коп.

ВСТАНОВИВ :

Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанта" заборгованості з плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення у розмірі 45 300 грн. 75 коп., 3% річних 69 грн. 50 коп., пені 3 619 грн. 90 коп., 7% річних 336 грн. 23 коп. та судових витрат у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020р. позов задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанта" на користь комунального підприємства "Кривбасводоканал" заборгованість з плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення у розмірі 4803 грн. 34 коп., 3% річних 46 грн. 19 коп., пені 188 грн. 97 коп., штраф 336 грн. 23 коп., судовий збір в сумі 245 грн. 99 коп. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 26.02.2021р., Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти в цій нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Одночасно Скаржник просить суд поновити строк на подання апеляційної скарги у даній справі.

В обгрунтування вказаного клопотання Скаржник посилається на те, що повний текст оскаржуваного Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020 р. по справі №904/5471/20 було складено 16.12.2020р., але по теперішній час не вручено скаржнику, у зв`язку з чим КП "Кривбасводоканал" просить визнати поважною причину пропуску ним строку, встановленого для подання апеляційної скарги.

При цьому Скаржник посилається на п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Також, КП "Кривбасводоканал" просить суд при розгляді данного клопотання звернути увагу на те, що право на ефективний судовий захист закріплено у ст. 2 Міжнародного пакту про громадські та політичні права 1966 р. та в ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратіфікованої Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції".

Скаржник також посилається на те, що засновником Підприємства та Власником його майна згідно зі Статутом є територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, та відповідно до основних напрямків діяльності Підприємства здійснює свою діяльність у сфері з централізованого водопостачання та водовідведення на території міста Кривого Рогу та інших прилеглих до міста районів, зокрема в Криворізькому, Софіївському, Широківському, Нікопольському, Апостолівському районах, а тому КП "Кривбасводоканал" є підприємством стратегічного значення, від безперебійного та сталого функціонування якого залежить надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення не тільки населення міста та прилеглих районів, а також: пологовим будинкам, лікарням, дитячим садкам, школам, державним, адміністративним органам, промисловим та іншим підприємствам усіх форм власності, тощо.

Крім того, як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження Скаржник посилається на норми п. 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК, яким передбачено, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СО`ҐГО-19), а також на запровадження на всій території України постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. карантину, дію якого продовжено відповідними постановами Кабінету Міністрів.

Від Відповідача до суду надійшли заперечення проти клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в яких він просить суд залишити апеляційну скаргу позивача без руху, як подану після закінчення строків, установлених ст. 256 ГПК України, у зв`язку з тим, що підстави, вказані в заяві про поновлення строку є неповажними, запропонувавши вказати інші підстави для поновлення строку. Враховуючи відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити Скаржнику в його поновленні, відмовивши у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 ГПК України.

В обгрунтування своїх заперечень Відповідач вказує на наступне:

- 08.12.2020р., під час проголошення оскаржуваного рішення представник КП Кривбасводоканал був присутнім в судовому засіданні, а тому знав результат вирішення справи по суті вже в той же день - 08.12.2020р. і мав цікавитися справою.

- повний текст оскаржуваного рішення було складено 16.12.2020р. та оприлюднено його в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.12.2020р. (інформація на сайті), у зв`язку з чим позивач отримав доступ до змісту повного тексту рішення.

- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2020р. було виправлено описку, допущену в резолютивній частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020р.. Вважати правильним: Повне рішення складено 16.12.2020р. Копію вказаної ухвали було направлено позивачу та отримано ним поштою, відповідно до матеріалів справи.

- 12.01.2021р., судом видано Наказ про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020р., який позивач отримав 20.01.2021р. (копія з відміткою про отримання додається) і пред`явив до виконання.

- 21.01.2021р., позивач звернувся до Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою про відкриття виконавчого провадження (копія додається).

- 05.02.2021р. КП "Кривбасводоканал" звернулося до Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою про закриття виконавчого провадження (копія додається), у зв`язку з тим, що 04.02.2021р. ТОВ ТРІАНТА повністю виконало оскаржуване рішення суду, сплативши при цьому виконавчий збір.

- 26.02.2021р., тобто на 22 день після повного виконання відповідачем рішення суду позивач подає апеляційну скаргу, направивши її копію ТОВ ТРІАНТА .

З наведеного, на думку Відповідача слідує, що позивач був обізнаний зі змістом оскаржуваного рішення, ще в січні 2021р., звернувся за його виконанням та подав апеляційну скаргу лише наприкінці лютого 2021р., за межами двадцятиденного строку з моменту ознайомлення з повним рішенням, яке, як він стверджує, так і не отримав, однак навіть не звертаючись за його отриманням, отримуючи інші судові рішення та виконавчі документи, визнаючи факт обізнаності зі змістом оскаржуваного рішення, в тому числі з мотивами його ухвалення, що вбачається зі змісту апеляційної скарги. При цьому об`єктивних і поважних причин, що перешкоджали б КП "Кривбасводоканал" подати апеляційну скаргу в межах строку апеляційного оскарження, який спливав 05.01.2021р., у позивача, на думку відповідача, не було, а пропуск цього строку становить 56 днів, що є досить тривалим.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому положеннями п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду

Також, ч. 3 ст. 256 ГПК України визначено, що "строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу".

З апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020р., повний текст якого складено 16.12.2020р. (строк для подання апеляційної скарги на зазначене рішення закінчився 05.01.2021р.), скаржник звернувся апеляційною скаргою 26.02. 2021р., тобто зі значним пропуском строку оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення, повноважний представник Скаржника був присутнім в судовому засіданні.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що Скаржник знав результат вирішення справи по суті вже в той же день - 08.12.2020р. і мав цікавитися справою, оскільки ваказана інформація є відкритою, її можна отримати як на сайті в мережі інтернет, так і в інформаційному центрі суду. Усі процесуальні документи суду наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/).

Так, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення суду від 08.12.2020 р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93587339) надіслано судом 17.12.2020р., зареєстровано 17.12.2020р. та оприлюднено 18.12.2020 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Наведене свідчить про те, що можливість подання скаржником апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто, мала суб`єктивний характер, якою (можливістю) він вчасно не скористався, пропустивши процесуальний строк без поважних причин.

Разом з тим, твердження Скаржника спростовуються наданими Відповідачем доказами, а саме: копією Наказу про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020р., з відміткою про отримання його позивачем; копією заяви позивача про відкриття виконавчого провадження та копією заяви позивача про закриття виконавчого провадження.

Отже, скаржником не наведено та судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а також факту ухвалення судом першої інстанції рішення про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, що унеможливило б скаржнику звернутись із апеляційною скаргою у строки, встановленні статтею 256 ГПК України. Таким чином, відповідна можливість залежала виключно від волевиявлення скаржника (мала суб`єктивний характер).

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Також колегія суддів вважає за необхідне наголосити заявнику на наступних положеннях.

За змістом ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989р., у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007р., та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003р.).

Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989р.).

Доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

З урахуванням викладеного, наведені у клопотанні скаржником підстави пропуску ним процесуального строку на подання апеляційної скарги, на думку судової колегії, не є поважними.

Частинами 3 ст. 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" залишити без руху на підставі ст. 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення рішення скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги, а саме для: надання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших поважних причин такого пропуску.

При цьому суд вважає необхідним роз`яснити заявникові, що відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 119, 174, 234, 256, 260, Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020р. у справі №904/5471/20.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020р. у справі №904/5471/20 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надати суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших поважних причин такого пропуску.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Деймос» , що при невиконанні вимог даної ухвали, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв