Постанова

від 15.03.2021 по справі 441/701/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року

м. Київ

справа № 441/701/17

адміністративне провадження № К/9901/22939/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлана" на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 14.02.2019 (головуючий суддя - Українець П.Ф.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 (прийняту судом у складі: головуючого судді Гінди О.М., суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлана" до Городоцької міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Світлана" (далі- ТОВ Світлана , позивач) звернулося до Городоцького районного суду Львівської області з позовом до Городоцької міської ради Львівської області, у якому позивач просив визнати недійсним та скасувати рішення №610 від 23.11.2016 Про погодження надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок на території Городоцької міської ради (за межами населеного пункту) Львівської області для ведення особистого селянського господарства учасникам АТО .

Позовні вимоги ТОВ Світлана були обґрунтовані тим, що у його власності перебуває об`єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Відповідачу стало відомо, що 23.11.2016 Городоцькою міською радою Львівської області прийнято рішення № 610 Про погодження надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок на території Городоцької міської ради (за межами населеного пункту) Львівської обл. для ведення особистого селянського господарства учасникам АТО , яким погоджено надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок (за межами населеного пункту) для ведення особистого селянського господарства. Позивач послався на те, що рішення відповідача прийнято з порушенням вимог статей 20, 21, 52 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), оскільки земельна ділянка в урочищі Соснина , на яку претендує ТОВ Світлана , не може бути передана для ведення особистого селянського господарства без зміни її цільового призначення, відповідач перевищив свої владні повноваження, позаяк зазначені землі не належать до земель комунальної власності, оскільки розташовані за межами населеного пункту, а тому, згідно ЗК України, правом розпоряджатись ними наділена виключно Городоцька РДА Львівської області та в деяких випадках Кабінет Міністрів України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 14.02.2019, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019, у задоволені позову ТОВ Світлана відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржуваним рішенням лише погоджено надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, що не свідчить про безумовне надання вказаним у ньому особам дозволу на складання проекту відведення, чи про передачу їм земельних ділянок у власність, тому жодні права позивача у цьому випадку не порушені.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

В серпні 2019 року ТОВ Світлана звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У скарзі посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, допущено неповноту встановлення фактичних обставин справи.

Відзивів на касаційну скаргу від учасників справи до Верховного Суду не надходило, що відповідно до частини 4 статті 338 КАС не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 15 серпня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ Світлана .

Ухвалою від 15 березня 2021 року по справі призначено попереднє судове засідання.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2847476 від 17.02.2004, на підставі договору купівлі-продажу від 23.10.2003 , укладеного між ЗАТ ВКК Еталон і ТОВ Світлана , останнє набуло право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Городоцької міської ради Львівської області № 589 від 21.10.2004 ТОВ Світлана надано дозвіл на складання технічної документації для передачі в оренду вищезазначеної земельної ділянки для будівництва об`єкту готельно-відпочинкового комплексу.

Рішенням Городоцької міської ради Львівської області 25.11.2004 № 781 затверджене містобудівне обґрунтування щодо розміщення готельно-відпочинкового комплексу за адресою: АДРЕСА_1

Головою Городоцької РДА Львівської області 07.06.2005 прийнято розпорядження № 327, яким ТОВ Світлана надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земель площею 1,59 га за адресою: АДРЕСА_1 (за межами населеного пункту) в довгострокову оренду терміном на 49 років для будівництва об`єкту стаціонарної рекреації (готельно-відпочинкового комплексу).

На підставі розпорядження голови Городоцької РДА Львівської області № 878 від 29.09.2008 ТОВ Світлана надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду товариству для обслуговування будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , за виготовленням якого рекомендовано звернутися у ліцензовану землевпорядну організацію, розроблений та погоджений у встановленому законом порядку проект землеустрою подати на затвердження до районної державної адміністрації.

Рішенням Городоцької міської ради Львівської області № 610 від 23.11.2016 Про погодження надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок на території Городоцької міської ради (за межами населеного пункту) Львівської області для ведення особистого селянського господарства учасникам АТО , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 погоджено надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок (за межами населеного пункту) для ведення особистого селянського господарства згідно запропонованих схем розташування земельних ділянок.

Вважаючи зазначене рішення таким, що порушують право позивача на отримання ним земельної ділянки у користування, позивач звернувся з позовом до суду.

Крім того, судами було встановлено, що з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Городоцької міської ради Львівської області №610 від 23.11.2016 ТОВ Світлана зверталось до Господарського суду Львівської області.

Проте, ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.03.2017 у справі № 914/353/17, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2017, провадження у справі припинено .

Припиняючи провадження у справі за позовом ТОВ Світлана , суди виходили з того, що спір у даній справі підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту а частини 3 статті 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з положеннями частини 3 статті 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Верховний Суд звертає увагу, що дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Таку правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі №815/5987/14 та постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 22.02.2019 у справі № 813/1631/14.

Як слідує з приписів статті 79 -1 ЗК України, метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. При цьому, не суттєво за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками.

Під час розробки проекту, серед іншого, визначаються (узгоджуються) її межі та з`ясовується наявність правових та фактичних перешкод для надання її у власність, зокрема спірність прав щодо ділянки. Ці обставини повинні враховуватися органом, що розпоряджається землями, під час затвердження проекту та надання земельної ділянки у власність, а не на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Надання дозволу на розробку проекту відведення не свідчить, що проект радою буде затверджено. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проекту, рада може відмовити.

Застосовуючи цей підхід в контексті обставин справи, колегія суддів також враховує, що судами попередніх інстанцій встановлено те, що на момент прийняття оскаржуваного у цій справі рішення спірна земельна ділянка не перебувала у власності або користуванні ТОВ Світлана .

Так, судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Городоцької міської ради № 589 від 21.10.2004 Про надання дозволу ТОВ Світлана на складання технічної документації земельної ділянки під передачу її в оренду для будівництва об`єкту готельно-відпочинкового комплексу по АДРЕСА_1 товариству надано дозвіл на звернення в районний відділ земельних ресурсів на складання технічної документації земельної ділянки та пред`явлення її для розгляду у міську раду. Однак позивачем не подано доказів, які б свідчили про оформлення відповідних документів на користування чи володіння зазначеною земельною ділянкою.

Отже, задоволення заяв третіх осіб та прийняття відповідачем рішення про погодження надання їм дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, не виключає можливість захисту законного інтересу позивача як на стадії розробки проекту відведення спірної земельної ділянки, так і на стадії його затвердження радою.

Інтерес позивача полягає в отриманні земельної ділянки у користування, а не в позбавленні такого права третіх осіб.

Виходячи з викладеного, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, про те, що рішення відповідача про надання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність не порушують прав та законних інтересів позивача у спірних правовідносинах, оскільки не встановлюють обмежень щодо реалізації позивачем права на отримання у встановленому законом порядку цієї земельної ділянки, позаяк дозвіл на складення проекту землеустрою ним отримано ще у 2008 році.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 295/14795/16-а, від 19.06.2018 у справі № 750/8511/17, від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17 та від 28.02.2020 у справі №461/1257/17.

З приводу доводів позивача про те, що відповідач не мав повноважень приймати рішення про погодження надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок на території Городоцької міської ради (за межами населеного пункту) Львівської області, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, і це питання належить до виключної компетенції Городоцької РДА та Держгеокадастру у Львівській області, Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За правилами частин 2 та 3 статті 122 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно Акту вибору земельної ділянки від 29.08.2004, затвердженого Головою Городоцької РДА, ТОВ Світлана в довгострокову оренду терміном на 49 років для будівництва та обслуговування готельно-відпочинкового комплексу обрано земельну ділянку із земель запасу Городоцької міської ради. Земельна ділянка площею 1,5905 га розташована в північні частині території Городоцької міської ради.

Городоцьким районним відділом земельних ресурсів надано Висновок від 07.10.2004 №-900 Про погодження місця розташування земельної ділянки запропонованої до відведення в оренду ТОВ Світлана для будівництва та обслуговування готельно-відпочинкового комплексу , погоджено місце розташування земельної ділянки площею 1,5905 га по АДРЕСА_1 .

Зі схеми розташування земельних ділянок, що пропонуються до відведення у власність громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства, погодженої міським головою м. Городка Р. Кущак, судами встановлено, що вказані ділянки розташовані на території Городоцької міської ради Львівської області.

Тобто, спірна земельна ділянка розташована на території міста Городка Львівської області, через що Городоцька міська рада в межах компетенції прийняла рішення про погодження надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, які знаходяться на її території.

З приводу доводів заявника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивач вказує на те, що після перебування в нарадчій кімнаті суд першої інстанції ухвалив рішення про повернення до з`ясування обставин, а саме обговорення наявності підстав для залучення до участі у розгляді справи в якості третіх осіб - фізичних осіб, що вказані в оскаржуваному рішенні органу місцевого самоврядування. Однак, як зазначає, позивач, вказана обставина вже досліджувалася, тому суд не мав правових підстав повторно повертатись до обговорення вказаного питання.

На вказані доводи заявник касаційної скарги посилався і при зверненні до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Апеляційним судом при перегляді рішення суду першої інстанції наведеним доводам апеляційної скарги, що викладались заявником, надана оцінка та посилання ТОВ Світлана на порушення судом першої інстанції норм процесуального права відхилені через їх безпідставність. З такими висновками суду апеляційної інстанції Верховний Суд погоджується, виходячи з наступного.

Частинами 1 та 2 статті 227 КАС України передбачено, що після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (приміщення, спеціально призначеного для ухвалення судових рішень) для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний час його проголошення. Якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з`ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у цьому разі проводиться в межах, необхідних для з`ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

З протоколу судового засідання Городоцького районного суду від 11.04.2019 встановлено, що після виходу до нарадчої кімнати суд відновив з`ясування обставин справи та поставив на обговорення питання про можливість залучення до участі у справі третіх осіб. З`ясувавши думку представника позивача, суд першої інстанції ухвалив залучити до участі у справу третіх осіб, оскільки рішення, яке просив скасувати позивач щодо надання третім особам дозволу на розробку проектів землеустрою на відведення земельних ділянок у власність, стосується прав та інтересів цих осіб.

Отже, в порядку, передбаченому статтею 227 КАС України, суд, виявивши потребу під час ухвалення рішення з`ясувати питання про наявність підстав для залучення до участі у розгляді справи третіх осіб, мав право поновити судовий розгляд.

Крім того, слушними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що питання залучення третіх осіб досліджувалось судом першої інстанції до виходу до нарадчої кімнати, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про прийняття процесуальних рішень з питання залучення третіх осіб до розгляду вказаної справи.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів попередніх інстанцій та обставин справи не спростовують.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлана" залишити без задоволення, а рішення Городоцького районного суду Львівської області від 14.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко