Ухвала

від 11.03.2021 по справі 447/2728/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 березня 2021 року

м. Київ

справа № 447/2728/17

провадження № 61-2633ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 10 березня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області про усунення перешкод у здійсненні права власності щодо будинку; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Держівська сільська рада Миколаївського району Львівської області про визнання частково недійсними свідоцтв, визнання незаконним витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24845225 від 18 грудня 2009 року та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2021 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 подала через засоби поштового зв`язку до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського районного суду Львівської областівід 10 березня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року у вказаній цивільній справі.

Скарга подана зпропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що повідомлень про розгляд справи апеляційним судом не отримувала, тому 04 січня 2021 року звернулась до апеляційного суду з заявою про повідомлення стану розгляду апеляційної скарги. З відповіді суду апеляційної інстанції дізналась, що постановою Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року її апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вказує, що протягом грудня 2020 року та до 30 січня 2021 року листів з апеляційного суду на її ім`я не надходило, а копію повного тексту постанови апеляційного суду отримала 27 січня 2021 року в приміщенні суду на підставі поданої заяви.

На підтвердження наведених обставин ОСОБА_1 надано лист-відповідь Львівського апеляційного суду від 21 січня 2021 року № 447/2728/17/1979/2021, розписку листоноші ВПЗ с. Держів Львівської області ОСОБА_6 від 02 лютого 2021 року та копію повного тексту постанови Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року.

Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надані заявником докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки встановлені обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є згідно із статтею 390 ЦПК України підставою для його поновлення.

Разом із цим, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

В порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі чітко та належним чином не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанцій, визначені в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої

статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути чітко зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судових рішень.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 10 березня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року залишити без руху.

Надати заявникові для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко