Ухвала

від 16.03.2021 по справі 185/2833/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 21-з/803/33/21 Справа № 185/2833/19 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року м. Дніпро

Суддя-доповідачСудової палатиз розглядукримінальних справДніпровського апеляційногосуду ОСОБА_1 , перевіривши на відповідність вимогам закону клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2021 року адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з клопотанням про скасування арешту майна.

В поданому клопотання адвокат просить винести ухвалу, якою скасувати арешт на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 74, 7 кв. м., загальною площею 228, 9 кв. м., у кримінальному провадженні № 42018041500000261, який був накладений ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 185/2833/19.

Вимоги заявника обґрунтовані тим, що ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2021 було відмовлено у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про поновлення процесуального строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, в межах якого накладався арешт на майно апеляційним судом. При цьому, адвокатом звертається увага на те, що ОСОБА_3 є потерпілим в межах цього провадження та власником арештованої квартири.

Дослідивши заявлене клопотання, суддя-доповідач приходить до висновку про необхідність повернення клопотання особі, яка його подала, з таких підстав.

При зверненні з клопотанням до суду апеляційної інстанції адвокат ОСОБА_2 керувався зокрема статтею 174 КПК України.

Главою 17 КПК України передбачено порядок та підстави застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування, як арешт майна, порядок подання та строки розгляду клопотання про накладення арешту на майно, а також порядок та підстави скасування арешту на майно тощо.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна тощо, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Поряд з цим, законодавцем залишились не врегульованим підсудність таких клопотань, які подаються в порядку ст. 174 КПК України.

В даному випадку, суд апеляційної інстанції вимушений керуватись ч. 6 ст. 9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першої ст. 7 цього Кодексу, до яких, зокрема, належать верховенство права, законність, доступ до правосуддя.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у Главі 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених розділом 1 Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Ці правила ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Статтями 32, 218 КПК України визначено порядок місця проведення досудового розслідування та територіальну підсудність. Зокрема, частиною 1 статті 218 КПК України передбачено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

При цьому необхідно зауважити на тому, що відповідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчим суддею є суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду;

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про скасування арешту подане з порушенням правил підсудності, а відтак підлягає поверненню особі, для звернення з ним до належного суду, яким є місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 132 КПК України, суддя - доповідач, -

П О С ТА Н О В И В:

клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, повернути особі, яка його подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту постановлення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1