Постанова

від 02.03.2021 по справі 910/15250/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2021 р. Справа№ 910/15250/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Куксова В.В.

Полякова Б.М.

за участюсекретаря судового засідання Ковган О.І. за участю представниківвідповідно до протоколу судового засідання від 02.03.2021 розглянувши апеляційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства №273904 на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі№910/15250/13 за скаргою Комунального автотранспортного підприємства №273904 на діїдержавного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції за заявоюПублічного акціонерного товариства Мостобуд доКомунального підприємства Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління пробанкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 частково задоволено скаргу Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Скасовано постанову державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального у правління Міністерства юстиції (м. Київ) № 61168719 від 14.09.2020 про накладення штрафу. В іншій частині скарги - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 у прийнятті додаткового рішення у справі № 910/15250/13 - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалами місцевого господарського суду, Комунальне автотранспортне підприємство №273904 звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвали Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 та 26.11.2020 повністю та постановити нову ухвалу, якою стягнути з державного виконавця Голосіївського РВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Васильченка М.М. на користь Комунального автотранспортного підприємства №273904 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 апеляційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства №273904 в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/15250/13 повернуто скаржнику.

До Північного апеляційного господарського суду 16.02.2021 повторно надійшла апеляційна скарга Комунального автотранспортного підприємства №273904 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/15250/13.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, карточки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 16.02.2021, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Куксов В.В., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 відкрите апеляційне провадження у справі №910/15250/13 в частині апеляційного оскарження Комунальним автотранспортним підприємством №273904 ухвали Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у визначеному складі. Призначено справу до розгляду на 02.03.2021

Учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій ухвали суду, втім, в судове засідання з`явився лише представник апелянта.

Судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 - скасуванню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з встановлених місцевим господарським судом обставин справи, в проваджені Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/15250/13 про банкрутство комунального підприємства "Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління".

05.10.2020 від Комунального автотранспортного підприємства № 273904 надійшла скарга на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального у правління Міністерства юстиції.

В поданій скарзі заявник просить суд скасувати постанову від 14.09.2020 про накладення штрафу державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильченка М.М., як таку, що не відповідає чинному законодавству а також стягнути з державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильченка М.М. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі три тисячі гривень.

Подана скарга мотивована тим, що 23.09.2020 комунальне автотранспортне підприємство № 273904 КАТП-273904 (скорочене найменування - КАТП-273904) отримало поштовим зв`язком постанову від 14.09.2020 про накладення штрафу державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильченка М.М., якою на КАТП- 273904 накладено штраф у розмірі 5.100, 00 грн. за не виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 21.08.2019 № 910/15250/13.

Дослідивши постанову від 14.09.2020р. про накладення штрафу державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильченка М.М. господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що вона не відповідає чинному законодавству та має бути скасована.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення поданої скарги частково, а в частині стягнення з державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильченка М.М. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі три тисячі гривень відмовити в задоволенні, оскільки заявником не додано до скарги обґрунтованого розрахунку витрат на правову допомогу.

В своїй апеляційній скарзі КАТП-273904 проти висновків господарського суду першої інстанції стосовно неподання обґрунтованого розрахунку витрат на правову допомогу заперечило, та зазначило, що витрати на професійну правничу допомогу можуть бути стягнуті у виконавчому провадженні.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що в матеріалах справи міститься заява КАТП-273904 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 36), в якій заявник, посилаючись на приписи п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, просить стягнути з особи - дії якої оскаржуються - державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильченко М.М. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Також, в якості додатків до заяви, в матеріалах справи містяться копія договору про надання професійної правничої (правової допомоги) від 25.09.2020 (а.с. 37-38), копія Акту передачі-приймання наданих послуг від 05.10.2020 (а.с. 39), копія платіжного доручення №6341 від 05.10.2020 про оплату послуг адвоката в жовтні 2020 у розмірі 3000 грн. (а.с. 40), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 41), та копія довіреності адвокату (а.с. 42).

Згідно зі ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як зазначалось вище, в матеріалах справи наявні відповідні документи, що підтверджують факт та розмір понесених заявником витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а.с. 36-42), адже від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною, що було заявником дотримано, натомість господарським судом першої інстанції зазначеному належної правової оцінки надано не було.

З огляду на зазначене, висновки господарського суду попередньої інстанції не ґрунтуються на вказаних положеннях ГПК України, тому наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції в частині відмови в стягненні з державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильченко М.М. витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Крім того, від апелянта 28.01.2021 надійшла заява про стягнення з особи, дії якої оскаржуються, сплаченого судового збору в розмірі 2 270 грн.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення №6966 від 25.01.2021 (а.с. 88) про сплату судового збору у розмірі 2 270 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.11.2020.

У зв`язку зі частковим скасуванням ухвали місцевого господарського суду та прийняттям нового рішення в цій частині, суд апеляційної інстанції відповідно до приписів частини чотирнадцятої статті 129 та статті 282 Господарського процесуального кодексу України здійснює новий розподіл судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду приходить до висновків про наявність правових підстав для задоволення заяви Комунального автотранспортного підприємства №273904 про стягнення з особи, дії якої оскаржуються, сплаченого судового збору в розмірі 2 270 грн.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Вказані вимоги судом попередньої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не було дотримано.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального автотранспортного підприємства № 273904 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 в частині відмови в стягненні з державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильченко М.М. витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. скасувати.

Постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути з державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильченко М.М. на користь Комунального автотранспортного підприємства № 273904 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. та судовий збір у розмірі 2 270 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.11.2020.

Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 залишити без змін.

Матеріали справи №910/15250/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді В.В. Куксов

Б.М. Поляков