Постанова

від 09.03.2021 по справі 904/440/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/440/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Борсук Ю.В.,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - Кайданник О.Ю.,

відповідача-3 - не з`явився,

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

від 02.06.2020,

на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області

від 17.06.2020

у складі судді Золотарьової Я. С. та

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Чередко А. Є., Коваль Л. А., Кузнецова В. О.

від 12.11.2020

за позовом Дніпровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фладес", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарита Миколаївна

про визнання недійсними протоколів загальних зборів та акта прийому-передачі.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фладес", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" про: визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" від 09.02.2018 № 3 в частині передання в якості майнового внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" у приватну власність майнового вкладу, що складається з 26 торгівельних павільйонів; визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" від 16.02.2018 № 2 в частині прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" за актом приймання-передачі у приватну власність від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" 26 торгівельних павільйонів; визнання недійсним акта прийому-передачі та грошової оцінки майнового вкладу до статутного капіталу від 20.02.2018 № 1, зареєстрованого в реєстрі за № 122, № 123 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргаритою Миколаївною, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер" передало до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" 26 торгівельних павільйонів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок складення відповідачами спірних протоколу № 2 від 16.02.2018, протоколу № 3 від 09.02.2018 та акта прийому-передачі № 1 від 20.02.2018, які суперечать чинному законодавству, були порушені права територіальної громади м. Дніпра стосовно розпорядження землями комунальної власності, на яких розташовані без жодних правових підстав 26 торгівельних павільйонів.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2014 у справі № 199/10639/14-ц задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фладес" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" про стягнення заборгованості за договором позики, затверджено мирову угоду та визнано право власності на об`єкти нерухомого майна (28 торгівельних павільйонів), що розташовані на земельних ділянках, які належать на праві комунальної власності територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

На підставі вказаної ухвали суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фладес" зареєстровано право власності на 28 торгівельних павільйонів.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.02.2017 у справі № 199/10639/14-ц скасовано ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2014 та повернуто справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2017 у справі № 199/10639/14-ц позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фладес" залишено без розгляду.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2017 у справі № 199/10639/14-ц вирішено допустити поворот виконання ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2014. Звернуто стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фладес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" нерухомого майна (торгівельні павільйони), у тому числі спірні 26 торгівельних павільйонів.

09.02.2018 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер", які оформлені протоколом від 09.02.2018 № 3. У протоколі зазначено, що вирішено створити шляхом заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" та в якості майнового внеску передано до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" у приватну власність майновий вклад, що складається з 26 торгівельних павільйонів: споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 24К; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Еагаріна, 175М; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-К, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 13к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 37к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Добровольців, 6к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе, 110к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-К, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Караваєва, 2к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Грушевського Михайла (вул. К.Лібкнехта), 85к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каруна, 131к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Кондратюка Юрія (вул. Комунарівська), 11к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Коробова, 2к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 27к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 100к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Новокримська, 4м; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Образцова; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 23,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Парусний, 12Б; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комбріга Петрова, 12к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Мазепи Івана (просп. Петровського), 58к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 23,4 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Платонова, 7к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 20к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровська, вул. Робоча, 67к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мукаша Салакунова, 16к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 28,0 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Свободи, 203к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. С.Ковалевської, 53к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Фестивальний, 5к; споруда підприємства торгівлі (торговельний павільйон) літ. А-1, загальною площею 26,9 кв. м, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, 77К.

16.02.2018 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив", які оформлені протоколом від 09.02.2018 № 2, якими вирішено прийняти Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" за актом приймання-передачі у приватну власність від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" вказані 26 торгівельних павільйонів.

20.02.2018 за актом № 1 прийому-передачі та грошової оцінки майнового вкладу до статутного капіталу, зареєстрованого в реєстрі за № 122, № 123 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ярмолюк М. М., Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер" передало до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" 26 торгівельних павільйонів.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.03.2018, право власності на вищезазначені об`єкти (26 торгівельних павільйонів) належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив".

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.07.2019 у справі № 199/10639/14-ц ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2017 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У мотивувальній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 04.07.2019 у справі № 199/10639/14-ц суд апеляційної інстанції зазначив: "Задовольняючи заяву про поворот виконання ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2014 року про затвердження мирової угоди, суд першої інстанції фактично повторно визнав право власності на об`єкти нерухомого майна (торгівельні павільйони), загальною кількістю 28 шт. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фладес" без жодних правових підстав, оскільки не врахував, що до прийняття судом ухвали від 26.12.2014 у сторін по даній справі було відсутнє право власності на зазначене майно (торгівельні павільйони) загальною кількістю 28 шт. І лише після постановлення ухвали суду від 26.12.2014 року виникла підстава для первинної реєстрації права власності на вищевказане майно (торгівельні павільйони) вартістю 200 000,00 грн, яку і було здійснено за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фладес". Проте, суд першої інстанції не врахував, що після прийняття Апеляційним судом Дніпропетровської області ухвали від 02.02.2017 про скасування ухвали суду від 26.12.2014 втрачені законні підстави набуття права власності на ці об`єкти нерухомого майна (торгівельні павільйони) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фладес".

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.08.2019 у справі № 199/10639/14-ц відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" про поворот виконання ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2014 про затвердження мирової угоди у справі № 199/10639/14-ц.

Позивач у цій справі не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив".

У позивача відсутні будь-які права щодо 26 торгівельних павільйонів, які були предметом передачі за спірними протоколами та актом прийому-передачі.

3. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2020 у справі № 904/440/20 у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-АКТИВ" про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-АКТИВ" витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2020 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 у справі № 904/440/20 залишено без змін.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що:

- Дніпровська міська рада не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер", тому рішення загальних зборів таких товариств не можуть впливати на корпоративні права та обов`язки позивача, оскільки відповідні права у нього відсутні;

- обраний спосіб захисту позивача в частині визнання недійсними протоколів загальних зборів не відповідає встановленим законом способом захисту його прав та є неналежним;

- у позивача відсутні будь-які права щодо 26 торгівельних павільйонів, які були предметом передачі за спірними протоколами та актом прийому-передачі, тобто спір у справі не стосується права власності міської ради на ці торгівельні павільйони;

- наявні підстави для стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-АКТИВ" витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2020, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2020 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження Дніпровською міською радою зазначено пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, застосування судом апеляційної інстанції статей 202, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України без урахування постанов Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 927/352/18 та Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 918/1377/16.

6. Доводи інших учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" подало відзив на касаційну скаргу Дніпровської міської ради, в якій просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

У клопотанні від 27.02.2021, яке надійшло до Суду 09.03.2021 до початку судового засідання, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарита Миколаївна просить розгляд касаційної скарги проводити без її участі.

7. Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом даного спору є вимоги Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фладес", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" про: визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" від 09.02.2018 № 3 в частині передання в якості майнового внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" у приватну власність майнового вкладу, що складається з 26 торгівельних павільйонів; визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" від 16.02.2018 № 2 в частині прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" за актом прийому-передачі у приватну власність від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" 26 торгівельних павільйонів; визнання недійсним акта прийому-передачі та грошової оцінки майнового вкладу до статутного капіталу від 20.02.2018 № 1, зареєстрованого в реєстрі за № 122, № 123 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргаритою Миколаївною, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер" передало до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" 26 торгівельних павільйонів.

Приймаючи оскаржувані судові рішення про відмову у задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Дніпровська міська рада не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер", тому рішення загальних зборів таких товариств не можуть впливати на корпоративні права та обов`язки позивача, оскільки відповідні права у нього відсутні; обраний спосіб захисту позивача в частині визнання недійсними протоколів загальних зборів не відповідає встановленим законом способом захисту його прав та є неналежним; у позивача відсутні будь-які права щодо 26 торгівельних павільйонів, які були предметом передачі за спірними протоколами та актом прийому-передачі, тобто спір у справі не стосується права власності міської ради на ці торгівельні павільйони.

При цьому, судом апеляційної інстанції також зроблено висновок про те, що оспорюваний акт прийому-передачі та грошової оцінки майнового вкладу до статутного капіталу від 20.02.2018 № 1 є лише формою реалізації рішень Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" про передачу та прийняття до статутного капіталу майнового внеску, тобто не може вважатися окремим правочином або актом ненормативного характеру, тому не підлягає окремому визнанню недійсним від відповідних рішень.

Однак, Суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції хибними, з огляду на таке.

Згідно з частинами 1-4 статті 202 Цивільного кодексу України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішеннями загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер", які оформлені протоколом від 09.02.2018 № 3, вирішено створити шляхом заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" та в якості майнового внеску передати до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" у приватну власність майновий вклад, що складається з 26 торгівельних павільйонів.

Рішеннями загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив", які оформлені протоколом від 16.02.2018 № 2, вирішено прийняти за актом приймання-передачі у приватну власність від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" вказані 26 торгівельних павільйонів.

На виконання вказаних рішень загальних зборів було складено акт прийому-передачі та грошової оцінки майнового вкладу до статутного капіталу від 20.02.2018 № 1, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" прийняло майно, а саме, 26 торгівельних павільйонів.

Із змісту зазначеного акта від 20.02.2018 № 1 вбачається, що акт приймання-передачі майна до складу статутного фонду є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на нерухоме майно.

Отже, такий двосторонній акт у даних правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків. Оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України) у даному випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2019 у справі № 927/352/18, і на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги Дніпровської міської ради в частині застосування судом апеляційної інстанції статей 202, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України без урахування постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 927/352/18, отримали підтвердження. Проте Суд зазначає, що вищезазначені висновки суду апеляційної інстанції та неправильне застосування у даному випадку судом апеляційної інстанції статей 202, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України не є підставами для скасування оскаржуваних судових рішень у даній справі, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (відповідачами).

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Водночас за змістом частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Як зазначалось вище та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, звертаючись з даним позовом Дніпровська міська рада обґрунтовувала його тим, що внаслідок складення відповідачами спірних протоколу № 2 від 16.02.2018, протоколу № 3 від 09.02.2018 та акта прийому-передачі № 1 від 20.02.2018 були порушені права територіальної громади м. Дніпра стосовно розпорядження землями комунальної власності, на яких розташовані без жодних правових підстав 26 торгівельних павільйонів.

У той же час, як зазначено судами попередніх інстанцій, Дніпровською міською радою не заявлено будь яких вимог щодо прав позивача на 26 торгівельних павільйонів та на земельні ділянки під такими об`єктами.

Отже, як вірно встановили суди першої та апеляційної інстанцій у даній справі, права та інтереси спірними протоколами загальних зборів та оспорюваним актом прийому-передачі права та інтереси Дніпровської міської ради не порушені, оскільки Дніпровська міська рада не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Актив" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер", тому у неї відсутні будь які корпоративні права, і спір у даній справі не стосується права власності позивача на 26 торгівельних павільйонів, тому у Дніпровської міської ради відсутні будь-які права щодо цих торгівельних павільйонів, які були предметом передачі за спірними протоколами загальних зборів та оспорюваним актом прийому-передачі, а обраний позивачем у даному випадку спосіб захисту прав позивача щодо розпорядження землями комунальної власності є неналежним та неефективним.

Крім того, Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим згідно з усталеною судовою практикою підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) юридичної особи можуть бути, зокрема, невідповідність таких рішень вимогам законодавства. При цьому протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 Господарського кодексу України.

Таким чином встановивши відсутність порушеного та оспорюваного права Дніпровської міської ради та обрання позивачем неефективного способу захисту прав та інтересів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного по суті і законного висновку про відмову у позові.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції враховує аргументи скаржника, наведені у касаційній скарзі щодо невірної оцінки судом апеляційної інстанції акта прийому-передачі та грошової оцінки майнового вкладу до статутного капіталу від 20.02.2018 № 1, однак, вважає, що така помилка не вплинула на правильність вирішення спору по суті.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення без задоволення касаційної скарги Дніпровської міської ради та залишення без змін правильних по суті оскаржуваних судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій.

9. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2020, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2020 у справі № 904/440/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді С.В. Бакуліна

О.А. Кролевець