Рішення

від 10.03.2021 по справі 910/14432/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.03.2021Справа № 910/14432/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розподіл судових витрат у справі №910/14432/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" (61124, м. Харків, проспект Гагаріна, будинок 177, код ЄДРПОУ 31439339)

до Харківської обласної ради (61200, м. Харків, вулиця Сумська, будинок 64, код ЄДРПОУ 24283333)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" (61058, місто Харків, проспект Незалежності, буд. 13, код ЄДРПОУ 02003563)

про визнання додаткового договору укладеним,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Харківської обласної ради про визнання укладеною додаткової угоди № 3 до нової редакції від 03.09.2009 договору оренди № 91 Н комунального майна від 26.02.2009.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" до Харківської обласної ради про визнання додаткового договору укладеним задоволено повністю; визнано укладеною з моменту набрання рішенням законної сили Додаткову угоду № 3 до нової редакції від 03 вересня 2009 року Договору оренди № 91 Н комунального майна від 26 лютого 2009 року в редакції позивача; витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн покладено на відповідача.

20.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розподіл судових витрат у справі № 910/14432/19, в якій останній просить суд вирішити питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 у справі № 910/14432/19 складено та підписано 13.08.2020, суд визнав за необхідне призначити заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розподіл судових витрат у справі № 910/14432/19 до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розподіл судових витрат у справі № 910/14432/19 призначено на 09.09.2020.

Судове засідання 09.09.2020 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Андреїшиної І.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 призначено розгляд даної заяви на 30.09.2020.

Супровідним листом № 910/14432/19/6400/2020 від 25.09.2020 матеріали справи скеровано до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги № 01-43/2488 від 09.09.2020 Харківської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2020.

Постановою апеляційного господарського суду від 18.01.2021 апеляційну скаргу Харківської обласної ради на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 року у справі № 910/14432/19 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 року у справі № 910/14432/19 залишено без змін.

18.02.2021 матеріали справи № 910/14432/19 надійшли до Господарського суду міста Києва.

22.02.2021 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 року у справі № 910/14432/19 видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розподіл судових витрат у справі № 910/14432/19 призначено на 10.03.2021.

10.03.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.

У судове засідання 10.03.2021 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, явка представників сторін у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась.

Згідно з ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розподіл судових витрат у справі № 910/14432/19, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1, 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За приписами частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у розумінні положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії/бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Як встановлено судом, разом з позовною заявою, позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у суді, відповідно до якого загальний розмір судових витрат становить 60000,00 грн.

Разом із заявою про розподіл судових витрат у цій справі позивачем надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 14.08.2020 та акт виконаних робіт № 1 за додатковою угодою № 2 від 13.09.2019 та № 4 від 01.06.2020 до договору про надання професійної правничої допомоги № б/н від 04.01.2019, згідно з якими загальна вартість наданих послуг складає 60 000,00 грн.

Для підтвердження здійсненої позивачем оплати послуг адвоката надано рахунок № 1 від 14.08.2020 та платіжне доручення №2518 від 14.08.2020 на суму 60 000,00 грн.

Також позивачем долучено до матеріалів справи докази транспортних витрат адвоката на загальну суму 5 284,10 грн, зокрема:

- посадочний документ 000В413Е- BFD6-6232-0001 - 876,02 грн;

- посадочний документ 000В4152- CFB4-CB09-0001 - 890,02 грн;

- посадочний документ 000В416F-FCF0-80F0-0001- 876,02 грн;

- посадочний документ 000В413E-CFF6-631B-0001 - 876,02 грн;

- посадочний документ 000B4152-CCF4-D31F-0001 - 890,02 грн;

- посадочний документ 000B416F-6FCO-82F0-0001 - 876,02 грн.

Так, відповідно до п. 3.1. договору надання професійної правничої допомоги від 04.01.2019 гонорар виконавця за даним договором визначається виходячи з складності правової ситуації, у вирішенні якої бере участь виконавець та фактичних витрат часу виконавця на вчинення дій, що передбачені розділом 1 цього договору в інтересах замовника і сплачується замовником за погодженням з виконавцем шляхом попередньої оплати послуг виконавця. Загальна ціна цього договору становить загальний обсяг платежів , сплачених замовником виконавцеві. Вартість години наданих послуг за даним договором складає 2000,00 грн без ПДВ.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Враховуючи наведене, зважаючи на наявність в матеріалах справи доказів понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу, приймаючи до уваги, що відповідачем не було доведено неспівмірності таких витрат, господарський суд вважає за необхідне покласти на відповідача, з неправильних дій якого виник даний спір, понесені позивачем витрати на професійну правову допомогу в сумі 65 284,10 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2020 у справі № 910/14432/19 позов задоволено повністю, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, в розмірі 65 284,10 грн покладаються на відповідача, у зв`язку з цим заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розподіл судових витрат у справі цій справі підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розподіл судових витрат у справі № 910/14432/19 задовольнити.

2. Стягнути з Харківської обласної ради (61200, м. Харків, вулиця Сумська, будинок 64, код ЄДРПОУ 24283333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №222" (61124, м. Харків, проспект Гагаріна, будинок 177, код ЄДРПОУ 31439339) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 65 284 (шістдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 10 коп.

3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на додаткове рішення подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне додаткове рішення складено 11.03.2021

Суддя І.О. Андреїшина