Ухвала

від 05.03.2021 по справі 182/6056/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/610/21 Справа № 182/6056/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддівсудової палатиз розглядукримінальних справДніпровського апеляційногосуду ускладі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу захисника ОСОБА_8 ,який дієв інтересахобвинуваченого ОСОБА_7 ,на ухвалуНікопольського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від29грудня 2020року пропродовження строкудії запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоющодо ОСОБА_7 ,обвинуваченого ускоєнні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.185,ч.2ст.186,ч.2ст.289КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2020 року було продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26 лютого 2021 року.

Ухвала обгрунтована тим, що продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватись від суду, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання; продовжувати злочинну діяльність - вчиняти кримінальні правопорушення аналогічні тим, в яких він обвинувачується, впливати на потерпілих.

Суд першої інстанції врахував репутацію обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, що може стати причиною вчинення ОСОБА_7 нових злочинів. Крім того ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні нових злочинів в той час, як у провадженні суду вже знаходились інші кримінальні провадження стосовно нього, за якими йому було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, умови якого ним були порушені. Тому суд першої інстанції зробив висновок про необхідність продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 .

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою обрати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_7 стосовно того, що він з 2019 року офіційно працює та має заробітну плату, на підтвердження чого надав пропуск працівника ТОВ Ліра.

Захисник також зазначив, що ОСОБА_7 має захворювання, які потребують дієтичного харчування та систематичного лікування, що не дозволяє застосування до нього запобіжного заходу у вигляді позбавлення волі.

Захисник вважає, що прокурором не доведено ризики незаконного впливу на свідків або продовження злочинної діяльності.

Захисник зазначив, що ОСОБА_7 проживає з жінкою без реєстрації шлюбу з 2017 року, має доньку 2019 року народження, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України, які є тяжкими злочинами, тому колегія суддів вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки такий запобіжний захід не відповідає ступеню тяжкості злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_7 .

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги захисника щодо того, що суд першої інстанції не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_7 стосовно того, що він з 2019 року офіційно працює та має заробітну плату, підтвердженням чого є пропуск працівника ТОВ Ліра, оскільки вказаний пропуск не є доказом того, що ОСОБА_7 офіційно працював на вказаному підприємстві, крім того, судом першої інстанції встановлено та враховано, що ОСОБА_7 не мав офіційного місця роботи та законних джерел доходів.

Колегія суддів також не приймає доводи апеляційної скарги захисника щодо того, що ОСОБА_7 має захворювання, які потребують дієтичного харчування та систематичного лікування, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь-які відомості щодо протипоказань перебування ОСОБА_7 в умовах ізоляції.

Колегія суддів також не приймає доводи апеляційної скарги захисника щодо того, що ОСОБА_7 проживає з жінкою без реєстрації шлюбу з 2017 року, має доньку 2019 року народження, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків, оскільки ці обставини не спростовують ризиків, передбачених п.п 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Колегія суддів зазначає, що ці обставини існували і на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_7 злочину, та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці.

Колегія суддів не вбачає порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, тому вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України залишити без задоволення.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4