Ухвала

від 15.03.2021 по справі 758/13019/19

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08000, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

15 березня 2021 року Справа №758/13019/19

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., розглянувши у приміщенні суду у смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу за позовом

ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу Садове товариство Івушка , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія , про зобов`язання підключити до електромережі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), звернулась до суду із позовом до обслуговуючого кооперативу Садове товариство Івушка (далі - ОК СТ Івушка , відповідач), в якому просила зобов`язати обслуговуючий кооператив Садове товариство Івушка відновити постачання електричної енергії на садову ділянку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 та знаходиться в межах СТ Івушка , шляхом приєднання до мережі електропередавальної організації Макарівське РЕМ ПАТ Київобленерго належними мережами та ТП; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є власником земельної ділянки, що знаходиться в межах СТ Івушка , на якій збудовано садовий будинок. Для володіння та користування належною їй на праві власності нерухомістю необхідним є наявність постачання електричної енергії. Єдиним власником електричних мереж в межах садового товариств та власником трансформаторної підстанції є відповідач. Постачання електричної енергії в межах с. Миколаївка відноситься до Макарівського РЕМ ПАТ Київобленерго . Відповідач повинен здійснювати належну експлуатацію енергосистеми для забезпечення постачання електричної енергії на користь позивача, як споживача послуг відповідача. Позивач в свою чергу здійснював в повному обсязі оплату послуг. Проте 06.06.2019 року її відключили від мережі електропостачання. Відповідно до Припису, що був залишений ОСОБА_1 , підставами для такого відключення є: невиконання рішення Загальних зборів, не винесено лічильник на стовп; пошкодження або знищення номерної пломби на лічильнику електроенергії, самовільне підключення до електромережі OK СТ Івушка .

Вважаємо, що відповідач по справі необґрунтовано, безпідставно з порушенням встановленого порядку здійснив припинення надання послуг споживачу щодо забезпечення транспортування електроенергії від межі балансової належності (місця отримання електроенергії від Макарівського РЕМ) до її садового будиночку.

З огляду на те, що єдиним способом отримання електричної енергії від електропередавальної організації Макарівське РЕМ ПАТ Київобленерго є лише використання послуг СТ Івушка вважає, що відповідач користаючись своїм становищем незаконно встановлює тарифи та незаконно обмежив надання їй послуг шляхом відключення від електричної мережі, вважає дії відповідача щодо відключення позивача від мережі електропостачання безпідставними та незаконними, а тому відповідач зобов`язаний відновити постачання електричної енергії.

23.10.2020 року до Макарівського районного суду Київської області надійшла цивільна справа №758/13019/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу Садове товариство Івушка про зобов`язання підключити до електромережі, разом з ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 31.08.2020 року про передачу даної цивільної справи для розгляду за підсудністю та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 року передана на розгляд судді Макарівського районного суду Тандира О.В.

Ухвалою Макарівського районного суду від 02.11.2020 року вказану позовну заяву залишено без руху та після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 25.11.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 25.01.2021 року судом залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія .

Копію ухвали суду від 25.11.2020 року про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками відповідач отримав 16.01.2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0800105172989 (а.с. 68). Крім того з матеріалами цивільної справи представник відповідача, адвокат Кочкарьов С.В., був ознайомлений в приміщені суду 28.12.2020 року, про свідчить його власний підпис на його ж заяві про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 70-72).

15.01.2021 року у строк, встановлений судом, поштовим відправленням №022260045388 (а.с. 165), до суду від відповідача в особі представника, адвоката Кочкарьова С.В., надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 73- 165) та підтвердженням направлення вказаного відзиву з додатками іншим учасникам справи: квитанція відділення поштового звязку з Описом поштового вкладення (а.с. 162-164).

У своє відзиві на позовну заяву, представник позивача просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивач є членом обслуговуючого кооперативу Садове товариство Івушка та відповідно до наданих документів, є власником земельної ділянки та садового будинку (садова ділянка АДРЕСА_1 ), розташованих в межах садового товариства. При цьому, у взаємовідносинах між ОК СТ Івушка та позивачем (також іншими членами садового товариства), садове товариство не здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії (постачання електричної енергії здійснює ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія в особі структурного підрозділу Макарівського ВОК.). Відповідач в свою чергу є споживачем - юридичною особою з ознакою колективного побутового споживача і у відносинах із своїми членами регулюється внутрішніми статутними документами та рішеннями керівних та виконавчих органів. Відповідач здійснює свою діяльність на підставі Закону України Про кооперацію . Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України Про кооперацію статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Відповідно до п. 1.1. статуту є добровільним об`єднанням громадян України - власників та користувачів земельних ділянок для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом. Метою діяльністю садового товариства є поліпшення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, належного утримання та цільового використання земельних ділянок членів товариства, землі та майна загального користування (п. 2.1. статуту). Згідно п. 2.2. статуту завданнями товариства є утримання та обслуговування інженерних мереж та споруд загального користування, забезпечення безперебійного постачання електроенергії, утримання і благоустрій земель спільного користування, утримання доріг, вивіз сміття, а також здійснення інших видів діяльності для досягнення мети товариства. Пунктом 5.3.1. статуту передбачено, що вищим органом управління товариства є загальні збори членів товариства або, у випадку неможливості скликання таких - збори уповноважених. Загальні збори уповноважених приймають рішення з будь-яких питань діяльності товариства. Можуть скасовувати рішення інших органів управління товариства. Відповідно до п. 5.5.9. статуту правління товариства здійснює контроль: за виконанням членами товариства статуту, рішень загальних зборів уповноважених, рішень правління; за своєчасною сплатою членами товариства внесків та платежів, передбачених статутом та рішеннями загальних зборів/зборів уповноважених. Приймає необхідні заходи щодо боржників, зокрема встановлює розміри штрафних санкцій за несвоєчасну оплату за несвоєчасну оплату за спожиту електроенергію, штрафи за підключення до електромережі поза лічильником, розміри компенсації демонтажу незаконно встановленого електричного обладнання та відключення/підключення до електромережі. Розраховує надбавку до тарифу за електроенергію. Враховуючи наведене, позивач діяв у межах своїх повноважень відповідно до положень Статуту товариства та відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того у відзиві представник позивача зауважив, що оскільки, позивач по даній справі є членом ОК СТ Івушка а, відтак спір, що виник між позивачем та ОК СТ Івушка з приводу незаконного, на думку позивача, відключення від електричної енергії ділянки та знаходиться в межах ОК СТ Івушка є корпоративним та підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Відзив на позовну заяву позивач отримала 30.01.2021 року, що підтверджується Описом поштового вкладення №0222600045396 (а.с. 163) та Трекінг - відстеження про вручення поштового відправлення №0222600045396 (а.с. 206-207).

04.02.2021 року у строк, встановлений судом, поштовим відправленням №0405200249402 (а.с. 188), до суду від позивача ОСОБА_1 , надійшла відповідь на відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 177-189) та підтвердженням направлення вказаної відповіді на відзив з додатками іншим учасникам справи - Опис поштового вкладення (а.с. 186-187), в якому просила її позовні вимоги задовольнити підстав, викладених у позові.

Заперечення на відповідь на відзив відповідач до суду не подавав.

Третя особа, Київська обласна енергопостачальна компанія , будь-яких письмових заяв і клопотань до суду не направляла.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 є членом Обслуговуючого кооперативу Садове товариство Івушка та на праві приватної власності їй належить земельна ділянка в межах садового товариства, якій присвоєно № НОМЕР_1 (державний акт на право приватної власності на землю - а.с. 6, Витяг з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку - а.с.7).

На вказаній земельні ділянці зведено садовий будинок (Свідоцтво про право власності - а.с. 10), який приєднано до мережі електропостачання Макарівського РЕМ ПАТ Київобленерго через мережі на території Обслуговуючого кооперативу Садове товариство Івушка .

Вказані обставини стверджуються позивачем та не заперечуються відповідачем.

Між відповідачем та енергопостачальною компанією 08.11.2010 року був укладений договір про постачання електричної енергії № КС/220017378, згідно якого постачальник зобов`язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 250 кВт, а споживач - оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами договору (а.с. 104-113).

19.05.2019 року відповідачем винесено Припис за №17 за такі порушення позивача: невиконання рішення Загальних зборів, не винесено лічильник на стовп; пошкодження або знищення номерної пломби на лічильнику електроенергії, самовільне підключення до електромережі OK СТ Івушка , який було направлено позивачу засобами поштового звязку (а.с. 151-152).

Відповідно до Акту №11 від 04.06.2019 року ОК СТ Івушка позивача було відключено від електромережі за вказані вище порушення (а.с. 153).

При винесені припису та відключенні позивача від електромережі відповідач керувався п. 5.5.9 Статуту товариства, рішенням загальних зборів від 18.08.2018 року, протоколом правління №7 від 13.10.2018 року та № 8 від 27.10.2018 року, які додані до відзиву (а.с. 89-101, 125-143).

Статутом садового товариства Івушка підтверджується, що товариство є добровільним об`єднанням громадян України - власників та користувачів земельних ділянок для реалізації мети, завдань, передбачених Статутом, яке створено у відповідності до чинного законодавства України.

Товариство є неприбутковою юридичною особою та не має на меті одержання прибутку.

Позивач звернувся до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу з вимогами визнати неправомірними дії відповідача щодо відключення від електромережі належного їй будинку та зобов`язання вчинити дії щодо підключенні її будинку до електромережі.

Вирішуючи питання про можливість розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства, суд керується наступним.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.

По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі №201/9139/18 (провадження № 14-321цс19).

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Разом з тим стаття 20 ГПК України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.

За змістом положень статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України Про кооперацію .

За змістом положень статей 2, 6, 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України Про кооперацію ).

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув, а тому такий спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Слід зазначити, що аналогічна правова позиція щодо юрисдикції спорів між обслуговуючим кооперативом та його членом у відносинах, які пов`язані, зокрема, з управлінням та діяльністю такої юридичної особи викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі №509/577/18 (провадження №14-170цс19) та у постанові ВС від 27.11.2019 року у справі №390/1229/18 (провадження №61-16409св19).

Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України).

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що провадження у зазначеній справі підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а спір, що виник між обслуговуючим кооперативом та його членом належить до юрисдикції господарського суду.

Керуючись, ст. ст. 255, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу Садового товариства Івушка , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія , про зобов`язання підключити до електромережі - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені статтями 353-355 ЦПК України до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Обслуговуючий кооператив Садове товариство Івушка , адреса: 08032, с. Миколаївка Макарівського району Київської області, Ідентифікаційний код 22202498;

Товариство з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія , адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8 В; код ЄДРПОУ 42094646.

Суддя О.В. Тандир