Ухвала

від 03.03.2021 по справі 639/8322/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 639/8322/20 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/306/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2021 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 ,

- прокурора ОСОБА_6 ,

- представника

власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією директора АТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» корпоративне підприємство АТ «ДАК Укрвидавполіграфія» - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.01.2021,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_6 про арешт майна по кримінальному провадженню №4202022108000000303.

Накладено в кримінальному провадженні № 42020221080000303 від 03.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України арешт на майно шляхом заборони користування, володіння, розпорядження, яке вилучене 28.12.2020 під час обшуку за фактичним місцем розташування АТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» корпоративне підприємство АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 11, яке належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований АДРЕСА_1 .

Місцем зберігання вказаного майна визначено камеру схову Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (м. Харків, пр. Любові Малої, буд. 45).

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 16.01.2021 до Жовтневого районногосуду м.Харкованадійшло клопотання прокурора Новобаварськоговідділу Харківськоїмісцевої прокуратури№ 2 ОСОБА_6 арештуна майнопо кримінальномупровадженню №4202022108000000303 від03.08.2020,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.191КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні прокурора Новобаварськоговідділу Харківськоїмісцевої прокуратури№ 2 ОСОБА_6 знаходитьсякримінальне провадження №4202022108000000303 від03.08.2020,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.191КК України.

Задовольняючи клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя послався на те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, тимчасово вилучено, визнано речовим доказом, та має суттєве доказове значення для досудового розслідування, може бути доказом під час судового розгляду, необхідне для повного та всебічного розслідування кримінального провадження.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, директор АТ«Харківська книжковафабрика «Глобус»корпоративне підприємствоАТ «ДАКУкрвидавполіграфія» - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районногосуду м.Харкова від18.01.2021та постановити нову, якою відмовити в задоволені клопотання.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам КПК України як і клопотання слідчого про арешт майна.

Крім того, директор АТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» корпоративне підприємство АТ «ДАК Укрвидавполіграфія» - ОСОБА_8 просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на те, що клопотання було розглянуто без участі підприємства, а ухвалу отримано 25.01.2021.

Твердження апелянта, щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження матеріалами судового провадження не спростовуються; причини пропуску процесуального строку, на які посилається у клопотанні заявник є поважними, а тому строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.01.2021 підлягає поновленню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши позицію представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що проводиться досудовеслідство покримінальному провадженні№4202022108000000303 від03.08.2020,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.191КК України.

Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так,ч.2ст.170КПК Українипередбачає,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Задовольнивши клопотання слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурор довів достатність підстав вважати, що вказане майно визнано речовим доказом, та має суттєве доказове значення для досудового розслідування, може бути доказом під час судового розгляду, необхідне для повного та всебічного розслідування кримінального провадження.

Як вбачається з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

В ч.5 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ст.ст.214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Окрім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.ч.2, 4 ст.173 КПК України та ст.172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Задовольнивши клопотання з посиланням на зміст ст.170 КПК України слідчий суддя врахував, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений ч.2ст.170КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.

Відповідно до порядку, передбаченого ст.174КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чичастково ухвалоюслідчого суддіпід часдосудового розслідуваннячи судупід чассудового провадженняза клопотаннямпідозрюваного,обвинуваченого,їх захисникачи законногопредставника,іншого власникаабо володільцямайна,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,якщо вонидоведуть,що вподальшому застосуванніцього заходувідпала потребаабо арештнакладено необґрунтовано.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v.Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України.

Всі інші питання: фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційних скарг не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Поновити директору АТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» корпоративне підприємство АТ «ДАК Укрвидавполіграфія» - ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.01.2021.

Апеляційну скаргу директора АТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» корпоративне підприємство АТ «ДАК Укрвидавполіграфія» - ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районногосуду м.Харкова від18.01.2021щодонакладення арештуна майнопо кримінальномупровадженню №4202022108000000303 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді