Ухвала

від 19.04.2021 по справі 910/14432/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"19" квітня 2021 р. Справа№ 910/14432/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Кропивної Л.В.

Дідиченко М.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Харківської обласної ради на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 (повний текст складено 11.03.2021) у справі №910/14432/19 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222"

до Харківської обласної ради,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня",

про визнання додаткового договору укладеним,-

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі №910/14432/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 222" про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто з Харківської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №222" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 65 284,10 грн.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Харківська обласна рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі №910/14432/19 та прийняти нове, яким стягнути з Харківської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №222" витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 4815,95 грн, відмовивши у відшкодуванні витрат на професійну правову допомогу у розмірі 60 468,15 грн.

Одночасно в апеляційній скарзі апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення, оскільки в судовому засіданні 10.03.2021 оголошено лише вступну та резолютивну частину додаткового рішення (повний текст складено 11.03.2021), повний текст якого апелянт отримав 19.03.2021.

13.04.2021 апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Дідиченко М.А.

16.04.2021 Харківською обласною радою подано клопотання про долучення платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 2882,00 грн.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України, з огляду на наступне.

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

З поданої апеляційної скарги вбачається, що в інтересах Харківської обласної ради звернувся Крючков Ілля Миколайович (останній є підписантом апеляційної скарги). На підтвердження повноважень представника на представництво в суді до апеляційної скарги додано довіреність №01-44/1041 від 06.04.2021.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

В частині 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи. Таким чином, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво".

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Так, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (частина друга статті 167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, і т. і.

Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина четверта статті 87 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) (частина перша статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина перша статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ). Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (частина третя статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Так, згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація про Крючкова Іллю Миколайовича як особи, яка представляє інтереси Харківської обласної ради в такому Реєстрі відсутня.

Водночас, колегією суддів перевірено відомості у Єдиному реєстрі адвокатів України та встановлено, що право на зайняття адвокатською діяльністю Крючкова Іллі Миколайовича зупинено згідно п.1 ч.1 ст. 31 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність з 06.02.2019 на підставі заяви. Доказів зворотного апелянтом не надано.

Відповідно до частини 5 ст. 31 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Крючков Ілля Миколайович не надав належного доказу на підтвердження своїх повноважень як особи, яка може представляти інтереси Харківської обласної ради в порядку самопредставництва чи представництва.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 260/988/19.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність тієї обставини, що подану до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу підписано уповноваженою на те особою, що, в свою чергу, є підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до пункту 1 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено).

Відповідно до частини 8 статті 260 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду у загальному порядку після усунення вказаного недоліку.

Водночас, клопотання про долучення платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 2882,00 грн підписане Крючковим Іллею Миколайович, який не є належним представником Харківської обласної ради.

Частиною 2 ст. 170 ГПК України встановлено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. В той час, як суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина 4 ст. 170 ГПК України).

Отже, колегія суддів дійшла висновку про повернення клопотання про долучення платіжного доручення про сплату судового збору без розгляду.

Керуючись статтями 174, 234, 258, пунктом 1 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Харківської обласної ради на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі №910/14432/19 повернути без розгляду скаржнику з доданими до неї документами.

2. Клопотання про долучення платіжного доручення про сплату судового збору повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Дідиченко